Ухвала КСУ № 88 від 14.10.2014 Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
м. Київ
14 жовтня 2014 року
№ 88-у/2014
Справа № 2-80/2014
Конституційний Суд України у складі суддів:
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., № 16, ст. 200) зі змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Шевчука С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Громадянин Світельський В.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами (далі - Закон), відповідно до яких особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Суб'єкт права на конституційне звернення просить роз'яснити, "яка форма і вид права власності даної додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати, яка надана особі, віднесеної до категорії 1, яка перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи при приватизації або розподілі майна подружжя:
- спільна сумісна власність подружжя;
- спільна часткова власність подружжя;
- особиста приватна власність особи".
Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Світельський В.І. обґрунтовує наявністю, на його думку, неоднозначного і неправомірного їх застосування органами приватизації і судами України.
На підтвердження своєї позиції автор клопотання надав копії рішень Черняхівського районного суду Житомирської області від 7 травня 2013 року, апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2013 року у справах, у яких він був стороною, а також копії рішень апеляційного суду Харківської області від 9 березня 2010 року, апеляційного суду Хмельницької області від 8 листопада 2012 року та листа-відповіді управління економіки Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області від 15 лютого 2012 року.
2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 вересня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.
2.1. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України.
Автор клопотання, порушуючи питання щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону, не вказує, що саме в цих положеннях є незрозумілим та потребує роз'яснення.
За правовою позицією Конституційного Суду України невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 2 вересня 2009 року № 47-у/2009, від 23 грудня 2009 року № 65-у/2009, від 5 липня 2011 року № 25-у/2011, від 3 листопада 2011 року № 55-у/2011).
Таким чином, конституційне звернення не відповідає вимогам статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині за пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.
2.2. У Конституції України вичерпно визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить надання офіційного тлумачення Конституції України та законів України (стаття 150).
Зі змісту конституційного звернення вбачається, що Світельський В.І. висловлює незгоду з судовими рішеннями, ухваленими у справах, у яких він був стороною, і в межах порушеного питання фактично намагається отримати консультацію щодо практичного застосування положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону, які регулюють питання стосовно соціального забезпечення, через інститут права власності як складову цивільного права у процесі набуття права власності на додаткову жилу площу, надану в порядку, передбаченому цими положеннями.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам; пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування; надання консультацій чи роз'яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України (Ухвала від 31 березня 2010 року № 15-у/2010).
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
м. Київ
14 жовтня 2014 року
№ 88-у/2014
Справа № 2-80/2014
Конституційний Суд України у складі суддів:
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., № 16, ст. 200) зі змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Шевчука С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Громадянин Світельський В.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами (далі - Закон), відповідно до яких особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Суб'єкт права на конституційне звернення просить роз'яснити, "яка форма і вид права власності даної додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати, яка надана особі, віднесеної до категорії 1, яка перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи при приватизації або розподілі майна подружжя:
- спільна сумісна власність подружжя;
- спільна часткова власність подружжя;
- особиста приватна власність особи".
Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Світельський В.І. обґрунтовує наявністю, на його думку, неоднозначного і неправомірного їх застосування органами приватизації і судами України.
На підтвердження своєї позиції автор клопотання надав копії рішень Черняхівського районного суду Житомирської області від 7 травня 2013 року, апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2013 року у справах, у яких він був стороною, а також копії рішень апеляційного суду Харківської області від 9 березня 2010 року, апеляційного суду Хмельницької області від 8 листопада 2012 року та листа-відповіді управління економіки Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області від 15 лютого 2012 року.
2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 вересня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.
2.1. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України.
Автор клопотання, порушуючи питання щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону, не вказує, що саме в цих положеннях є незрозумілим та потребує роз'яснення.
За правовою позицією Конституційного Суду України невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 2 вересня 2009 року № 47-у/2009, від 23 грудня 2009 року № 65-у/2009, від 5 липня 2011 року № 25-у/2011, від 3 листопада 2011 року № 55-у/2011).
Таким чином, конституційне звернення не відповідає вимогам статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині за пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.
2.2. У Конституції України вичерпно визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить надання офіційного тлумачення Конституції України та законів України (стаття 150).
Зі змісту конституційного звернення вбачається, що Світельський В.І. висловлює незгоду з судовими рішеннями, ухваленими у справах, у яких він був стороною, і в межах порушеного питання фактично намагається отримати консультацію щодо практичного застосування положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону, які регулюють питання стосовно соціального забезпечення, через інститут права власності як складову цивільного права у процесі набуття права власності на додаткову жилу площу, надану в порядку, передбаченому цими положеннями.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам; пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування; надання консультацій чи роз'яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України (Ухвала від 31 березня 2010 року № 15-у/2010).
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Світельського Володимира Івановича щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ