Про недержавне пенсійне забезпечення
Стаття 53. Оприлюднення інформації та реклама у сфері недержавного пенсійного забезпечення

Ст. 53 ЗУ Про недержавне пенсійне забезпечення від 09.07.2003 № 1057-IV


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Пенсійні фонди, особи, що провадять діяльність з управління активами пенсійних фондів, адміністратори, зберігачі, які надають послуги пенсійним фондам, а також страхові організації та банківські установи, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, інформують громадськість про свою діяльність з недержавного пенсійного забезпечення.

Вимоги до складу інформації, яка підлягає оприлюдненню, та періодичності її оприлюднення встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Інформація, що оприлюднюється недержавним пенсійним фондом, обов'язково повинна містити дані про зміни чистої вартості активів пенсійного фонду та чистої вартості одиниці пенсійних внесків цього фонду.

Перелік пенсійних фондів, які отримали ліцензію на надання фінансових послуг у системі накопичувального пенсійного забезпечення та які включені до реєстру пенсійних фондів - суб'єктів другого рівня, підлягає опублікуванню в порядку, визначеному національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та оприлюдненню на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

2. Оприлюднення інформації здійснюється шляхом опублікування її в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, не є конфіденційною і не є рекламою.

3. Крім випадків, установлених законом, не підлягає розголошенню та оприлюдненню (є конфіденційною) інформація:

про пенсійні внески, пенсійні виплати та суму пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду;

з пенсійних депозитних рахунків фізичної особи;

про умови та стан виконання договорів страхування довічної пенсії.

4. Рекламні матеріали щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення, які надаються особами, визначеними в частині третій статті 2 цього Закону, подаються Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не пізніш як за 10 робочих днів до їх розповсюдження.

5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право своїм обґрунтованим рішенням заборонити розповсюдження рекламних матеріалів або прийняти обґрунтоване рішення про обов'язкове внесення змін до рекламних матеріалів, що не відповідають дійсності або вимогам цього Закону, але не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з моменту їх отримання.

6. Рекламодавці, що розповсюджують будь-які інформацію та відомості, пов'язані з наданням послуг з недержавного пенсійного забезпечення, несуть відповідальність за їх достовірність згідно із законом.

7. Рекламодавцям забороняється:

1) використовувати неповну або недостовірну інформацію стосовно послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що надаються цим рекламодавцем;

2) використовувати порівняльну рекламу з метою недобросовісної конкуренції шляхом зазначення недоліків у діяльності осіб, які провадять аналогічну професійну діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, незалежно від того, чи відповідає така інформація про недоліки дійсності;

3) надавати прогноз чи гарантувати зростання доходів учасників недержавного пенсійного забезпечення;

4) робити подарунки (виграші) або давати обіцянку про дарування (виграші) потенційним учасникам та вкладникам пенсійних фондів, а також страхувальникам, з якими укладено договір страхування довічної пенсії, чи вкладникам пенсійних депозитних рахунків у банках або здійснювати будь-які інші заохочувальні заходи, що можуть вплинути на вибір того чи іншого пенсійного фонду (банку, страхової організації) його потенційним учасником (вкладником, страхувальником).

8. Реклама послуг з недержавного пенсійного забезпечення може здійснюватися всіма засобами, дозволеними законом.

9. У разі порушення вимог цієї статті національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право застосовувати до винних осіб заходи впливу згідно із законом.