Про природно-заповідний фонд України
Стаття 3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України

Ст. 3 ЗУ Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. { Абзац третій частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 322-VIII від 09.04.2015 }

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
{ Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1287-XIV від 14.12.99 }

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам’ятки природи можуть розташовуватися на території інших об’єктів природно-заповідного фонду. { Абзац третій частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 322-VIII від 09.04.2015, N 2063-VIII від 23.05.2017 }

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.