Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності шляхом:

підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування, архітектури і будівництва;

залучення інвестицій у проектування і будівництво об'єктів архітектури;

проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об'єктів архітектури загальнодержавного значення; { Абзац четвертий частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів;

створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів;

заохочення архітекторів, інших суб'єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та архітектури;

забезпечення участі України в міжнародних організаціях та заходах з питань архітектури, містобудування і охорони пам'яток архітектури; { Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

забезпечення адаптації нормативно-правової бази та навчальних професійних програм до міжнародних вимог, впровадження фундаментальних наукових знань, нових технологій проектування та будівництва у сфері містобудування; { Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

сприяння діяльності самоврядних професійних організацій архітекторів та інженерів; { Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд, стимулювання заходів щодо заощадження енергії, захисту навколишнього природного середовища, створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, а також забезпечення економічних та інших аспектів, важливих з погляду задоволення інтересів суспільства; { Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.

Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Особливості регулювання архітектурної діяльності у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
{ Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1472-VIII від 14.07.2016 }

{ Стаття 3 в редакції Закону N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законамм N 3038-VI від 17.02.2011, N 4220-VI від 22.12.2011 }

Архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об'єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.

Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду.

Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об'єднань професійних архітекторів.
{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3038-VI від 17.02.2011, N 5459-VI від 16.10.2012 }

Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури.

Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.

Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.

Положення про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій.

Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу. { Статтю 6 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих засобах масової інформації. { Статтю 6 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
{ Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{ Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.

До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
{ Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.

Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 58-V від 01.08.2006, N 1026-V від 16.05.2007, N 509-VI від 16.09.2008, N 800-VI від 25.12.2008; в редакції Закону N 3038-VI від 17.02.2011 }

{ Назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1026-V від 16.05.2007 }

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
{ Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1026-V від 16.05.2007, N 3038-VI від 17.02.2011 }

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
{ Частина друга статті 10 в редакції Законів N 1026-V від 16.05.2007, N 4220-VI від 22.12.2011, N 5459-VI  від 16.10.2012, N 320-VIII від 09.04.2015 }

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
{ Частина статті 10 в редакції Закону N 320-VIII від 09.04.2015 }

{ Назва статті 11 в редакції Закону N 58-V від 01.08.2006 }

Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. { Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
{ Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
{ Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 58-V від 01.08.2006, N 5459-VI від 16.10.2012 }

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. { Статтю 11 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

{ Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

{ Абзац четвертий частини першої статті 13 виключено на підставі Закону N 320-VIII від 09.04.2015 }

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; { Абзац шостий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 320-VIII від 09.04.2015 }

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. { Абзац сьомий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 320-VIII від 09.04.2015 } { Частина перша статті 13 в редакції Закону N 5459-VI від 16.10.2012 }

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом.
{ Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Керівники органів містобудування та архітектури, визначених абзацами п'ятим - сьомим частини першої статті 13 цього Закону, за посадою є головними архітекторами відповідних адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, області, району, міста).
{ Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

Призначення на посаду головного архітектора області, району, міста здійснюється виключно за результатами конкурсу.
{ Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

В конкурсі можуть брати участь особи, які мають вищу архітектурну освіту та стаж організаційної і професійної роботи за фахом у сфері містобудування та архітектури не менше 5 років. { Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Конкурси на заміщення посади головних архітекторів проводяться за участю місцевих організацій Національної спілки архітекторів України.

Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури як автори чи співавтори беруть участь у розробленні містобудівної документації відповідної території. Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури в межах закону можуть здійснювати творчу діяльність, пов'язану з проектуванням об'єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території їх адміністративної діяльності. У таких випадках погодження відповідних архітектурних рішень здійснюється органами містобудування та архітектури вищого рівня.
{ Частина п'ята статті 14 в редакції Закону N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3038-VI від 17.02.2011, N 5459-VI від 16.10.2012 }

Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.
{ Статтю 14 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 }

В Україні діє об'єднання професійних архітекторів - Національна спілка архітекторів України, а також відповідно до законодавства можуть створюватися і діяти інші творчі спілки архітекторів та самоврядні об'єднання у сфері архітектурної діяльності. { Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Діяльність творчих спілок архітекторів та самоврядних об'єднань у сфері архітектурної діяльності здійснюється на основі їх статутів, зареєстрованих в установленому порядку. { Частина друга статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

{ Частину третю статті 16 виключено на підставі Закону N 5459-VI від 16.10.2012 }

В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності.
{ Частина друга статті 16-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.
{ Частина п'ята статті 16-1 в редакції Закону N 5459-VI від 16.10.2012 }

Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
{ Частина статті 16-1 в редакції Закону N 5459-VI від 16.10.2012 } { Розділ III доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 3038-VI від 17.02.2011 }

Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
{ Частина третя статті 17 в редакції Законів N 5459-VI від 16.10.2012, N 320-VIII від 09.04.2015 }

Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.
{ Частина п'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 }

До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
{ Частина шоста статті 17 в редакції Закону N 2020-VIII від 13.04.2017 }

Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:

копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); { Абзац другий частини сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 }

засвідчені в установленому порядку копії документів:

про освіту;

про трудову діяльність та стаж;

про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;

стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.
{ Частина сьома статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
{ Частина статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
{ Частина статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам;

непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту;

виявлення у поданих документах недостовірної інформації. { Частина статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
{ Частина статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується.
{ Частина статті 17 в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012 }

Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
{ Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI від 16.10.2012 } { Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV від 19.01.2006, N 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону N 3038-VI від 17.02.2011 }

Виконання проектних робіт по створенню об'єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:

здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;

розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;

виконання робіт, що пов'язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;

проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт. { Статтю 19 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4220-VI від 22.12.2011; в редакції Закону N 1817-VIII від 17.01.2017 }

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, при здійсненні архітектурної діяльності користуються такими самими правами та несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На території України іноземці та особи без громадянства, які не отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати роботи, визначені статтею 19 цього Закону, та брати участь у розробленні містобудівної документації, здійснювати проектування об'єктів архітектури, розробляти робочу документацію для будівництва лише на підставі договорів з суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на виконання окремих видів господарської діяльності у будівництві або із фахівцями, які мають кваліфікаційний сертифікат. { Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV від 19.01.2006, N 58-V від 01.08.2006 }

Замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані:

доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; { Абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 222-VIII від 02.03.2015 }

обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;

забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;

не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;

поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; { Абзац шостий статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. { Статтю 27 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006 }

Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.
{ Статтю 27 доповнено частиною другою згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону N 3038-VI від 17.02.2011 }

Власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані:

утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об’єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; { Абзац другий статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3038-VI від 17.02.2011, N 5496-VI від 20.11.2012 }

отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури; { Абзац третій статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку; { Абзац четвертий статті 28 в редакції Закону N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику. { Статтю 28 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI від 20.11.2012 }

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім:

частин першої, другої і четвертої статті 7, які набирають чинності через два роки після створення передбаченої у статті 18 цього Закону Архітектурно-будівельної атестаційної комісії та введення в дію порядку проведення професійної атестації в архітектурній діяльності (частина друга статті 17);

частини першої статті 12, яка набирає чинності з 1 січня 2000 року.

2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про архітектурну діяльність" вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Закону України "Про архітектурну діяльність":

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про архітектурну діяльність";

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.