Укр Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати

Про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Стаття 41. Особливості продажу неплатоспроможного банку



Ст. 41 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI


Чинний зі змінами. Перевірено 19.01.2018


1. Фонд відповідно до плану врегулювання здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду.

{Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

2. Інвестор має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України і Фонду, а також не бути пов’язаною з банком (учасниками банку) особою.

Продаж неплатоспроможного банку Фондом інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.

Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття або збільшення істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію здійснюється протягом двох робочих днів у спрощеному порядку, встановленому відповідно Національним банком України та Антимонопольним комітетом України. Такий порядок має передбачати підтвердження дотримання інвестором вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та вимог до ділової репутації.

3. З дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору:

1) Фонд відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв);

2) Фонд зобов’язаний прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу, визначення нової номінальної вартості акцій банку та/або про деномінацію акцій банку у разі, якщо розмір регулятивного капіталу банку є меншим за розмір статутного капіталу банку. У разі від’ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні;

3) учаснику банку забороняється розпоряджатися акціями (паями) банку у будь-який спосіб, у тому числі шляхом їх відчуження, передачі в забезпечення чи управління. Відомості про таке обтяження акцій на вимогу Фонду мають бути внесені до системи обліку прав власності на акції в депозитарній системі;

4) будь-які правочини, вчинені учасниками банку всупереч вимогам цієї статті, є нікчемними.

Усі або частина повноважень Фонду, визначених у цій частині, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.

4. Фонд здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору, визначеному за результатами проведення відкритого конкурсу в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Переможцем відкритого конкурсу можуть бути кілька інвесторів (об’єднання інвесторів), які подали спільну фінансову пропозицію.

5. Продаж банку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу акцій (паїв) банку.

У договорі має бути передбачено:

1) обов’язок інвестора у визначені терміни здійснити заходи з приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами законодавства України;

2) умову щодо розірвання договору у разі невиконання інвестором обов’язку здійснити капіталізацію банку та/або вжити інших заходів до відновлення платоспроможності і стабілізації діяльності банку;

3) штрафні санкції за неналежне виконання інвестором умов договору;

4) умови щодо неповернення Фондом гарантійного внеску інвестору у разі невиконання інвестором умов цього договору.

Інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку зобов’язаний подати до Фонду план заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України.

6. Ціна продажу неплатоспроможного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

Після укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку та їх передачі інвестору:

1) інвестор не може бути позбавлений права власності на придбані ним акції банку, та такі акції не можуть бути витребувані у нього на користь попереднього власника; та

2) попередній власник акцій банку не має права вимагати від інвестора відшкодування будь-яких збитків, понесених у результаті придбання інвестором акцій банку, з підстав недійсності, скасування або визнання протиправними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих або вчинених у процесі визнання банку неплатоспроможним та виведення його з ринку.

Зазначені у цій частині норми застосовуються у разі, якщо інвестор здійснив придбання акцій неплатоспроможного банку відповідно до вимог цього Закону.

7. Договір купівлі-продажу акцій, укладений Фондом/уповноваженою особою Фонду та інвестором, є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції в депозитарній системі. Інвестор має повідомити Фонд про реєстрацію прав власності на акції в депозитарній системі протягом одного дня з дня настання таких фактів.

8. Продаж банку відповідно до цієї статті здійснюється без необхідності отримання згоди учасників чи будь-якого іншого погодження умов та порядку продажу акцій (паїв) банку інвестору. Уповноважена особа Фонду, Фонд та інвестор звільняються від вимоги щодо відшкодування збитків, пов’язаних із продажем неплатоспроможного банку.

9. Інвестор зобов’язаний привести діяльність банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності протягом одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

10. Фонд наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі припиняє тимчасову адміністрацію у такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором умов договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.

Куратор Фонду має право зупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються неплатоспроможним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій (паїв), без згоди керівників, органів управління та контролю неплатоспроможного банку, а також контролює відповідність всіх операцій неплатоспроможного банку вимогам законодавства.

Законні вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, органами управління та контролю неплатоспроможного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор і органи управління та контролю неплатоспроможного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

11. Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій:

1) такий банк діє відповідно до плану його врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, встановлені частинами п’ятою та шостою статті 36 цього Закону;

2) запроваджується спрощена процедура щодо реєстрації випуску акцій, погодження змін до статуту Національним банком України, державної реєстрації змін до статуту.

Відповідно до спрощеної процедури:

1) дата подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається датою реєстрації випуску акцій;

2) дата подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою їх погодження Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;

3) дата подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається датою реєстрації випуску акцій;

4) повідомлення учасників банку про скликання загальних зборів не здійснюється.

12. Банк зобов’язаний надати доступ куратору Фонду до всієї інформації (у тому числі до баз даних) для виконання Фондом його функцій, визначених цим Законом та іншими законодавчими актами. Перешкоджання куратору Фонду в доступі до банку та/або унеможливлення здійснення куратором Фонду своїх повноважень є підставою для звернення Фонду до Національного банку України з пропозицією прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Особи, які навмисно перешкоджають куратору Фонду в доступі до банку, його приміщень, інформації (операційних систем, активів, книг, записів, документів тощо), несуть відповідальність, визначену частиною п’ятою статті 37 цього Закону.

13. Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Фонд надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки банку і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність проведення інспекційної перевірки.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у неплатоспроможному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.


Стаття 1 ...39‑1 40 41 41‑1 42 ...Прикінцеві та перехідні положення

Перейти до статті