Укр Рус
< Накази МОЗ

Наказ МОЗ № 417 від 05.07.2011 Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
15.07.2011 N 417
м.Київ
Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні
 
На виконання Указу Президента України від 27.04.2011 №504 "Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження програм економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", з метою вдосконалення організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги у відповідність до сучасних вимог охорони здоров'я в Україні
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги;
1.2. Примірна посадова інструкція акушерки фельдшерсько-акушерського пункту (додається);
1.3. Примірна посадова інструція лікаря загальної практики - сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги (додається);
1.4. Примірне положення про жіночу консультацію (додається);
1.5. Примірне положення про жіночий оглядовий кабінет лікувально- профілактичного закладу (додається);
1.6. Примірне положення про кабінет патології шийки матки жіночої консультації (додається);
1.7. Примірне положення про мамологічний кабінет (додається);
1.8. Примірна посадова інструкція завідувача жіночої консультації(додається);
1.9. Примірна посадова інструкція лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації (додається);
1.10. Примірна посадова інструкція старшої акушерки жіночої консультації(додається);
1.11. Примірна посадова інструція акушерки жіночої консультації (додається).
1.12. Примірна посадова інструкція акушерки оглядового кабінету (додається).
1.13. Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.
2. Директору Департамента охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Осташко С.І.забезпечити доведення цього наказу до відома Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь (головних) охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Міністру охорони здоров'я АР Крим, начальникам управлінь (головних) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління МОЗ України:
3.1. Забезпечити впровадження в закладах охорони здоров'я цього наказу;
3.2. Забезпечити підготовку лікарів загальної практики - сімейної медицини за програмою тематичного удосконалення з надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
3.3. Дозволити лікарям загальної практики - сімейної медицини спостерігати за здоровою вагітністю (при фізіологічному її перебігу) після проходження циклу тематичного удосконалення з надання акушерсько-гінекологічної допомоги та наявності сертифіката.
3.4. Затвердити персональний склад і графік роботи перинатальних консіліумів. Забезпечити їх роботу.
4. Начальнику центру медичної статистики МОЗ Голубчикову М.В.забезпечити статистичний облік всіх вагітних, які знаходяться на обліку як у лікаря загальної практики -сімейної медицини, так і у лікаря акушера-гінеколога, шляхом внесення відповідних змін до форм статистичної звітності.
5. Внести до пункту 3.5. розділу 3 наказу МОЗ України від 27.12.2006 року № 901 "Про затвердження Клінічних протоколів з акушерської допомоги "Переношена вагітність" такі зміни: цифри "42" замінити цифрами "41".
6. У пункті 7.2 розділу 7 наказу МОЗ України від 29.12.2005 року № 782 "Про затвердження Клінічного протоколу з акушерської та гінекологічної допомоги "Анемія у вагітних" після слів "під час вагітності:" доповнити словом "легкий".
8. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 28.12.2002 року №503 "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні".
9. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Р.О.Моісеєнко.
Міністр О. В Аніщенко
 
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
 
 
 
 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
 
1. Загальні положення
1.1. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах (далі-ФАПах), центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік. 
На І рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, у  амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному,  має профілактичний характер з метою попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та  виникнення гінекологічних захворювань. Вагітні із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням лікаря загальної практики – сімейної медицини/акушерки/ фельдшера, з обов’язковою  консультацією  лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації  центральної районної лікарні (далі-ЦРЛ) в 19-21 і 30 тижнів вагітності.  У разі виникнення  акушерських ускладнень,  патології плода, загострення  ескстрагенітальної патології  вагітна  негайно передається під нагляд лікаря  акушера-гінеколога. (додаток 1). 
На ІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал ЦРЛ, центральної міської лікарні (далі-ЦМЛ), міської лікарні (далі-МЛ) жіночих консультацій, гінекологічних кабінетів центральних районних лікарень, центрів планування сім’ї, оглядових кабінетів поліклінік. У лікувально-профілактичних закладах (далі-ЛПЗ) ІІ рівня спостерігаються вагітні  без ускладненого перебігу вагітності та з акушерськими ускладненнями, з супутньою тяжкою екстрагенітальною патологією, вродженими вадами розвитку плода.  За наявності показань вагітні скеровуються на  ІІІ рівень надання медичної допомоги. При необхідності вагітні направляються у денні стаціонари (додаток 18). 
На ІІІ  рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ ІІІ рівня забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультування, додаткове  обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох рівнів.  Медичному  спостереженню підлягають вагітні  які мають захворювання вказанні в додатку 18. 
1.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога включає заходи щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, диспансеризацію вагітних та гінекологічних хворих, профілактику та лікування акушерської і гінекологічної патології, планування сім’ї, санітарно-просвітницьку роботу.
 
 
1.3. Штатні посади медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги встановлюються згідно з чинними штатними нормативами.
 
2. Організація диспансерного нагляду за вагітними
Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров’я жінки та народження здорової дитини. 
2.1. Перший візит вагітної (бажано до 12 тижнів) є найбільш  тривалим за часом  і передбачає: збір анамнезу,  загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма №111/о та Обмінна карта - форма № 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення  вагітною  анкети за згодою (додаток  2), інформаційної згоди ( додаток 3).
 
 2.2. Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.
2.3. Після першого візиту фахівець, який спостерігає  вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини /дільничного терапевта  про стан здоровя вагітної (додаток 4). У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він заповнює цей додаток сам.  
2.4. Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують  динамічного спостереження визначено у додатку 5. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно  вирішується питання про можливість виношування вагітності  та визначається план її ведення.
2.5. Жінки групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології (додаток 6) підлягають направленню на  медико-генетичне консультування.
2.6. Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології повинні бути проінформовані лікарем загальної  практики-сімейної медицини лікарем/ лікарем-акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (далі-УЗД) (11 -13 тиж., 18-21 тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну (далі-ХГ), плацентарного білка РАРР (далі-РАРР) та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та деякої вродженої патології.
2.7. При виявленні ознак наявності у  плода вродженої чи спадкової патології вагітна скеровується на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності і пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю лікаря акушера-гінеколога (Додаток 7).
2.8. Ультразвукове дослідження плода  може проводити фахівець, який має відповідну підготовку, за затвердженою схемою протоколу (Додатки 8, 9).
2.9. Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, заносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою  згодою вагітної за формою («Інформована - згодна/незгодна»).
2.10. У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період спостереження становить в середньому сім – дев’ять разів (бажано  разом з близькою людиною).
2.11. При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини/фельдшером/акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря- акушера-гінеколога (додаток 1). Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до додаткового візиту повинні бути обґрунтовані в медичній документації.
2.12. У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару або у гінекологічне відділення  (у терміні до 22 тиж.), або у денний стаціонар (додаток 18 ).  
За необхідністю лікування екстрагенітальної патології  вагітна  госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення  за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних. 
2.13. При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами лікар керується  Порядком видачі листка непрацездатності  та довідки для призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами” (Накази МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», та  від 18.03.2002 р. № 93 «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкції щодо їх заповнення»). При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами вагітну оглядають два лікаря ( бажано з завідуючою жіночої консультації). 
2.14. В амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини/жіночих консультаціях   вагітну та членів ії родини готують до майбутнього батьківства в «Школі відповідального батьківства». Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною (додаток 10).
2.15. При неявці вагітної на запланований огляд, причина з’ясовується за вказаним контактним   телефоном. У разі неявки на 2 і більше обов’якових візитів та/або систематичного невиконання рекомендацій і призначень, лікар/фельдшер/акушерка, які спостерігають за вагітною, повинні інформувати завідуючого жіночою консультацією та керівника, якому підпорядкований ЛПЗ з відміткою в медичній документації. У разі виявлення асоціальної поведінки вагітної  лікар має письмово інформувати   працівників соціальної служби  (додаток 11).
2.16. При фізіологічному перебігу вагітності якщо вагітна  спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини або фельдшером/акушеркою її необхідно скерувати на консультацію до лікаря акушера-гінеколога  у  терміні 19-21 і 30 тижнів вагітності. 
2.17. При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікарю загальної практики-сімейної медицини/лікарю акушеру-гінекологу або фельдшеру/акушерці фельдшерсько-акушерського пункту необхідно дотримуватись  плану ведення вагітних (графіку візитів).
 
 
3.Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості
 
3.1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення не тільки форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.
 
3.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах, кабінетах планування сім’ї поліклінік районних, центральних районних лікарень, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини  та фельдшерсько-акушерських пунктах.
 
3.3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, центри планування сім’ї, акушерсько-гінекологічні кабінети міських, обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.
 
3.4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень. Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань у жінок мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають дівчата/жінки старше 14 років, які проживають або працюють на промислових підприємствах, сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування. Кожну жінку доцільно оглядати 1 раз протягом року.
 
3.5. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється згідно з визначеною етапністю:
 
3.5.1.На I етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини, у сільських лікарських  амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря-акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на I етапі, в основному, має профілактичний характер з метою збереження репродуктивного здоров’я, попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням акушерок, лікаря загальної практики-сімейної медицини, відвідуючи лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації районної лікарні (РЛ), ЦРЛ або виїзної лікарської бригади.
 
3.5.2.На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює лікар-акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ. В ЛПЗ II етапу можуть спостерігатись вагітні без ускладненого перебігу вагітності. Вагітні із середнім та високими ступенем акушерського та перинатального ризику постійно спостерігаються лікарем-акушером-гінекологом РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ із збереженням нагляду за ними медичного персоналу ЛПЗ I етапу.
 
3.5.3.На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні високого ступеня акушерського та перинатального ризику знаходяться під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в необхідних випадках вирішують питання про доцільність збереження вагітності.
 
3.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять лікар-акушер-гінеколог, лікар-педіатр, лікар-терапевт та інші спеціалісти (за потребою).
Виїзні бригади здійснюють свою діяльність у відповідності до затвердженого графіка, який передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, складу бригади, який затверджується головним лікарем ЛПЗ та доводиться до відома керівників господарств, які несуть відповідальність за створення умов роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставку жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).
Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, сільських лікарських амбулаторій, головних лікарів сільської дільничої лікарні (ДЛ), завідувачів фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пунктами.
Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно з графіком акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.
 
3.7. Лікар-акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов'язаний:
- здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих, визначити план нагляду або лікування;
- надати консультативну допомогу вагітним та гінекологічним хворим;
- провести консультування з питань планування сім'ї;
- надати при необхідності медичну допомогу;
- надати організаційно-методичну допомогу з питань якості надання медичної та профілактичної роботи;
- провести  навчання персоналу з актуальних проблем, виявлених у роботі персоналу ФАПу або амбулаторії загальної практики-сімейної медицини;
- провести серед населення інформаційно-просвітницьку (лекції, бесіди, консультування та ін.) роботу з питань збереження репродуктивного здоров'я.
 
3.8. Свою діяльність лікар-акушер-гінеколог виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює. Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар-акушер-гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАПу призначень та рекомендацій.
 
 
 
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ
ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
 
4.1. Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги. 
4.2. Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок у жіночу консультацію або гінекологічні кабінети багатопрофільної поліклініки, до лікаря загальної практики-сімейної медицини, лікаря гінеколога дитячого та підліткового віку, акушерки ФАПу, а  також під час проведення профілактичних оглядів у ЛПЗ. 
4.3. Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечуються дівчата з 14 років та всі жінки (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в ЛПЗ. Діагноз захворювання встановлює акушерка, лікар загальної практики-сімейної медицини, лікар-акушер-гінеколог або гінеколог дитячого та підліткового віку на підставі скарг, анамнезу, даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження. 
4.4. Проведення профілактичних оглядів у дівчат з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) покладається на акушерку, лікара загальної практики-сімейної медицини, лікаря-педіатра, лікаря- акушера-гінеколога, лікаря - гінеколога дитячого та підліткового віку (в умовах ЛПЗ). Профілактичні огляди спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я,  профілактику небажаної вагітності, запальних захворювань статевих шляхів та підліткової вагітності, інфікування вірусом папіломи людини, діагностику порушення фізичного та статевого розвитку (затримка або випередження), порушення становлення менструального циклу. 
При обстеженні проводиться оцінка фізичного та статевого розвитку, огляд та пальпація молочних залоз та огляд зовнішніх статевих органів. При порушенні менструальної функції, підозрі на гінекологічну патологію –ультрасонографічне дослідження органів малого тазу (УЗД), ректо-абдомінальне дослідження внутрішніх статевих органів, аналіз виділень з піхви. За необхідності гормональне дослідження, проведення діагностичних проб, тощо. У сексуально активних підлітків також проводиться: огляд шийки матки у гінекологічних дзеркалах, обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, онкоцитологія та кольпоскопія. Під час візиту проводиться консультування з питань планування сім’ї та профілактики ІПСШ.
4.5. Профілактичні огляди дівчат/жінок з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) проводяться акушеркою ФАПу, фельдшером або акушеркою оглядового кабінету багатопрофільних поліклінік, лікарем загальної практики-сімейної медицини, лікарем-акушер-гінекологом жіночої консультації або центру планування сім’ї та спрямовані на раннє виявлення онкологічної патології у жінок, профілактику інфекцій, які передаються статевим шляхом (далі-ІПСШ) та ВІЛ/СНІДу, консультування з питань планування сім'ї та запобігання небажаній вагітності, збереження репродуктивного здоров’я. При проведенні профілактичних оглядів жінок проводять огляд та пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного  (при відсутності патології 1 раз на 3 роки) і бактеріоскопічного дослідження (при показах), пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування призначають за показаннями. 
4.6. На кожну жінку, яка вперше звернулася у зв'язку із скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду, заповнюють "Медичну карту амбулаторного хворого" (ф. 025/о) із детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження. 
4.7. Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в "Листку запису заключних уточнених діагнозів" проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують в день його встановлення. При виявленні у однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання. 
4.8. На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється "Контрольна карта диспансерного спостереження" (форма 30), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона поставлена на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування. 
4.9. Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога - це вид медичної допомоги, що надається на ІІІ рівні амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, фахівцями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити  кваліфіковане консультування, діагностику та лікування у складних діагностичних та клінічних випадках. 
Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога потребує застосування сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання. 
4.10. Вузькоспеціалізована допомога може надаватися за наступними напрямками: 
- гормональні порушення у репродуктивній системі (порушення менструального циклу, невиношування, безпліддя, дисгормональна патологія молочної залози, патологія клімаксу);
- патологія шийки матки; 
- онкогінекологія;
- гінекологічна патологія у дівчат та підлітків. 
 
 
 
Директор Департаменту охорони  
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко 
 
 
 
 
Графік візитів вагітної до лікаря
1-ий візит
(Бажано до 12 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Оформлення медичної документації А Форми 111/о та 113/о
Заповнення жінкою анкети вагітної А За згодою (додаток 2)
Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини) А
Виявлення факторів ризику гестаційного діабету В При їх наявності – проведення двогодинного перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ) (додаток 13)
Виявлення факторів ризику прееклампсії С При наявності факторів ризику (додаток 21)  пропонуйте жінці з 16 тижнів вагітності  до народження дитини приймати 75мг аспірину 
Оцінка показань до направлення на медико-генетичну консультацію D додаток №7
Оцінка умов праці D Видається лікарський висновок за встановленою формою  при необхідноті (додаток 14)
Загальний огляд А
Пальпація щитовидної залози А
Аускультація серця А
Аускультація легенів А
Огляд та пальпація молочних залоз А
Пальпація лімфатичних вузлів D
Вимірювання артеріального тиску А
Вимірювання пульсу (частота, ритмічність) А
Вимірювання температури тіла D
Визначення зросту В
Визначення маси тіла В
Визначення індексу маси тіла В
Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) D Рутинний огляд не є прогностично точним для визначення терміну вагітності, а також, не дає можливості передбачити передчасні пологи або тазо-головну диспропорцію
УЗД в терміні вагітності від 11+1 день   до 13 тижнів та 6 днів (визначення терміну вагітності,  вимірювання комірцевого простору та виявлення УЗ маркерів вродженої та хромосомної патології)
 
 
A Лікар надає інформацію жінці щодо доцільності одночасного проведення першого УЗД (11тиж +1 день. - 13 тиж. + 6 днів) і подвійного біохімічного тесту ( вільний-ХГЧ,  РАРР А) і розрахунку ризику наявності у плода хромосомної і деякої розповсюдженої вродженої патології. Дослідження виконують  за  згодою жінки (додаток 8)
Призначення  лабораторного обстеження:
- Загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білка
 
А
 
 
- Посів сечі (скринінг на безсимптомну бактеріурію)
 
А
При виявленні призначається антибіотикотерапія
 
- Група крові та резус-фактор А
- наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)
B Титри анти-резус антитіл визначають тільки при першій явці  та у 28 тижнів за умови неускладненого пребігу вагітності
- Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів
А
- Серологічне обстеження на сифіліс  (перше)
В
 
- Тест на ВІЛ-інфекцію (перший)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
А
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається.
У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності.
У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах.
-   Тест на наявність HBsAg А
- Мазок на цитологічне дослідження
       D
- Мазок на флору (за показами)
 
       A При наявності скарг та клінічних проявів
 
 
Надання вагітній  розгорнутої інформації щодо:
необхідності прийому фолієвої кислоти  (400 мкг) до  12 тижнів вагітності      А Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими дефектами нервової трубки  добова доза фолієвої кислоти складає  800 мкг (додаток 19)
 
доцільності ведення щоденнику самопочуття до кінця вагітності        А додаток 15
раціонального харчування під час вагітності
 
гігієни харчування для зниження ризику виникнення харчових інфекцій (лістеріоз, сальмонельоз, токсоплазмоз)
 
 
А
 
 
 
З особливим наголосом на:
- відсутність  необхідності рутинного прийому вітаміну D;
- тератогенний ефект від прийому вітаміну А у дозі більш ніж 10 000 ОД на добу (А)
- відсутність необхідності  рутинного прийому полівітаміно-мінеральних комплексів (А) (додаток 20).
здорового способу життя, включаючи:
- припинення паління
- вживання алкоголю
-    наркотичних речовин А
оптимальних умов праці під час вагітності D
внутрішньоутробного розвитку плода D
статевого життя протягом вагітності В Доцільне використання презервативу
фізичні вправи, включаючи такі, що зміцнюють м’язи тазового дна А
необхідності відвідування школи відповідального батьківства протягом вагітності, бажано з партнером A
можливих загрозливих симптомів під час вагітності A додаток 16
Скерування вагітної до дільничного терапевта за «Випискою з амбулаторної карти» B додаток 4
Заповнення вагітною інфомованої згоди B додаток 3
 
2-ий візит
(не пізніше 2 тижнів після 1-го візиту)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Оцінка та обговорення результатів обстежень з вагітною D
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності  раціонального харчування (вживання м’яса, бобових, зелених овочів, цитрусових) та доцільність  прийому препаратів заліза А
Якщо у вагітної  Rh-негативний, а у батька майбутньої дитини  Rh- позитивний тип крові, у разі відсутності у неї антитіл, обговоріть необхідність введення їй анти-резус імуноглобуліну в 28-32 тижні вагітності А
Обстеження вагітної:
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) А
вимірювання температури тіла А
лабораторне обстеження -
загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
 
А
УЗД в терміні вагітності від 18 тижнів до 20 тижнів та 6 днів (визначення структурних аномалій плода)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
А У випадку, коли результат УЗД є сумнівним або таким, який виявив будь-яку структурну аномалію плода, лікар УЗД негайно скеровує вагітну  до лікаря, який веде її вагітність для вирішення питання про подальше ведення вагітності і повідомляє лікарю про виявлену патологію по телефону.
(додаток 15)
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів
D
 
3-ій візит
(19-21 тиждень вагітності, після проходження другого УЗД)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо результатів попереднього УЗД
D У разі виявлення низької плацентації, крайового прикріплення плаценти необхідно провести додаткове УЗД в 32 тижні вагітності. При виявленні центрального передлежання плаценти,  вагітну скеровують до акушерського стаціонару.
 
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
 
        A
 
Додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) A
вимірювання температури тіла A
Направлення  на обстеження:
- тест на ВІЛ-інфекцію (другий, в 22-23 тижні вагітності)
 
А
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка A
Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів
D Додаток 15
 
4-ий візит
(25-26 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо: всіх отриманих результатів обстежень
D
необхідності проведення обстежень перед оформленням відпустки по вагітності та пологам
A
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
         A додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)       
         A
вимірювання температури тіла         A
огляд нижніх кінцівок         A На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода         A
Направлення  на обстеження:
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів в 29 тижнів
        C
 
-   серологічне дослідження на сифіліс (друге) в 29 тижнів
        B
 
- наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)      
       A Титри анти-резус антитіл визначаються тільки при першій явці  та у 28 тижнів за умови неускладненого пербігу вагітності
 
- загальний аналіз сечі або 
    експрес тест на наявність
    білка
        A
- двогодинний тест толерантності до глюкози всім вагітним
 
       A додаток 13
 
Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів.
 
        D додаток 15
Надання вагітній адрес пологових будинків (відділень) та  їх номерів телефонів, куди можна негайно звернутись за медичною допомогою
        D
Призначення анти-резус імуноглобуліну
 
      B У 28-32 тижні вагітності жінкам з  резус-негативною принадлежністю крові при Rh- позитивній крові у батька майбутньої дитини і відсутності антитіл у вагітної
 
5-ий візит
(30 тижнів  вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень
D
Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів
D додаток 15
Підготовка до пологів та народження дитини, партнерських пологів А додаток 10
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності прийому препаратів заліза А
Обстеження вагітної:
огляд та пальпація молочних залоз А
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми    
       А додаток 17
вимірювання артеріального тиску        А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)       
        А
вимірювання температури тіла        А
огляд нижніх кінцівок
        А На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода        А
Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
         А
 
6-ий візит
(34 - 35 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
        A додаток 17
вимірювання артеріального тиску        A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)
        A
вимірювання температури тіла        A
огляд нижніх кінцівок
        A На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода        A
Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
        A
       
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень D
Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів та необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди може звернутись жінка.
D додаток 15
 
7 -ий візит
(38 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
 
        A додаток 17
вимірювання артеріального тиску        A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)        A
вимірювання температури тіла        A
огляд нижніх кінцівок        A На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода        A
Лабораторне обстеження:
-загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
 
 
       A
Надання розгорнутої інформації щодо: дій жінки у разі початку пологової діяльності, вилиття навколоплідної рідини або  появи  можливих загрозливих симптомів;
післяпологової контрацепції
 
         D
 
 
 
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття  вагітної. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди повинна звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою
 
        D додаток 15
 
 
8 -ий візит
(40 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
 
A додаток 17
вимірювання артеріального тиску A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) A
вимірювання температури тіла A
огляд нижніх кінцівок A На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода A
Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
 
A
Надання розгорнутої інформації щодо: 
-можливих дій при переношеній вагітності, 
-післяпологової контрацепції
-адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою.
 
 
 
 
     D
 
 
 
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Переношена вагітність – вагітність, термін якої складає більш ніж 294 дні (42 тижні) від першого дня останньої менструації.
 
Дослідження показали, що показники материнської захворюваності та смертності при неускладненій вагітності підвищуються після перевищення терміну вагітності більш ніж 42 тижні. Ризик народження мертвого плода у терміні вагітності 37 тижнів складає 1 на 3000, на 42 тижні – 3 на 3000, на 43 тижні – 6 на 3000.
 
Жінкам з неускладненим перебігом вагітності індукцію пологів потрібно запропонувати після 41 тижня вагітності (A)
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуттів вагітної       D
 
9 – ий візит
(41 тиждень вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
       А додаток  17
вимірювання артеріального тиску       А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)       А
вимірювання температури тіла       А
огляд нижніх кінцівок       А На наявність  варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода        А
Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
        А
Надання розгорнутої інформації щодо: 
-можливої подальшої тактики ведення вагітності (індукція пологової діяльності або «очікувальне» ведення, обговорення позитивних та негативних наслідків кожного з варіантів) 
-післяпологової контрацепції.
-адрес пологових  будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою
 
     
 
      А Якщо вагітна обирає індукцію пологової діяльності –скеруйте її в пологовий стаціонар.
Якщо вагітна обирає «очікувальну» тактику ведення – запропонуйте їй посилений антенатальний моніторинг, починаючи з 42 тижня вагітності: КТГ 2 рази на тиждень, УЗД з визначенням кількості амніотичної рідини (А)
 
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття вагітної       D додаток 15
 
Не потрібно проводити скрінінг на патогенний стафілококк усіх вагітних (А) 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                 С.І. Осташко 
 
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
  АКУШЕРКИ ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКОГО ПУНКТУ
 
1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно- поліклінічним закладом первинної ланки з наданням долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.
2. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний заклад або середнiй спеціальний заклад і   отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.
3. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Методичне керівництво роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.
4. Функції акушерки ФАПу:
4.1.Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.
4.2.Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.
4.3.Ведення амбулаторного прийому на ФАПі.
4.4.Здійснення патронажу вагітних, породілей та новонароджених удома.
4.5.Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, супроводжуючи їх при необхідності.
4.6.Надання першої невідкладної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацію госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованності лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим (швидкий тест на вагiтнiсть, визначення бiлка у сечi, ацетона у сечi).
4.7.Здійснення фізіотерапевтичних процедур у разi   спецiального навчання, стажировки., супроводжуючи хвору в необхідних випадках.
4.8.Направлення вчасно вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профілактичних закладів.
4.9.Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановленних термінів.
4.10.Виконання лікарських призначень.
4.11.Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАПі.
4.12.Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних з наданням екстреної допомоги.
4.15.Ведення документації у встановленому порядку за своїм розділом роботи.
5. Акушерка ФАПу зобов’язана:
5.1.Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями.
5.2.Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.
  6. Акушерка ФАПу має право:
6.1.Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.
6.2.Проводити у межах компетенції і професійних прав консультування з питань планування сім’ї, обстеження, встановлювати попереднiй діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.
6.3.Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо удосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.
6.4.Підвищувати свої професійні знання.
 
 
 
 
 
Директор Департаменту  охорони 
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                      С.І. Осташко 
 
 
                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
      15.07.2011 № 417
 
 
Примірна посадова інструкція лікаря загальної практики-сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
 
Основні компетенції сімейного лікаря: 
1. Організація роботи на робочому місці;
2. Зосереджена на пацієнтові допомога;
3. Володіння  спеціальними навичками;
4. Всебічний, комплексний підхід;
5. Холістичний підхід.
Медична опіка над вагітною
 
Профілактична та інформаційно-просвітницька робота:
1.Організація та проведення школи відповідального  батьківства. Консультування та проведення навчання майбутніх батьків з питань    вигодовування,   догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та стулу, нормального фізичного та психічного розвитку дитини, графіку щеплень та ін.
2.Розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення  харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін. 
3.Координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у вагітних та в їх сім’ях.  
4.Навчання вагітних раціональному режиму дня, харчування.
          5.Консультування та підготовка вагітних та членів їх сім’ї до появи новонародженої дитини. 
6.Консультування з питань підготовки до пологів.
7.Консультування вагітної щодо ознак початку пологів. 
          8.Індивідуальні і групові консультування з профілактики ІПСШ/ВІЛ, планування сім’ї, методів контрацепції, в т.ч. післяпологової контрацепції, профілактики вроджених вад розвитку (насамперед за допомогою фолієвої кислоти), репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб; імунопрофілактики.
 
Діагностика вагітності, спостереження та організація маршруту вагітної
- Діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тижнів); 
- Взаємодія з другим рівнем надання медичної допомоги (своєчасне скерування вагітної до акушера-гінеколога та інструментального (УЗД) і параклінічного обстеження;
- Розробка індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності. 
-  Планове скерування до пологового будинку.
- Виявлення та скерування вагітних груп ризику на вищий рівень надання медичної допомоги: діагностика відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; скерування на 2-й рівень; зворотній зв’язок з 2-м рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня
- Надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно клінічних протоколів і настанов; дистанційне консультування зі спеціалістами 2-го і 3-го рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги;  та негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності.
- Динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців 2-го і 3-го рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців 2-го і 3-го рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно чинних клінічних протоколів та настанов; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування. 
- Профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та скерування при необхідності породіль на вищий рівень;  організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї.
 
Практичні і комунікативні навички 
Комунікативні навички (у т.ч. проведення консультувань, бесід, лекцій, тренінгів). 
Оцінка стану вагітної, показників життєво важливих функцій, визначення ступеню невідкладності випадку; огляд у дзеркалах, здійснення бімануального гінекологічного обстеження, забір матеріалу для цитологічного та бактеріоскопічного дослідження, пальцеве та ректальне обстеження, огляд і пальпація молочних залоз, проведення і оцінка експрес-тесту на вагітність, вимірювання висоти стояння дна матки, обвіду живота, терміну вагітності та дати пологів за датами останньої менструації та першого руху плода, визначення положення плода в матці, оцінка стану плода (аускультація серцебиття, ведення гравідограми), визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка ступеня ризику у вагітних, оцінка параклінічних методів досліджень вагітної.
 
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко
 
 
                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
      15.07.2011 № 417
 
 
 
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ЖІНОЧУ КОНСУЛЬТАЦІЮ
1.Жіноча консультація – є амбулаторно-поліклінічним закладом та створюється для надання  амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.
2. Жіноча консультація може бути структурним підрозділом пологового будинку, територіального  лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувально-профілактичним закладом.
3. Перелік приміщень, що пропонується для жіночої консультації:
- кабінет завідувача жіночою консультацією;
- кабінет старшої акушерки;
- кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;
- кабінети спеціалізованих прийомів: планування сім’ї, невиношування вагітності, гінекологічної ендокринології, мамологічний кабінет, кабінет патології шийки матки, гінекології дитячого та підліткового віку, діагностики та лікування безпліддя,  функціональної та пренатальної діагностики;
кабінети інших спеціалістів: терапевта, стоматолога (зубного лікаря), психотерапевта (медичного психолога), юрист-консульта та інш.;
- фізіотерапевтичний кабінет;
- кабінет лікувальної фізкультури;
- кабінет підготовки вагітних до пологів;
- мала операційна;
- операційна;
- кімната тимчасового перебування після операції;
- процедурний кабінет;
- лабораторія;
- стерилізаційна;
- денний стаціонар;
- реєстратура.
4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення жіночих консультацій медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.
5. Керівництво роботою жіночої консультації здійснюється завідувачем жіночою консультацією.
6. Персонал жіночої консультації в своїй роботі керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, інструкціями та іншими чинними нормативними актами органів охорони здоров’я, посадовими інструкціями.
7. Розрахункова площа приміщень жіночої консультації повинна відповідати нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”). 
8. Основними завданнями  жіночої консультації є:
8.1. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, включаючи планування сім’ї та профілактику ІПСШ.
8.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань на основі сучасних досягнень науки і практики.  
8.3. Раннє виявлення вагітних жінок (до 12 тижнів вагітності) та їх диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального, УЗ та лабораторного обстеження вагітної із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеню  та групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських та перинатальних ускладнень.
8.4. Своєчасне виявлення захворювань у вагітних жінок та скерування на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або в інші лікувально-профілактичні установи за профілем захворювання.
8.5. Скерування вагітних жінок, які потребують лікування в стаціонарі денного перебування.
8.6. Забезпечення наступності  з пологовими будинками, станцією швидкої медичної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, спеціалізованими ЛПЗ (центри планування сім’ї, дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).
8.7. Впровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.
8.8. Забезпечення необхідним обсягом функціонального та лабораторного обстеження вагітних жінок.
8.9. Організація  підготовки вагітних до пологів і залученням сім’ї до навчання у “Школі відповідального батьківства”.
8.10. Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування  гінекологічних захворювань. 
8.11. Організація  та проведення консультування сімей з питань планування сім’ї. 
8.12. Диспансеризація гінекологічних хворих  згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.
8.13. Забезпечення правового захисту жінок, згідно з діючим законодавством, а у разі необхідності - за участю юрисконсульта.
8.14. Своєчасне надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, лікарняного листа у випадках тимчасової непрацездатності жінки, направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно  з установленим порядком.
8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя, молоді, що збирається до шлюбу та сімей, в яких є  ризик народження (або які мають) дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.
8.16. Забезпечення складання статистичних звітів за  встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз  своєї діяльності.
8.17. Фахівцями жіночої консультації здійснюється методичне керівництво оглядовими кабінетами в багатопрофільних поліклініках  за територіальним принципом.
 
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко
 
 
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
 
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про жіночий оглядовий кабінет лікувально –профілактичного закладу
 
1.Жіночий оглядовий кабінет  створюється у складі сільської амбулаторії/сільської лікарні, у поліклініках чи у поліклінічних відділеннях (центральної, міської, центральної районної лікарні), дільничої лікарні.
2.На посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може призначатися молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки та має стаж роботи не менше 5 років.
3.Керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету завідувач поліклініки, головний лікар амбулаторії/сільської лікарні, дільничої лікарні, а також контролює рівень фахової підготовки.
4.Методичне керівництво роботою кабінету здійснює завідувач територіальною жіночою консультацією, а  методичне керівництво з питань онкології здійснює районний (міський) онколог.
5. Функціональні обов’язки акушерки оглядового кабінету: 
5.1.Проводити профілактичні огляди жінок (за їх поінформованою згодою), які вперше протягом року звернулися до лікувально- профілактичного закладу;
5.2.Опитування про наявність порушення функцій статевої та шлунково-кишкової сфери;
5.3.Огляд шкіри, ротової порожнини та видимих слизових  оболонок, огляд і пальпація молочних залоз, щитовидної залози, периферичних лімфовузлів, огляд зовнішніх статевих органів, огляд у дзеркалах піхви та шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, пальцеве обстеження прямої кишки жінкам від 30 років, а при наявності скарг – у любому віці;
5.4.Взяття цитологічних мазків у всіх жінок з дотриманням методики взяття мазків, фіксації їх і направлення до цитологічної лабораторії; зворотній зв’язок з лабораторією;  
5.5.Контроль за результатами цитологічних досліджень;
5.7.Скерування осіб, а при необхідності їх активний виклик, з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також зворотній зв’язок з ними;
5.8.Навчання жінок самообстеженню молочних залоз;
5.9.Ведення паспорту дільниці (регіону обслуговування) з обліком та реєстрацією виконаних профілактичних оглядів і результатами цитологічних досліджень;
5.10.Надання повідомлень територіальним жіночим консультаціям про жінок, у яких виявлено передпухлинну та онкологічну патологію жіночих статевих органів та молочної залози.
5.11.Проведення санітарно-просвітницької та роз’яснювальної роботи серед жінок з питань профілактики захворювань.
6.Оснащення жіночого кабінету проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».
7.Жіночий оглядовий кабінет розмішується у світлій кімнаті з розрахунковою площею  згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).
 
 
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                                  С.І. Осташко
 
 
                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про кабінет патології шийки матки  жіночої консультації
 
1.Кабінет патології шийки матки є спеціалізованим кабінетом у жіночій консультації, яка створюється у структурі  пологового будинку, територіального  лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувальним закладом.
2.На посаду лікаря кабінету патології шийки матки призначається головним лікарем (пологового будинку, лікувально-профілактичного закладу або жіночої консультації) лікар акушер-гінеколог, який пройшов тематичне вдосконалення з питань патології шийки матки та постійно підвищує свою кваліфікацію.
     3.Лікар акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.
4.В своїй діяльності лікар  акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.
5.Лікарю акушеру-гінекологу кабінету патології шийки матки  безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.
  6.Функціональні обов’язки лікаря акушера-гінеколога кабінету патології шийки матки:
    6.1.Здійснювати прийом  і лікування жінок  з патологією шийки матки за направленням акушерки оглядового кабінету, лікарів акушер-гінекологів.
    6.2.Проводити контроль за диспансерним спостереженням за жінками з патологією шийки матки на дільницях.
    6.3.Налагодити взаємодію з онкогінекологом по своєчасному наданню медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення патології шийки матки.
    6.4.Забезпечувати повне і систематичне обстеження жінок з патологією шийки матки.
    6.5.Проводити контроль за своєчасністю проведення цитологічного скринінгу та достовірністю охвату цитологічним скринінгом жінок на дільницях.
    6.6.Проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань профілактики  патології шийки.
    6.7. Проводити аналіз по виявленню і лікуванню патології шийки матки.
    7.Кабінет патології шийки матки  розмішується у світлій   кімнаті з розрахунковою площою  згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).
  8. Оснащення кабінету патології шийки матки проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».
 
 
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                              С.І. Осташко
 
 
 
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
__________№_________
 
 
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про мамологічний кабінет лікувально-профілактичного закладу
 
1.Мамологічний кабінет організується в складі поліклінік (поліклінічних
відділень) міських, центральних, районних лікарень,  жіночих консультаціях з
метою ранньої діагностики передраку та раку грудної залози і диспансерного
нагляду за хворими цієї категорії.
2.На посаду лікаря мамологічного кабінету призначається фахівець, який має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "медицина", спеціальністю "лікувальна справа"  за фахом «акушер-гінеколог» чи  «хірург», які пройшли курси тематичного удосконалення по мамології та гінекологічної ендокринології. Підвищення   кваліфікації   (курси   удосконаленя,   стажування,   передатестаційні цикли, тощо) у встановленому порядку.
3.Лікар мамологічного кабінету підпорядковується головному лікарю
поліклініки,  лікарні,   структурним  підрозділом  якої  є  кабінет, головному лікарю жіночої консультації.   Організаційно-методичне  керівництво   його  роботою  здійснює  територіальний   онкологічний диспансер.
4.За стан мамологічної допомоги населенню району відповідає головний
лікар закладу, на базі якого функціонує мамологічний кабінет.
5.При організації мамологічного кабінету поліклініки (поліклінічного
відділення   лікарні)   на   завідуючого   цим   відділенням   покладається   функція
районного мамолога.
6.Відкриття    і    закриття    мамологічного    кабінету    здійснюється    у встановленому законодавством України порядку.
7.Мамологічний кабінет працює за планом, узгодженим з онкологічним
диспансером і затвердженим керівником лікувального закладу, в складі якого
організовано кабінет.
8.Основними завданнями лікаря мамологічного кабінету є:
проведення прийому хворих, які звертаються в поліклініку з приводу
захворювань грудних залоз;
надання консультативної допомоги хворим з патологією грудної залози;
проведення лікування хворих з передраковими та іншими захворюваннями грудної залози;
організація госпіталізації у 10-денний термін в онкологічні диспансери (інститути) хворих з підозрою чи наявністю злоякісного новоутворення для дообстеження і подальшого лікування (злоякісні новоутворення грудних залоз, преінвазивні форми раку грудних залоз, злоякісні та доброякісні,  захворювання
м'яких тканин з локалізацією в грудній залозі, вузлові форми фіброаденоматозу грудних залоз, фіброаденоми, кісти, проліферативні види мастопатій);
здійснення скринінгу патології грудних залоз;
диспансерний нагляд за хворими із доброякісними вузловими новоутворами грудної залози повинен здійснювати лікар акушер –гінеколог, лікар хірург, із злоякісними пухлинами - лікар онколог, за жінками, віднесеними до групи ризику - лікар-терапевт дільничний, лікар загальної практики - сімейний лікар;
здійснення консультацій і патронажу на дому мамологічних хворих, які потребують цього, за виключенням хворих з IV клінічною групою, які обслуговуються лікарями-терапевтами дільничними;
проведення аналізу причин відмов і прийняття невідкладних заходів по госпіталізації для спеціального чи симптоматичного лікування хворих на злоякісні новоутворення;
здійснення обліку всіх хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення, які проживають на території діяльності кабінету, і контролю за своєчасним направленням повідомлень про кожний випадок злоякісного новоутворення до онкологічних диспансерів;
заповнення в контрольних картах (ф. № 030-6/о) термінів проведення диспансерних оглядів мамологічних онкологічних хворих, даних про їх лікування, життєвий статус та інше.
9.Лікар мамологічного кабінету бере участь в організації протиракових
заходів в районі своєї діяльності, в які входять:
профілактичні    огляди    населення    силами    медичних    працівників
лікувально-профілактичних закладів, в тому числі в оглядових кабінетах;
диспансеризація та лікування осіб з передпухлинними захворюваннями грудних залоз;
санітарно-освітня робота серед населення;
організація скринінгу населення з метою виявлення раку грудної залози.
10.Лікар   мамологічного   кабінету   проводить    систематичний   аналіз діагностичних помилок, допущених лікарями лікувальних закладів, несе особисту відповідальність за якість і повноту розбору задавнених випадків злоякісних новоутворень на протиракових комісіях. Протоколи розбору задавнених випадків раку грудної залози подаються в онкологічні диспансери не рідше 1разу на 2 місяці.
11. Мамологічний кабінет повинен мати окреме приміщення для прийому хворих, зберігання медичної документації та санітарно просвітницької роботи,
12. Перелік    обладнання    мамологічних    кабінетів    для    проведення лікувально-діагностичної роботи та скринінгу:
 - комп'ютер персональний (для скринінгової програми);
 - плівковий мамограф з проявочною машиною;
 - цифрова   ультразвукова   діагностична   система   для   мамологічних
досліджень;
-       набір для трепан-біопсії.
13. Штати медичного персоналу мамологічного кабінету встановлюються залежно від обсягу робіт згідно нормативних документів МОЗ України (наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33).
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства та 
санаторного забезпечення                                                                        С.І. Осташко
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
 
 
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
 ЗАВІДУВАЧА ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ
 
1. На посаду завідувача жіночою консультацією призначається кваліфікований спеціаліст, який пройшов спеціалізацію, має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія,  досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом не менш 5 років та не нижче ІІ кваліфікаційної категорії.
2. Завідувач жіночою консультацією призначається та звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), в складі якого знаходиться жіноча консультація (у разі коли жіноча консультація є самостійним закладом – управлінням охорони здоров’я, якому вона підпорядковується).
3. Завідувач жіночою консультацією безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ (заступнику по медичній частині).
4. Завідувач жіночою консультацією в своїй роботі керується чинними нормативними актами,  положенням про жіночу консультацію, посадовою інструкцією.
5. Основними завданнями завідувача жіночою консультацією є організація надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.
6. Завідувач жіночою консультацією забезпечує:
6.1. Умови діяльності медичного персоналу жіночої консультації.
6.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання небажанної вагітності, ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.
6.3. Впровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності і гінекологічних захворювань, сучасних форм та методів амбулаторно-акушерської допомоги;
6.4. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного методу обслуговування вагітних, породіль та хворих з гінекологічними захворюваннями;
6.5. Надання консультативної  допомоги;
6.6. Взаємозв’язок із ЛПЗ вищого  рівня  в обстеженні та лікуванні  вагітних та хворих з гінекологічними захворюваннями (пологовими будинками, станцією швидкої невідкладної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, а також з іншими лікувально-профілактичними установами (центрами планування сім’ї, протитуберкульозним, шкірно-венеричним, онкологічним диспансерами);
6.7. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою жінок, які працюють на промислових підприємствах, у господарствах, розташованих в районі діяльності жіночої консультації, визначення медичних показань тим, хто потребує переведення на іншу роботу;
6.8. Виявлення та скерування хворих з гінекологічними захворюваннями на  санаторно-курортне  лікування.
6.9. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо організації  охорони праці та  здоров’я жінок спільно з власником або уповноваженим органом  підприємств. 
6.10. Впровадження методів планування сім’ї.
6.11. Організацію та проведення  санітарно-просвітницької роботи серед населення.
6.12. Ведення облікової медичної документації за формами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.
6.13. Контроль за  якістю лікувально-профілактичної роботи, трудової дисципліни  медичного персоналу жіночої консультації.
6.14 Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення  кваліфікації медичного персоналу, а також виховання в нього почуття професійного обов’язку та відповідальності.
6.15. Раціональне  використання ресурсів (існуючої медичної техніки, обладнання, коштів).
6.16. Аналіз своєчасності видачі листків непрацездатності з вагітності та пологів;  тимчасовій непрацездатності, направлення в установленому порядку осіб з втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.
6.17. Забезпечення зберігання, обліку й видачі лікарняних листів.
6.18. Забезпечення надійного санітарного гігієнічного режиму.
7. Завідувач жіночою консультацією зобов’язаний:
7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази, розпорядження, інструктивно-методичні вказівки вищих організацій, посадових осіб та забезпечувати їх виконання.
7.2. Складати графік роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, а також розклад роботи всіх кабінетів жіночої консультації.
7.3. Надавати консультативну допомогу лікарям акушерам-гінекологам консультації, а також іншим фахівцям лікувально-профілактичного закладу.
7.4. Аналізувати основні показники діяльності жіночої консультації та впроваджувати  заходи з поліпшення її роботи.
7.5. Розробляти  плани роботи жіночої консультації.
7.6. Проводити оперативні наради, конференції із залученням наукових фахівців та розробок, розборів тяжких випадків захворювань та перинатальної смертності новонароджених; 
8. Завідувач жіночою консультацією має право:
8.1. Брати участь в роботі з підбору кадрів жіночої консультації;
8.2. Вносити пропозиції або вирішувати питання   щодо заохочення найкращих працівників або накладення дисциплінарних стягнень за умови  порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;
8.3. Перевіряти  ведення лікарями облікової медичної документації, лікувальний та діагностичний процес в жіночій консультації;
8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію;
8.5. Бути присутнім на амбулаторному прийомі лікарів акушерів гінекологів з наступним проведенням аналізу їх роботи.
9. Завідуючий жіночою консультацією використовує в своїй роботі законодавство України, нормативні акти МОЗ України, органів охорони здоров’я, рішення медичних нарад, методичні  рекомендації тощо.
10. Відповідальний за техніку безпеки.
11. Відповідальний за протипожежну безпеку.
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                               С.І. Осташко
 
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
 
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
 ЛІКАРЯ - АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
 
1. На посаду лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації  призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який має первинну спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство та гінекологія.  
2. На посаду лікар акушер-гінеколог жіночої консультації призначається головним лікарем   згідно з існуючим законодавством.
3. Лікар акушер-гінеколог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.
4. В своїй діяльності лікар  акушер-гінеколог керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.
5. Лікарю акушеру-гінекологу жіночої консультації безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.
6. Оцінка діяльності лікаря акушера-гінеколога проводиться на основі аналізу проведення профілактичних, діагностичних та лікувальних  заходів,  показників жіночого здоров’я, а також здійснення оздоровчих методів  жінкам з групи диспансерного нагляду.
7. Лікар акушер-гінеколог зобов’язаний:
7.1. Здійснювати прийом жінок у жіночій консультації.
7.2. Відвідувати  хворих і вагітних на дому за викликом.
7.3. Виконувати активний акушерський патронаж вдома.
7.4. Проводити  активну санітарно-просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, безпечного материнства, планування сім’ї, тощо.
7.5. Вести профілактичну роботу з виявлення ускладнень вагітності, а також факторів ризику, що загрожують фізіологічному виношуванню вагітності.
7.6. Здійснювати динамічне спостереження за станом здоров’я вагітних жінок, забезпечувати взяття на диспансерний нагляд вагітних в ранні терміни вагітності (до 12 тижнів).
7.7. Забезпечувати повне та систематичне обстеження вагітних із застосуванням клінічних, функціональних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження з метою раннього виявлення материнської та перинатальної патології, вибору акушерської тактики в залежності від факторів акушерського та перинатального ризику та розробки плану ведення вагітності та пологів, забезпечення безпечного материнства.  
7.8. Виявляти своєчасно вагітних, які потребують лікування в акушерських та спеціалізованих стаціонарах, в денних стаціонарах жіночих консультацій, та направляти їх на лікування у відповідні  заклади охорони здоров’я.
7.9. Підтримувати постійний зв’язок з пологовими будинками, лікарями-спеціалістами поліклініки (терапевтами, педіатрами та лікарями інших спеціальностей), спеціалізованими  медичними закладами (дермато-венерологічними, протитуберкульозними лікарнями та іншими).
7.10. Проводити заняття з вагітними до пологів в “Школі відповідального батьківства”. 
7.11. Проводити профілактичні гінекологічні огляди жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування  гінекологічних захворювань. 
7.12. Здійснювати огляд молочних залоз, навчати жінок методам самообстеження молочних залоз.
7.13.   Проводити консультування жінок з питань планування сім’ї.
7.14. Проводити диспансеризацію гінекологічних хворих згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.
7.15. Сприяти  правовому захисту жінок, згідно з діючим законодавством, у разі необхідності - за участю юрисконсульта.
7.16. Забезпечувати надання  акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на  підприємствах та в установах  району обслуговування.
7.17. Своєчасно надавати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з діючим законодавством, видавати лікарняні листи у випадках тимчасової непрацездатності, та направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно  з встановленим порядком.
7.18. Своєчасно скеровувати на медико-генетичне консультування подружжя, молодь, що збирається до шлюбу, сім’ї з ризиком народження та тих, що  мають дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.
7.19.  Вести  роботу з навчання середнього та молодшого медичного персоналу.
7.20.   Виконувати та контролювати техніку безпеки (далі-ТБ) та пожарну безпеку (далі-ПБ). 
8. Лікар акушер-гінеколог має право:
8.1. Брати участь в нарадах, на яких розглядаються питання, що відносяться до роботи лікаря.
8.3. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості роботи.
8.4. Подавати завідуючому жіночою консультацією пропозиції про накладення стягнень або заохочення на осіб, підлеглих лікарю.
8.5. Лікар має право, за погодженням з адміністрацією, відмовитись від ведення пацієнта, якщо останній  не виконує   лікарських призначень або правил внутрішнього розпорядку ЛПЗ.
           
 
 
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко
 
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
 
 
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
 СТАРШОЇ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
 
1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації  може обіймати молодший спеціаліст  з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної і організаційної роботи і  стаж роботи акушеркою не менш 5 років.
2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація або завідувачем жіночої консультації. 
3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в  підпорядкуванні  завідувача жіночої консультації.
4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації. 
6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим. 
7. Відповідно до основних завдань старша акушерка жіночої консультації забезпечує:
7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов'язками.
7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.
7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.  
7.4. Раціональний розподіл та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.
7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан  жіночої консультації. 
7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації. 
7.8. Правильне збереження та облік отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.
7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням). 
7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу та виховання їх у дусі сумлінного відношення до праці та  високої культури обслуговування населення.
8. Старша акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
  8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
 
 
 
Диретор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко
 
 
                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
 
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
 АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
 
1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст  з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки. 
2. Акушерка приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу.
3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.
4. У своїй роботі акушерка керується  діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. Основним завданням акушерки являється проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в області акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.
6. У відповідності до основних завдань акушерка здійснює:
6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;
6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.
6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.
  6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів.
6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в області акушерства та гінекології, в т.ч. випуск санітарних бюлетенів, зокрема з питань планування сім’ї.
6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.
6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та  хворих, які підлягають диспансерному обліку.
7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:
7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал та інструменти медичного призначення.
7.2.  Вести  медичну облікову документацію.
7.3. Виконувати при необхідності  обов’язки операційної сестри.
7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з послідуючим викликом лікаря.
7.5. Звітувати завідувачу відділення, у разі його відсутності черговому лікарю про всі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.
7.6. Виконувати акушерський патронаж.
7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу вагітних, членів їх сімей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря.
7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати  на прийом до лікаря - акушера-гінеколога. 
7.9. Результати патронажу акушерка повинна звітувати лікарю та записувати в патронажний журнал.
8.  Акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Вносити пропозиції завідуючому відділення з раціонального розподілу роботи.
8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.3. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
  8.4. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. 
 
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко
 
ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
 
 
1 Наявність сучасного медичного обладнання  для   надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної 
допомоги 90%  і більше Кількість наявного передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання / кількість передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання   Х 100 Табель
Оснащення, затвердже-
ний наказом МОЗ України  від04.11.2010
№951    
2 Наявність ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної 
допомоги 95% і більше Наявність у закладі ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги  на електронних та /або паперових носіях / кількість затверджених наказами МОЗ України  УКПМДМ  Х 100 Накази МОЗ України, якими затверджено  УКПМДМ
3 Забезпечення навчання медичного персоналу медико-організаційним технологіям УКПМДМ та ЛПМД 95-98% Кількість медичних працівників, які задіяні у виконанні  ЛПМД та пройшли навчання з    медико-організаційних технологій наявних УКПМДМ та ЛПМД / загальну кількість медичних працівників,  які задіяні у виконанні  ЛПМД  (фізичних осіб)  Х 100 Журнал навчання медичного персоналу
4 Своєчасність постановки на облік вагітних, % 90,0 -95,0% Кількість жінок, які поставлено на облік до 12 тижнів вагітності/ загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
5 Охоплення вагітних УЗД   98,0-
 99,0 % Кількість вагітних, що пройшли УЗД  дворазово  у терміні вагітності до  21 тижня / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
6 Охоплення вагітних обстеженням на ВІЛ/СНІД  
  90,0-95,0% Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на ВІЛ/СНІД  дворазово  у терміні вагітності до  23 тижня / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
7 Охоплення вагітних обстеженням на HBsAg  
  99,0-99,5% Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на  / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі, Ф.
111/о, Ф. 21
8 Частота антенатальної загибелі плоду 5,4 на 1000 вагітних і менше
Кількість вагітних, у яких відбулася антенатальна загибель плоду у терміні вагітності 22 тижні і більше 
/ загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 1000 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
Ф.111/о, Дані стат. управління
9 Охоплення жінок 
скринінгом  на рак шийки матки
70,0-75,0% і більше Кількість жінок 18 років і старших, яким протягом останніх 3 років проведено скринінг на рак шийки матки/  загальну  кількість жінок 18 років і старших  Х  100
Медична карта амбулатор-ного хворого,
 медичний паспорт дільниці, Ф. 20
 
10 Виявлення онкозахворювань в I-II cтадіях:
- рак молочної зало-
зи
- рак шийки матки
 
 
- рак тіла матки 
 
 
 
- рак яєчників 
 
 
 
80,0-90,0%
75,0-90,0%
 
75,0-85,0%
40,0-55,0%
 
 
Кількість виявлених жінок з окремими онкозахворюваннями  в I-II cтадіях/ загальну кількість вперше зареєстрованих хворих з окремими   онкозахворюваннями Х 100
Ф. 35 зд.
11 Летальність до 1 року:
-рак молочної залози
 
- рак шийки матки
 
 
- рак тіла матки 
 
 
 
- рак яєчників
8,0% і менше
 
12,0% і менше
 
 
8,0% і менше
 
 
20,0% і менше Кількість померлих жінок упродовж одного року після виявлення онкозахворювання /кількість жінок з вперше виявленим онкозахворюванням у попередньому році Х 100 Ф.35 зд.
 
 
Директор Департаменту охорони 
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко
 
Додаток 1
 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
лікарю загальної практики-сімейної медицини
 
При виявленні у вагітних наступних патологічних станів вони підлягають консультації акушера- гінеколога:
анемія вагітних середнього та тяжкого ступеня (гемоглобін менше  90 г/л); 
загроза переривання вагітності без кров’янистих виділень із статевих шляхів;
загроза переривання вагітності після стаціонарного лікування;
затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода);
набряки вагітних без наявності гемодинамічних порушень;
 
СТАНИ,  ЯКІ ВИМАГАЮТЬ НЕВІДКЛАДНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА У І ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ
Затримка менструації при позитивному тесті на вагітність і відсутності візуалізації плідного яйця на УЗД
Виявлення при УЗД ділянок відшарування хоріону, нечітка візуалізація ембріону
Блювання вагітних середнього та важкого ступеня з кетонурією
Періодичні тягнучі болі у нижній ділянці живота
Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота 
Кров’янисті виділення із піхви
 
 
СТАНИ,  ЯКІ ВИМАГАЮТЬ НЕВІДКЛАДНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА У ІІ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ
 
Періодичні тягнучі болі унизу живота.
Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота 
Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв 
Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
  Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія)
 
СТАНИ,  ЯКІ ВИМАГАЮТЬ НЕВІДКЛАДНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА У  ІІІ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ
Періодичні тягнучі болі унизу живота
Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв.
Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
 Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія)
Головний біль при поєднанні з підвищенням АТ
Неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний криз;
Поява або прогресування змін на очному дні;
 
 
ПОКАЗАННЯ ДО НЕГАЙНОЇ ГОСПІТАЛІЗЦІЇ 
 
                –кров’яністі виділення зі статевих шляхів;
               – відходження навколоплодових вод;
               – підвищення температури тіла вище 38;
– діастолічний АТ >110 мм рт.ст.;
–  головний біль;
– порушення зору;
– біль у епігастральній ділянці або правому підребер’ї;
– ознаки печінкової недостатності;
– олігурія (< 25 мл/год);
– тромбоцитопенія (< 100•109/л);
     – будь- які стани що супроводжуваються порушенням життєво важливих функцій;
 
Додаток 2
АНКЕТА ВАГІТНОЇ
(заповнюється вагітною при первому звернені)
Дата:__________________                                                    ПІП:___________________
                                                                                                 Вік: ___________________
                                                                                                 Адреса: ________________
                                                                                                 Тел.: __________________
                                                                                                  Професія: _____________
1. Дані про здоров’я жінки
      Будь ласка, вкажіть, яку хворобу із наступних Ви маєте або мали
СНІД/ВІЛ так ні Не знаю Захворювання жовчного міхура Так ні Не знаю
Високий кров’яний тиск так ні Не знаю Захворювання нирок, набряки Так ні Не знаю
Тромбофлебіт так ні Не знаю Інфекції сечових шляхів, цистит Так ні Не знаю
Цукровий діабет так ні Не знаю Туберкульоз Так ні Не знаю
Головні болі так ні Не знаю Рак Так ні Не знаю
Розлади зору так ні Не знаю Бронхіальна астма Так ні Не знаю
Жовтуха так ні Не знаю Захворювання щитовидної залози Так ні Не знаю
Серцебиття, задишка так ні Не знаю Депресія, психічні розлади Так ні Не знаю
Ревматизм, вади серця так ні Не знаю Анемія Так ні Не знаю
Епілепсія так ні Не знаю Інше так ні Не знаю
 
2. Дані про здоров’я сімї
Будь ласка, вкажіть яку хворобу мають Ваші батьки, брати (сестри), діти або дід (баба)
 
Хвороба Мати Батько          Брат Сестра Дитина Мати чоловіка Батько чоловіка
Високий кровяний тиск
Захворювання серця, вади серця
Цукровий діабет
Рак
Вроджені аномалії
Близнюки
Захворювання щитовидної залози
Розлади згортання крові, варикоз вен
Туберкульоз
Бронхіальна астма
Психічні розлади
Інше
 
3. Ліки
      Будь ласка, вкажіть ліки і відповідні дози, які Ви вживаєте зараз:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
4. Хірургічні втручання
Операція Рік Лікарня Результат операції
 
 
 
 
 
5. Алергічні прояви
            Будь ласка, вкажіть, які лікові алергії та їхні відповідні реакції Ви маєте:
Ліки Реакція
 
 
 
 
 
6. Соціальний анамнез
Ви палите? Так   Ні  Як часто? ____________________________
Вживаєте алкоголь?  Так   Ні  Як часто? ____________________________
Ви приймаєте транквілізатори? Так   Ні  Як часто? ____________________________
Ви приймаєте наркотики? Так   Ні  Які? ____________________________
У Вас активне статеве життя? Так   Ні   
Скільки статевих партнерів Ви мали протягом останнього року?
 
Чи робили Вам коли-небудь переливання крові? Так  Ні Вкажіть причину __________________________________________________________________________
 
Чи були ускладнення переливання крові? _____________________________________
 
7. Історія вагітностей (включаючи пологи, викидні та аборти)
В якому році були попередні вагітності Як закінчилась вагітність (народження дитини, викидень або аборт)? Тривалість (тижнів) Стать дитини Вага (гр) Тривалість пологів Вид пологів (вчасні, передчасні, кесарський  розтин) Ускладнення (кровотеча, інфекція, вишкрібання)
 
 
 
 
 
8. Характер менструальної функції
Перша менструація    в _______ років
Частота (кількість днів з початку однієї менструації до другої)      _________ днів
Тривалість     ________  днів
Кількість (легка, середня, значна) ________
Дисменорея (менструальні болі) __________
Кровотечі ______
Останній нормальний менструальний період _________
 
9. Історія гінекологічних захворювань та процедур
Чи мали Ви будь-яке із наступних захворювань:
Гонорея так ні Не знаю СНІД так ні Не знаю
Хламідії так ні Не знаю Кандідоз так ні Не знаю
Сифіліс так ні Не знаю Трихоманоз так ні Не знаю
Бородавки статевих органів так ні Не знаю Кольпоскопія шийки матки так ні Не знаю
Вагінальний герпес так ні Не знаю Діатермокоагуляція/ кріохірургія шийки матки так ні Не знаю
Інфекції маткових труб? Хронічні захворювання статевих органів так ні Не знаю Конізація шийки матки так ні Не знаю
Бетагемолітичний стрептокок? так ні Не знаю Лазерна хірургія, лапароскопія так ні Не знаю
Патологічні виділення так ні Не знаю Операції на статевих органах так ні Не знаю
Дані онкоцитології так ні Не знаю Цитомегаловірус так ні Не знаю
Токсоплазмоз так ні Не знаю Інше так ні Не знаю
 
10. Застосування протизаплідних методів
Метод Дата Ефективність Ускладнення
Протизаплідні пігулки
Внутрішньоматкові засоби
Діафрагма
Презервативи
Піна, гель, крем
Норплант
Природній
Депо Провера
 
 
 
 
Підпис ____________
 
 
Додаток №3
 
 
                Форма інформованої згоди 
 
ДО УВАГИ ПАЦІЄНТА!
Уважно прочитайте  і вивчіть документ.
Керуйтесь  основними його положеннями в своїх  інтересах.
З’ясуйте з медичними працівниками незрозумілі для Вас питання.
Ви можете внести в текст зміни і поправки на свій розсуд.
 
З А Я В А
____________________________________________________________________
(кому: назва медичного закладу і його адреса)
про згоду на комплекс медичних обстежень та виконання  рекомендацій лікаря під час моєї вагітності (далі Згода).
 
1. Будь-ласка, напишіть нижче Ваші П.І.Б.
Я,__________________________________________________________________
2. Будь-ласка, підпишіться ____________________________
3. Напишіть нижче поштову адресу Вашого фактичного місця проживання і Ваші контактні телефони __________________________________
____________________________________________________________________
У відповідь на отриману інформацію від свого лікуючого лікаря про перебіг моєї вагітності, про важливість виконання мною всіх  рекомендацій медичних працівників про відповідальність за здоров’я моєї майбутньої дитини, а також запропонованих лікарем  шляхів вирішення моїх медичних проблем, заповненням цієї форми, завіреної моїм підписом, даю офіційну згоду: 
- систематично відвідувати лікаря у призначений мені день і годину  (в разі неможливості візиту до лікаря  зобов’язуюсь повідомити його у телефонному режимі чи в іншій формі);
- вчасно проходити всі запропоновані мені методи обстеження (лабораторні, фізікальні, УЗД);
- при необхідності бути оглянутою іншими фахівцями (при наявності показів);
- при необхідності пройти медико-генетичне консультування та провести обстеження на спадкову патологію та вади розвитку плода (лабораторні, фізікальні, інвазивні);
 - при необхідності бути скерованою на вищий рівень надання медичної допомоги;
- при необхідності пройти курс лікування амбулаторно чи в стаціонарних умовах.
Я підтверджую, що для  прийняття рішення про Згоду, я достатньо  інформована в доступній для мене формі:
- про мету, метод і терміни запропонованих мені обстежень і втручань;
- про прогнозовану для мене перевагу медичних втручань;
- про ризик  можливих ускладнень медичних втручань, а також можливих негативних наслідків лікування;
- про професійну кваліфікацію  медичного персоналу.
Я підтверджую, що для прийняття рішень про Згоду я достатньо інформована і про інші альтернативні способи вирішення моїх медичних проблем, а також про лікувальні заклади, де вони виконуються (державні і приватні заклади).
Я підтверджую, що для прийняття остаточного рішення про згоду, я мала достатньо можливостей для незалежного пошуку та отримання необхідної інформації, а також її аналізу та порівняння.
Я підтверджую, що можлива шкода від медичних втручань для мене менш значуща, ніж обставини, які спонукали мене погодитися на них, і тому я ДОБРОВІЛЬНО І СВІДОМО даю свою згоду на застосування по відношенню до мене запропонованого комплексу медичних втручань, а також інших медичних втручань, які будуть доповнювати і забезпечувати адекватний лікувальний процес.
Тим не менше, нижче я вказую медичні втручання, від яких я відмовляюся за будь-яких обставин, крім випадків безпосередньої загрози для мого життя та життя моєї дитини або повторного узгодження зі мною:___________________________________________________________________________________________________________________________________
 Я знаю, що не існує абсолютно безпечних медичних втручань і будь-який медичний вплив на людину викликає відповідні реакції його організму, які іноді можуть бути атиповими не передбачуваними. І я розумію, що медичні фахівці проведуть всі можливі заходи для попередження загрози моєму життю і спричинення шкоди моєму здоров'ю і здоров’ю моєї дитини.
Я не заперечую, щоб у моїх інтересах були задіяні інші компетентні медичні установи.
Я знаю, що суворе дотримання призначень і рекомендацій лікарів є необхідною умовою для успішного результату, тому я беру на себе зобов'язання неухильно виконувати всі вимоги до мене, як до пацієнта. І я визнаю, що несу відповідальність за результати медичних втручань, у разі відхилень з мого боку від приписів лікарів.
Я підтверджую, що обізнана про те, що можу відмовитися від даної Згоди на свій розсуд, до початку медичних втручань шляхом написання відповідної заяви і обов'язкового своєчасного повідомлення про це лікуючого лікаря або відповідального представника_________________________________
____________________________________________________________________
(назва медичної установи)
 
На випадок моєї медичної недієздатності, тут, я вказую людину, якій я довіряю представляти мої інтереси і приймати від мого імені рішення виключно з медичних питань, що виходять від лікарів і потребують моєї згоди:_______________________________________________________________
 (П.І.Б.)
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
фактичне місце проживання та контактна інформація (робочі, домашні, мобільні телефони) 
Я підтверджую, що мала необмежену можливість вносити зміни в текст цього документа на свій розсуд. 
Пацієнт _________(__________________________________________________)
                             підпис                                              вкажіть Ваші П.І.Б.
____________________________________________________________________
                                  (Вкажіть прописом дату Вашого підпису) 
 
Цей документ підписаний у присутності свідків: 
____________________________________________________________________
підпис свідка                                     П.І.Б. Контактна інформація 
____________________________________________________________________
підпис свідка                                    П.І.Б. Контактна інформація
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 4
 
 
ВИПИСКА З АМБУЛАТОРНОЇ КАРТИ
 
Видається дільничним терапевтом, лікарем загальної практики (сімейним лікарем) вагітній жінці в жіночу консультацію для прогнозу перебігу вагітності та вибору тактики ведення вагітності та пологів
 
П.І.Б. _____________________________________________Дата народження 
 
1. Основний діагноз 
___________________________________________________________________
(докладний, із зазначенням активності, стадії, ускладнень,  проведеного хірургічного лікування тощо)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
 
2.Супутні захворювання 
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
 
3. Перенесені в минулому хвороби ____________________________________________________________________
(інфекційні, соматичні із зазначенням років захворювання)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
 
4. Перенесені хірургічні втручання ____________________________________________________________________
                                                            (діагноз, назва операції, рік)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Ускладнення наркозу ____________________________________________________________________
(які саме, від якого наркозу) ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
 
6. Перенесені алергічні реакції ____________________________________________________________________
(на який алерген, у якій формі, коли, однократно чи кілька разів) ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
      
7. Спадковість:
Цукровий діабет ____________________________________________________________________
(який тип, в кого з родичів)
Артеріальна гіпертензія ____________________________________________________________________
(який тип, в кого з родичів)
 
Спадкові хвороби  ____________________________________________________________________
(який тип, в кого з родичів)
 
____________________________________________________________________
 
Вроджені вади  ____________________________________________________________________
(який тип, в кого з родичів)
 
____________________________________________________________________
 
Інше ____________________________________________________________________
(який тип, в кого з родичів)
 
____________________________________________________________________
 
8. Туберкульоз в родині _________________________________________________________
(яка форма, в кого з родичів)
8.1 Результат флюорографічного/рентгенологічного дослідження, дата_____________________________
 
 
9. Шкідливі умови праці ____________________________________________________________________
(які саме)
____________________________________________________________________
10.  Постійне лікування ____________________________________________________________________
(що приймає постійно, який контроль лікування)
________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
11. Інформація про проведену вакцинацію 
________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
12. Інша важлива медична інформація 
____________________________________________________________________
 ____________________________________________________________________
 
             Лікар (дільничний терапевт, лікар 
         загальної практики-сімейної медицини)
 
«___» _____________ 20___ р. 
           (дата заповнення)
                               __________________________________
        (підпис, П.І. П/Б. та особиста печатка)         
 
 
Додаток 5
 
Екстрагенітальні захворювання у вагітних, які потребують спільного спостереження акушера-гінеколога і профільного фахівця
 
Шифр МКХ-10 Діагноз
Інфекційні та паразитарні хвороби
А15-А19 Туберкульоз
А50-А52 Сифіліс
В18 Хронічний вірусний гепатит
В20-В24 Хвороба, спричинена ВІЛ
Злоякісні новоутворення
С00-С97 Злоякісні новоутворення будь-якої локалізації
Хвороби крові та кровотворних органів
D55- D59 Гемолітичні анемії
D60, D61 Апластичні анемії
D65-D69 Геморагічні стани
D75.0, D75.1 Поліцитемія
D75.2 Тромбоцитоз
D86 Саркоідоз
Хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин
Е00-Е07 Хвороби щитовидної залози
Е10-Е14 Цукровий діабет
Е20-Е35 Порушення інших ендокринних залоз
Е70-Е90 Порушення обміну речовин
Розлади психіки та поведінки
F01 Судинна деменція
F03 Не уточнена деменція
F04 Органічний амнестичний синдром, не спричинений алкоголем чи іншими психоактивними речовинами
F06 Інші психічні розлади внаслідок ураження чи дисфункції головного мозку або внаслідок соматичної хвороби
F07 Розлади особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження та дисфункції головного мозку
F09 Не уточнений органічний або симптоматичний психічний розлад
F10 - F19 Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин
F20 Шизофренія
F22 Хронічні маячні розлади
F25 Шизоафективні розлади
F28 Інші неорганічні психотичні розлади
F29 Неорганічний психоз, неуточнений
F60- F69 Розлади особистості та поведінки у зрілому віці
F70-F79 Розумова відсталість
Хвороби нервової системи
G00-G99 Хронічні захворювання центральної та периферичної нервової системи  
Хвороби системи кровообігу
І05-108 Вади мітрального, аортального, тристулкового клапанів
І34-136 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба
І10-І13 Вторинна гіпертензія
І25 Хронічна ішемічна хвороба серця
І27.0 Ідіопатична легенева гіпертензія
І27.1 Кіфосколіотична хвороба серця
І27.9 Легеневе серце (хронічне)  
І31 Хвороби перикарда
І42.0 Дилатаційна кардіоміопатія
І42.1 Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
І42.3-І42.9 Кардіоміопатія 
І50 Серцева недостатність
І71 Аневризма та розшарування аорти
Q20-Q28 Уроджені вади розвитку системи кровообігу
Хвороби органів дихання
J43 Емфізема
J44 Хронічне обструктивне захворювання легень
J60-J70 Хвороби легень, спричинені зовнішніми агентами
J84 Хронічні інтерстиціальні легеневі хвороби
J96.1 Хронічна дихальна недостатність
J98.4 Кістозна хвороба легень
J98.5 Хвороби середостіння
J98.6 Хвороби діафрагми
Хвороби органів травлення
К22.2 Непрохідність стравоходу
К31.5 Непрохідність 12-палої кишки
 К50 Хвороба Крона
К51 Виразковий коліт
К57 Дивертикулярна хвороба кишечнику
К70 Алкогольна хвороба печінки
К72.1 Хронічна печінкова недостатність
К73.2 Хронічний активний гепатит
К74 Фіброз і цироз печінки
К76.6 Портальна гіпертензія
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
M30 Вузликовий периартеріїт та споріднені стани
M31 Інші некротизуючі васкулопатії
M32 Системний червоний вовчак
M33 Дерматополіміозит 
M34 Системна склеродермія
M35 Інші системні ураження сполучної тканини
M40 Кіфоз 
M41 Сколіоз 
Хвороби сечостатевої системи
N00- N08 Гломерулярні хвороби
N10- N16 Тубулоінтерстиціальні хвороби нирок
N18 Хронічна ниркова недостатність
N20-N23 Сечокам’яна хвороба 
N25-N39 Інші хвороби сечовидільної системи
 
Примітка. Постійного спільного спостереження акушера-гінеколога та профільного фахівця потребують жінки з іншими хронічними захворюваннями, які не увійшли до вище наведеного переліку, якщо вагітність може обтяжити перебіг цих захворювань, спричинити ускладнення, зумовити загрозу здоров’ю жінки.  
 
                                                                                                                        Додаток 6
ПОКАЗАННЯ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ НА МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ *
 
1. Вік вагітної 35 років і більше. Вік чоловіка 40 років і більше.
2. Наявність у одного з подружжя спадкової патології, хромосомної перебудови або вродженої(их) вади розвитку.
3. Наявність у вагітної фенілкетонурії, муковісцидозу та інших спадкових захворювань 
4. Наявність в родині живих або померлих дітей зі:
- спадковою або хромосомною патологією;
- вродженими вадами розвитку - ізольованими або множинними;
- розумовою відсталістю;
- мертвонародженням.
5. Наявність вищезазначеної патології серед родичів.
6. Кровноспоріднений шлюб. 
7. Звичне невиношування вагітності невстановленого генезу у І триместрі вагітності.
8. Несприятливі впливи у ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).
9. Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з раннього терміну, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя).
10. Вагітні після ДРТ.
11. Патологія плода,  виявлена при пренатальному скринінгу (УЗ, біохімічні маркери, високий індивідуальний генетичний ризик виникнення хромосомної та деякої вродженої патології).
12. Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних із професією.
 
Медико-генетичну консультацію бажано проводити поза вагітністю, або в її ранні терміни  з детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стану новонародженого, результатів обстеження, даних патолого-анатомічного дослідження.
 
 
Додаток 7
 
Пренатальний консіліум
 
Дата___________________
 
ЛПЗ_________________________________________________________________
 
П.І.П.вагітної_________________________________________________________
 
Дата народження______________________________________________________
 
Адреса______________________________________________________________
 
Термін віагітності________________тижн.
 
Склад комісії:акушер-гінеколог________________________________________
                        Генетик________________________________________________
                        Профільні фахівці(відповіднодо виявленої патології)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Пренатально встановлений діагноз__________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Код МКХ-10____________________________________
 
Переривання вагітності за медичними показаннями рекомендовано\ ні
 
Відмова вагітної від переривання (причина)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Поінформована відмова_______________________________П.І.П.
 (підпис вагітної)
 
Рекомендації_____________________________________________________________________________________________________________________________
Місце проведення пологів, рекомендоване на консіліумі:_________________________________________________________
                                                                                  (підписи) 
                                                                                                        Додаток 8
                         
 
ПРОТОКОЛ 
ультразвукового обстеження вагітних 
 
I УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів)
 
Дата "____" ____________ 200_ р. Інд. карта N
 
ПІБ_________________________________________________________________________
Дата народження____________Дата обстеження_________________1-й день о/м_____
 
Методика сканування: трансабдомінальна / трансвагінальна
Розміри матки: довжина _______ ширина ______ передньо-задній _______
Контури матки рівні, чіткі (нерівні, бугристі).
Має серединне положення (зміщена праворуч, ліворуч).
Структура міометрію не змінена (змінена). Тонус міометрію не підвищений (підвищений по передній, задній стінці, локальний гіпертонус_________________).
Патологічні ехо-включення ________________________________________
Об’ємні утворення:________________________________ Перетинка у матці ______________
У порожнині матки візуалізується одне (два, три) плідне яйце правильної форми (_______).
Діаметр плідного яйця ____________мм Кількість ембріонів: _______________
Ділянки відшарування плідного яйця не визначаються (визначаються у області __________).
 
БІОМЕТРІЯ ПЛОДУ
Куприко-тім'яний розмір (КТР) ____________мм
Біпарієтальний розмір (БПР) _____________мм
Кістки черепу візуалізуються (не візуалізуються)
Окружність живота ________________мм
Середній діаметр живота _____________мм
Довжина стегна _____________мм
Інші:________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Комірцевий простір ________мм
Наявність носової кістки ____________мм (візуалізуються, не візуалізуються)
Інші ехо-маркери хромосомних синдромів (лицевий кут, трикуспідальна регургітація, кровоплин у венозній протоці)____________________________________________________
Серце ______________ Серцебиття (є / ні) ЧСС ___________________ уд./хв. 
Передня черевна стінка _________________(цілісність, наявність кили) 
Рухова активність плода (нормальна, знижена, відсутня) _______________________
Локалізація хоріону: _____________, товщина______мм, структура____________________
Шийка матки:_____мм; цервікальний канал _____мм, діаметр внутрішнього вічка: _____мм
Стан придатків матки _________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Особливості _________________________________________________________________
Висновок УЗД: _______________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 
 
 
 
Підпис лікаря ____________  П.І.Б.
 
Додаток  9
        ПРОТОКОЛ 
ультразвукового обстеження вагітних 
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
Дата "___" ____________ 200_ р.
 
ПІБ_________________________________________________________________________
Дата народження____________Дата обстеження_________________1-й день о/м_____
Кількість плодів: один, два, три
Положення плода: поздовжнє, поперечне, косе, нестійке
Передлежання: головне, сідничне
Серцебиття _____________ ЧСС ________ уд./хв. Рухи плода _________
Параметри плода мм Параметри плода мм
Біпарієтальний розмір (БПР Нирка права
Лобно-потиличний розмір (ЛПР) Нирка ліва
Окружність голови Сичовий міхур
Цефалічний індекс Довжини стегна(ДС)
Мозочок Довжина великої бердової кістки
Інтраокулярний розмір Довжина малої бедрової кістки
Діаметр грудної клітини (СДГК) Стопа
Серед. діаметр живота (СДЖ) Довжина плеча
Окружність живота Довжина ліктьової кістки
Серце Довжина променевої кістки
Шлунок кисть
 
Структура мозку:
Серединне М-ехо _____мм , бокові шлуночки мозку:____мм, велика цистерна ____мм, 
Хребтовий стовбур _________________________________________
Серце: положення нормальне (аномальне)_______________,  4-камерний зріз серця: візуалізується (не візуалізується) _____________________________________________________
розмір, локалізація, позиція, камери
____________________________________________________________________________
  ( клапани, перетинки, ендокард, перикард)
Діафрагма без особливостей (патологія, не візуалізується).
Кишечник ехогенність не підвищена (підвищена), петлі не розширені (розширені до____мм)
Передня черевна стінка _______________________________________________________
Структури обличчя : Лицьові розщілини не візуалізуються (візуалізуються)_________________.
Носова кістка ________мм.
Розмір шийної складки _________ мм
Кількість навколоплідних вод: нормальна, збільшена, зменшена(водна кишеня)
Локалізація плаценти: передня, задня, права бокова, ліва бокова стінки, дно матки
Ступінь зрілості м/вічко: ____ Перекриває плаценти: ____
Товщина плаценти: _______мм. Структура плаценти: ______________________________
Реверсний кровоток у венозний протоці ________________________
Пуповина: кількість судин: ____________обвиття пуповини немає (є)____________________
Передлежання судин пуповини (є, ні), оболонкове прикріплення судин (є, ні)______________
Патологія матки, органів м/тазу _________________________________________________
Підозра або наявні вади розвитку плода (ВВР) ____________________________________
Висновок  УЗД _______________________________________________________________
____________________________________________________________________________     Підпис лікаря:____________ П.І.Б.
 
Додаток 10
«Школа підготовки сім’ї до пологів»
 
    Мета: підготовка сімейної пари до відповідального батьківства, народження здорової дитини та збереження здоров’я матері шляхом консультативної адаптації до вагітності, підготовки до пологів та перебігу післяпологового періоду. 
    Організація допологового навчання є одним з принципів, який підтверджений безпечністю та ефективністю. 
    Заняття для навчання батьків організуються у допологовий період, щоб майбутні батьки могли зустрітись у подібній ситуації, поділитись досвідом та знаннями, а також обговорити надії, страх та сподівання.  
    Допологове навчання має ряд переваг:
сприяє значному зниженню застосування знеболюючих препаратів під час пологів;
сприяє підвищенню настрою та викликає позитивні емоції у жінки та членів родини після пологів;
не має негативних наслідків. 
           Завдання допологової підготовки:
1. Формування позитивного ставлення  жінки до вагітності, пологів та майбутньої дитини.
2. Психопрофілактична підготовка вагітної до пологів.
3. Підготовка партнера або членів родини до участі у пологах, усвідомлення своєї ролі в процесі вагітності та пологах.
4. Відпрацювання теоретичних та практичних навичок поведінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.
5. Навчання майбутніх батьків принципам грудного вигодовування та правилам догляду за новонародженим. 
6. Консультування з питань післяпологової контрацепції.
     Заняття  у школах відповідального батьківства повинен проводити підготовлений персонал: лікарі акушер-гінекологи, акушерки, неонатологи, психолог. Навчання може проводитись у жіночих консультаціях, центрах репродуктивного здоров’я, акушерських стаціонарах (відділеннях патології вагітності), навчальних закладах, РАЦС. 
     
      Вимоги до приміщення для занять:
Світле
Тепле
Просторе (для можливості групових занять жінок та їх партнерів, а також виконання фізичних вправ)
Наявність туалетної кімнати, місця для миття рук, рідкого мила, одноразових рушничків
Наявність чистої питної води
Обладнання включає:
Достатню кількість стільців, матів
Телевізор, аудіо- та відеоапаратуру
Шведську стінку
М’ячі для аеробіки
Стільчики для пологів
Манекени (ляльки, молочна залоза)
Стенди та інформаційні матеріали
 
Розклад занять має бути зручним для жінок та їх партнерів. Оптимальна тривалість одного заняття – не більше 1 години. Заняття повинні проводитись у першому, другому та третьому триместрах вагітності. Теми занять мають бути актуальними для кожного триместру. Тривалість курсу узгоджується з учасниками. 
 
Рекомендовані теми для занять:
1. Про перебіг вагітності:
Фізіологічні та психологічні зміни під час вагітності
Внутрішньоутробний розвиток плода 
Харчування та здоровий спосіб життя 
Фізична активність
Гігієна під час вагітності 
Тривожні симптоми під час вагітності
Статеве життя
Роль батька/партнера 
 
2.Про народження дитини:
Фізіологія пологів, «пологи без страху»
Партнерські пологи та роль партнера
Перший період пологів та практичні вправи: альтернативні методи знеболення пологів, релаксація, вільний вибір позиції
Другий період пологів та практичні вправи: раціональне положення жінки у другому періоді пологів, контакт «шкіра-до шкіри»
Третій пріод пологів (активне та фізіологічне ведення, переваги та недоліки)
Раннє грудне вигодовування 
 
3.Про післяпологовий період:
Принципи грудного вигодовування
Метод лактаційної аменореї
Догляд за новонародженим
Гігієна післяпологового періоду
Тривожні симптоми для матері та дитини
Профілактика синдрому раптової смерті дитини
Планування сім’ї, методи контрацепції 
 
Додаток 11
 
Начальнику управління
(відділу) молоді, сім’ї і спорту
(районної, обласної адміністрації)
Начальнику центру соціальних
служб
 
 
Інформую Вас, що вагітна ________________________________________
____________________________________________________________________,
(П.І.Б., поштова адреса, місце проживання, контактні телефони)
яка перебуває на обліку з приводу даної вагітності в _______________________
____________________________________________________________________
(назва медичного закладу і його адреса)
систематично не відвідує лікаря жіночої консультації, категорично відмовляється від запропонованого їй обстеження і лікування (потрібне підкреслити), що  загрожує здоров’ю її та ненародженої дитини. Сім’я вагітної проживає в незадовільних матеріально-побутових умовах.
Прошу в межах Вашої компетенції вжити необхідні заходи і взяти під соціальний супровід дану вагітну.
Про вжиті заходи прошу письмово  повідомити.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Головний лікар         П.І.Б.                      (підпис)
 
Додаток 13
 
Скринінг на гестаційний діабет
Гестаційний діабет (діабет вагітних) – порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникло або вперше виявлене під час вагітності.
Обстеження на гестаційний діабет підлягають усі вагітні жінки. 
Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять  2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.
Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів. 
Чинники ризику гестаційного діабету:
- цукровий діабет у родичів першого ступеня,
- ожиріння,
- гестаційний діабет під час попередньої (їх) вагітності (ей),
- макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г),
- мертвонародження в анамнезі.
ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!).
Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хвилин 75 г глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона). Повторний забір крові здійснюють через 2 години. Упродовж цього часу вагітна має перебувати у стані спокою, їй дозволяють пити негазовану воду, не дозволяють їсти і палити.
Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999): натще ≤5,5 ммоль/л (100 мг/дл), через 2 години після навантаження <7,8 ммоль/л (140 мг/дл). Тест вважається позитивним, якщо глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники (відповідно >5,5 ммоль/л і ≥7,8 ммоль/л). У разі позитивного результату ПТТГ слід повторити наступної доби. При підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається встановленим, і вагітну в подальшому спостерігають спільно акушер-гінеколог і ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. №582).
 
 
 
Додаток 14
 
 
Міністерство охорони здоров’я України МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
ФОРМА № 08410
Затверджена наказом МОЗ України 
27грудня 1999р.   №302 
Найменування закладу
Лікарський висновок
 про переведення вагітної на іншу роботу
Прізвище, ім’я, по батькові
 
Місце роботи і посада
 
Вагітність                                           тижнів 
Підстава для переводу
 
 
Рекомендована робота
 
Прізвище, ім’я, по батькові лікаря
                                                                                                         Підпис
Дата видачі: “ ______  “_______________ ________ р.
 
Перевод здійснений 
 
 
Посада керівника
 
 
Підпис 
Дата “ _____  “ ________________   ________ р.
 
 
 
 
Узгоджено
Голова профкому                                                         
 Підпис _______________________________
 
 
 
 
Додаток 15
 
Щоденник самопочуття вагітної
 
Домашні записи вагітної 
Домашні записи вагітної – це прості та ефективні засоби зниження материнської, перинатальної та неонатальної захворюваності та смертності, які широко та успішно використовуються у багатьох країнах світу понад 30 років.  
Домашні записи допомагають вагітним жінкам самостійно реєструвати свій стан, якомога раніше визначати свої проблеми та вчасно звернутися за допомогою, одночасно з цим підвищується і ефективність використання закладів антенатального догляду.
 
Мета ведення щоденнику 
Раннє виявлення проблем
 
Заохочення своєчасного звернення у медичні заклади у випадку виникнення ускладнень.  
 
Покращити спостереження за жінками під час вагітності. 
 
Підвищити участь жінки, її сім’ї та спільноти у догляді за своїм здоров’ям. 
Яку інформацію містить?
 
ПІП, адреса, сімейний стан, найближчі родичі, місце роботи або навчання  
Стан здоров’я у теперішній час
Відомості про дану вагітність (дата останнього менструального циклу, обстеження 
Місце для запису самою жінкою про перебіг вагітності 
Тривожні ознаки
Загальні замітки та інші записи. 
 
 
                                                                                                                                     Додаток 16
 
                                                    
                                                                     
 Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній)
 
Кровотеча з піхви
Зміна характеру рухів плода
Сильний головний біль
Затьмарений зір
Лихоманка та озноб
Біль при сечовиділенні
Постійні скорочення матки
Раптові набряки, особливо обличчя та рук
Нудота, блювання, пронос 
Підтікання або відходження навколоплідних вод
 
 
 
 Додаток №17
 
 
 
 
Додаток 18
 
 
ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНИХ
ТА ПАЦІЄНТОК З  АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
У ДЕННІ СТАЦІОНАРИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ
ЗАКЛАДІВ
 
1. Направленню у денний стаціонар підлягають вагітні з наступними патологічними станами
1. Прееклампсія легкого ступеню.
2. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).
3. Необхідність визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода, т.ін.).
4. Стан після проведення допоміжних репродуктивних технологій.
5. Патологія амніотичної рідини для клініко-лабораторного обстеження. 
ІІ. Направленню у денний стаціонар підлягають жінки з наступною гінекологічною патологією:
1. Хронічні запальні захворювання геніталій в стадії загострення (для проведення комплексного обстеження, терапії та реабілітаційних заходів).
2. Ендометріоз – для попереднього обстеження, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів.
3. Пацієнтки, що перенесли гінекологічні операції з розтином черевної стінки, - для проведення комплексу реабілітаційних заходів.
 
ІІІ. Пацієнтки, які потребують проведення наступних діагностичних маніпуляцій та малих гінекологічних операцій:
1. Вакуум-аспірація в малих термінах вагітності (до 20 днів затримки менструації).
2. Кріодеструкції та лазеротерапії шийки матки.
3. Видалення поліпа зовнішніх статевих органів, цервікального каналу.
4. Гістеросальпінгографія.
5. Діагностичне вишкрібання.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 19
 
ПРЕКОНЦЕПЦІЙНА ПІДГОТОВКА ВАГІТНОЇ
ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ
1. Харчування
Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має складати близько 2400 ккал/добу. В раціон необхідно включати близько 60-80 г білка, продуктів харчування, в яких велика кількість клітковини, молоко та молочнокислі продукти.
Обмежити вживання жирів та вуглеводів.
Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.
При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.
2. Відпочинок та фізичне навантаження
Не допускати фізичного навантаження, яке пов’язане із підніманням важких предметів, тривалого знаходження у вертикальному положені. Уникати перевтоми, нічної праці, тривалого перегляду телевізійних передач.  Забезпечувати повноцінний сон у нічний час при відсутності світла (особливо близько 2-ої години ночі) для створення умов синтезу мелатоніну..  
За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи середньої сили з рівномірним навантаженням різних груп м’язів, спеціальні курси аеробіки.
3. Максимально уникати контакту з шкідливими впливами (хімічними, фізичними) як на роботі, так і в побуті.
Відмова від паління та «пасивного» куріння, вживання алкоголю.
 3. Вітамінні та інші  біологічно активні комплекси
Фолієва кислота
Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба фолієвої кислоти 400 мкг, яка збільшується вдвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота надходить в організм з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься у фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, салаті брокколі, динях, бананах.
При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.
Рекомендується щоденний прийом 400 мкг фолієвої кислоти до настання вагітності та в ранні строки (до 12 тижнів) для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.
Полівітаміни та мінерали (поєднання вітаміну А, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) – перед заплідненням та в ранні строки вагітності попереджує виникнення вад розвитку у плода та поліпшує стан матері.
      4.  Оздоровлення жінки:
o Лікування вогнищ хронічної інфекції та запобігання гострих інфекційних захворювань
o Лікування хронічних захворювань до компенсованого стану.
       5. Контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 20
 
Рекомендації щодо поведінки під час вагітності
 
Захід Обгрунтування застосування
І. Здоровий спосіб життя Народження здорової дитини
1.1. Повна відмова від тютюнопаління під час вагітності та грудного вигодовування 
1.2. Відмова від тютюнопаління у дитячій кімнаті Негативний вплив нікотину та моноокису вуглероду:
Незадовільне харчування у жінок, які палять
Підвищена потреба у вітамінах С, Е, залізі
Підвищення частоти переривання вагітності: самовільних викиднів та передчасних пологів
Зниження маси тіла плода (на 127-274 г)
Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик розвитку синдрому затримки росту плода 
Зростання частоти мертвонароджень
Передлежання плаценти
Зменшення продукції материнського молока
Зниження темпів росту дитини
Ризик виникнення синдрому раптової малюкової смертності 
2. Абсолютна відмова від вживання алкоголю (особливо перед зачаттям та 1 триместрі вагітності)
2.1.  Вживання алкоголю у дозі 0,5г/кг в день має негативний вплив на розвиток дитини Алкоголь проникає у кров плода та виділяється з грудним молоком.
Негативна дія алкоголю проявляється:
Зростанням частоти переривання вагітності - самовільних викиднів та передчасних пологів
Відшаруванням плаценти
Мертвонародженням
Розвитком алкогольного синдрому плода, який має наступні ознаки:
- затримка росту плода та новонародженого
- мікроцефалія
- дефекти розвитку очей
- вади розвитку обличя
- патологія суглобів
- затримка розумового розвитку дитини
3. Відмова від вживання наркотичних речовин під час вагітності Негативна дія наркотичних речовин проявляється:
Зростанням частоти переривання вагітності -  самовільних викиднів та передчасних пологів
Відшаруванням плаценти
Мертвонародженням
Розвиток абстинентного синдрому плода 
Підвищеним ризиком інфікування ВІЛ-інфекцією, гепатитом С. 
4. Зловживання кофеїном, який міститься у каві, чаї, напитках типу кока-коли Проникає через плаценту та виділяється з грудним молоком
Надмірне вживання кофеїну під час вагітності проявляється:
Зростанням частоти переривання вагітності -  самовільних викиднів та передчасних пологів
Низькою масою тіла при народженні 
Надмірне вживання кофеїну під час лактації проявляється:
Підвищенним збудженням та  роздратованністю дитини
Порушенням сну
Зниженням вмісту заліза у молоці та організмі дитини
5.Відпочинок та фізичне навантаження:
5.1. Уникати перевтоми
5.2. Не рекомендується фізичне навантаження з підніманням важких предметів
5.3. У разі відсутності акушерських ускладнень не протипоказані фізичні вправи та заняття типу аеробіки Негативний вплив може проявитись:
- Перериванням вагітності
- Відшаруванням плаценти
- Мертвонародженням
- Травматизацією жінки та плода  
ІІ. Раціональне харчування 
Дотримання 12 принципів раціонального харчування ВОЗ
 
Піраміда здорового харчування (Додаток)
1. Здорове харчування має бути різноманітним та помірним
2. Хліб, круп’яні та макаронні вироби, рис, картоплю рекомендується їсти декілька раз на день
3. Різноманітні овочі та фрукти рекомендується їсти декілька раз на день (більше 500 г/день). Співвідношення овочів до фруктів – 2:1.
4. Щоденно вживати молоко та молочні продукти з низьким вмістом жиру (1,5-2,5% жирності): кефір, кисле молоко, сир, йогурт 
5. Вживати нежирні сорти м’яса та м’ясних продуктів, птицю,  рибу, яйця та бобові продукти 
6. Обмежити вживання «видимих» жирів у кашах, на бутербродах, вживати не жирні сорти м’яса та молочних продуктів.
7. Обмежити вживання цукру, кондитерських виробів, десертів.
8. Загальне вживання солі повинно не перевищувати 1 чайну ложку (6г) на день. Рекомендується вживати йодовану сіль.  
9. У разі вживання спиртних напитків, загальна кількість спирту у них не повинна перевищувати 20 г чистого спирту на день.
10. Дотримуватись ідеального індексу маси тіла (норма 20- 25).
11. Надавати перевагу приготуванню їжі паровим методом, відварюванню та приготуванню у мікрохвильовій пічці. Частота прийомів їжі – 3 основних та 2 проміжних, що знижує використання жиру, масла, солі та цукру
12. Дотримуватись грудного вигодовування протягом перших 6 місяців, яке може бути продовжено до 2 років. 
 
Корисні для вагітної джерела фолієвої кислоти:
Бобові
Зелені овочі
Шпинат
Капуста брюссельська та кольорова
Салат
Банани
Апельсини. За допомогою харчування ми задовільняємо потреби та витрати організму в енергії
Середні витрати організму вагітної жінки зростають на 200- 300 ккал в день ( у 2-3 триместрі) і складають 2200- 2300 ккал.
Рекомендована прибавка маси тіла під час вагітності:
 
Індекс маси тіла 
Показник 
Вага 
 
Низький 
<19,8
12,5-18,0
 
Нормальний 
19,9-26,0
11,5-16,0
 
Надмірний 
26,1-29,0
7,0-11,5
 
Ожиріння 
>29,0
=> 7,0
 
 
 
Ризики, що пов’язані з недостатньою прибавкою маси тіла під час вагітності:
Передчасні пологи
Затримка росту плода
Низька маса тіла дитини при народженні
Висока перинатальна смертність 
Ризики, що пов’язані з надмірною прибавкою маси тіла під час вагітності:
Гіпертонія та розвиток прееклампсії
Гестаційний діабет
Інфекції сечовидільної системи 
Тромбофлебіт
Утрудненні пологи
Великий плід
Ризик розвитку ожиріння та діабету у дитини
Висока перинатальна смертність 
 
Вітамін С не синтезується у людському організмі, тому є необхідність у постійному його поповненні. 
Для повного насичення тканин для вагітних добова потреба у вітаміні С складає 50 мг. 
Продукти, які містять добову дозу (50 мг) вітаміну С: 
1 великий апельсин, 
100 мл свіжого апельсинового соку, 
90 г полуниці,
1 грейпфрут
1 великий зелений перець
2 середні картоплини. Вітамін С має наступні властивості :
Підвищує засвоєння «негемового» заліза 
Необхідний для синтезу колагену
Антиоксидантну дію
Кальцій 
 300 мг кальцію покриває потреби плода та вимоги лактації.
Продукти з високим вмістом клітковини погіршують засвоєння кальцію.
Джерела кальцію – молоко та молочні продукти (1 чашка молока – 250 мг кальцію).
Вміст кальцію у грудному молоці не залежить від вмісту кальцію у раціоні матері.   Додавання кальцію під час вагітності викликає невелике зниження ризику розвитку гіпертензії при неускладненій вагітності та у групі ризику щодо розвитку даного ускладнення. 
 
Достатньо переконливих даних відносно впливу кальцію з метою профілактики передчасних пологів немає, але у групі жінок з високим ризиком прееклампсії, ризик передчасних пологів знижується.   Даних відносно впливу кальцію на показник перинатальної смертності немає.
 
Йод – дуже важливий елемент для розвитку та функціонування організму, так як є самим важливим компонентом гормонів щитовидної залози.  
Щоденна доза йоду, рекомендована ВОЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародною Радою  по контролю за йод-дефіцитними захворюваннями, для вагітних жінок та породіль, що вигодовують грудним молоком, повинна складати 200 мг.
У основному йод поступає в організм з продуктами харчування. 
Вміст йоду в фруктах, овочах, злакових та м’ясі залежить від вмісту йоду у ґрунті.
Джерела йоду – морська риба та продукти моря. 
Найкраща профілактика гіпотиреоїдизму – вживання йодованої солі. Додавання йоду у регіонах  з високим рівнем ендемічності  по кретинізму призводит до значного зниження частоти даної захворювання при відсутності побічних дій. 
Негативні наслідки йодної недостатності:
Гіпотиреоїдизм плода, креатинізм
Викидні, мертвонародження
Низька маса тіла при народженні
Висока перинатальна та дитяча смертність
Зоб та гіпотиреоїдизм матері 
Вітамін Д
Під час вагітності та лактації рекомендована потреба 10 мкг або 400 МО вітаміну Д.
Жінкам з вживанням недостатньої кількості вітаміну Д та неможливістю перебувати під сонячним освітленням, рекомендується призначати препарати вітаміну  Д. Вітамін Д та кальцій попереджують розвиток рахіту у новонароджених та зменшують частоту неонатальної гіпокальціємії.  
 
Залізо 
Біля 5-20% заліза, яке вживається з їжею, засвоюється. 
Залізо входить до складу гему  (червоний пігменту риб та тварин) – засвоюється на 20-30%.
«Негемоване» залізо, яке містися у рослинних продуктах, молоці, яйцях, засвоюється гірше – 2-7%.
Вітамін С, тваринний білок та деякі органічні кислоти покращують засвоєння «негемованого» заліза.
Жінки з достатніми запасами заліза в організмі не потребують додаткового призначення заліза. 
Спірні дані відносно призначення препаратів заліза всім вагітним (30 мг на день).
Потреба у залізі під час лактації не перевищує таку під час вагітності.
Вміст заліза у грудному молоці не залежить від вмісту заліза у раціоні матері. Добавки заліза та фолатів після першого триместру не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності, пологів та стан плода. Якщо є ознаки істинного дефіциту заліза, показана терапія препаратами заліза. 
Але результати клінічного дослідження свідчать, що рутинне призначення препаратів заліза призвело до підвищення перинатальної смертності та збільшення частоти ускладнень внаслідок прийому цих препаратів.  
 
Полівітаміни
Адекватне харчування під час вагітності та лактації забезпечує надходження до організму достатньої кількості вітамінів та поживних речовин. 
Внаслідок існування заперечливих думок, необмежене вживання полівітамінів під час вагітності не рекомендується, якщо не доведена їх очевидна необхідність. 
Деякі вітаміни, як А, Д, B12, можуть накопичуватись в організмі та стати токсичними у великих дозах.   
Несприятливий вплив прийому полівітамінних добавок:
Необґрунтовані витрати
Тривала залежність
Погане засвоєння
Токсичність
Дисбаланс поживних речовин
Поживні речовини у грудному молоці 
Група 1 – залежать від харчування матері: йод, селен, вітаміни B1, B6, B12, А.
Група 2 – не залежать від харчування – білок, кальцій, залізо. 
 Додаткове призначення даних препаратів більш корисно для матері, ніж для дитини. Група 1- недостатнє вживання жінкою, яка вигодовує грудним молоком,  призводить до низької концентрації у грудному молоці. 
Група 2 - не впливають на концентрацію у грудному молоці
 
 
 
 
 
Додаток  21
 
 
                              ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ
-Гіпертензівні розлади при попередніх вагітностях
-Хронічні захворювання нирок
-Аутоіммунні захворювання (антифосфоліпідний синдром, системний
  червоний вовчак та ін.)
-Цукровий діабет
-Хронічна артеріальна гіпертензія
-Збільшений індекс маси тіла
-Прееклампсія при вагітності у матері вагітної
 
 
 
Шкала рівнів доказовості досліджень, що склали основу клінічних рекомендаці:
 
А (І) – систематичний огляд або високоякісний мета-аналіз РКД, окреме високоякісне РКД. Рекомендації цього рівня є найбільш вірогідними і науково обґрунтованими.
В (ІІ-ІІІ) – високоякісний систематичний огляд когорт них досліджень або досліджень “ випадок-контроль”, високоякісне когорт не дослідження або дослідження “ випадок-контроль”. Рекомендації цього рівня мають високий рівень вірогідності та можуть бути підґрунтям для прийняття клінічного рішення.
С(ІY) – окремі дослідження або дослідження серії випадків. Рекомендації цього рівня використовуються для обґрунтування певних клінічних вирішень за відсутності доказів рівня А(І) і В(ІІ-ІІІ).
D(Y) – думка експертів, що базується на досвіді або даних експериментальних досліджень. Рекомендації цього рівня використовуються для прийняття клінічних рішень, якщо дослідження А(І), В(ІІ-ІІІ), С(ІY) не проводилися з етичних або інших причин.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                  "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
       15.07.2011 № 417
 
 
НОРМАТИВИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖІНОЧОМУ НАСЕЛЕННЮ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЮ «АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ» В УМОВАХ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
 
ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ (РУБРИКА А)
1.Рекомендації щодо формування здорового способу життя.
2.Рекомендації щодо планування сім'ї.
3.Рекомендації щодо попередження ІПСШ.
4.Навчання  методу самообстеження молочних залоз.
5.Проведення онкоцитологічного обстеження шийки матки.
6. Визначення титрів Ig G до CMV, HSV, токсоплазм, хламідій у сироватці крові до планованої вагітності.
 
ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА Б)
1. Преконцепційна підготовка.
2. Рекомендації щодо харчування протягом вагітності.
3. Рекомендації щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.
4. Інформування щодо небезпеки самолікування під час вагітності.
5. Рекомендації щодо працевлаштування на період вагітності.
 
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА В).
1. Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).
2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози;  аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів, вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ (при постановці на облік).
3. Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки із  занесенням даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання маси тіла (всім вагітним  при кожному візиті); огляд нижніх кінцівок на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода (всім вагітним з 25-26 тижня вагітності). 
4. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) (при постановці на облік). 
5. Мазок на цитологічне дослідження (при постановці на облік). 
6. Мазок на флору (при постановці на облік за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).
7. Лабораторні обстеження: 
- загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білку ( при постановці на облік і при кожному відвідуванні); 
- посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії (при постановці на облік); 
- визначення групи крові та резус-належності (при постановці на облік); 
- аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові (при постановці на облік та  у 28 тижнів).
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту (при постановці на облік, у 29 тижнів вагітності, за показаннями); 
- серологічне обстеження на сифіліс  (перше при постановці на облік, друге - у 29 тижнів вагітності);
- тест на наявність HbsAg (при постановці на облік);
- двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним у 25-26 тижнів).  
8.  Тест на ВІЛ-інфекцію (перший при постановці на облік, другий  в 22-23 тижні вагітності). Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається. У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності. У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах 
9. УЗ-обстеження: Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності;  Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Проведення третього планового УЗД визначається індівідуально (висока група ризику вродженої вади серця або ін.).
10. Біохімічний скринінг І триместру в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності (PAPP-A, вільний β-ХГ); ІІ триместру у терміні 16-20 тижнів (АФП + вільний β-ХГ (double-test), або (АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол (triple-test) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода (при інформованій згоді – всім або за показаннями). Вагітним жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності і не були включені до групи високого ризику, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.
 
ЗАГАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ (РУБРИКА Г)
1.Анамнез.
2.3агальне фізикальне обстеження.
3. Клінічне обстеження молочних залоз.
4.Огляд шийки матки і піхви в дзеркалах.
5.Кольпоскопія. 
6.Бімануальне гінекологічне обстеження.
7. УЗД органів малого тазу.
8.Онкоцитологічне дослідження мазків з шийки матки.
9.Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ (за інформованої згоди).
 
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ (РУБРИКА Г1)
1.Анамнез.
2.3агальне фізикальне обстеження.
3. Клінічне обстеження молочних залоз.
4.Бімануальне ректоабдомінальне обстеження.
5. УЗД органів малого тазу.
6.Аналіз калу на яйця глистів.
 
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ДЛЯ ПЛАНОВОГО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ (лапаротомні, вагінальні гінекологічні операції, операційна гістероскопія, лапароскопія) (РУБРИКА Д)
1.Група крові та Rh-фактор.
2. Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ.
3. Загальний аналіз крові з формулою.
4. Загальний аналіз сечі.
5.Цукор крові.
6.Біохімічні аналізи крові (білірубін, креатинін, електроліти, коагулограма).
7.Бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви і цервікального каналу.
8.Кольпоскопія.
9.Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.
10.УЗД органів малого тазу.
11.Електрокардіограма.
12.Рентгенографія легень.
14.Огляд терапевта.
15.Огляд та рекомендації, надані профільними спеціалістами (за показаннями).
 
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МАЛИХ ДІАГНОСТИЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНИХ ВТРУЧАНЬ (РУБРИКА Д1)
1.Група крові та Rh-фактор.
2. Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ.
3.Бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви і цервікального каналу.
4.Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.
 
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ НА ІПСШ (РУБРИКА І2)
1.Визначення  pH піхвового вмісту.
2. Проба з 10% розчином KOH («амінотест»)
3.Бактеріоскопчне дослідження мазків з уретри, піхви, цервікального каналу.
4.Визначення антигенів хламідій, вірусу простого герпесу, вірусу папіломи людини (за показаннями)у зішкрябному матеріалі методом ПЛР.
 
 
 
АКУШЕРСТВО – ДОПОЛОГОВА ДОПОМОГА 
I. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПЕРЕБІГОМ НОРМАЛЬНОЇ ВАГІТНОСТІ
 
 
Нозологічна 
форма
Шифр 
МКХ-10
Діагностичні 
заходи
Лікувально-реабілітаційні 
заходи
Показаня до 
госпіталізації
Критерії 
ефективності 
лікування Тривалість диспансерного нагляду та критерії зняття  з обліку
1 2 3 4 5 6 7
Спостереження за перебігом нормальної вагітності.
Спостереження за перебігом нормальної першої вагітності. 
Спостереження за пе¬ребігом іншої нормальної вагітності.
Спостереження за перебігом іншої нормальної вагітності, неуточненої.    Z 34
 
 
Z 34.0
 
 
Z 34.8
 
 
Z 34.9
Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
 Перший візит 
1.Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).
2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози;  аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів; вимірювання артеріального тиску (на одній руці), пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ.
3. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження). 
4.Мазок на цитологічне дослідження. 5.Мазок на флору (за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).
46. Лабораторні обстеження: загальний аналіз сечі (включаючи тест на наявність білку); посів сечі (виявлення безсимптомної бактеріурії); група крові та резус-належність; загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту; 7.Серологічне обстеження на сифіліс  (перше). 1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ускладнення перебігу вагітності 
 
2.Під час 8 візиту вагітна інформується про необхідність 9 візиту і госпіталізації в стаціонар у 41 тиждень.
При  відмові від госпіталізації проводиться сумісний огляд вагітної  з завідуючим жіночою консультацією чи іншим лікарем. У разі повторної відмови від госпіталізації пропонується посилений антенатальний моніторинг - КТГ 2 рази на тиждень, УЗД рівня амніотичної рідини 
1. Відсутність ускладнень перебігу вагітності.
2. Відсутність перинатальних ускладнень. 1.Протягом
післяпологового періоду.
2. Консультування з питань контрацепції
8.Тест на ВІЛ-інфекцію (перший). 
9.Тест на наявність HbsAg.
 Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається.
У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності.
У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах (Клінічний протокол від  14.11.2007 № 716 «Попередження передачі ВІЛ інфекції від матері до дитини»).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
УЗ-обстеження протягом вагітності
 Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності. Інформація про доцільність визначення біохімічних маркерів в сироватці крові (PAPP-A, вільний β-ХГ) в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.
Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Інформація про доцільність проведення біохімічного скринінгу ІІ триместру у терміні 16-20 тиж. (АФП + вільний β-ХГ (double-test), або АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол (triple-test) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.
- У випадку сумнівного результату УЗД або виявлення будь-які структурні аномалії плода - негайне скерування вагітної до медико-генетичного центру для вирішення питання про проведення інвазивної пренатальної діагностики.
- Вагітним жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Під час кожного візиту:
Вимірювання АТ, пульсу, температури тіла, висоти стояння дна маткиіз занесенням даних до гравідограми; загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка.
Під час 3 візиту (19-21 тиж.) – аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові.
Під час 4 візиту (25-26 тиж.) - огляд нижніх кінцівок  на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода; аналіз крові на антитіла при Rh негативній належності крові; двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним).
Скерування на аналізи для сдачі аналізів у 29 тиж.: 
- Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів 
- Серологічне обстеження на сифіліс (друге).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
З 30 тижнів вагітності під час кожного візиту: 
Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки. занесення даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; огляд нижніх кінцівок на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода. 
Лабораторні обстеження: 
-кров на антитіла при Rh негативній належності крові (окрім жінок, яким було введено анти-резус імуноглобулін) 
-загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка Призначається в 28-32 тижні введення анти-резус імуноглобуліну усім вагітним з негативним резус-фактором при відсутності у них антитіл, у яких чоловік має позитивний резус фактор   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
II.  УСКЛАДНЕННЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
ГЕСТОЗИ ВАГІТНИХ
 
Попередня гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня есенціальна гі-пертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня кардіоваскулярна гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня ниркова гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня кардіоваскулярна та ниркова гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня вторинна гіпер-тензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня неуточнена гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період.
Попередня гіпертензія з протеїнурією, яка приєдналася. О 10
 
 
О 10.0
 
 
 
О 10.1
 
 
 
О 10.2
 
 
 
О 10.3
 
 
 
 
О 10.4
 
 
 
О 10.9
 
 
 
О 11 1.Вимірювання АТ 
2.Визначення добової протеінурії в динаміці вагітності
3.Огляд окуліста (при постановці на огляд, у 28 і 36 тиж.)
4.ЕКГ ( при постановці на огляд, у 28-30 тиж, після 36 тиж.)
5.Коагулограма
 
Згідно Клінічного протоколу «Гіпертензивні розлади під час вагітності »(Наказ №676 від 31.12.2004) 1. До 12 тиж. для вирішення питання про можливість виношування вагітності.
2.Неконтрольо-вана тяжка гіпертензія
3. Приєднання прееклампсії.
4.Екстрагеніта-льні ускладне-ння гіпертензії
3. Виникнен¬ня акушерських усклад¬нень. 1. Попередження 
еклампсії
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень..
 
1. Протягом післяпологового періоду.
2. Консультування з питань контрацепції 
Гестаційний (зумовлений вагітністю) набряк та протеїнурія без гіпертензії.
Гестаційний (зумовлений вагітністю) набряк. О 12
 
 
О 12.0 1.Вимірювання АТ, контроль прибавки маси тіла 
2.Визначення добової протеінурії в динаміці вагітності
3.Огляд окуліста 
4. Аналіз крові, тромбоцити, гематокрит.
5. Коагулогра¬ма. Дієтотерапія.
1.Приєднання прееклампсії.
2. Виникнен¬ня акушерських усклад¬нень. 1. Відсутність загрозливих ускладнень в пологах та післяпологовому періоді.
2.Народження живої дитини 1.Протягм
післяпологового періоду.
2. Консультування з питань контрацепції
Гестаційна (зумовлена вагітністю) протеїнурія.
Гестаційні (зумовлені вагітністю) набряк та протеїнурія.
Гестаційна (зумовлена вагітністю) гіпертензія без значної протеїнурії О 12.1
 
О 12.2
 
О 13 1.Вимірювання АТ, контроль прибавки маси тіла 
2.Визначення добової протеінурії в динаміці вагітності
3.Огляд окуліста 
4. Аналіз крові, тромбоцити, гематокрит.
5. Коагулогра¬ма. Згідно Клінічного протоколу «Гіпертензивні розлади під час вагітності »(Наказ №676 від 31.12.2004) 1.Приєднання прееклампсії.
2.Екстрагеніта-льні ускладне-ння гіпертензії
3. Виникнен¬ня акушерських усклад¬нень. 1. Відсутність загрозливих ускладнень в пологах та післяпологовому періоді.
2.Народження живої дитини 1.Протягом післяпологового періоду.
2. Консультування з питань контрацепції 
 
Гестаційна (зумовлена ва-гітністю) гіпертензія зі значною протеїнурією.
Прееклампсія середньої тяжкості. О 14
 
 
О 14.0 Вимірювання АТ Ургентне скерування в акушерський стаціонар.   Наявність зазначеної патології. 1. Відсутність загрозливих ускладнень в пологах та післяпологовому періоді. 2.Народження живої дитини 1. Протягом
післяпологового періоду.
2. Консультування з питань контрацепції
 
Тяжка прееклампсія.
Прееклампсія неуточнена.
Еклампсія. 
Еклампсія під час вагітності.
Еклампсія під час пологів.
Еклампсія в післяпологовому періоді.
Еклампсія неуточнена щодо проміжку часу (еклампсія БДВ)
Неуточнена материнська 
гіпертензія. О 14.1
О 14.9
О 15
О 15.1
 
О 15.1
О 15.2
 
О 15.9
 
 
О 16 Обстеження та лікування в умовах аку¬шерського стаціонару. Невідкладна госпіталізація, лікування в умовах акушерського стаціонару Наявність зазначеної патології. 1. Відсутність загрозливих для життя матері ускладнень в пологах та післяпологовому періоді.
1. Закінчення післяпологового періоду
2. Консультування з питань контрацепції
 
 
 
КРОВОТЕЧА В РАННІ ТЕРМІНИ ВАГІТНОСТІ
 
Загрозливий аборт
О 20.0 1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне обстеження
2. УЗД органів малого таза.
3.Подальше обстеження в умовах стаціонару. Госпіталізація в гінекологічний  стаціонар. Клінічні симптоми загрози переривання вагітності. 1.Прогресу-вання вагітності.
Протягом вагітності 
Інші кровотечі в ранні терміни вагітності.
 
 
 
О 20.8
 
 
 
1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне обстеження
2. УЗД органів малого таза.
3.Подальше обстеження в умовах стаціонару. Госпіталізація в гінекологічний  стаціонар.
 
1. Кровотеча.
2. Больовий синдром.
 
 
1. Прогресу-вання вагітності. 
Протягом вагітності 
Кровотеча в ранні терміни вагітності, неуточнена. О 20.9 1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне обстеження
2. УЗД органів малого таза.
3.Подальше обстеження в умовах стаціонару. Госпіталізація в гінекологічний  стаціонар. 1. Кровотеча.
2. Больовий синдром.
Прогресування вагітності.
 
Спостереження протягом вагітності 
 
 
ВЕНОЗНІ УСКЛАДНЕННЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
 
Венозні ускладнення під час вагітності.
Виключено: 
- акушерську легеневу емболію (О88)
- перелічені стани як ускладнення: 
- аборту, позаматкової або молярної вагітності (О 00-О 007, О 08.7)
-  пологів та післяпологового періоду (О87). 0 22
 
 
 
 
Варикозне розширення вен нижніх кінцівок під час вагітності. О 22.0 1. Аналіз крові загальний. 
2. Час згортання крові.
3. Коагулограма. 
4. Консультація судинного хірурга. 1. Лікувальне бинтування нижніх кінцівок. 
2. Венотоніки.
1. Тромбофлебіт.
2. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень Протягом вагітності та післяпологового періоду 
 
Варикозне розширення вен статевих органів під час вагітності:
- Промежини
- Піхви
- Вульви
Інші венозні ускладнення під час вагітності 
Венозне ускладнення під час вагітності (не уточнене) О 22.1
 
 
 
 
 
О 22.8
 
О 22.9 1. Аналіз крові загальний. 
2. Час згортання крові.
3. Коагулограма. 
4. Консультація судинного хірурга.
1. Лікувальне бинтування нижніх кінцівок.
2. Венотоніки.
1. Тромбофлебіт.
2. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень
 
 
 
 
Протягом вагітності та післяпологового періоду 
 
 
 
Поверхневий тромбофлебіт під час вагітності.
Тромбофлебіт нижніх кінцівок під час вагітності.
О 22.2
 
 
 
1. Аналіз крові загальний. 
2. Час згортання крові.
3. Коагулограма. 
4. Консультація судинного хірурга. Госпіталізація в профільний стаціонар .
1.Наявність зазначеної патології.
2.Ускладнення перебігу вагітності Відсутність прогресування процесу
Протягом вагітності та післяпологового періоду 
 
Глибокий флеботромбоз під час вагітності.
Тромбоз глибоких вен допологовий. О 22.3 Невідкладна госпіталізація в стаціонар. Невідкладна госпіталізація у профільний стаціонар Наявність зазначеної патології. 1.Відсутність прогресування процесу. 2.Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень Протягом вагітності та післяпологового періоду 
Геморой під час вагітності.
О 22.4
 
Консультація та призначення проктолога.
 
 
 
1. Рекомендації з раціонального харчування.
2. Призначення проктолога. 1. Кровотеча з гемороїдальних вузлів. 
2. Больовий синдром. 
3. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень
Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
Тромбоз церебральних вен під час вагітності.
Тромбоз церебровеноз-
ного синуса під час вагітності. О 22.5 Консультація невропатолога та нейрохірурга Невідкладна госпіталізація у профільний стаціонар. Наявність зазначеної патології. 1. Відсутність прогресування процесу
2.Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень 1.Протягом вагітності та післяпологового періоду
2. Консультування з питань контрацепції
 
АНОРМАЛЬНІ ПРОДУКТИ ЗАПЛІДНЕННЯ ТА АБОРТИ
Позаматкова вагітність.
Черевна вагітність.
Трубна вагітність.
Вагітність у матковій трубі.
Розрив (маткової) труби внаслідок вагітності.
Трубний аборт.
Яєчникова вагітність.
Інші форми позаматкової вагітності.
Вагітність:
-шийкова
-в розі матки
-внутрішньозв’язкова
-стінкова.
Позаматкова вагітність, неуточне¬на. О00
О00.0
О00.1
 
 
 
 
О00.2
О00.8
 
 
 
 
 
 
О00.9 1. Тест на вагітність.
2. Дослідження рівня ХГЛ в крові.
3. УЗД органів малого таза. Невідкладна госпіталізація в стаціонар.
Підозра на позаматкову вагітність.
Відсутність післяопераційних ускладнень. 1.Реабілітація репродуктивної функції.
2. Консультування з питань контрацепції
3.Поінформоване  нез’явлення на диспансерний огляд протягом 1 року.
Пухирний занос.
Пухирний класичний занос (повний).
Пухирний неповний та частковий занос.
Пухирний занос, неуточне¬ний.
Трофобластична хвороба БДВ.
Пухирний занос БДВ. О01
О01.0
 
О01.1
 
О01.9 1. Бімануальне гінекологічне обстеження
2. Визначення  рівня ХГЛ в крові.
3. УЗД органів малого таза. 1. Стаціонарне лікування. 
1. Підозра  на пухирний занос.
2. Кровотечі у  І – ІІ триместрі вагітності.
3. Невідповід-ність розмірів матки терміну вагітності.
4. Кровомазання протягом 1 місяця  після евакуації пухирного заносу
5. Відсутність зниження  рівня ХГЛ  у  крові. 1. Відсутність післяопераційних ускладнень та змін при гінекологічному огляді
1. Протягом 1 року
(Контроль рівня ХГЛ один раз в 14 днів (до нормалізації).
-УЗД органів малого таза в динаміці.
- Контрацепція  (бар’єрні методи) протягом року.
2.Поінформоване  нез’явлення на диспансерний огляд протягом 1 року.
Інші анормальні продукти запліднення.
Загибле плідне яйце та непухир-ний занос.
Занос: 
-м’ясистий
-внутріш¬ньоматковий БДВ.
Патологічне плідне яйце.
Викидень, що не відбувся
Рання загибель плода з затримкою мертвого плода у матці
Інші уточнені анормаль¬ні продукти зачаття.
Анормал¬ьний продукт зачаття, неуточне¬ний. О02
 
О02.0
 
 
 
 
 
О02.1
 
 
 
О02.8
 
О02.9 1. Бімануальне гінекологічне обстеження
2.  УЗД органів малого таза. 1. Стаціонарне лікування.
1. Непухирний занос.
2. Патологічне плідне яйце.
3. Кровотечі у  І – ІІ триместрі вагітності.
4. Невідповід-ність розмірів матки терміну вагітності.
5. Викидень, що не відбувся. 1. Відсутність післяопераційних ускладнень та  змін при гінекологіч¬ному огляді і УЗД.
1. Протягом 6 місяців
2. Медико-генетичне консультування. 
3. Комплексне обстеження для уточнення причин невиношування вагітності
4. Консультування з питань контрацепції
Спонтан¬ний аборт.
Неповний аборт, ускладнений інфекцією статевих шляхів.
Неповний аборт, ускладнений тривалою або надмірною кровотечею.
Неповний аборт, ускладнений емболією.
Неповний аборт з іншими та неуточненими ускладненнями.
Неповний аборт без ускладнень.
Повний або неуточнений аборт, ускладнений інфекцією.
Повний або неуточнений аборт, ускладнений тривалою чи надмірною кровотечею.
Повний або неуточнений аборт, укладнений емболією.
Повний або неуточнений аборт з іншими чи неуточненими ускладненнями.
Повний або неуточнений аборт, без ускладнень. О03
О03.0
 
 
О03.1
 
 
О03.2
 
О03.3
 
 
О03.4
 
О03.5
 
 
О03.6
 
 
 
О03.7
 
 
О03.8
 
 
О03.9 1.Бімануальне гінекологічне обстеження та огляд у дзеркалах
2.УЗД органів малого таза.
Стаціонарне лікування.
1. Клінічні прояви переривання вагітності Відсутність післяабортних та післяопераційних ускладнень. 1. Протягом 6 місяців
2. Медико-генетичне консультування. 
3. Комплексне обстеження для уточнення причин невиношування вагітності
4. Консультування з питань контрацепції 
Медичний аборт. О04 1. Бактеріоскопічне  дослідження виділень з піхви та цервікального каналу.
2. Кров на RW та ВІЛ.
4. Визначення групи крові та резус-належності. Згідно клінічного протоколу 
«Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності» наказ № від 28.01.2011
 
1. Для здійснення аборту.
 
1. Відсутність ускладнень.
2. Адекватна контрацепція. 
Консультування з питань контрацепції. 
Інші види аборту.
Аборт неуточне¬ний. О05
О06 1.Бімануальне гінекологічне обстеження та огляд у дзеркалах
2. УЗД органів малого таза
 
1. Стаціонарне лікування.
1. Кровотечі у  І – ІІ триместрі вагітності.
2. Невідповід-ність розмірів матки терміну вагітності.
3.Інші клінічні прояви аборту. Відсутність післяопераційних ускладнень.   1. Медико-генетичне консультування. 
2. Комплексне обстеження для уточнення причин невиношування вагітності
3. Консультування з питань контрацепції 
Невдବла спроба аборту. О07 1.Бімануальне гінекологічне обстеження та огляд у дзеркалах
2.УЗД органів малого таза. 1. Стаціонарне лікування.
Клінічні прояви захворювання. Відсутність подальших ускладнень. Консультування з питань контрацепції
 
 
БАГАТОПЛІДНА ВАГІТНІСТЬ ТА НЕПРАВИЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА
 
Багатоплідна вагітність, включно ускладнення, специфічні для багатоплідної вагітності.
Вагітність двійнею.
Вагітність трійнею.
Чотириплідна вагітність.
Інші форми багатоплідної вагітності.
Багатоплідна вагітність неуточнена.
Ускладнення, специфічні для багатоплідної вагітності.  
Зрощення близнят, що спричиняють диспропорцію розвитку таза та плода  
Неправильне передлежання одного, або більш  ніж одного плода. О 30
 
 
 
О 30.0
О 30.1
О 30.2
О 30.8
 
О 30.9
 
О 31
 
О 33.7
 
 
О 32.5 Згідно графіку візитів вагітної до жіночої консультації як при 
фізіологічному перебігу вагітності одноплідної вагітності
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг.
2.При  Rh-негативній крові вагітної і Rh- позитивній крові при  відсутності  Rh- антитіл  введення  анти-резус імуноглобуліну в 28-32 тижнів вагітності Ускладнення перебігу вагітності.
1. Відсутність ускладнень пологів. 
2. Відсутність перинатальних ускладнень.
  Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Консультування з питань контрацепції
Ускладнення, специфічні для багатоплідної вагітності.
Паперовий плід.
Вагітність, що триває після викидня одного, або декількох плодів. 
Вагітність, що триває після внутрішньоутробної загибелі одного, або більш, ніж одного плода.
Інші ускладнення, характерні для багатоплідної вагітності.
Зрощення близнят, що спричиняють диспропорцію між тазом матері і плодами. О 31
  
 О 31.0
 О 31.1
 
 
 О 31.2
 
 
 
О 31.8
Госпіталізація і лікування в умовах аку-шерського стаціонару. Ускладнення перебігу вагітності. 1. Відсутність ускладнень пологів та післяпологового періоду.
 
Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Консультування з питань контрацепції
 
 
 
АНОМАЛІЇ КІСТКОВОГО ТАЗА ТА СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Допомога матері при відомих або передбачуваних аномаліях органів таза.
Включно: стани, що є підставою для спостереження, госпіталізації чи іншої акушерської допомоги матері, а також для проведення кесарського розтину до початку пологів.
Виключено: зазначені стани з ускладненими пологами (О 65.5)
Природжені аномалії матки, при яких мати потребує надання медичної допомоги. Медична допомога ма¬тері при:
     подвійній матці
     дворогій матці
О 34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
О 34.0 Згідно графіку візитів вагітної до жіночої консультації як при 
фізіологічному перебігу вагітності одноплідної вагітності
Стаціонарне лікування  у разі виникнення акушерських та перинатальних ускладнеь.
1. Виникнення ускладнень перебігу вагітності. 
2.Для оперативного розродження у 38-39 тижнів вагітності
Відсутність перинатальної патології та акушерських ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Консультування з питань контрацепції
Пухлина тіла матки при якій мати потребує надання медичної допомоги.
Медична допомога матері 
при
- поліпі тіла матки
- матковому фіброїді. О 34.1 Госпіталізація для стаціонарного лікування. 1. Виникнення ускладнень перебігу вагітності Відсутність перинатальних та акушерських  ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Післяопераційний рубець матки, при якому мати потребує надання медичної допомоги. О 34.2 Лікування в умовах аку¬шерського стаціонару. 1. Загро¬за пере-ривання вагітності.
2. Клінічні та УЗ-ознаки неспроможності рубця на матці. 
3. Виникнення інших ускладнень вагітності
4. Для оперативного розродження Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Допомога матері при цер-вікальній недостатності.
 Медична допомога матері при:
- ушиванні шийки циркулярним швом,
- шві за Широдкаром
(зі згадкою про цервікальну недостатність чи без неї) О 34.3 1.Огляд у дзеркалах в динаміці з 12  тижнів вагітності 
2. Трансвагінальне УЗД  у 14 -15 тижнів вагітності для діагностики  ІЦН. 
Лікування в умовах аку¬шерського стаціонару. 1. 14 – 15 тижнів вагітності – для дообстеження та хірургічного лікування.
2. 36-37 тижнів вагітності – для підготовки до розродження. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Інші аномалії шийки матки, при яких мати потребує 
надання медичної допомоги.
Медична допомога при:
- поліпі шийки матки                              - попередній хірургічній операції на шийці матки,           - стриктурі або стенозі шийки матки,   
- пухлині шийки матки. О 34.4 1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне обстеження
2. УЗД 
3.Цитологічне дослідження мазків з цервікального каналу
4. Консультація онколога при наявності цитологічних мазків ІІ-ІІІ типу 1. Госпіталізація для стаціонарного лікування. 
2. Раціональне розродження. 
1. Виявлення пухлини 
шийки матки.
2. 37-38 тижнів вагітності – для розродження.
3. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних 
ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
 
Інші аномалії вагітної матки, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
Медична допомога матері при:
- защемленні вагітної матки                  - випадінні вагітної матки                        - ретроверсії вагітної матки. О 34.5
 
 
 
 
1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне та акушерське обстеження
2. УЗД 
Лікування в умовах акушерського стаціонару.
1. Защемлення або випадіння вагітної матки.
2. Ускладнення перебігу вагітності. 1. Збереження вагітності.
2. Відсутність перинатальних та акушерських ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
Аномалії піхви, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
Медична допомога матері при:
- попередній хірургічній операції на піхві,
- перегородці піхви,
- стриктурі піхви,
- пухлині піхви.
Аномалії вульви та промежини, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
Медична допомога матері при:- фіброзі промежини;                             - попередній хірургічній операції на промежині або вульві;                                      - ригідній промежині;                          - пухлині вульви.
Інші уточнені аномалії тазових органів, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
 Медична допомога матері при:- цистоцелe;               
- пластиці тазового дна (в анамнезі);                             
- відвислому животі;                                - ректоцелє;                          
- ригідному тазовому дні.                     
    Аномалії тазових органів, при яких мати потребує медичної допомоги, неуточнені.   О 34.6
 
 
О 34.7
 
 
 
 
 
 
О 34.8
 
 
 
О 34.9
 
 
 
 
 
 
 
1.Огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне та акушерське обстеження
2. УЗД 
1. Лікування в умовах аку¬шерського стаціонару.
 
1. Для дообстеження.
2. 
Ускладнення перебігу  вагітності. 
Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Під час вагітності та  після-пологового періоду.
 
 
ПАТОЛОГІЯ ПЛАЦЕНТИ
Патологічні стани плаценти:
синдром плацентарної трансфузії;
вади розвитку плаценти;
інші порушення плаценти.
Плацентарне порушення неуточнене. 043
 
043.0
 
043.1
043.8
043.9 1. Визначення БПП з 32 тижня вагітності.
2.УЗД в динаміці вагітності
  Госпіталізація при виникненні ускладнень перебігу вагітності
 
1. Ускладнення перебігу вагітності.
2. СЗРП .
3. Дистрес плода
Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
Протягом вагітності та після-пологового періоду.
 
Передлежання плаценти.
Передлежання плаценти, уточнене як без кровотечі.
Передлежання плаценти з кровотечею. О 44
О 44.0
 
О 44.1 УЗД 
1. Невідкладна госпіталізація.
2. Лікування в умовах аку¬шерського стаціонару. Наявність патології. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та після-пологового періоду.
 
Передчасне відшарування плаценти (відторгнення плаценти).  Передчасне відшарування плаценти з порушенням згортання крові.
Інше передчасне відшарування плаценти.
Передчасне відшарування пла-центи, неуточнене. О 45
 
О 45.0
 
 
 
О 45.8
 
О 45.9 УЗД 
Акушерське обстеження 1. Невідкладна госпіталізація.
2. Лікування в умовах аку¬шерського стаціонару. Наявність патології. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та після-пологового періоду.
 
 
 
ПЕРЕНОШЕНА ВАГІТНІСТЬ
 
  Переношена вагітність. О 48 Визначення терміну вагітності за анамнестичними даними, даними динамічного УЗ-спостереження 1.Під час 8 візиту вагітна інформується про необхідність 9 візиту і госпіталізації в стаціонар у 41 тиждень.
При  відмові від госпіталізації проводиться сумісний огляд вагітної  з завідуючим жіночою консультацією чи іншим лікарем. У разі повторної відмови від госпіталізації пропонується посилений антенатальний моніторинг - КТГ 2 рази на тиждень, УЗД рівня амніотичної рідини 
1.Госпіталізація у 41 тиждень вагітності
2. Дистрес плода. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
 
НЕДОСТАТНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ
 
Недостатність харчування при вагітності
О25 Акушерське обстеження 1. Інформація про збалансоване харчування.
2. Вітамінотерапія
3. Санаторно-курортне лікування. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та після пологового періоду. 
 
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВАГІТНІСТЮ З ОБТЯЖЕНИМ АКУШЕРСЬКИМ ТА ГІНЕКОЛОГІЧНИМ АНАМНЕЗОМ
 
Спостереження за перебігом вагітності у жінок з безпліддям в анамнезі. Z35.0 1. Індивідуальний план ведення вагітності.
 
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
1. Ускладнення перебігу вагітності.
 
 
1. Виношування вагітності.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та після пологового періоду.
Спостереження за перебігом вагітності з абортивним викиднем в анамнезі.
Z35.1.
1. Індивідуальний план ведення вагітності.
 
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
1. Ускладнення перебігу вагітності.
2. В критичні терміни невиношування. 1. Виношування вагітності.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
 
Протягом вагітності та післяпогового 
періоду.
Спостереження за перебігом вагітності у жінок з іншим обтяженим діторідним або акушерським анамнезом  та з недостатньою допологовою допомогою в анамнезі.
Вагітність:
- замовчувана;
- приховувана. Z35.2.
Z35.3 Індивідуальний план ведення вагітності.
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
1. Ускладнення вагітності. 
Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
Протягом вагітності та післяпологового періоду.
Спостереження за  перебігом вагітності у жінки, що народжувала багато разів.
Виключено: багатодітність за відсутності поточної вагітності. Z35.4 Індивідуальний план ведення вагітності.
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
1. Ускладнення перебігу вагітності.
1. Виношуван-ня вагітності. 
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
 
1. Протягом вагітності  та післяпологового періоду.
2. Консульту-вання з питань планування сім'ї.
Спостереження  за першороділлею похилого віку.
Спостереження за першороділлею юного віку. Z35.5
 
Z 35.6 1. Індивідуальний план ведення вагітності. 
2.Медико-генетичне консультування. 1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
 
1. Ускладнення перебігу вагітності. 
1. Виношування вагітності.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
1. Протягом вагітності та  післяпологового періоду.
2. Консультування з питань планування сім’ї.
Спостереження за перебігом вагітності у жінок з високим ризиком зумовленим соціальними проблемами:
- з високим ризиком, зумовленим іншими причинами;
- з високим ризиком, неуточненим. Z35.7
 
 
 
 
Z 35.8
 
Z35.9 1. Консультація психолога та працівника соціальної служби.
2. Медико-генетичне консультування.
3. Консультація нарколога.
4. Вирішення питання можливості  виношування вагітності.
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
1. Ускладнення перебігу вагітності. 
1. Виношування вагітності.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
1. Протягом вагітності та  післяпологового періоду.
2. Консульту-вання з питань планування сім’ї.
 
УСКЛАДНЕННЯ АБОРТУ
 
Інфекція статевих шляхів і тазових органів внаслідок аборту, позаматкової та молярної вагітності. О 08.0 1.Гінекологічне обстеження
2. УЗД органів малого таза.
Негайне скерування в стаціонар. Подальше обстеження в умовах гінекологічного стаціонару. 
Симптоми гострого запального процесу тазових органів. 
1. Клінічне одужання.
2. Відсутність патологічних змін при гінекологічному, лабораторному та УЗ  обстеженнях. 1. Протягом 1 року.
2. Відсутність рецидивів.
3.Консульту-вання з питань планування сім’ї.
Інші венозні ускладнення внаслідок аборту, позаматкової та молярної вагітності.
Інші ускладнення внаслідок аборту, позаматкової та молярної вагітності О 08.7
 
 
О 08.8
О 08.9 1. Гінекологічне обстеження
2.УЗД органів малого таза.
Негайне скерування в гінекологічний стаціонар.  Подальше обстеження в умовах гінекологічного стаціонару. Ознаки запального процесу, венозних або інших ускладнень.
1. Клінічне одужання.
2. Відсутність патологічних змін при гінекологічному, лабораторному та УЗ  обстеженнях. Скерування до судинного хірурга, інших профільних фахівців.
 
ЗВИЧНИЙ ВИКИДЕНЬ
 
Звичний викидень N 96 1.
Комплексне обстеження для уточнення причин невиношування до вагітності
2. Преконцепційна підготовка 1. Етіотропна терапія
залежно від діагностованих причин невиношування 1.Симптоми загрози переривання вагітності
2.Ускладнення вагітності Виношування наступної 
вагітності. Період планування вагітності, під час наступної вагітності, пологів та післяпологового періоду.
III. ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ТА ВАГІТНІСТЬ
 
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ВАГІТНІСТЬ
 
Існуючий  раніше цукровий діабет (ЦД), інсулінозалежний. О 24.0 1. Згідно графіку візитів вагітної до жіночої консультації як при 
фізіологічному перебігу вагітності 
2. Індивідуальний план ведення вагітності.
3. Консультація ендокринолога, окуліста, нефролога.
3. БПП та доплерометрія  (з 30 тижнів вагітності). 1. Корекція інсулінотерапії за даними глікемічного профілю в умовах ендокринологічного диспансеру.
2. Профілактика  ускладнень, корекція дози та режиму інсулінотерапії; нормалізація вуглеводного обміну.
3. Відмова від грудного вигодовування при тяжких формах ЦД.
4. Санаторно-курортне лікування. 1. І триместр: госпіталізація в ендокринологічний стаціонар для корекції та підбору інсулінотерапії.
2. Ускладнення перебігу вагітності та декомпенсація ЦД. 
3. Госпіталізація у 36 тижнів для підготовки до розродження 1. Відсутність ускладнень цукрового діабету.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
  Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Постійно в ендокринолога.
Існуючий раніше цукровий діабет, інсулінонезалежний. О 24.1 1. Згідно графіку візитів вагітної до жіночої консультації як при 
фізіологічному перебігу вагітності 
2. Індивідуальний план ведення вагітності.
3. Консультація ендокринолога, окуліста, нефролога.
3. БПП та доплерометрія  (з 30 тижнів вагітності). 1. Корекція інсулінотерапії за даними глікемічного профілю в умовах ендокринологічного диспансеру.
2. Профілактика  ускладнень, корекція дози та режиму інсулінотерапії; нормалізація вуглеводного обміну.
3. Відмова від грудного вигодовування при тяжких формах ЦД.
4. Санаторно-курортне лікування.. 1. І триместр: госпіталізація в ендокринологічний стаціонар для корекції тактики ведення вагітної
2. Ускладнення перебігу вагітності та декомпенсація ЦД. 
3. Госпіталізація у 36 тижнів для підготовки до розродження 1. Відсутність ускладнень цукрового діабету.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
 
  1.Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Постійно в ендокринолога.
Попередній цукровий діабет, пов’язаний з недостатністю харчування.
Попередній цукровий діабет неуточнений. О 24.2
 
 
О 24.3 1. Згідно графіку візитів вагітної до жіночої консультації як при 
фізіологічному перебігу вагітності 
2. Індивідуальний план ведення вагітності.
3. Консультація ендокринолога, окуліста, нефролога.
3. БПП та доплерометрія  (з 30 тижнів вагітності). 1. Корекція інсулінотерапії за даними глікемічного профілю в умовах ендокринологічного диспансеру.
2. Профілактика  ускладнень, корекція дози та режиму інсулінотерапії; нормалізація вуглеводного обміну.
3. Відмова від грудного вигодовування при тяжких формах ЦД.
4. Санаторно-курортне лікування... 1. І триместр: госпіталізація в ендокринологічний стаціонар для корекції тактики ведення вагітної
2. Ускладнення перебігу вагітності та декомпенсація ЦД. 
3. Госпіталізація у 36 тижнів для підготовки до розродження 1.  Відсутність ускладнень цукрового діабету.
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
2. Постійно в ендокринолога
Цукровий діабет, виникаючий в період вагітності 
Цукровий діабет при вагітності неуточнений. О 24.4
 
О 24.9 1. Відповідно до рубрики В.
2. Консультація ендокринолога, окуліста, нефролога.
3. БПП та доплерометрія в динаміці спостереження 
(з 3 триместра). 1. Корекція інсулінотерапії за даними глікемічного профілю в умовах ендокринологічного диспансеру.
2. Профілактика  ускладнень, корекція дози та режиму інсулінотерапії; нормалізація вуглеводного обміну.
3. Відмова від грудного вигодовування при тяжких формах ЦД.
4. Санаторно-курортне лікування.. 
5. Відмова від грудного вигодовування у випадку нестабільності рівня глікемії. 1. І триместр: госпіталізація в ендокринологічний стаціонар для корекції тактики ведення вагітної
2. Ускладнення перебігу вагітності та декомпенсація ЦД. 
3. Госпіталізація у 36 тижнів для підготовки до розродження 1. Відсутність ускладнень перебігу  цукрового діабету.
3. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень.
1. Протягом вагітності та післяполого-вого періоду. 
2. Скерування до ендокринолога.
 
 
ІНФЕКЦІЇ НИРОК ПРИ ВАГІТНОСТІ
 
Інфекції нирок при вагітності.
Інфекціі сечового міхура при вагітності.
Інфекціі сечівника при вагітності.
Інфекції інших відділів сечових шляхів при вагітності.
Неуточнена інфекція сечових шляхів при вагітності. 023.0
 
023.1
 
023.2
 
023.3
 
 
023.4
 
 
1.Обстеження на безсимптомну бактеріурію  2.Бактеріологічне дослідження сечі та крові.
3.Аналіз сечі за Нечіпоренком. 
4. Добовий діурез. 
5. Проба за Зимницьким.  
6. Біохімічні показники крові: креатинін, залишковий азот, коагулограма.
8. УЗД нирок.
9. Консультація уролога, нефролога. 1. Лікування в  умовах спеціалізованого стаціонару до 22 тижнів вагітності.
2. Госпіталізація у акушерський стаціонар з 22 тижнів вагітності.
1. З метою дообстеження та уточнення діагнозу.
2. Загострення процесу.
3. Ускладнення перебігу вагітності.
1. Нормалізація аналізів сечі. 
2. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. 
 
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
 
ЗВИЧАЙНЕ НЕВИНОШУВАННЯ (ДОПОМОГА ПРИ ВАГІТНОСТІ, ГЕРПЕС ВАГІТНИХ, ВМК ПРИ ВАГІТНОСТІ,
ГІПОТЕНЗИВНИЙ СИНДРОМ, УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ)
 
Медична допомога матері в зв’язку з іншими станами, переважно пов’язаними з вагітністю.
Надмірне збільшення маси тіла під час вагітності. О26
 
 
 
О26.0
 
1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Консультація  терапевта, ендокринолога, дієтолога.
1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.
2.Дієтотерапія.
3. ЛФК.
4. Санаторно-курортне лікування. 1. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. 1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
 
Медична допомога жінці зі звиклим невиношуванням вагітності. О26.2 1. Комплексне обстеження для з’ясування причин невиношування (відповідно до клінічного протоколу)
2. Медико-генетичне консультування.
 
1.Прегравідарна підготовка відповідно до  діагностованих причин невиношування
2.Індивідуальний план ведення планованої вагітності.
1. Ускладнення перебігу вагітності.
1.Виношування вагітності
2.Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. 1. На етапі планування вагітності
2.Протягом вагітності та післяпологового періоду.
Збережений  внутрішньо матковий контрацептив при вагітності. О26.3 1.Бімануальне гінекологічне обстеження.
2.УЗД органів малого тазу
3. Консультування відносно  планів щодо доношування вагітності.
4. Індивідуальний план ведення вагітності при бажанні доношувати вагітність після видалення ВМК у І триместрі Скерування у гінекологічний стаціонар для видалення ВМК або переривання вагітності ( за бажанням пацієнтки) 1.При відмові від доношування вагітності скерування у гінекологічний стаціонар для переривання вагітності 2.Ускладнення перебігу вагітності після видалення ВМК. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
Герпес вагітних. О26.4 1.Індивідуальний план ведення вагітності
2.Обстеження методом ПЛР у 36-37 тижнів вагітності для встановлення виділення вірусу протсого герпесу з цервікальним слизом 1. При перенесеному первинному епізоді генітального герпесу та лікуванні противірусними препаратами у І триместрі – рекомендувати переривання вагітності.
2. Місцеве протигерпетичне лікування при наявності висипань
3. Відновлення біоценозу піхви
1. Ускладнення перебігу вагітності.
2. Загострення генітального герпесу з порушенням працездатності.
3. Для визначення тактики розродження і підготовки до розродження  з 38 тижня вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
Гіпотензивний синдром вагітних О26.5 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Консультація  терапевта, ендокринолога, дієтолога.
1. Раціональне харчування.
2. Вітамінотерапія.
1. Ускладнення перебігу вагітності. 
Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду
Ураження печінки під час вагітності, пологів та в після пологовому періоді. О26.6 1. Індивідуальний план ведення вагітності
2. УЗД органів черевної порожнини.
3. Біохімічне обстеження    (білірубін, трансамінази, загальний білок, білкові фракції, креатинін, коагулограма).
4. Обстеження на маркери гепатитів.
5. Консультація  інфекціоніста, гастроентеролога. 1. Дієтотерапія.
2. Патогенетична та симтоматична терапія.
1. Ускладнення перебігу вагітності.
2. Погіршення перебігу    екстрагенітальної патології.
Відсутність акушерських та перинатальних ускладнень. 1. Під час вагітності та післяпологового періоду.
 
 
ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ 
(ГЕМАТОЛОГІЧНІ, БІОХІМІЧНІ, ХРОМОСОМНІ, ГЕНЕТИЧНІ ТА ІНШІ)
 
Гематологічні відхилення, виявлені при допологовому обстеженні матері.
Біохімічні відхилення, виявлені при допологовому обстеженні матері
Цитологічні зміни, виявлені при допологовому обстеженні матері. О 28.0
 
 
О 28.1
 
 
О 28.2 1.Консультація та обстеження в профільних стаціонарах.
2. Консилярне визначення можливости виношування вагітності
 
1. Консультування щодо можливого ефективного методу контрацепції
 2.Преконцепційна підготовка відповідно до виявленої патології
3.Сумісне ведення вагітної з профільним спеціалістом
Обстеження та лікування у профільних стаціонарах Стабілізація перебігу екстрагенітальної патології 1.Спостереження профільного спеціаліста
2.забезпечення ефективного методу контрацепції
Патологічні зміни, виявлені при ультразвуковому антенатальному обстеженні матері. О 28.3 1. Медико-генетичне консультування.
Госпіталізація в акушерський стаціонар Патологічні зміни, виявлені при ультразвуковому антенатальному обстеженні матері. Відсутність акушерських ускладнень. 1. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Скерування в МГЦ.
Патологічні зміни, виявлені при рентгенологічному антенатальному обстеженні матері. О 28.4 1. Медико-генетичне консультування.
Госпіталізація в акушерський стаціонар Патологічні зміни, виявлені при антенатальному обстеженні матері. Відсутність акушерських ускладнень. 1. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Скерування в МГЦ.
Хромосомні або генетичні аномалії, виявлені при антенатальному обстеженні матері. О 28.5 1. Медико-генетичне консультування.
Госпіталізація в гінекологічний або акушерський стаціонар Патологічні зміни, виявлені при антенатальному обстеженні матері. Відсутність акушерських ускладнень. 1. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Скерування в МГЦ.
Інші відхилення від норми, виявлені при антенатальному обстеженні матері та неуточнені. О 28.8
О 28.9 1. Медико-генетичне консультування.
Госпіталізація в гінекологічний або акушерський стаціонар Патологічні зміни, виявлені при антенатальному обстеженні матері. Відсутність акушерських ускладнень. 1. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
2. Скерування в МГЦ.
 
IV. ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ ПЛОДА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
НЕПРАВИЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛОДА
 
Нестійке положення плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги.
Сідничне передлежання плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги.
Поперечне або косе передлежання плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги.
Комбіноване передлежання плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги.
Інші форми неправильного передлежання плода, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
Неправильне передлежання плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги, неуточнене. О 32.0
 
 
О 32.1
 
 
 
О 32.2
 
 
 
О 32.6
 
 
 
О 32.8
 
 
 
О 32.9 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
1. Коригуюча гімнастика   1. Ускладнення перебігу вагітності.
2. В 38-39 тижнів вагітності – для підготовки до розродження. Відсутність перинатальних та акушерських ускладнень. Протягом пологів та після-пологового періоду.
 
 
ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ ПЛОДА
(ГІПОКСІЯ АБО РЕЗУС КОНФЛІКТ, СЗРП, КРУПНИЙ ПЛІД, ІНШІ ІМУНОКОНФЛІКТИ)
 
Допомога матері при інших відомих або передбачуваних патологічних станах плода.
Включено:
Стани, що є підставою для спостереження, госпіталізації чи іншої акушерської допомоги матері або для переривання вагітності. 
Виключено:
Пологи та розродження, ускладнені стресом плода (дистресом) (068.) синдром плацентарної трансфузії (О43.0). О36
Резус-ізоімунізація, при якій мати потребує надання медичної допомоги. Анти-Д (Rh-)-антитіла
Rh-несумісність (з водянкою плода). О36.0 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
3. Визначення титру Rh-антитіл в динаміці.
При зміні динаміки титру антитіл, ускладненнях вагітності, УЗ-ознаках ураження фетоплацентарного комплексу  – госпіталізація в акушерський стаціонар ІІІ рівня 1. Ускладнення перебігу вагітності.
3. Погіршення перебігу резус-ізоімунізації (коливання титру антитіл, УЗ-ознаки ураження плаценти та плода). 
Відсутність акушерських та перинатальних  ускладнень.
Протягом вагітності та післяпологового періоду.
Інші форми ізоімунізації, при яких мати потребує надання медичної допомоги АВО-ізоімунізація.
Ізоімунізація БДВ (з водянкою плода). О36.1 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
При  ускладненнях вагітності, УЗ-ознаках ураження фетоплацентарного комплексу  – госпіталізація в акушерський стаціонар ІІІ рівня 1. Ускладнення перебігу вагітності.
3. УЗ-ознаки ураження плаценти та плода. 
Відсутність акушерських та перинатальних  ускладнень.
Протягом вагітності та післяпологового періоду.
Водянка плода, при якій мати потребує надання медичної допомоги. Водянка плода: - БДВ
не пов’язана з ізоімунізацією. О36.2 1. УЗД
2. Негайне скерування в акушерський стаціонар для дообстеження та розродження. 1. Лікування  в умовах акушерського стаціонару.
Виявлена при УЗ-обстеженні водянка плода Відсутність акушерських ускладнень.
1.Протягом вагітності та післяполого-вого періоду.
2.Медико-генетичне обстеження.
Ознаки внутрішньоутробної гіпоксії плода, при яких мати потребує надання медичної допомоги. О36.3 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
2. Тест рухів плода (ТРП).
3. Біофізичний профіль плода, починаючи з 32 тижнів вагітності. 
4. КТГ плода з проведенням функціональних проб та тестів. 
5. Допплерометрія судин системи “мати-плацента-плід”.
Скерування в акушерський стаціонар ІІІ рівня. 1. Діагностований дистрес плода Відсутність акушерських та перинатальних  ускладнень. Протягом вагітності та післяполого-вого періоду.
Внутрішньоутробна загибель плода, при якій мати потребує надання медичної допомоги.
Виключено:
Викидень, який не відбувся (О02.1) О36.4 1.  КТГ плода.
3. УЗД плода.
 
Скерування в акушерський стаціонар ІІІ рівня. Внутрішньоутробна загибель плода.
Відсутність акушерських ускладнень. Протягом післяпологового періоду.
Медико-генетичне консультування
Недостатній ріст плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги. Медична допомога матері при встановленій чи передбачуваній: 
-“мало вагомості для терміну” 
-плацентарній недостатності
-“малорослості для терміну”. О36.5 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
3. Оцінка показників висоти стояння дна матки та окружності живота.
3. УЗД плода, фетометрія.
4. Біофізичний профіль плода з 32 тижнів вагітності.
5. КТГ плода з проведенням функціональних проб та тестів. 
7.  Доплерометрія  судин системи “мати-плацента-плід”.
8. Медико-генетичне консультування.
Скерування в акушерський стаціонар ІІІ рівня. Недостатній ріст плода Відсутність акушерських та перинатальних  ускладнень. Протягом вагітності та післяполого-вого періоду.
Надлишковий ріст плода, при якому мати потребує надання медичної допомоги. Медична допомога матері при встановленому чи передбачуваному “великому для терміну” плода. О36.6 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
3.  Оцінка показників висоти стояння дна матки та окружності живота.
4. УЗД плода, фетометрія.
5. КТГ плода. 
6 Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять  2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.
Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів. 
1. Дієта з обмеженням вуглеводів та тваринних жирів.
2. Розвантажувальні дні.
 
1. Допологова госпіталізація в 38 тижнів вагітності для дообстеження та прогнозування методу розродження.
2. Ускладнення перебігу вагітності. Відсутність акушерських та перинатальних  ускладнень. Протягом вагітності та післяполого-вого періоду.
Життєздатний плід при черевній вагітності, при якому мати потребує медичної допомоги. О36.7 1. УЗД органів малого тазу і плода 
2. Негайне скерування в акушерський стаціонар. Лікування в умовах стаціонару. 1.Підозра на черевну вагітність 
2. Встановлений діагноз черевної вагіт-ності. 1. Відсутність материнської летальності.
Протягом вагітності та післяполого-вого періоду.
Інші уточнені відхилення у стані плода, при яких мати потребує надання медичної допомоги.
Відхилення у стані плода, при якому мати потребує медичної допомоги, неуточнене.
О36.8
 
 
 
О36.9 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 –  30 тижнів  
6 – 34-35 тижнів 
7– 38 тижнів 
8 – 40 тижнів 
9 – 41 тиждень 
2. Індивідуальний план ведення вагітності
2. Тест рухів плода (ТРП).
3. Біофізичний профіль плода, починаючи з 32 тижнів вагітності. 
4. КТГ плода з проведенням функціональних проб та тестів. 
5. Допплерометрія судин системи “мати-плацента-плід”. Госпіталізація в акушерський стаціонар ІІІ рівня для уточнення діагнозу 1. Дообстеження та уточнення діагнозу.
2.Для розродження.
3.ВВР плода – для переривання вагітності. 2. Відсутність акушерських та перинатальних втрат.
3. Відсутність післяпологових та післяабортних ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
 
 
 
ДОПОМОГА МАТЕРІ ПРИ ВІДОМІЙ АБО ПЕРЕДБАЧУВАНІЙ АНОМАЛІЇ ТА УШКОДЖЕННІ ПЛОДА
 
Вади розвитку ЦНС у плода.
Мати потребує надання медичної допомоги.
Медична допомога матері у разі:
• аненцефалії
• spina bifida. О 35.0 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.Медико-генетичне консультування
1.Скерування в гінекологічний стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
  1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 1. При наявності спадкового захворювання родина  з обліку не знімається.
2. Спостереження у генетика.
3. Контрацепція протягом 1 року.
Хромосомні аномалії плода. О 35.1 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.Медико-генетичне консультування
1.Скерування в гінекологічний стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
  1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 1. При наявності спадкового захворювання родина  з обліку не знімається.
2. Спостереження у генетика.
3. Контрацепція протягом 1 року.
Спадкові хвороби у плода. О 35.2 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.Медико-генетичне консультування 1.Скерування в гінекологічний стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
  1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 1. При наявності спадкового захворювання родина  з обліку не знімається.
2. Спостереження у генетика.
3. Контрацепція протягом 1 року.
Ураження плода внаслідок вірусної хвороби матері: 
- цітомегаловірусної,
- червоної висипки (краснухи). О 35.3 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.Медико-генетичне консультування
 
1.Скерування в гінекологічний стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
  1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 1. Контрацепція протягом 1 року.
Ураження плода внаслідок дій алкоголю. О 35.4 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.  Медико-генетичне консультування.
5. Консультація нарколога.
1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
2. Нагляд у нарколога.
Ураження плода внаслідок вживання  лікарських засобів (наркоманія у матері).
 
 
 
О 35.5
 
 
 
 
 
 
 
1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.  Медико-генетичне консультування.
5. Консультація нарколога.
 
1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
2. Нагляд у нарколога.
Ураження плода внаслідок дій радіації.
О 35.6
 
 
 
 
1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.  Медико-генетичне консультування.
1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
 
Ураження плода (передбачуване) спричинене іншими медичними процедурами внаслідок: 
- амніоцентезу,
- біопсії,
- внутрішньоматкового контрацептиву,
- внутрішньоматкової  хірургічної операції,
- гематолітичного дослідження.
О 35.7
1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
Переривання вагітності у разі ускладнень, що виникли у разі проведення інвазивних методів діагностики (кровотеча, загибель плода), в умовах стаціонару. 1. Симптоми самовільного аборту. 
2. Ураження плода, що виникло при проведенні інвазивних методів діагностики. Відсутність акушерських ускладнень. Протягом вагітності та післяабортного періоду. 
Аномалії та ураження плода у зв’язку з перенесеними матір’ю:
- лістеріозом,
- токсоплазмозом. О 35.8 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.Консультація інфекціоніста
 
1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
  1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 1. Контрацепція протягом 1 року.
Аномалії і ураження  плода, неуточнені О 35.9 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4.  Медико-генетичне консультування.
1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). Відсутність акушерських ускладнень. 
1. Протягом вагітності та післяпологового періоду. 
 
 
ХРОМОСОМНІ АНОМАЛІЇ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
 
Допологове обстеження з метою  виявлення хромосомних аномалій
Допологове обстеження з метою виявлення підвишеного рівня альфа-фетопротеїну
Інші види допологового  обстеження, що грунтуються на амніоцентезі. Z 36.0
 
 
Z 36.1
 
 
 
Z 36.2
Z 36.3
Z 36.4
Z 36.5
Z 36.8
Z 36.9 1. Рекомендований графік візитів
1 – бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів після першого
3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД
2. Перше УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів);
II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)
 
3. Перший і другій біохімічний скринінг (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів); (18-21 тиж.)
4. Медико-генетичне консультування. 1.Скерування в гінекологічний або акушерський стаціонар ІІІ рівня для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Скерування для переривання вагітності за медичними показаннями при вадах розвитку, несумісних із життям (за згодою).
1.Для проведення інвазивної пренатальної діагностики
2. Для переривання вагітності за медичними показаннями (за згодою).
3. Для розродження (у разі відмови жінки від переривання вагітності). 1. Відсутність акушерських ускладнень. Протягом вагітності та післяпологового періоду.
 
V. ПИТАННЯ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї
МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ
 
Нозологічна
форма Шифр
МКХ-10
Діагностичні
заходи Лікувально-реабілітаційні
заходи Показан-ня до 
госпіталізації Критерії
ефективності
лікування Тривалість диспансерного нагляду та критерії зняття  з обліку
1 2 3 4 5 6 7
Застосування  протизаплідних засобів. Загальні поради та консультації з контрацепції:
- консультування з питань планування сім’ї;
- первинна рекомендація протизаплідного засобу.
Z 30
Z 30.0
 
 
 
 
 
1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне
обстеження.             
3. Вимірювання АТ (у разі вибору гормонального методу контрацепції).
4. Обстеження статевих органів (у разі вибору вагінальних та внутрішньоматкових контрацептивів).
5. Скринінг на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ -бактеріоскопія вагінального мазка (у разі вибору  ВМК). 
6. Загальний аналіз крові (у разі вибору ВМК).
7. Консультування у профільних спеціалістів при наявності екстрагенітальної патології.
8. Гінекологічний огляд не є обов`язковим  для рекомендації і використання гормональних контрацептивів, але рекомендується з профілактичною метою не рідше одного разу на рік. Консультування статевих партнерів з 
урахуванням:
-  поінформованого вибору методу контрацепції;
- даних анамнезу;
- стану здоров`я;
- віку; 
- індивідуальних особливостей. Ускладнення при використанні контрацептиву, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень при застосуванні конкретного методу контрацепції. Протягом всього часу користування тим чи іншим методом контрацепції (огляд один раз на рік).
Введення протизаплідного (внутрішньоматкового ) контрацептиву.
Спостереження за використанням (внутрішньоматкового) протизаплідного контрацептиву. Z 30.1
 
Z 30.5 1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне обстеження.
3.Обстеження статевих органів.
4. Скринінг на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ (бактеріоскопія вагінального мазка).
5. Аналіз крові загальний. 1. Введення ВМК (безконтактний метод).
2. Видалення ВМК:
- за бажанням жінки;
- при частковій експульсії,
- по закінченні терміну придатності.
3. Рекомендації щодо безпечної статевої поведінки. Ускладнення під час введення та використання ВМК, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень при застосуванні ВМК. Протягом користування методом  (огляд один раз на рік). 
Стерилізація жінок. Z 30.2 1. Оперативне лікування в умовах стаціонару та денного стаціонару за наявності умов. 
Для проведення операції. 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність операційних та після-операційних ускладнень.
Протягом одного року (огляд один раз  на рік).
Спостереження за використанням протизаплідних засобів
 - повторна рекомендація протизаплідних пілюль або інших протизаплідних засобів.
Z 30.4 1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне обстеження.
3. Вимірювання АТ (у разі використання гормонального методу контрацепції).
4. Обстеження  статевих органів (у разі використання вагінальних та внутрішньоматкових контрацептивів).
5.Обстеження  на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ - бактеріоскопія вагінального мазка (у разі використання ВМК).
6. Загальний аналіз крові (у разі використання ВМК).
7. Консультування у профільних спеціалістів при наявності екстрагенітальної 
патології. За показаннями. У разі виникнення ускладнень, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень. Протягом користування методом (огляд один раз  на рік).
Обстеження і тести для встановлення вагітності
- вагітність, (ще) не підтверджена
- вагітність підтверджена. Z 32.1 1. Гінекологічне обстеження.
2. УЗД органів малого таза.
3. Швидкий тест на вагітність.
4. Дослідження крові на ХГЛ (за показаннями). 1. Відміна методу контрацепції у разі виявлення вагітності.
2. Подальша тактика залежно від репродуктивних планів. За показаннями. Відсутність ускладнень. 1. Регулярний менструальний цикл.
 
 
НОРМАТИВИ ПО МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ
 
Доброякісна дисплазія МЗ (включає фібрознокістозну мастопатію) та після оперативного лікування в онколога з приводу доброяківної вогнищевої дисплазії за умов отримання ГЗ, щодо доброякісної патології N60 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (після 40 років).
5.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
6.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
7.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології За показаннями Зникнення симптомів та відсутність рецидиву протягом року Спостереження 1 раз на 3 місяці
Галакторея N64.3 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (після 40 років).
5.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
6.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
7.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології За показаннями
Мастодинія
N64.4 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (після 40 років).
5. Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
6.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
7.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології
Субінволюція молочних залоз післялактаційна
N64.8 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (після 40 років).
5..Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
6.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
7.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології
 
 
Стандартне обстеження хворих з гінекологічною патологією (рубрика Г)
1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне обстеження.
3. Обстеження за допомогою дзеркал.
4. Кольпоскопія (у разі відсутності кольпоскопа – проба Шиллєра).
5. Бімануальне гінекологічне обстеження.
6. Онкоцитологічне дослідження мазків.
7. Клінічне обстеження молочних залоз.
8. Ректальне обстеження та глибока пальпація живота.
9. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ. 
10.     Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу, уретри.
 
Стандартне обстеження хворих з гінекологічною патологією дитячого та підліткового віку (рубрика Г1 )
1. Анамнез.
2. Загальне фізікальне обстеження.
3. Бімануальне ректоабдомінальне обстеження.
4. Клінічне обстеження молочних залоз.
5. Загальний аналіз крові.
6. Загальний аналіз сечі.
7. Цукор крові.
8. Бактеріоскопічне  дослідження виділень із піхви.  
9. Аналіз калу на яйця глистів, зіскрібок на ентеробіоз..
10. Консультація педіатра.
11. УЗД органів малого таза.
 
Обсяг діагностичних обстежень для планової госпіталізації пацієнток до закладу охорони здоров’я, що надає спеціалізовану (вторинну) медичну допомогу (рубрика Д) 
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Група крові та Rh-фактор. 
4. Серологічне дослідження крові на сифіліс, Hbs-аg, анти-HCV,  ВІЛ-інфекцію.
5. Аналіз калу на яйця глистів. 
6. Флюорографія органів грудної клітки або рентгенографія органів грудної клітки (пряма проекція).
7. Тромбоцити крові, час кровотечі, час згортання крові.
8. Цукор крові, білірубін, протромбіновий індекс.
9. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу, уретри.
10. Електрокардіографія.
11. Онкоцитологічне дослідження або результат  патогістологічного дослідження (ПГД).
12. Ультразвукове дослідження органів малого таза (УЗД органів малого таза).
 
Стандартне обстеження на інфекції перинатального періоду  (рубрика П)
1. Визначення IgM до СMV, HSV, хламідій, токсоплазм у сироватці крові.
2. Визначення  IgG до СMV, HSV, хламідій, токсоплазм (дослідження  парних сироваток з інтервалом 2 тижні).
3. Визначення антигенів СMV, HSV, хламідій у матеріалі з цервікального каналу або уретри методом ІФА або ПЛР.
 
Стандартне обстеження на ІПСШ (рубрика І)
1. Визначення рН піхвового вмісту.
2. Проба з 10% розчином КОН (“амінотест”) .
3. Бактеріоскопічне дослідження мазків з уретри, цервікального каналу, прямої кишки на трихомонади, гонококи, кандіди.
4. Визначення антигенів HSV, хламідій . папіломавірусу у зішкрябному матеріалі з цервікального каналу або уретри  методом  ПЛР.
 
ГІНЕКОЛОГІЯ
 
I. ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ ТА ЗПСШ
САЛЬПІНГІТ ТА ООФОРИТ
 
Нозологічна форма
Шифр МКХ-10 Діагностичні заходи Лікувально-діагностичні заходи Показання до госіталізації Критерії ефективності Тривалість диспансерного нагляду та критерії зняття з обліку
Гострий сальпінгіт та оофорит.
N 70.0 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Загальний аналіз крові .
4.Загальний аналіз сечі.
1.Стаціонарне лікування.
1.Клінічні прояви гострого запального процесу органів малого таза.
1. Відсутність клінічних проявів. 
2.Позитивна динаміка даних гінекологічного, лабораторного та УЗ досліджень 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність  епізодів захворювання протягом  останніх  6 місяців.
3. Поінформоване  нез’явлення на диспансерний огляд протягом 1 року.
Хронічний сальпінгіт  та оофорит.
Гідросаль¬пінкс.
 
N 70.1 1.Відповідно до рубрик Г 
та  І.
2.УЗД органів малого таза.
1.  Імуномодулююча, мембрано-стабілізуюча терапія.
2. Фізіотерапія.
3. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
4. Санаторно-курортне лікування.
5. Посиндромна терапія. 
1. Загострен¬ня запально¬го процесу.
 2. Синдром хронічного тазового болю.
3. Відсутність ефекту від амбулаторного лікування. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного, лабораторного та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд два рази на рік).
2. Відсутність епізодів загострення процесу протягом останніх 6 місяців.
3. Поінформоване  нез’явлення на диспансерний огляд протягом 1 року.
Сальпінгіт  та оофорит, неуточнені.
 
N 70.9 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Загальний аналіз крові. 
4.Загальний аналіз сечі.
1. Імуномодулююча, мембрано-стабілізуюча терапія.
2. Фізіотерапія.
3. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
4. Посиндромна терапія.
Загострен¬ня запально¬го процесу.
  1. Відсутність клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного, лабораторного  та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд два рази на рік).
2. Відсутність епізодів загострення процесу протягом ос-танніх 6 міся-ців.
3. Поінформоване  нез’явлення на диспансерний огляд протягом 1 року.
 
ЗАПАЛЬНІ ХВОРОБИ МАТКИ, ЗА ВИНЯТКОМ ШИЙКИ МАТКИ
 
Гостре запальне захворю-вання матки:
- ендоміо¬мет¬рит
- метрит
- міометрит
- піометра
- абсцес матки. N 71.0 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Загальний аналіз крові. 
4.Загальний аналіз сечі.
1.Стаціонарне лікування.
Клінічні та діагностичні прояви захворювань:
- больовий синдром;
- підвищення температури тіла;
- порушення менструального циклу. 1. Відсутність клінічних проявів. 
2. Позитивна  динаміка даних гінекологічного, лабораторного  та УЗ досліджень.
3. Відсутність порушень репродуктивної функції. 
1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність епізодів захворювання протягом шести місяців.
3. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Хронічне запальне захворю¬¬вання матки. N 71.1 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Загальний аналіз сечі.
 
1. Антибактері¬альна  терапія (в  менструальні дні) в поєднанні з протикандидоз¬ними засобами 2.Імуномодулююча, мембрано-стабілізуюча терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
5. Санаторно-курортне лікування.
1.Загострення запального процесу.
2.Для проведення гістероскопії 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень.
3. Відсутність порушень репродуктивної функції. 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність  епізодів загострення процесу протягом останніх 6 
місяців.
3.Поінформоване нез’явлення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Запальне захворю¬вання матки, неуточнене. N 71.9 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Загальний аналіз сечі.
1. Антибактері¬альна  терапія (в  менструальні дні) в поєднанні з протикандидоз¬ними засобами 2.Імуномодулююча, мембрано-стабілізуюча терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
5. Санаторно-курортне лікування Клінічні прояви гострого або загострення процесу. 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень.
3. Відсутність порушень репродуктивної функції. 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність  епізодів загострення процесу протягом останніх 6 
місяців.
3. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
 
 
ЗАПАЛЬНА ХВОРОБА ШИЙКИ МАТКИ
 
Запальна хвороба шийки матки
- цервіцит
- ендоцервіцит
- екзоцервіцит (з наявністю ерозії чи ектропіону або без них). N 72 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
1. Антибактеріальна системна та місцева  терапія.
3. Протигерпетична системна та  місцева терапія при наявнос¬ті герпетичних висипань.
4  Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
5. Кріотерапія, лазеротерапія, діатермокоагуляція  ерозії шийки матки за показаннями.
Поширення запального процесу на органи малого таза. 1. Норма¬лізація кольпо¬скопової картини.
2. Норма¬лізація біоценозу піхви.
 
 
1. Шість місяців (огляд двічі).
2. Нормальна кольпо-скопова картина.
3. Від’ємні дані мікробіо¬логічних досліджень.
4. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  6 місяців.  
 
 
ІНШІ ЗАПАЛЬНІ ХВОРОБИ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗА У ЖІНОК
 
Гострий параметрит і тазовий целюліт.
Абсцес:
-широкої зв’зки
-параметрія
 (уточнені як гострі). N 73.0 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
3.Консультація проктолога (за показаннями). 1.Стаціонарне лікування. 
Клінічні та діагностичні прояви процесу. 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного  та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд два рази на рік).
2. Відсутність епізодів загост¬рення процесу протягом ос-танніх 6 місяців.
3. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Хронічний параметрит і тазовий целюліт.
(Будь-який із станів у підрубріці 
 N 73.0, визначений як хронічний). N 73.1 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
3..Консультація проктолога (за показаннями). 1. Імуномодулююча, вітаміно-, мембрано¬стабілізу¬юча, розсмоктуюча терапія.
2. Симптоматична терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування.
1. Загострен¬ня запального процесу.
2. Порушення функції суміжних органів. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень. 1. Один рік (огляд два рази на рік).
2. Відсутність загострення протягом останніх 6 місяців
3. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року..
Параметрит і тазовий целюліт, неуточнений. N 73.2 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
1. Стаціонарне дообстеження та лікування.
1. Загострен¬ня запального процесу.
2. Порушення функції суміжних органів. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного  та УЗ досліджень. 1. Один рік (огляд два рази на рік).
2. Відсутність загострення протягом останніх 6 місяців.
3. Поінформоване нез’явлення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Гострий тазовий перитоніт  у жінок. N 73.3 1.Відповідно до рубрик Г
та І.
2.УЗД органів малого таза.
1. Стаціонарне лікування.
Клінічні прояви гострого тазового перитоніту. 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2.Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторноого та УЗ досліджень. 1. Один рік.
2. Відсутність загост-рення протягом останніх 6 місяців.
3. Поінформоване нез’явлення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Хронічний тазовий перитоніт  у жінок. N 73.4 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
1. Імуномоду¬лююча,  симп-томатична, розсмоктуюча, мембрано¬стабілізу¬юча терапія.
2. Фізіотерапія.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Синдромальна терапія.
Загост¬рення запаль¬ного процесу. 1. Відсут¬ність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінеко¬логічно¬го, лабораторноого та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність епізодів загострення процесу протягом останніх 6 місяців.
3.Поінформоване нез’явлення на  огляд протягом 1 року. 
Тазовий перитоніт  у жінок, неуточнений. N 73.5 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.УЗД органів малого таза.
1.  Симп¬то¬ма¬тична, антибактеріальна, розсмоктуюча терапія.
2.Фізіотерапія.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Синдромальна терапія.
5.Стаціонарне лікування.
Клінічні прояви тазового перитоніту. 1. Відсут¬ність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень. 1. Один рік при від-сут¬ності загострення протягом останніх 6 місяців.
2.Поінформоване нез’явлення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Тазові перитоне¬альні спайки у жінок (виключено післяопера¬ційні тазові спайки). N 73.6 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.УЗД органів малого таза.
4.Гістеросальпінг¬о¬графія  у І фазу менструального циклу. 1. Симп¬то¬ма¬тична, розсмоктуюча терапія.
2.Фізіотерапія.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Хірургічне лікування в умовах стаціонару (за показаннями). Для проведення діагностично-оперативної лапароскопії
1. Відсут¬ність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторноого та УЗ досліджень. 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2.  Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
Інші уточнені запальні хвороби органів малого таза у жінок. N 73.8 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.УЗД органів малого таза.
1. Симп¬то¬ма¬тична, антибактеріальна, розсмоктуюча терапія.
2.Фізіотерапія.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Синдромальна терапія.
Загост¬рення запаль¬ного процесу. 1. Відсут¬ність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність епізодів загострення процесу протягом ос-танніх 6 місяців.
3. Поінформо-ване нез’яв-лення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
Запальна хвороба органів малого таза у жінок, неуточнена БДВ. N 73.9 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.УЗД органів малого таза.
1. Симп¬то¬ма¬тична, антибактеріальна, розсмоктуюча терапія.
2.Фізіотерапія.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Синдромальна терапія.
Загост¬рення запаль¬ного процесу 1. Відсут¬ність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень.
1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Відсутність епізодів загострення процесу протягом останніх 6 місяців.
3. Поінформоване нез’явлення на диспансер¬ний огляд протягом  1 року.
 
ЗАПАЛЬНІ УРАЖЕННЯ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗА У ЖІНОК ПРИ ХВОРОБАХ,
КЛАСИФІКОВАНИХ В ІНШИХ РУБРИКАХ
 
Туберкульоз¬на інфекція шийки матки.
 
 
 
N 74.0 1.Відповідно до рубрики Г та І.
2. Трьохкратні  бакпосіви сечі та менструальної крові на МБТ.
3. УЗД органів малого таза.       
4.  Рентгенографія органів грудної клітки. 
5. Консультація фтізіатра
Лікування і спостереження у фтизіатра  та гіне¬колога.
Загострення запального процесу (госпіталізація до спеціалізованого стаціонару). 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Нормальна кольпоскопова картина.
3. Відсутність симптомів інтоксикації. 1. Спостере-ження у фтизі¬атра та гіне-колога один  рік.
2. Відсутність ознак туберкульозного запалення статевих органів.
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформо-ваності.
Запальні хвороби органів малого таза туберкульоз-ної етіології у жінок. N 74.1 1. Відповідно до рубрики Г та І.
2.  УЗД органів малого таза.
4. Рентгенографія органів грудної клітки та малого таза.
5. Трьохкратні бактеріологічні посіви сечі та менструальної крові на МБТ. 
6. Консультація фтізіатра. 1.Гістеросальпінгографія, гістероскопія за показаннями.
2.Лікування і спостереження у фтизіатра та гінеколога.
Загострення запального процесу(госпіталізація до спеціалізованого стаціонару). 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень.
3. Відсутність симптомів інтоксикації.
1. Спостере-ження у фтизіатра  2– 5  років.
2. Відсутність  загострення запального процесу протягом останніх 6 
місяців.
 
Запальні хвороби органів малого таза, спричинені сифілісом. N 74.2 1.Відповідно до рубрики Г та І.
2. Серологічне дослідження крові на сифіліс 1. Лікування і спостереження у спеціалізованому дерматовенерологічному диспансері. Гостре запалення органів малого таза 
1. Відсутність клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень. Спостереження  дерматовенеролога.
Гонококові запальні хвороби органів малого таза у жінок. N 74.3 1.Відповідно до рубрики Г та І.
1. Лікування у дерматовенеролога.
Гостре запалення органів малого таза 
1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного, лабораторного та УЗ досліджень. 1. Спостереження дерматовенеролога
Запальні хвороби органів малого таза, спричинені хламідіями. N 74.4 1.Відповідно до рубрики Г та І.
1.  Антибактеріальна терапія в поєднанні з  протикандидозними засобами та гепатопротекторами з паралельним лікуванням статевого партнера.
3. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
4. На етапі реабілітації:
вітамінотерапія, ензимотерапія, імуномодулююча терапія, фізіотерапія, нормалізація гормональної функції яєчників. Гостре запалення органів малого таза 
1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го, лабораторного та УЗ досліджень. 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Негативні результати дослідження на антиген хламідій у цервікальному каналі протягом трьох мен-струаль¬них циклів.
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінфор-мованості.
Запальні хвороби органів малого таза при  інших хворобах. N 74.8 1.Відповідно до рубрики Г та І.
1. Антибактеріальна  етіотропна терапія в поєднанні з  протикандидозними засобами та гепатопротекторами з паралельним лікуванням статевого партнера.
2. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
На етапі реабілітації вітамінотерапія, ензимотерапія,  імуномодулююча терапія, фізіотерапія. Гостре запалення органів малого таза 
1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного та УЗ досліджень. 1. Один рік (огляд двічі на рік).
2. Від’ємні мікробіологічні дослідження на  ІПСШ протягом трьох менструальних циклів.
3. Відсутність загост-рення процесу про-тягом  6 місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
 
ХВОРОБИ БАРТОЛІНОВОЇ ЗАЛОЗИ
 
Киста бартолініє¬вої залози.
Абсцес бартоліні¬євої залози.
Інші хворо¬би  бартолі¬ні-євої зало¬зи  - бартолініт.
Хвороба  бартоліні¬євої залози,
неуточнена. N 75.0
N 75.1
N 75.8
 
N 75.9 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
 
1.Ургентна госпіталізація при абсцесі бартолінієвої залози.
2.Скерування на планове оперативне лікування
1. Абсцес бартолінієвої залози.
2. Планове оперативне лікування кисти бартолінієвої залози. 1.Відсутність ускладнень після оперативного  лікування.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно¬го, лабораторного  досліджень.
1. Протягом 
3-х місяців після оперативного лікування.
 
 
ІНШЕ ЗАПАЛЕННЯ ПІХВИ ТА ВУЛЬВИ
 
Гострий вагініт.
Вагініт БДВ.
Вульвовагініт
- БДВ
- гострий. N 76.0 1.Відповідно до рубрик Г та І.
2.  Аналіз калу на яйця гельмінтів. 1. Загальне та місцеве етіотропне лікування. 
2  Нормаліза¬ція біоценозу піхви.
 
Порушення працездатнос¬ті в зв’язку з вираженим набряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному досліджені.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному досліджені протягом трьох менструальних циклів. 
3. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Підгострий та хронічний вагініт.
Вульвовагініт
-хронічний
-підгострий. N 76.1 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.Аналіз калу на гельмінти. 1. Загальне та місцеве етіотропне лікування. 
2. Нормаліза¬ція біоценозу піхви.
Порушення працездатнос¬ті в зв’язку з вираженим набряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному дослідженні. 
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному досліджені протягом трьох менструальних циклів. 
3. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
Гострий вульвіт.
Вульвіт БДВ. N 76.2 1.Відповідно до рубрик Г
та І.
3. Аналіз калу на гельмінти. 1. Загальне та місцеве етіотропне лікування. 
2. Нормаліза¬ція біоценозу піхви.
 
Порушення працездатності в зв’язку з вираженим набряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному дослідженні.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2.  Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному досліджені протягом трьох менструальних циклів. 
3. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
Підгост¬рий та хронічний вульвіт. N 76.3 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2. Аналіз калу на гельмінти. 1.Загальне та місцеве етіотропне лікування. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
 
 
Порушення працездатності в зв’язку з вираженим набряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному дослідженні.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2. Відсутність патологічних змін  при  бактеріологічному досліджені протягом трьох менструальних циклів.
3. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
Абсцесс вульви.
Фурункул вульви. N 76.4 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.  Аналіз калу на гельмінти. 1.Стаціонарне лікування. 
2. Обстеження та лікування статевого партнера.
 
Абсцесс вульви. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців після стаціонарного лікування.
2. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
3. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поінформованості.
Виразка піхви.
Виразка вульви. N 76.5
N 76.6 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2. Серологічне дослідження крові на сифіліс
3. Аналіз калу на гельмінти. 1.Етіотропна терапія  залежно  від даних бактеріологічного та серологічного обстеження.
Порушення працездатності в зв’язку з вираженим набряком  та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
3. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
Інші уточнені запалення піхви і вульви. N 76.8 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2. Серологічне дослідження крові на сифіліс
3. Аналіз калу на гельмінти 1. Загальне та місцеве етіотропне лікування. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
1. Абсцес вульви.
2. Порушення працездатнос¬ті в зв’язку з вираженим набряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2. Від’ємні дані бактеріологічних досліджень.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. 6 місяців.
2. Від’ємні дані бактеріологіч-них досліджень протягом трьох менструальних циклів. 
3. Відсутність рецидиву протягом трьох місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
 
 
 
ВУЛЬВОВА¬ГІНАЛЬНІ ВИРАЗКИ ТА ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ХВОРОБАХ,
КЛАСИФІ¬КОВАНИХ В ІНШИХ РУБРИКАХ
 
Виразка вульви при інфекцій¬них та пара¬зи¬тар-них хворобах, класифіко-ваних в інших рубриках:
- герпесві¬русній інфекції
- туберку¬льозі. N 77.0 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.   Флюорографія органів грудної клітини. 1. Загальне та місцеве  лікування противірусними препаратами та індукторами інтерферону при наявності герпетичних висипань. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
3. Спостереження та лікування у фтизіатра та гінеколога.
4.Скерування на обстеження та лікування статевого партнера. 1. Порушення працездатності в зв’язку з вираженим на-бряком вульви та больовим синдромом.
 
1. Відсутність клінічних проявів.
2. Зменшення частоти рецидивів генітального герпесу.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1.Постійне перебування під диспансерним наглядом при герпесвірусному інфікуванні.
2. Спостереження фтизіатра та гінеколога.
Вагініт, вульвіт та вульвовагі¬ніт при інфекцій¬них та парази-тарних хворобах, класифіко-ваних в інших рубриках:
- кандидозі
- герпесві¬русній інфекції
- гостриках. N 77.1 1.Відповідно до рубрик Г
 та І.
2.  Аналіз калу на гельмінти. 1. Загальне та місцеве  лікуван¬ня противіру¬с¬ними препаратами та індукторами інтерферону при наявності герпетичних висипань. 
2. Протикандидоз¬не загальне та місцеве лікування.
3. Нормалізація біоценозу піхви.
4. Дегельмінтизація.
5.  Скерування на обстеження та лікування статевого партнера.
 
1.Порушення працездатнос¬ті в зв’язку з вираженим на-бряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсутність клінічних проявів.
2.Зменшен¬ня частоти рецидивів генітального герпесу.
3. Нормалізація біоценозу піхви.
4. Відсутність патологічних змін при мікробіологічному дослідженні.
1. 6 місяців при відсутності рецидиву кандидозу гені-алій.
2. Постійне перебування під диспансерним наглядом при герпесвірусному інфікуванні. 
4. Відсутність патологічних змін при триразовому обстеженні на гострики.
5. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Виразки та запалення вульви і піхви при інших хворобах, класифіко¬ваних в інших рубриках. N 77.8 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.Аналіз калу на гельмінти. 1. Загальне та місцеве протизапальне лікування залежно від даних бактеріологічного обстеження. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
3. Скерування на обстеження та лікування статевого партнера. 1. Абсцес вульви.
2. Порушення працездатності в зв’язку з вираженим на-бряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсут¬ність клінічних проявів.
2. Нормалі¬зація біоценозу піхви.
1. 6 місяців
2. Відсутність рецидиву протягом 3 місяців.
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
 
ІНШІ, СПРИЧИНЕНІ ХЛАМІДІЯМИ ХВОРОБИ,
ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ  СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ
   
Інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту, спричинена хламідіями.
Хламідій¬ний 
-цервіцит
-цистит
-уретрит
-вульво¬ва¬гініт. А 56.0 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
1. Антибіотикотерапія відповідно до існуючих схем лікування хламідіозу та змішаних інфекцій.
2. Імуномодулююча терапія.
3. Протикандидозна терапія.
4. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
5. Скерування на обстеження та лікування статевого партнера.
Розповсюд¬ження гострого запального процесу на органи малого таза.
1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного, лабораторного дослідження.
3. Нормалізація показників аналізів зішкрябів слизових уретри, цервікального каналу.
4. Нормалізація біоценозу піхви. 1. Один рік (ог-ляд двічі  про-тягом року).
2.Мікробіоло-гічний контроль вилікованості ( ПЛР) через 1,5 місяці після завершення ан-тибіотикотерапії.
3. Відсутність загострення процесу протягом 6 місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інфекція тазових та інших сечостатевих органів, спричинена хламідіями
-запальна хвороба органів малого таза у жінок. А 56.1 1. Відповідно до рубрик Г 
та І.
 
1.Стаціонарне лікування.
2.Скерування на обстеження та лікування статевого партнера.
Гостре запалення тазових сечостатевих органів. 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного дослідження.
3. Нормалізація показників аналізів зіш-крябів слизо-вих уретри, цервікального каналу.
4. Нормалізація біоценозу піхви. 1. Протягом 1 року  (огляд двічі  про-тягом року).
2. Мікробіологічний контроль вилікованості (ДНК-діагностика) через 1,5 місяці після завершення антибіотикотерапії.
3. Відсутність загострення процесу протягом 6 місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Хламідійна інфекція, неуточнена. А 56.2 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
2.  Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження мазків з піхви. 
1. Імуномодулю¬юча терапія.
2. Антибіотико¬терапія відповідно до існуючих схем лікування хламідіозу та змішаних інфекцій.
3. Протикандидозна терапія.
4. Відновлення біоценозу піхви та кишківника. 
5.Скерування на обстеження та лікування статевого партнера.
 
Гостре запалення тазових сечостатевих органів. 1. Відсутність  клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних гінекологічного дослідження.
3. Нормалізація показників аналізів зішкрябів слизових уретри, цервікального каналу.
4. Нормалізація біоценозу піхви. 1. Один рік (ог-ляд двічі  про-тягом року).
2. Мікробіологічний контроль вилікованості (ДНК-діагностика) через 1,5 місяці після завершення антибіотикотерапії.
3. Відсутність загострення процесу протягом 6 місяців.
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
ТРИХОМОНІАЗ
 
Сечостате¬вий трихо¬мноз.
Білі (піхвові).
А 59.0 1. Відповідно до рубрик Г 
та І.
1. Протитрихомонадна терапія відповідно до існуючих схем лікування 
2. Відновлення біоценозу піхви та кишківника. 
3.Скерування на обстеження та лікування статевого партнера.
 
Гострий запальний процес тазових сечостатевих органів. 1. Відсутність клінічних проявів. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
 
1. 4 місяці.
2. Мікробіологічний контроль вилікованості протягом трьох менструальних циклів.
3. Нез’явлення на огляд протягом 6 місяців за умови попередньої поін-формованості.
 
АНОГЕНІТАЛЬНІ ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ
 
Герпесві¬русна інфекція генітальна і урогені¬тальна
- герпес жіночих статевих органів.
Герпес анальної ділянки та статевих органів, неуточ-нений. А 60.0
 
 
 
А 60.9
1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
1. Загальне та місцеве  лікування противірусними препаратами при наявності клінічної симптоматики. 
2. Імунокоригуюча терапія.
3. Нормалізація біоценозу піхви.
4. Скерування на обстеження та лікування статевого партнера. 1. Наявність пахового лім-фоаденіту.
2. Порушення працездатності в зв’язку з вираженим на-бряком вульви та больовим синдромом. 1. Відсут¬ність клінічних проявів.
2. Зменшення частоти рецидивів.
3. Нормалізація біоценозу піхви. 1. Постійне перебування під диспансерним наглядом. 
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
 
КАНДИДОЗ
 
Кандидоз вульви і вагіни.
Кандидозний вульвовагініт.
Моніліазний  вульвовагініт.
Вагінальна пліснявка. В 37.3 1.Відповідно до рубрик Г 
та І.
1. Протикандидозна терапія відповідно до існуючих схем (місцева та загальна).
2. Відновлення біоценозу піхви та кишківника.
Системний кандидоз. 1. Відсутність  клінічних  проявів. 
2. Нормалізація біоценозу піхви.
 
1. Один рік.
2. Мікробіологічний  контроль вилікованості  протягом трьох менструальних циклів.
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
II. ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИН  СТАТЕВИХ ОРГАНІВ, ЕНДОМЕТРІОЗ
 
Ендометріоз матки.
Аденоміоз. N 80.0 1.Відповідно до рубрики Г.
2.УЗД органів малого таза.
3. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
1. Гормональне лікування при І-ІІ стадіях аденоміозу:
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотропіни;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
1. Маткові кровотечі.
2. Больовий синдром. 
3. Для  дообстеження в умовах стаціонару.
4. Для  оперативного лікування 
1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ досліджень органів малого таза.
1. До  менопаузи (огляд 2 рази на рік).
2. Протягом 1 року  після оперативного  лікування.
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
Ендометріоз яєчника. N 80.1 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Дослідження онкомаркерів (СА 125).
4. Фіброгастроскопія.
5. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
Оперативне лікування
Ендометріоїдна кіста яєчника.
1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологіч-ного та УЗ досліджень органів малого таза. 1. Протягом 
2-х років після  оперативного лікування (огляд 2 рази на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Ендометріоз маткової труби. N 80.2 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза. 
3. Дослідження онкомаркерів (СА 125).
4. Гістеросальпін¬гографія на 7-8 день менструального циклу.
5. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
 
1. Гормональне лікування при І-ІІ стадіях:
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотропіни;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
Оперативне лікування. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го   та УЗ досліджень органів малого таза. 1.Протягом  2-х років після  оперативного лікування (огляд 2 рази на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Ендометріоз тазової очеревини. N 80.3 1.Відповідно до рубрики Г.
2.УЗД органів малого таза.
3.Фіброко¬ло¬носкопія або рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту.
4. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
 
1. Гормональна терапія
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотро¬піни;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
1. Для дообстеження (лапароскопія).
2. Оперативне лікування у разі неефективності гормональної терапії протягом 6  місяців. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ  досліджень органів малого таза.
1. До  менопаузи (огляд 2 рази на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Ендометріоз прямокишково-піхвової перетинки і піхви. N 80.4 1.Відповідно до рубрики Г.
2.УЗД органів малого таза.
3. Ректоромано¬скопія, ірігоскопія.
4. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
 
 
1. Гормональна терапія
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотро¬піни;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
  1.Для проведення  лапароскопії.
2.Оперативне лікування  при неефективності гормональної терапії протягом  6 місяців. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ- досліджень органів малого таза.
1. Протягом 2-х років після  оперативного лікування.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
Ендометріоз кишківника. N 80.5 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Колоноскопія або рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту.
4. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
 
1. Гормональна терапія
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотро¬піни;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
  1. Для оперативне лікування  при неефективності гормональної терапії протягом 6 місяців. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ до-сліджень орга-нів малого таза.
3. Нормаліза¬ція функції киш-ківника. 1. 2 роки після  оперативного лікування. 
2. Відсутність клінічних проявів. 
3. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Ендометріоз шкірного рубця. N 80.6 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
1. Гормональне лікування 
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотропіни.
2. Симптоматична терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Розсмоктуюча терапія. Оперативне лікування при неефективності гормональної терапії протягом 6 місяців.
Відсутність клінічних проявів захворювання. 1. 6 місяців після оперативного лікування.
2. Відсутність клінічних проявів протягом шести місяців.
Інший ендометріоз.
Ендометріоз неуточ¬нений. N 80.8
N 80.9 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. За показаннями:
- Ректороманоскопія
- Фіброколоно¬скопія
- Рентгеногра¬фія органів грудної клітки.
4. При скеруванні на планове оперативне лікування – відповідно до рубрики Д
1. Гормональне лікування
- монофазні КОК;
- прогестагени;
- антигонадотропіни;
- антипрогестини;
- агоністи ГнРГ.
2. Симптоматична терапія.
1. Для дообстеження.
2. Оперативне лікування при неефективності гормональної терапії протягом 6 місяців.
  Відсутність  клінічних проявів.
1. До менопаузи (огляд два рази на рік).
2. Два роки після  оперативного лікування. 
4. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
 
ПОЛІПИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Поліп жіночого статевого органа.
Виключено:
Аденоматозний поліп
(D28.-).
Плацентарний поліп
 (О 90.8).
Поліп тіла матки
поліп:
- ендометрія
- матки БДВ
Виключено: поліпоїдну гі-перплазію ендометрію (N85.0). N 84
 
 
 
 
 
 
N 84.0 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Гістероскопія.
4. Аналіз крові на онкомаркери 1. Роздільне  вишкрібання цервікального каналу та стінок маткової порожнини з ПГД.
2. Лікування в залежності від результатів гістологічного дослідження.
1.Маткова кровотеча.
2.УЗ-верифікація поліпу 1.Позитивна динаміка даних гінекологічного досліджен-ня, УЗД (1 раз в 6 місяців);
2. Позитивна динаміка даних аспіраційної біопсії, контрольного вишкрібання. 1. Протягом 1 року після клінічного оду-жання .
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
Поліп шийки матки.
Поліп оболонки шийки матки. N84.1 1.Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
 
1. Поліпектомія з лікувально-діагностичним вишкрібанням цервікального каналу та стінок маткової порожнини з ПГД отриманого матеріалу.
2. Лікування в залежності від результатів гістологічного дослідження. 1.Маткова кровотеча.
2.Наявність поліпу шийки матки Клінічне одужання;
Відсутність рецидиву протягом 6 міс. 1.Протягом 6 міс. після клінічного одужання 
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Поліп піхви.
Поліп вульви. 
Поліп соромітної губи.
Поліп інших відділів жіночих статевих органів.
Поліп жіночих статевих органів, неуточнений.
N84.2
N84.3
 
N84.8
 
N84.9 1.Відповідно до рубрики Г.
2. Біопсія поліпу з гістологічним дослідженням біоптату.
3. Бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви. Поліпектомія. Кровотеча, 
рецидив захворювання. Відсутність ускладнень поліпектомії та рецидиву захворювань. 1. Протягом 6 міс. після клінічного одужання
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
ЛЕЙОМІОМА МАТКИ ТА ДОБРОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ  СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Лейоміома матки.
Включено:
Доброякісні новоутворення матки з морфологічним кодом М889 та кодом характеру новоутворення / 0 фіброміома матки
Підслизова лейоміома матки.
 
 
 
 
 
D25.0 1. Відповідно до рубрики 
Г,  Д.
2. Гістеросальпінгографія.
3. Трансвагінальна, трансабдомінальна ехографія.
1. Оперативне  лікування з часу встановлення діагнозу.
2. Замісна гормональна терапія в післяопераційному періоді за показаннями.
3. Симптоматична терапія. 1. Симптомна
лейоміома матки. 
2. Дообстеження  (роздільне діагностичне вишкрібання із ПГД препаратів,
гістероскопія). Відсутність патологічних змін при гіне-кологічному дослідженні та УЗД.
6 місяців після оперативного лікування.
 
Інтрамуральна лейоміома матки.
Субсерозна лейоміома матки.
Лейоміома матки, неуточнена.
D25.1
 
D25.2
 
D25.9
 
1.Відповідно до рубрики Г .
2.Відповідно до рубрики Д при симптомній лейоміомі матки.
3. Гістеросальпінгографія.
4.Трансвагінальна, трансабдомінальна ехографія.
1. Консервативне лікування:
- прогестагени;
- агонисти гонадотро-пінрилізінг гормонів;
- антигормони. 
2. Оперативне лікування (симптомна лейоміома матки). 
3.Замісна гормональна терапія в післяопераційному періоді (за показаннями).
4.Симптоматична терапія.
1. Симптомна
 лейоміома матки. 
2. Дообсте-ження (роздільне діагностичне вишкрібання із   ПГД препаратів,
гістероскопія, лапароскопія). Позитивна динаміка змін при гінеколо-гічному дослід-женні та УЗД. 1.Постійно до оперативного лікування (огляд двічі на рік).
2. 6 місяців після оперативного лікування.
 
 
 
 
 
Інші доброякісні новоутворення матки.
Шийки матки. D26
 
D26.0 1.Відповідно до рубрики Г.
2. Цервікоскопія.
3. Гістероскопія.
4. Гістеросальпінгографія.
5. Біопсія шийки матки із ПГД біоптату. 1. Оперативне ліку-вання.
2. При малоінвазив-них втручаннях – в умовах стаціонару одного дня. 1. Оперативне лікування. 
2. Дообстеження.
3. Поява ускладнень. Клінічне одужання, підтвер-джене цито- і патогістоло-гічним дослід-женням. Протягом 1 року після оперативного лікування (огляд двічі на рік).
Тіла матки, 
інших частин матки, 
неуточнені. D26.1
D26.7
D26.9 1. Відповідно до рубрики  Г, Д.
2. Гістеросальпінгографія.
3. Гістероскопія.
4.Трансвагінальна/ трансабдомінальна ехографія.
5. Комп’ютерна томографія (за показаннями). 1. Оперативне ліку-вання (симптомна пухлина матки). 
2. Симптоматична терапія.
 
1. Симптомна пухлина матки.
2. Дообсте-ження  (роз-дільне діагно-стичне вишкрі-бання  із    ПГД препаратів,
гістероскопія, лапароскопія). Клінічне одужання. Протягом 1 року після оперативного лікування (огляд двічі на рік).
Доброякісні новоутворення яєчника.
D27
 
1. Відповідно до рубрики Г, Д.
2. УЗД органів малого таза.
3. Комп’ютерна томографія за показаннями.
4. Фіброгастроскопія.
5. Ірігоскопія.
6. Аналіз крові на онкомаркери (СА 125, СЕА, МСА).
7. ТФД   та гормональні дослідження за показаннями. Оперативне лікування. 1. Наявність пухлини яєчника.
2. Симптомне новоутворення яєчника.
3.Дообстежен-ня.
1. Клінічне виздоровлення.
2. Відсутність патологічних змін при гіне-кологічному дослідженні та УЗД. 
3. Відсутність рецидиву пу-хлини  протя-гом 5 років. Протягом 5 років після операції (огляд двічі на рік).
Доброякісне новоутворення інших та неуточнених жіночих статевих органів.
Включено:
Аденоматозний поліп шкіри жіночих статевих органів.
Вульви. D28
 
 
 
D28.0 1.Відповідно до рубрики Г, Д.
2. Біопсія новоутворення із ПГД. Стаціонарне ліку-вання.
1.Дообстження
2. Оперативне лікування.
Клінічне одужання, підтверджене результатами цитологічного і пато- гістологічного досліджень. 3 місяці після оперативного лікування.
Піхви. D28.1 1.Відповідно до рубрики Г.
2. Біопсія новоутворення
із гістологічним дослід-женням біоптату.
Оперативне лікування в умовах стаціонару. 1. Симптомні доброякісні новоутворення піхви.
2. Оперативне лікування. Клінічне одужання, підтверджене результатами цитологічного і пато- гістологічного досліджень. 3 міс після оперативного лікування
Маткових труб та зв’язок: 
Фалопієвої труби
Маткової зв’язки
(широкої, круглої).
D28.2
D28.7 1. Відповідно до рубрики 
 Г, Д. 
3. Фіброгастроскопія.
6. Аналіз крові на онкомаркери 
Оперативне лікування в умовах стаціонару. 1.Симптомні пухлинні процеси.
2. Оперативне лікування. 1. Відсутність рецидиву пу-хлини  протя-гом  5 років.
2. Відсутність патологічних змін при гіне-кологічному дослідженні  та УЗД.   Протягом 5 років після операції (огляд двічі на рік).
 
III. ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНКИ
ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ
 
Відсутня, мізерна та нечаста менструація.
Виключено: дисфункцію яєчників (E28.)
Первинна аменорея. 
Порушення менструації у пубертатний період.
Вторинна аменорея. 
Відсутність менструація у жінки, в якої раніше небуло менструацій. 
Аменорея, неуточнена. 
Відсутність менструації  БДВ.
Первинна олігоменорея. 
Мізерні або нечасті менструації з самого початку.
Вторинна олігоменорея.
Мізерні або нечасті менструації у жінки, яка раніше мала нормальні менструації. 
Олігоменорея, неуточнена.
Гіпоменорея БДВ. N 91
 
 
 
N 91.0
 
 
N 91.1
 
 
 
N 91..2
 
 
N 91..3
 
 
N 91. 4
 
 
 
N 91. 5 1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Генетичне обстеження.
4. ТФД.
5.Діагностичні гормональні проби.
6. Гормональне дослід-ження: ЛГ, ФСГ, Е2, ПРЛ, кортизол та інші (за показаннями).   
7. МРТ
8. Консультування окулістом з проведенням периметрії. 1. Етіотропна терапія. 
2. Гормональна терапія (відповідно до виявлених порушень та існуючих схем): циклічна терапія  (естрогени, естроген-гестагени, прогестагени, стимулятори овуляції, інгібітори синтезу пролактину, кортикостероїди).
3.Дієтотерапія.
4. Антибактеріальна терапія (за показаннями).
5. Психотерапія.
6. Санаторно-курортне лікування.
7. Терапія, призначена профільними фахівцями. Дообстеження та уточнення діагнозу. Регулярний двохфазний менструальний цикл. Протягом 1 року за умови регулярного менструального циклу ( огляд кожні 3 місяці). 
Надмірні, часті та нерегулярні  менструації.      
Виключено: кровотечу після менопаузи (N 95.0).
Надмірні та часті менструації з регулярним циклом:
а) періодичні надмірні менструації;
б) менорагія;
в) поліменорія.
Надмірні та часті менструації з нерегулярним циклом:
а) нерегулярні кровотечі в міжменструальний  період;
б) нерегулярні вкорочені інтервали між менструальними кровотечами;
в) менометрорагія;
       г) метрорагія. N 92
 
 
 
N 92.0
 
 
 
 
 
N 92.1
1.Відповідно до рубрика Г.
2. Тести функціональної діагностики.
3. Аналіз крові (гемоглобін крові до та після місячних, час згортання крові, кількість тромбоцитів).
4. Коагулограма.
5. Група крові та резус-фактор.
6.УЗД органів малого таза.
7. Аспіраційна біопсія ендометрію з ПГД  аспірату.
8. Гормональне обстеження за показаннями.
9. Консультації та призначення профільними фахівцями. 1. Гормональна терапія (естроген-
гестагени, прогестагени, стимулятори овуляції).
2.Симптоматична терапія (гемостатики, препарати заліза, утеротоніки, знеболюючі та інші).
3. Дієтотерапія.
4. Призначення  профільних спеціалістів.
5. Оперативне лікування в умовах стаціонару за показаннями.
6. Санаторно-
курортне лікування.
1. Дообстежен-ня та лікування 
2. Надмірна кровотеча та розвиток анемії
3. Відсутність ефекту від консервативної терапії.
4. Оперативне лікування. Регулярні місячні при двохфазному менструальному циклі. Протягом 1 року після закінчення всіх видів лікуван-ня за умови регулярного менструального циклу (огляд кожні 3 місяці). 
Надмірні менструації в період статевого дозрівання:
 - надмірна кровотеча,  пов’язана зі становленням менструального періоду;
- пубертатна менорагія;
- пубертатна кровотеча.
Овуляційна кровотеча.     Надмірна кровотеча в  передменопаузний  період.                       Мено- або метрорагія:
 - клімактерична;
 - менопаузна;
-  передклімактерична;
- передменопаузна.
Інша уточнена нерегулярна менструація.
Нерегулярна менструація неуточнена. N 92.2
 
 
 
 
 
 
 
N 92.3
 
 
N 92.4
 
 
 
 
N 92.5
 
N 92.6
1.Відповідно до рубрика Г.
2. Тести функціональної діагностики.
3. Аналіз крові (гемоглобін крові до та після місячних, час згортання крові, кількість тромбоцитів).
4. Коагулограма.
5. Група крові та резус-фактор.
6.УЗД органів малого таза.
7. Аспіраційна біопсія ендометрію з ПГД  аспірату.
8. Гормональне обстеження за показаннями.
9. Консультації та призначення профільними фахівцями. 1. Стаціонарне лікування.
3. Реабілітаційні заходи  в амбулаторних 
умовах (з урахуванням ПГД):
 -симптоматична терапія;
 - гормональна терапія;
  - санаторно-курортне лікування;
- консультації профільних спеціалістів. 1. Надмірна кровотеча.
2. Дообстежен-ня та лікування
(роздільне діагностичне вишкрібання з ПГД препара-тів, симптома-тична терапія). Нормалізація менструального циклу. Протягом 1 року після закінчення всіх видів лікуван-ня за умови регулярного менструального циклу (огляд кожні 3 місяці). 
Кровотеча після і під час статевого контакту. N93.0
 
 
 
 
 
 
1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Розширена кольпоскопія.
4. При помірній та значній кровотечі – обстеження та лікування в умовах стаціонару. 1. Етіотропне лікування. 
2. Стаціонарне лікування.
Помірна та значна кровотеча. Відсутність клінічних проявів.
Протягом 5 років за відсутності клінічних проявів (огляд  2 рази в рік).
Міжменструальний біль. 
N94.0
1.Відповідно до рубрики Г.
2. Тести функціональної діагностики.
3. УЗД органів малого таза.
4. Консультації суміжних спеціалістів за показаннями.
5. Гормональні дослідження (за показаннями). 1. Нестероідні протизапальні препарати.
2. Спазмолітики.
3. Седативні.
4. Корекція гормональних порушень за показаннями.
1. Відсутність  ефекту від амбулаторного лікування – на-явність больового синдрому.
2.Синдром гос-трого живота. Відсутність клінічних проявів.
За відсутності клінічних проявів протя-гом 1 року.
Відсутність лібідо. N94.1.
1.Відповідно до рубрики Г. 
2. УЗД органів малого таза.
3. Обстеження на ІПСШ.
4. Консультація сексопатолога, психолога.
5. ТФД.
6. Гормональні дослідження (за показаннями).
 
1. Етіотропне лікування
- лікування ІПШС;
- лікування гінекологічної патології;
- гормональна терапія;
- терапія екстрагенітальних захворювань.
2.Дієто-, вітамінотерапія.
3. Психотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування.
5. Лікування та обстеження у сексопатолога.          _ Нормалізація статевої функції. Не потребує.
 
Вагінізм.
N94.2
1.Відповідно до рубрики Г. 
2. УЗД органів малого таза.
3. Обстеження на ІПСШ
4. Консультація сексопатолога, психолога.
5. ТФД.
6. Гормональні дослідження (за показаннями).
1. Етіотропне лікування
- лікування ІПШС;
- лікування гінекологічної патології;
- гормональна терапія;
- терапія екстрагенітальних захворювань.
2.Дієто-, вітамінотерапія.
3. Психотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування.
5. Лікування та обстеження сексопа-тологом.         _ Відсутність клінічних проявів. Не потребує.
 
Синдром передменструального напруження. N94.3
1.Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Тести функціональної діагностики
4. Гормони крові: прогестерон, ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естріол. 
5.Консультації  ендокринолога, невропатолога, психотерапевта 
(за показаннями). 1. Вітамінотерапія.
2. Транквілізатори.
3. Сечогінні препарати.
4. Диференційована гормонотерапія.
5. Психотерапія.
          _ Відсутність клінічних проявів.
Не потребує.
 
Первинна дисменорея.
Вторинна дисменорея.
Дисменорея неуточнена.
Інші уточнені стани, пов’язані з жіночими статевими органами  і менструальним циклом.
Стани, пов’язані з жіночими статевими органами і менструальним циклом, неуточнені. N94.4
N94.5
N94.6
N94.8
 
 
 
N94.9
1.Відповідно до рубрики Г.
2. Тести функціональної діагностики.
3. УЗД органів малого таза.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень з вагіни.
5. Гормони крові ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естрадіол, прогестерон.
6. Консультування профільними спеціалістами (за показаннями). 1. Нестероїдні протизапальні.
2. Седативні.
3. Спазмолітики.
4. Вітамінотерапія.
5. Диференційована гормонотерапія.
6. ЛФК та фізіотерапія.
7. Психотерапія.
8. Призначення профільних спеціалістів. При відсутності ефекту амбулаторно-го  лікування для дообсте-ження. 1. Нормалізація менструального циклу.
2. Відсутність епізодів захворювань протягом 6 місяців. Протягом 1 року за відсутності клінічних проявів (огляд кожні 3 місяці).
 
НЕЗАПАЛЬНІ ХВОРОБИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Непра¬вильне положення матки.
Антеверсія.
Ретро¬флексія.
Ретроверсія. N 85.4 Відповідно до рубрики Г. 1. Гінекологічний масаж.
2. Фізіотерапія та лі-кувальна фізкультура.
3. Санаторно-курортне лікування. Для проведення діагностич-но-лікувальної лапароскопії.
Відсутність ускладнень. Не потребує.
 
Виворіт матки
(виключено: поточну акушерську травму, післяпологовий виворіт матки). N 85.5 Невідкладна госпіталізація. Стаціонарне лікування. Наявність виворіту матки. Відсутність ускладнень оперативного лікування. Протягом 2-х місяців після оперативного лікування.
 
Внутріш¬ньо¬маткові спайки. N 85.6 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза. 1. Стаціонарне лікування. 
2. Гормональні естроген-гестагенні препарати після оперативного лікування. 1. Для дообстеження.
2. Для оперативного ліку-вання. 1. Позитивна динаміка даних УЗД органів малого таза.
2. Нормальна гістероскопіч-на картина. 1. Протягом 1 року (огляд двічі на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Гемато¬метра.
Гемат¬о¬саль¬пінкс з гематомет¬рою. N 85.7 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Лікування в умовах гінекологічного стаціонару. Наявність патології.
Для дообстеження.
1. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ до-сліджень. 6 місяців після оперативного лікування (огляд кожні 3 місяці).
Інші неуточнені незапальні хвороби матки:
-атрофія матки, набута
-фіброз матки. N 85.8 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Замісна системна гормонотерапія. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ досліджень. Постійно (огляд  та УЗД 1 раз на рік).
Незапаль¬на хвороба матки, неуточне¬на.
Ураження матки БДВ. N 85.9 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Обстеження щодо уточнення діагнозу. Клінічні ознаки оздоровлення. Протягом 1 року після одужання Огляд двічі на рік).
Ерозія та ектропіон шийки матки.
Декубітальна (трофічна) виразка.
Виворіт.
Виключено: з цервіцитом (N72). N86 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза 1. Місцеве протизапальне лікування відповідно до отриманих результатів дослідження.
2. Хірургічне лікування:
- діатермокоагуляція,
- діатермоконізація,
- кріодеструкція,
- деструкція СО2 лазером Клінічні прояви захворювання. Клінічне одужання, підтверджене кольпо-скопічним та цитологічним дослідженням. 1.6 міс. після клінічного одужання.
 2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Дисплазія шийки матки.
Виключено: 
Карциному in situ шийки матки (D06).
Слабковиражена дисплазія шийки матки.
Інтраепітеліальна неоплазія шийки матки I ступеня. N87
 
 
 
N87.0 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза . 1. Місцеве протизапальне лікування відповідно до отриманих результатів дослідження.
2. Хірургічне лікування:
- діатермоконізація;
- кріодеструкція;
- деструкція СО2 лазером. Клінічні прояви ускладнень захворювання Клінічне одужання, підтвер-джене кольпо-скопічним та цитологічним дослідженням. 1. Протягом 2-х років після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Cтарий розрив шийки матки.
Cпайки шийки матки.
Виключено: поточну аку-шерську травму (О71.3). N88.1 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза 1. Електроконізація шийки матки.
2. Лікування в умовах гінекологічного стаціонару. Відсутність ефекту від амбулаторного лікування старого розриву шийки матки. Відновлення цілісності шийки матки. 1. Протягом 6 міс. після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Стриктура і стеноз шийки матки.
Виключено:
Як ускладнення пологів (О65.5). N88.2 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза 1. Бужування цервікального каналу.
2. Усунення рубцевих змін за допомогою СО2 лазеру.
3. Лікування в умовах стаціонару. Відсутність ефекту від амбулаторного лікування.
Клінічне одужання. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Недостатність шийки матки.
Обстеження і лікування при передбачуваній недостатності шийки матки у невагітної жінки.
Виключено:
таку, що впливає на плід або новонародженого (Р01.0);
таку, що ускладнює вагітність (О34.3). N88.3 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза 1. Етіотропна терапія:
- гормональна;
- антибактеріальна.
2. Оперативне лікування в умовах стаціонару. 
Для хірургічного лікування. Нормалізація даних рентгенологічного та УЗ-обстежень. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Гіпертрофічне видовження шийки матки. N88.4 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза 1. Діатермоконізація шийки матки.
2. Лікування в умовах стаціонару.
. Гіпертрофічне видовження шийки матки ІІ-ІІІ ступеню для хірургічного лікування Клінічне одужання. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інші уточнені незапальні хвороби шийки матки.
Виключено:
Поточну акушерську травму.
 
Незапальна хвороба шийки матки, неуточнена. N88.8
 
 
 
 
N88.9 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Хірургічне лікування, лікування ускладнень відповідно нозоологічній формі див. N88.1
N88.2, N88.3, N88.4. Хірургічне лікування. Клінічне одужання, відсутність рецидиву. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Стриктура й атрезія піхви.
Вагінальні:
- спайки
- стеноз
Виключено:
післяопераційні спайки піхви (N99.2). N89.5 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Хірургічне лікування. Для хірургічного лікування. Клінічне одужання. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Щільна дівоча перетинка.
Ригідна дівоча перетинка.
Щільна дівоча перетинка.
Виключено:
Неперфоровану дівочу перетинку (Q52.3). N89.6 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Хірургічне лікування в умовах стаціонару. Кровотеча. Клінічне одужання. 1. Протягом 1-го року після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.  
Гематокольпос.
Гематокольпос з гематометрою або з гематосальпінксом. N89.7 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза Оперативне лікування. 1. Гематокольпос.
2. Гематометра.3. Гематосапінкс. Клінічне одужання. 1. Протягом 6 міс. після клінічного оду-жання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
 
ВИПАДІННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЖІНОК
 
Випадіння  статевих органів у жінок.
Неповне випадіння матки і піхви.
N 81
 
N81.2
 
 
1.Відповідно до рубрики 
Г,  Д.
2. Цистоскопія (за показаннями).
3. Консультування та призначення уролога, проктолога. 1. Симптоматичне лікування.
2. ЛФК.
3. Санаторно-курортне лікування.
4. Оперативне лікування.
1.Випадання матки і піхви ІІ-V ступеня
2. Больовий синдром.
3. Трофічні виразки.
4. Порушення функції суміжних органів. Відсутність прогресування  випадання матки . 
При наявності матки постійно, огляд 1 раз в 6 місяців.
 
Повне випадіння матки.
Інші форми випадіння жіночих статевих органів (недостатність м’язів промежини, старий розрив м’язів дна малого
таза).
 
 
N81.3
N81.8
 
 
 
 
 
 
 
1. Відповідно до рубрики
 Г, Д.
2. Цистоскопія (за показаннями).
3. Консультування та призначення уролога, проктолога. 
1. Оперативне лікування.
2. Симптоматичне лікування.
3. Реабілітаційні заходи
- санаторно-курортне лікування та ЛФК. 
1. Наявність повного випадіння матки. 
2. Больовий синдром.
3. Трофічні виразки.
4. Гостра затримка сечі.
1. Нормалізація функцій суміжних органів. 
2. Відсутність прогресування  випадання матки . 
При наявності матки постійно, огляд двічі на рік.
 
 
 
 
СВИЩ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЖІНОК
 
Свищ статевих органів у жінок.
Міхурово-піхвова нориця.
 
 
 
N 82
N 82.0
 
 
 
 
1.Відповідно до рубрики 
Г, Д.
2. УЗД органів малого таза.
3. Фістулографія.
4.Цистоскопія, цистографія.
5. Бактеріологічне дослідження виділень із піхви, сечі.
6. Консультація уролога.
I – етап – 3 міс. санація, повноцінна дієта,
коферменти, седативні препарати.
II – етап – оперативне втручання. Наявність міхурно-піхвової нориці – для оперативного лікування. 
 
1. Відсутність рецидиву нориці після оперативного лікування.
2. Нормальна функція сечового міхура.
3. Нормалізація статевої функції. Протягом 3-х років спостереження гінеколога, уролога і терапевта– до одужання  
 
 
 
 
Нориця з піхви в тонку кишку.
Нориця з піхви в товсту кишку.
Інша кишково-генітальна нориця у жінок.
Кишково-маткова нориця.
 
N82.2
N82.3
N82.4
 
 
 
 
 
 
 
1.Відповідно до рубрики 
Г, Д.
2. УЗД органів малого таза.
3. Фістулографія.
4. Рентгенографія шлунково-кишкового тракту. 
5. Бактеріологічне дослідження виділень із піхви, з визначенням чутливості до антибіотиків.
6. Консультування хірурга. Оперативне лікування. 1. Наявність кишково-піх-вової нориці – для оперативного лікування.
2. Дообстеження.
 
 
1. Відсутність рецидиву нориці після оперативного лікування.
2. Нормалізація статевої функції.
3. Нормалізація функції кишківника. Протягом 3-х років спостереження гінеколога, хірурга.
 
 
 
 
 
 
 
IV. ПАТОЛОГІЯ КЛІМАКСУ ТА ДИСПЛАСТИЧНІ ПРОЦЕСИ
ЕРОЗІЯ ТА ДИСПЛАЗІЯ ШИЙКИ МАТКИ ТА ПІХВИ, ВУЛЬВИ
 
Залозиста гіперплазія ендометрію.
Гіперпла¬зія ендометрію
-БДВ
-кістозна
-залозисто-кістозна
поліпоїдна.
Аденома¬тозна гіперплазія ендометрію.
Гіперплазія ендометрію, атипова (аденома¬тозна).
 
N 85.0
 
 
 
 
 
 
N 85.1 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Аспіраційна біопсія ендометрію. 1. Гормональна  терапія  відповідно віку  жінки.  
2.  Оперативне лікування за умови  неефективності гормонотерапії протягом 6-12 місяців. 1. Маткова кровотеча. 
2. Для дообстеження. 
3. Діагнос-тичне роздільне вишкрібання порожнини матки.
1. Відсутність клінічних проявів. 
2. Позитивна динаміка даних УЗД.
3. Відсутність патологічних змін при ПГД (аспірату порожнини матки). 1. Протягом 5 років після  ефективної гормональної терапії та 6  місяців після оперативного 
лікування
(УЗД органів малого таза 2 рази на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Гіпертро¬фія матки
(Матка велика або збільшена). N 85.2 1. Відповідно до рубрики Г.
2.УЗД органів малого таза.
3. Гістероскопія.
4. Лапароскопія за показаннями.
1. Динамічне спостереження.
2. Фітотерапія.
3. Симптоматична терапія.
 
1. Ускладнення перебігу.
2. Для дообстеження. 1. Відсутність  клінічних проявів.
2. Позитивна динаміка даних гінекологічно-го та УЗ дос-ліджень орга-нів малого таза. 1. Постійно
(огляд та УЗД органів малого таза два рази на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Субінво¬люція матки (виключе¬но післяпологову субінво¬люцію). N 85.3 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза. 1. Протизапальна терапія.
2. Утеротонічні препарати.
3. Гемостатична терапія (за показаннями). 1. Маткова кровотеча.
2  Підвищення температури тіла. 
3. Для дообстеження Відсутність клінічних проявів. Протягом 2-х місяців.
 
 
Помірна дисплазія шийки матки.
Інтраепітеліальна неоплазія. шийки матки II ступеня.
Тяжка дисплазія шийки матки, не класифікована в інших рубриках.
Тяжка дисплазія шийки матки БДВ.
Виключено:
Інтраепітеліальну неоплазію шийки матки III ступеня, зі згадуванням про тяжку дисплазію або без такого згадування (D06.).
Дисплазія шийки матки, неуточнена. N87.1
 
 
 
N87.2
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
N87.9 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. Розширена кольпоскопія.
3.Бактеріологічне дослідження піхвових виділень .
4. Біопсія шийки матки з ПГД.
5.Онкомаркер СА 125.
6.Консультація онкогінеколога. Лікування в онкологічному диспансері. 1.Ускладнення перебігу.
2. Для дооб-
стеження. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним  та цитологічним дослідженням. Протягом 2-х років після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці). 
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інші незапальні ураження шийки матки.
Виключено:
запальну хворобу шийки матки (N72)
поліп шийки матки (N84.1).
Лейкоплакія шийки матки. N88
 
 
 
 
 
N88.0 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. Розширена кольпоскопія.
3.Бактеріологічне дослідження піхвових виділень .
4. Біопсія шийки матки з ПГД.
5.Онкомаркер СА 125.
6.Консультація онкогінеколога Лікування залежно від виявленої патології. Ускладнення перебігу. Клінічне одужання, підтверджене кольпо-скопічним  та цитологічним дослідженням. 1.Протягом 2-х років після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інші незапальні ураження вагіни.
Виключено:
карциному in situ піхви (D07.2)
запалення піхви (N76).
сенільний атрофічний вагініт (N95.2).
трихомонозну лейкорею (А59.0).
Слабковиражена дисплазія піхви.
Інтраепітелітальна неоплазія піхви I ступеня.
Помірна дисплазія піхви.
Інтраепітелітальна неоплазія піхви II ступеня. N89
 
 
 
 
 
 
 
N89.0
 
 
 
N89.1 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Біопсія піхви з наступним  ПГД.
4. Консультація онкогінеколога Лікування у онкогінеколога. Ускладнення перебігу. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом 1 року після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Тяжка дисплазія піхви, не класифікована в інших рубриках.
Тяжка дисплазія піхви БДВ.
Виключено:
інтраепітелітальна неоплазія піхви III ступеня зі згадуванням про тяжку дисплазію, або без такого згадування (D07.2). N89.2 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Біопсія піхви з патогістологічним дослідженням біоптату.
4.УЗД органів малого таза.
5. Консультація онкогінеколога. Лікування у онкогінеколога. 1. Ускладнення перебігу.
2. Для хірургічного лікування.
1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. Протягом 2-х  років після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
 
Дисплазія піхви, неуточнена. N89.3 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. Розширена кольпоскопія.
3.  Біопсія піхви з ПГД.
4.УЗД органів малого таза.
5. Консультація онкогінеколога. Лікування після уточнення діагнозу. Для хірургічного лікування. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопіч-ним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. Залежно від ступеню тяжкості дисплазії див. N89.0, N89.1, N89.2.
Лейкоплакія піхви. N89.4 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Біопсія піхви з ПГД.
4. Консультація онкогінеколога. 1. Хірургічне лікування:
- кріодеструкція;
- деструкція СО2 лазером;
- висікання патологічних ділянок з наступним гістологічним дослідженням.
2. Гормональне лікування (за показаннями). Ускладнення перебігу захворювання.
1.Клінічне оду-жання, підтвер-джене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом 
2-х років після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поінформованості.
Інші уточненні незапальні хвороби піхви.
Лейкорея БДВ. 
Старий розрив піхви. 
Виразка маткового кільця у піхві. 
Виключено:
Поточну акушерську травму (О70.-, О71.4, О71.7-О71.8). 
Старі розриви із залученням м’язів дна малого таза (N81.8). N89.8 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень з піхви.
3. Біопсія виразки з ПГД біоптату.
4. Консультація онкогінеколога. 1. Оперативне лікування.
2. При доброякісній виразці – консервативне лікування, кріодеструкція. 1. Для оперативного лікування.
2. Для дообстеження. Клінічне одужання.
1. Протягом 1-го року після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інші незапальні ураження вульви та промежини.
Виключено:
карциному in situ вульви (D07.1)
поточну акушерську травму 
(О70.-, О71.7-О71.8),
запалення вульви (N76.-).
Слабковиражена дисплазія вульви.
Інтраепітеліальна неоплазія піхви
I ступеня.
Помірна дисплазія вульви.
Інтраепітеліальна неоплазія піхви II ступеня. N90
 
 
 
 
 
 
N90.0
 
 
 
N90.1 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Консультація онкогінеколога. Лікування в онкологічному диспансері. 1. Ускладнення перебігу захворювання.
2. Для дообстеження.
3. Оперативне лікування. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним  та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом  1-го  року після клінічного одужання (ошляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Тяжка дисплазія вульви.
Тяжка дисплазія вульви БДВ.
Виключено:
Інтраепітеліальну неоплазію вульви III ступеня, зі згадуванням про тяжку дисплазію або без такого згадування (D07.1). N90.2 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Консультація онкогінеколога. Лікування в онкологічному диспансері. 1. Для дообстеження.
2. Для хірургічного лікування. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом 2-х років після клінічного одужання.
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Дисплазія вульви, неуточнена. N90.3 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Консультація онкогінеколога. Лікування в онкологічному диспансері. Залежно від ступеню тяжкості дис-плазії. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. Залежно від ступеню тяжкості дисплазії див. N89.0, N89.1, N89.2.
Лейкоплакія вульви.
Дистрофія, 
Крауроз. N90.4 1. Відповідно до рубрики Г.
2. Розширена кольпоскопія.
3. Біопсія вульви з патгістологічним дослідженням біоптату.
4. Цукор крові.
5. Гормональне дослідження (за показаннями).
6. Консультація профільних спеціалістів. 1. Симптоматична терапія.
2. Адаптогени, гепатопротектори, вітаміни.
3. Гормональне лікування.
4. Хірургічне лікування. 1. Ускладнен-ня перебігу.
2. Для дообстеження.
3. Для хірургічного лікування. 1. Клінічне одужання, підтверджене кольпоскопічним та цитологічним дослідженням.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом 2-х років після клінічного одужання кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Атрофія вульви.
Стеноз вульви. N90.5 1. Відповідно до рубрики  
Г, Д.
2. Гормональне дослідження (за показаннями).
3. Консультація профільних спеціалістів. 1. Симптоматична терапія. 
2. Оперативне лікування в умовах стаціонару. 1. Ускладнен-ня перебігу.
2. Для дооб-
стеження.
3. Для хірургічного лікування. 1. Клінічне одужання.
2. Відсутність рецидиву. 1. Протягом 1-го року  після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Гіпертрофія вульви.
Гіпертрофія соромітних губ. N90.6 1. Відповідно до рубрики 
 Г, Д.
1. Симптоматична терапія.
2.  Гормональне лікування.
3. Оперативне лікування в умовах стаціонару. 1. Ускладнен-ня перебігу.
2. Для дооб-
стеження.
3. Для хірургічного лікування. Клінічне одужання. 1. Протягом 1-го року  після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Киста вульви. N90.7 Відповідно до рубрик 
Г,  Д.
 
Оперативне лікування в умовах стаціонару. Для хірургічного лікування. 1. Клінічне одужання.
2. Відсутність рецидиву захворювання. 1.Протягом 1-го року  після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Інші уточнені незапальні хвороби вульви та промежини.
Спайки вульви.
Гіпертрофія клітора. N90.8 1. Відповідно до рубрики  
Г, Д. 
2. Гормональне обстеження (естрогени, тестостерон, кортизон). 1.Гормональне лікування в залежності від виявленої патології.
2. Оперативне лікування в умовах гінекологічного стаціонару.
3. Симптоматична терапія. 1. Для хірургічного лікування.
2. Для дооб-
стеження.
1. Клінічне одужання.
2. Відсутність рецидиву захворювання. Протягом 1-го року  після клінічного одужання (огляд кожні 3 місяці).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
 
ПОРУШЕННЯ МЕНОПАУЗИ ТА ІНШІ РОЗЛАДИ В ПЕРІОДІ ПЕРЕД МЕНОПАУЗОЮ
 
Кровотеча в періоді після менопаузи. N 95.0 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
Скерування в  гінекологічний стаціонар.
Кровотеча в менопаузі. Відсутність клінічних проявів.
Залежно від виявленої патології
Менопауза і клімактеричний стан (припливи, безсоння, головний біль, недостатня зосередженість). N 95.1 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Мамографія за показаннями.
4. Консультація профільних спеціалістів (невропатолог, терапевт та інші). 1. Циклічна системна замісна гормональна терапія.
2. Фізіо-, психотерапія.
3. Симптоматична терапія. - Відсутність або зменшення проявів.
  1. Постійно (огляд двічі на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.  
Атрофічний вагініт у періоді постменопаузи.
Сенільний (атрофічний) вагініт. N 95.2 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Мамографія за показаннями.
4. Бактеріоско¬пічне  дослід-ження мазків з піхви. 1. Циклічна системна та місцева замісна гормональна терапія.
2. Антибактері¬альна терапія за показаннями.
3. Препарати для відновлення біоценозу піхви. -
1. Відсутність клінічних проявів.
2. Нормалізація біоценозу піхви. 1. Постійно (огляд двічі на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.
Стани, пов’язані зі штучною менопаузою.
Інші уточнені порушення в періоді менопаузи та після менопаузи.
Порушення в періоді менопаузи та після менопаузи, неуточнені. N 95.3
 
N 95.8
 
 
N 95.9 1. Відповідно до рубрики Г.
2. УЗД органів малого таза.
3. Мамографія за показаннями.
4. Консультація профільних спеціалістів (невропатолог, терапевт та інші). 1. Замісна гормонотерапія естрогенами при проведенні тотальної гістеректомії.
2. Замісна комбіно-вана гормонотерапія. - Відсутність клінічних проявів. 1. Постійно (огляд двічі на рік).
2. Нез’явлення на огляд протягом 1 року за умови попередньої поін-формованості.  
 
 
V. ПИТАННЯ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї
МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ
 
Нозологічна
форма Шифр
МКХ-10
Діагностичні
заходи Лікувально-реабілітаційні
заходи Показан-ня до 
госпіталізації Критерії
ефективності
лікування Тривалість диспансерного нагляду та критерії зняття  з обліку
1 2 3 4 5 6 7
Застосування  протизаплідних засобів. Загальні поради та консультації з контрацепції:
- консультування з питань планування сім’ї;
- первинна рекомендація протизаплідного засобу.
Z 30
Z 30.0
 
 
 
 
 
1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне
обстеження..             
3. Вимірювання АТ (у разі вибору гормонального методу контрацепції).
4. Обстеження статевих органів (у разі вибору вагінальних та внутрішньоматкових контрацептивів).
5. Скринінг на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ -бактеріоскопія вагінального мазка (у разі вибору  ВМК). 
6. Загальний аналіз крові (у разі вибору ВМК).
7. Консультування у профільних спеціалістів при наявності екстрагенітальної патології.
8. Гінекологічний огляд не є обов`язковим  для рекомендації і використання гормональних контрацептивів, але рекомендується з профілактичною метою не рідше одного разу на рік. Консультування статевих партнерів з 
урахуванням:
-  поінформованого вибору методу контрацепції;
- даних анамнезу;
- стану здоров`я;
- віку; 
- індивідуальних особливостей. Ускладнення при використанні контрацептиву, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень при застосуванні конкретного методу контрацепції. Протягом всього часу користування тим чи іншим методом контрацепції (огляд один раз на рік).
Введення протизаплідного (внутрішньоматкового ) контрацептиву.
Спостереження за використанням (внутрішньоматкового) протизаплідного контрацептиву. Z 30.1
 
Z 30.5 1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне обстеження.
3.Обстеження статевих органів.
4. Скринінг на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ (бактеріоскопія вагінального мазка).
5. Аналіз крові загальний. 1. Введення ВМК (безконтактний метод).
2. Видалення ВМК:
- за бажанням жінки;
- при частковій експульсії,
- по закінченні терміну придатності.
3. Рекомендації щодо безпечної статевої поведінки. Ускладнення під час введення та використання ВМК, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень при застосуванні ВМК. Протягом користування методом  (огляд один раз на рік). 
Стерилізація жінок. Z 30.2 Відповідно до рубрики Д. 1. Оперативне лікування в умовах стаціонару та денного стаціонару за наявності умов. 
Для проведення операції. 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність операційних та після-операційних ускладнень. Протягом одного року (огляд один раз  на рік).
Спостереження за використанням протизаплідних засобів
 - повторна рекомендація протизаплідних пілюль або інших протизаплідних засобів.
Z 30.4 1. Анамнез.
2. Загальне фізикальне обстеження.
3. Вимірювання АТ (у разі використання гормонального методу контрацепції).
4. Обстеження  статевих органів (у разі використання вагінальних та внутрішньоматкових контрацептивів).
5.Обстеження  на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ - бактеріоскопія вагінального мазка (у разі використання ВМК).
6. Загальний аналіз крові (у разі використання ВМК).
7. Консультування у профільних спеціалістів при наявності екстрагенітальної 
патології. За показаннями. У разі виникнення ускладнень, які потребують госпіталізації 1. Відсутність непланованої вагітності.
2. Відсутність ускладнень. Протягом користування методом (огляд один раз  на рік).
Обстеження і тести для встановлення вагітності
- вагітність, (ще) не підтверджена
- вагітність підтверджена. Z 32.1 1. Гінекологічне обстеження.
2. УЗД органів малого таза.
3. Імунологічний тест на вагітність.
4. Дослідження крові на ХГЛ (за показаннями). 1. Відміна методу контрацепції у разі виявлення вагітності.
2. Подальша тактика залежно від репродуктивних планів. За показаннями. Відсутність ускладнень. 1. Регулярний менструальний цикл.
 
ПАТОЛОГІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
 
Доброякісна дисплазія МЗ (включає фібрознокістозну мастопатію) та після оперативного лікування в онколога з приводу доброяківної вогнищевої дисплазії за умов отримання ГЗ, щодо доброякісної патології N60 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (від 40 років).
5.УЗД щитоподібної залози.
6.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
7.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
8.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології Зникнення симптомів та відсутність рецидиву протягом року Спостереження 1 раз на 3 місяці
Галакторея N64.3 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (від 40 років).
5.УЗД щитоподібної залози.
6.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
7.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
8.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології
Мастодинія
N64.4 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (від 40 років).
5.УЗД щитоподібної залози.
6.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
7.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
8.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології
Субінволюція молочних залоз післялактаційна
N64.8 1.Анамнез. 
2.Гінекологічне обстеження
3. УЗД молочних залоз
4.Мамографія (від 40 років).
5.УЗД щитоподібної залози.
6.Гормональне обстеження (ПРЛ - двократно, ТТГ).
7.МРТ головного мозку (за наявності гіперпролактинемії)
8.Консультація окуліста з проведенням периметрії (за наявності гіперпролактинемії) 1.Корекція виявлених гормональних порушень за індивідуальним планом
2. Лікування супутньої гінекологічної патології
 
БЕЗПЛІДНІСТЬ
 
Жіноча безплідність.
Жіноча безплідність, пов’язана з відсутністю овуляції. N 97
N 97.0
1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. УЗД органів малого таза.
3. Гірсутне число.
4. Масо-ростовий коефіці-єнт.
5. Генетичне обстеження.
6. ТФД.
7. Діагностичні гормональні проби.
8. Гормональне дослід-ження : ЛГ,ФСГ,  Е2, ПРЛ, кортизол, прогестерон  та інші (за показаннями). 
9. Бактеріоскопічне дослід-ження виділень із піхви, цервікального  каналу, уретри.
10. МРТ
11. Метросальпінгографія.
12. Консультування профільними фахівцями.
13. Спермограма чоловіка 1. Гормональне лікування залежно від генезу:
- чисті гестагени;
- комбіновані естрогенгестагенні препарати;
- стимулятори овуляції;
- інгібітори синтезу ПРЛ;
- кортикостероїди.
2. Лікування супутньої ендокринної патології.
1. Для дообстеження.
2. Оперативне лікування при неефективності гормональної терапії.
Настання та виношування  вагітності. 1. Протягом лікування.
2. Протягом
вагітності 
та післяполого-вого періоду.
Жіноча безплідність трубного походження.
Пов’язана з природженою аномалією маткових труб.
Трубні:
- непрохідність
- закупорення
-      стеноз. N 97.1 1. Відповідно до рубрик 
Г,   Д, І. 
2. УЗД органів малого таза.
3. Генетичне обстеження.
4. ТФД.
5.  Метросальпінгографія.
6. Туберкулінові проби (за показаннями).
7. Огляд профільними фахівцями
8.  Спермограма чоловіка. 1. Антибактеріальна терапія  залежно від встановленої етіології.
2.Фізіотерапія. 
5.Розсмоктуюча терапія.
6. Сан-кур. лікування.
7. Оперативне лікування в умовах стаціонару.
8. У разі  туберкульозу - специфічна терапія.
Оперативне лікування. Настання та виношування  вагітності. 1. Протягом лікування.
2. Протягом
вагітності 
та післяполого-вого періоду.
Жіноча безплідність маткового походження
- пов”язана з природною аномалією матки
-      дефект імплантації  яйцеклітини. N 97.2 1. Відповідно до рубрик 
Г та І.
2. ТФД.
3. УЗД органів малого таза.
4. Гістеросальпінгографія.
5. Екскреторна урографія при аномаліях розвитку статевих органів.
6. Консультація генетика, проктолога, фтизіатра та ін.
8.Гістероскопія.
9. Спермограма чоловіка. 1. Етіотропна протизапальна терапія.
2. Хірургічне лікування (за показаннями). 1. Дообстеження.
2. Хірургічне лікування. Настання та виношування  вагітності. 1. Протягом лікування.
2. Протягом
вагітності та післяполого-вого періоду.
Жіноча безплідність шийкового походження. N 97.3 1. Відповідно до рубрик Г та І.
2. Обстеження за тестами функціональної діагностики.
3. Гістероцервіко-сальпінгографія.
4. Посткоітальний тест.
5. УЗД органів малого таза.
6. Кольпомікроскопія.
7.Дослідження антиспермальних антитіл у цервікальній слизі.
8.Спермограма чоловіка. Хірургічне лікування при істміко-цервікальній недостатності, аномаліях розвитку. 1. Дообстеження. 
2. Оперативне лікування. Настання та виношування  вагітності. 1. Протягом лікування.
2. Протягом
вагітності 
та післяполого-вого періоду.
Жіноча  безплідність, пов’язана з чоловічими факторами.
Жіноча безплідність іншої природи.
Жіноче безпліддя неуточнене. N 97.4
 
 
N 97.8
 
N 97.9 1. Відповідно до рубрик
 Г та І.
2. УЗД органів малого таза.
3.  Генетичне обстеження.
4. ТФД.
5. Діагностичні гормональні проби.
6. Гормональне дослід-ження: ЛГ,ФСГ,  Е2, ПРЛ, кортизол,  та інші (за показаннями).
7. МРТ
8. Метросальпінгографія.
9. Консультування профільними     фахівцями.
 10. Спермограма чоловіка.
1. Етіотропне лікування.
2. Гормональне лікування.  
3. Антибактеріальне,  противірусне лікування (за показаннями).
4. Санаторно-курортне  лікування.
1. Дообстеження.
2. Хірургічне лікування. Настання та виношування  вагітності. 1. Протягом лікування.
2. Протягом
вагітності 
та післяполого-вого періоду.
 
 
ДИТЯЧА ТА ПІДЛІТКОВА ГІНЕКОЛОГІЯ
 
Доброякісне утворення яєчника Д 27 1. Відповідно до рубрики Г1.
2. Аналіз калу на яйця глистів.
3. УЗД органів малого тазу та черевної порожнини. 1.Оперативне лікування.
1.Наявність пухлини яєчника.
2.Дообстежен-ня. 1.Клінічне одужання.
2.Відсутність патологічних змін при гінекологічному дослідженні та УЗД. Протягом  1 року після операції (огляд 4 рази на рік), наступні
роки – 
двічі на рік.
Синдром полікістозних яєчників Е28.2 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Визначення естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину в крові.
3. Проведення ТФД.
4.МРТ за показаннями.
5.Консультація, ендокринолога, генетика, окулісту.
1.Стимулююча негормональна терапія.
2.Гомеопатичні препарати.
3.Рефлексотерапія, фізіотерапія.
4.Гормональне лікування (за показаннями).
5.Хірургічна лапароскопія (за показаннями). 1.Дообсте-ження.
2.Проведення комплексної  терапії. 3.Проведення першого курсу гормонотерапії
4. Оперативне лікування (при неефективності консервативної терапії  протягом 1-3 років). Нормалізація менструальної функції.
 
Протягом  – одного року.
Зняття з обліку при нормалізації менструальної функції.
Затримка статевого дозрівання Е30.0 1.Відповідно до рубрики Г1
2. Визначення  естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину,СТГ  в крові.
4.Проведення ТФД.
5.МРТ за показаннями
6.Консультація, ендокринолога, генетика. 7.Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності).
1.Стимулююча негормональна терапія.
2. Гомеопатичні препарати.
3. Рефлексотерапія, фізіотерапія.
4.Гормональне лікування (за показаннями). 1.Дообстження
 2.Проведення комплексної стимулюючої терапії або першого курсу гормонотерапії Нормалізація менструальної функції.
Чотири рази на рік до нормалізації менструальної функції протягом одного року.
 
Передчасне статеве дозрівання Е30.1 1.Відповідно до рубрики Г1
2. 3.Визначення  естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину, ТТГ в крові.
4.Проведення ТФД.
5.МРТ
6.Консультація, ендокринолога, генетика 
7. Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності). 1. Симптоматична терапія.
1.Дообсте-ження
Відсутність прогресування процесу
До завер-шення пу-бертації 4 рази на рік.
 
ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Гострий сальпінгіт та оофорит.
Гостре запальне захворювання матки. N70.0
N71.0 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Консультація хірурга (за показаннями). 1.Антибактеріальна терапія.
2.Десенсибілізуюча терапія.
3.Дезінтоксикаційна терапія. 1.Гострий запальний процес.
1.Нормалізація загального стану, клінічних аналізів. 2.Зникнення запальних вогнищ.
1.Один рік (огляд 3-4 рази на рік). 
2.Стійка ремісія протягом 6 місяців.
Хронічний сальпінгіт та оофорит.
Гідросальпінкс.
Хронічне запальне захворювання матки N70.1 N71.1 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Консультація хірурга (за показаннями). 1.Імуномодулююча терапія.
2.Розсмоктуюча терапія із фізіотера-пією.
3.Посиндромна терапія. 1.Загострення запального процесу. 
2. Неефектив-ність амбулатор-ного лікування.
1.Відсутність клінічних проявів.
2.Нормалізація гінекологіч-ного статусу, лабораторних та УЗ дослідження.
1.Один рік (огляд 3-4 рази на рік). 
2.Стійка ремісія протягом 6 місяців. 
 
 
ХВОРОБИ БАРТОЛІНОВОЇ ЗАЛОЗИ
 
Кіста бартолінової залози
N75.0
1.Відповідно до рубрики Г1 та Д. Оперативне лікування. Наявність кісти бартолінової залози.
1.Клінічне одужання.
2.Відсутність ускладнень оперативного лікування. 1.Три місяці після операції.
2.Відсутність рецидиву.
 
Абсцес бартолінової залози N75.1 1.Відповідно до рубрики Г1 та Д. 1.Оперативне лікування. 
2.Антибактеріальна терапія.
3.Симптоматична терапія. Наявність абсцесу бартолінової залози. 1.Клінічне одужання.
2.Відсутність ускладнень оперативного лікування. 1.Три місяці після операції.
2.Відсутність рецидиву.
 
ІНШІ ЗАПАЛЕННЯ ПІХВИ ТА ВУЛЬВИ
 
Гострий вагініт. 
Гострий вульвіт.
N76.0
N76.2 1.Відповідно до рубрики Г1 1. Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4.Фізіотерапія.
Необхідність проведення вагіноскопії під загальним знеболенням. 1Відсутність клінічних проявів та нормалізація лабораторнихьдосліджень.
1.Один рік (огляд 1 раз на місяць 3 міс, потім 1 раз в місяць).. 
2.При стійкій ремісії – один рік.
Підгострий та хронічний вагініт.
Підгострий та хронічний вульвіт. N76.1
N76.3 1.Відповідно до рубрики Г1 1.Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4. Фізіотерапія.
5. Пробіотики інтравагінально та перорально. 1. Неефектив-ність амбулаторної терапії.
2. Необхідність проведення вагіноскопії під загальним знеболеням. 1Відсутність клінічних проявів та нормалізація лабораторнихьдосліджень 1.Один рік (огляд 1 раз на місяць - 3 міс, потім 1 раз в 3 місяці). 
2.При стійкій ремісії – один рік.
Абсцес вульви.
Фурункул вульви.
 
N76.4
 
 
 
 
1.Відповідно до рубрики Г1 та Д.
2.Бактеріологічне дослідження вмісту абсцесу на мікрофлору з визначенням чутливості до антибіотиків.
1..Антибактеріальна терапія.
2.Синдромологічна терапія.
Наявність абсцесу або фурункулу
вульви
 
1.Клінічне одужання.
2.Відсутність ускладнень оперативного лікування 1.Три місяці після оперативного лікування.
2.Відсут-
ність рецидиву.
 
 
НЕЗАПАЛЬНІ ХВОРОБИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Фолікулярна кіста яєчника.
Кіста жовтого тіла N83.0 N83.1 1.Відповідно до рубрики Г1 та Д.
2.Обстеження органів ШКТ. Гормональна терапія (гестагени, КОК) протягом 3-6 місяців. Ускладнена кіста яєчника
Симптоми
гострого живота Відсутність патологічних змін внутрішніх геніталей та при УЗД. 1.Один рік (огляд 4 рази на рік).
2.Відсутність рецидиву.
Первинна дисменорея.
Вторинна дисменорея N94.4
N94.5 1.Відповідно до рубрики Г1
2. Визначення ФСГ, ЛГ, ТТГ, ПРЛ, естрадіолу,
прогестерону в крові.
3.УЗД щитовидної залози.
4.Електроенцефалограма.
5.Консультація  невролога,
окуліста. 1.Загальнозміцнююча терапія. 
2.Протизапальні препарати нестероїдного походження. 3.Фізіотерапія, рефлексотерапія, гомеопатичні засоби. 
4. Гормонотерапія
 (за показаннями).
5.Антибактеріальна терапія
(за показаннями) 1. Неефектив-ність амбулаторного лікування протягом 1-2 місяців.
2. Необхідність дообстеження і  комплексної терапії в умовах стаціонару. Відсутність епізодів захво-
рювання протягом 6 місяців. 1.Огляд 6 разів на рік.
2. Стійка ремісія протягом року.
Лейкоплакія вульви. 
Дистрофія 
вульви. Крауроз вульви. N90.4 1.Відповідно до рубрики Г1
2.RW, ВІЛ за показаннями.
3.Консультація 
дерматовенеролога. 1.Симптоматична терапія
2.Місцева терапія.
3. Відновлення біоценозу піхви. 1. Неефектив-ність амбулаторного лікування.
2. Необхідність комплексного лікування та 
дообстеження. Нормалізація стану вульви.
 
До менархе.
Контрольний огляд щорічно.
 
 
ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ
 
Первинна аменорея.
Вторинна аменорея N91.0 N91.1 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Визначення прогестеро-ну, естрадіолу, ЛГ, ФСГ, ТТГ, пролактину в крові.
3.МРТ.
4.Проведення ТФД.
5.Консультація, ендокрин-олога, генетика.
6.Визначення статевого хроматину, каріотипування (за показаннями). 1.Загально зміцнююча терапія.
2..Гомеопатичні засоби.
3.При неефек-тивності – гормональна терапія. 1.Комплексне обстеження для встановлення причини аменореї. 2.Проведення комплексної стимулюючої терапії, підбір необхідної гормональної терапії. 1.Встановлення рівня ушкодження. 2.Досягнення менструальноподібної реакції при гормо-нальній терапії.
1.Один рік. (огляд 4 рази на рік).
2.При нор-мальній менструальній функції протягом 1 року.
Первинна олігоменорея
Вторинна олігоменорея
 
 
 
 
 
 
 
N91.3
N91.4
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1.Відповідно до рубрики Г1
2.Визначення прогестеро-ну, естрадіолу, ЛГ, ФСГ, ТТГ, пролактину в крові.
3.МРТ.
4.Проведення ТФД.
5.Консультація, ендокрин-олога, генетика.
6.Визначення статевого хроматину, каріотипування (за показаннями). 1.Загально зміцнююча терапія.
2..Гомеопатичні засоби.
3.При неефек-тивності – гормональна терапія. 1.Комплексне обстеження для встановлення 
причини олігоменореї. 2. Для підбору необхідної гормональної терапії.
3.Неефектив-ність лікування в амбулаторних умовах. 1.Покращення даних гінеколог-гічного та УЗ 
обстежень. 2.Досягнення менструаль-ноподібної реакції у разі гормональної терапії.
1.Один рік (огляд 4 рази на рік)
2.Досягнення менструаль-ноподібної реакції при гормональній терапії.
При нормаль-ній менстру-альній функції протягом року.
Надмірні менструації в період статевого дозрівання. 
Пубертатна менорагія. Пубертатна кровотеча. N92.2 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Група крові та резус фактор
3.Коагулограма 
4.Визначення ЛГ,ФСГ, Естрадіолу, прогестерону  в крові.
4. .Консультація, ендокри-нолога, гематолога. 1. Симптоматична терапія.
2. При неефективності – гормональна терапія. 
3. Лікувально-діагностичне вишкрібання за життєвими показаннями (ПГД).
4.Протизапальна терапія (за показаннями).
5.Протирецидивне лікування. Пубертатна менорагія. 1.Зупинення маткової кровотечі. 2.Регуляція менструальної функції.
1.Огляд щомісяця 3 міс, потім 1раз на 
3 міс.
2.Протягом одного року після нормалізації менструальної функції, після вишкрібання - 2 роки.
 
 
 
ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
 
Природжена відсутність піхви Q52.0 1.Відповідно до рубрики Г1 та Д.
2.УЗД нирок.
3. Консультація генетика.
4. Визначення статевого хроматину, каріотипу (за показаннями).
5.Діагностична лапароско-пія (за показаннями). Оперативне лікування (пластика - створення піхви перед вступом в шлюб.). 
Оперативне лікування. Відновлення статевої функції. Протягом першого року огляд раз на 3 місяці, потім раз у 6 місяців.
Подвоєння піхви
Q52.1
1.Відповідно до рубрики Г1 та Д.
2.УЗД нирок.
3.Консультація генетика. Спостереження
1.Абдомінальні болі. Відсутність ускладнень Протягом першого року огляд раз на 3 місяці, потім раз у 6 місяців
Дівоча перетинка, що повністю закриває вхід у піхву Q52.3 1.Відповідно до рубрики Г1 та Д1.
2.УЗД нирок.
Спостереження за початком менархе
Скерування в стаціонар при виникненні скарг
Виникнення больового синдрому 1.Відновлення відтоку менструальної крові.
1.Три рази на рік.
2.Відсутність рецидиву протягом року.
Зрощення соромітних губ Q52.5 1.Відповідно до рубрики Г1 1.Місцева терапія. Неефективність місцевої терапії
Наявність зрощення соромітних губ. 1.Відсутність післяопераційних ускладнень.
2. Нормалізація анатомічного стану. 6 місяців (з оглядом щомісяця) при відсутності рецидиву.
 
ТРАВМИ ЖИВОТА ТА ТАЗУ
 
Удар зовнішніх статевих органів (Травма зовнішніх статевих органів).
Відкрита рана піхви та вульви. S30.2 
S31.4 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Консультація судово- медичного експерта (при підозрі на статевий злочин). Скерування в гінекологічний стаціонар Наявність травми, кровотеча зі статевих органів. 1.Розсмоктування гематоми. 2.Відсутність гнійно-запальних ускладнень. 1. Шість місяців (огляд 1 раз на 3 місяці).
 
 
 
НАСЛІДКИ ПРОНИКНЕННЯ СТОРОННЬОГО ТІЛА ЧЕРЕЗ ПРИРОДНІЙ ОТВІР
 
Стороннє тіло у вульві та піхві T19.2 1.Відповідно до рубрики Г1
2.Консультація психо-невролога. 1.Видалення стороннього тіла вульви.
Санація зовнішніх геніталій
 
Наявність стороннього тіла в піхві Відсутність ускладнень 1.Три місяці (огляд щомісяця). 
2.Відсутність запалення
 
 
 
Склад робочої групи, який затверджено наказом МОЗ України від 28.07.2009 №543
 
     
Моісеєнко Р.О.                             Перший заступник Міністра, голова робочої групи
Коломейчук В.М. Начальник відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту  материнства, дитинства та санаторного забезпечення, заступник голови робочої групи
Камінський В.В. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «акушерство і гінекологія», професор, заступник голови робочої групи
Венцківський Б.М. Завідувач кафедрою акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, професор, голова Української Асоціації акушер-гінекологів України ( за згодою)
Гойда Н.Г. Проректор з лікувальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, професор  ( за згодою)
Горовенко Н.Г. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «медична генетика», професор 
Гладка С.Й. Лікар акушер-гінеколог жіночої консультації №12 м. Одеси ( за згодою)
Донець В.Є. Головний спеціаліст з акушерства та гінекології УОЗ Житомирської ОДА  (за згодою)
Дудіна О.О.                 Завідувачка відділенням охорони здоров`я матері і дитини Українського Інституту стратегічних досліджень  МОЗ України
Іркіна Т.К. Клінічний директор проекту «Здоров’я матері та дитини» (за згодою)
Квашенко В.П. Професор Донецького державного медичного університету (за згодою)
Кузьменко О.О. Асистент з клінічних питань проекту USAID «Здоров’я матері та дитини» (за згодою)
Матюха П.Ф. Головний  позаштатний  спеціаліст МОЗ України зі спеціальності  «сімейна медицина», професор 
Медведь В.І. Завідувач відділенням внутрішньої патології  вагітних ДУ «ІПАГ АМН України», професор (за згодою)
Нізова Н.М. Заступник директора проекту «Розвиток послуг у сфері ВІЛ», професор (за згодою)
Одинець В.І. Завідувач жіночою консультацією №14  м. Одеси (за згодою)
Остапенко О.І. Головний спеціаліст  з акушерства та гінекології УОЗ Донецької міської ради (за згодою)
Ошовська Т.Т.             Завідувачка Вінницьким обласним центром планування сім’ї (за згодою)
Пирогова В.І. Завідувачка кафедрою акушерства, гінекології та перинатології Львівського національного медичного університету (за згодою)
Сало Н.Й. Директор з клінічних питань проекту «Разом до здоров’я» (за згодою)
Татарчук Т.Ф. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «дитяча гінекологія», професор
Чибісова І.В. Головний спеціаліст відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України
 


Інші НПА

Лист ВРУ №3358-VI від 13.05.2011 ОСНОВНІ НАПРЯМИ бюджетної політики на 2012 рік Лист МОНмолодьспорт №1/9-556 від 21.07.2011 Щодо організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році Лист КМУ №64-р від 30.01.2012 Про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 310 Лист ВСУ №20 від 18.01.2012 Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах “Артек” і “Молода гвардія” Лист КМУ №1383 від 28.12.2011 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для працівників Національної академії наук Лист КМУ №1347 від 28.12.2011 Про призначення уповноважених Кабінету Міністрів України з питань співробітництва на прикордонних водах та їх заступників Лист ВСУ №101-р від 25.01.2012 Про підписання Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про надання комп’ютерного обладнання для загальноосвітніх навчальних закладів України Лист ВСУ №228 від 21.03.2012 Про утворення Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами Лист ВСУ №229 від 21.03.2012 Про внесення змін у додаток 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 Лист НБУ №29-113/907 від 11.09.2012 Роз'яснення щодо окремих вимог постанови № 308