Укр Рус

Про іпотеку
Прикінцеві положення



Ст. ЗУ Про іпотеку вiд 05.06.2003 № 898-IV




ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до
набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не
суперечить цьому Закону.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) частину четверту статті 133 Земельного кодексу України
(
) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4,
ст. 27) викласти в такій редакції:
"Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського
призначення можуть бути лише банки";
2) до Житлового кодексу України (
) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573):
а) доповнити розділ III главою 4-1 такого змісту:

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового
проживання
До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання
відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового
проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце
проживання.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення
стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок
кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого
забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку,
встановленому цим Кодексом.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле
приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з
інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого
приміщення, у порядку, встановленому законом.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні
відповідати санітарним та технічним вимогам. Жила площа в жилих
приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за
нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.

Порядок надання і користування жилими
приміщеннями з фондів житла для тимчасового
проживання
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним
місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання
або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на
забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового
проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки,
особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.
Формування фондів житла для тимчасового проживання
здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для
тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати
та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в
піднайм або вселяти в нього інших мешканців.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього
строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути
альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового
припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з
фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або
придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів
громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму
іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил
користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового
проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла
для тимчасового проживання у непридатність для його використання;
інші підстави, встановлені законом.
Порядок надання та користування жилою площею в жилих
приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання
встановлюється Кабінетом Міністрів України";
б) текст статті 109 викласти в такій редакції:
"Виселення із займаного жилого приміщення допускається з
підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно
або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному
порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле
приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно
надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення
громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були
придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи,
повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого
приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно
бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є
підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за
винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором
рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле
приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на
письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого
приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня
отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле
приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк
добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі
рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі
приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)
банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою
відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим
громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового
проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність
жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або
відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього
Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого
приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому
частиною третьою цієї статті";

{ Підпункт 3 пункту 3 Розділу VI втратив чинність на підставі
Закону N 3480-IV (
) від 23.02.2006 }

4) розділ II Закону України "Про заставу" (
)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642;
1995 р., N 1, ст. 3) виключити;
5) у статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" (
)
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 251):
а) абзац дев'ятий частини другої виключити;
б) у частині третій слова "його застави" замінити словами
"застави державного та комунального майна";
6) частину першу статті 7 Закону України "Про страхування"
(
) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7,
ст. 50, N 8, ст. 62, N 14, ст. 96) доповнити пунктом 35 такого
змісту:
"35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового
знищення, випадкового пошкодження або псування".
4. До набрання чинності законом про державний реєстр прав на
нерухоме майно порядок державної реєстрації іпотек встановлюється
Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек
(
), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. Іпотека земельних ділянок сільськогосподарського
призначення відповідно до статті 15 цього Закону допускається
з 1 січня 2005 року.
6. Кабінету Міністрів України:
1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

( Абзац другий підпункту 1 пункту 6 розділу VI виключено на
підставі Закон N 3201-IV (
) від 15.12.2005 )

( Абзац третій підпункту 1 пункту 6 розділу VI виключено на
підставі Закон N 3201-IV (
) від 15.12.2005 )

затвердити Тимчасове положення про порядок державної
реєстрації іпотек;
затвердити порядок формування фондів житла для тимчасового
проживання;
затвердити порядок надання і користування жилою площею в
жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;
2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом
внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про іпотечні
цінні папери.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 5 червня 2003 року
N 898-IV


Стаття 1 ...132-1 132-2 Прикінцеві положення 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Закон України Про іпотеку вiд 05.06.2003 № 898-IV 



Додати коментар до ст. ЗУ Про іпотеку вiд 05.06.2003 № 898-IV