Укр Рус

Про природно-заповідний фонд України
Стаття 15. Статус та завдання природних заповідників



Ст. 15 ЗУ Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII



Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ у регіоні.

Стаття 1 ...13 14 15 16 17 ...Прикінцеві положення 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Закон України Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII 

Рекомендовані сторінки

Про природно-заповідний фонд України Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників



Додати коментар до ст.15 ЗУ Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII