Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Стаття 7. Єдиний державний реєстр

Ст. 7 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Невід’ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об’єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

2. Єдиний державний реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

3. Програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати:

1) автоматизацію процесу державної реєстрації та інших реєстраційних дій та відтворення його процедур;

2) заповнення та друк форми заяви про державну реєстрацію;

3) ідентифікацію заявників, які подають документи для державної реєстрації в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису та альтернативних електронному цифровому підпису засобів ідентифікації таких заявників;

4) державну реєстрацію за принципом екстериторіальності;

5) контроль за повнотою внесення записів до Єдиного державного реєстру та проведенням реєстраційних дій;

6) пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків;

7) ведення реєстраційних справ в електронній формі та створення їх електронного архіву;

8) передачу державним органам відомостей з Єдиного державного реєстру у випадках, передбачених цим Законом;

9) інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;

10) зберігання відомостей про юридичних осіб, інші організації та фізичних осіб - підприємців протягом 75 років з дати внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

11) захист даних згідно із законом;

12) виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Єдиного державного реєстру (накопичення, аналіз даних, актуалізація та обробка даних, права доступу тощо);

13) проведення інших операцій, визначених цим Законом.

4. До Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

5. Єдиний державний реєстр та його програмне забезпечення є об’єктом права державної власності.