Укр Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати

Ст. ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI


Чинний зі змінами. Перевірено 17.10.2018


Про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Прикінцеві та перехідні положення

Розділ Х 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 10 частини першої статті 12 та абзацу другого пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 30; 2007 р., № 2, ст. 15; 2010 р., № 2-3, ст. 11, № 37, ст. 496) з дня набрання чинності цим Законом.

3. Ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Рішення адміністративної ради Фонду про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами, прийняте відповідно до статті 3 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", поширюється на банки, що перебували в стадії ліквідації на день прийняття такого рішення.

4. Санаційний банк, утворений до набрання чинності цим Законом, продовжує провадити свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку України, погодженим з Кабінетом Міністрів України та Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики.

{Абзац другий пункту 4 розділу X виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

5. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом Національний банк України здійснює оцінку стану банків, у яких була запроваджена тимчасова адміністрація до набрання чинності цим Законом. У разі прийняття Національним банком України за результатами такої оцінки рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у такому банку запроваджується тимчасова адміністрація відповідно до цього Закону. У разі прийняття Національним банком України за результатами такої оцінки рішення про належне виконання банком програми фінансового оздоровлення в ньому продовжує здійснюватися тимчасова адміністрація відповідно до вимог законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

6. Дія цього Закону не поширюється на акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (до прийняття відповідного закону щодо участі такого банку у Фонді).

7. Кваліфікаційні вимоги до членів адміністративної ради та виконавчої дирекції Фонду, визначені цим Законом, поширюються на осіб, які призначаються на посади члена адміністративної ради та виконавчої дирекції Фонду після набрання чинності цим Законом.

Члени адміністративної ради та виконавчої дирекції Фонду, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який вони були призначені.

8. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

9. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) статтю 166-7 викласти в такій редакції:

"Стаття 166-7. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку

Створення перешкод будь-якою особою для доступу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до банку при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації, до його активів, книг, записів, документів, баз даних -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) доповнити статтями 166-19 і 234-4 такого змісту:

"Стаття 166-19. Порушення законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб

Порушення керівником банку порядку складання або подання відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання або несвоєчасне виконання керівником банку законних рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невнесення або несвоєчасне внесення банком збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –

тягнуть за собою накладення штрафу на керівника банку в розмірі від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

"Стаття 234-4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (стаття 166-19).

Від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його заступники";

в) пункт 1 частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:

"працівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (стаття 166-19)";

2) частину четверту статті 67 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"виконання рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку";

3) у статті 342 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25, ст. 131):

а) назву доповнити словами "уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

б) абзац перший частини другої доповнити словами "або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

4) частину шосту статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492) викласти в такій редакції:

"6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку";

5) пункт 2 частини п’ятої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) викласти в такій редакції:

"2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку";

6) статтю 2 Закону України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256) доповнити частиною другою такого змісту:

"Звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

7) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

а) пункт 11 статті 7 виключити;

б) пункт 1 статті 15 доповнити абзацами такого змісту:

"про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

про фінансову спроможність приймаючого банку виконати зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами";

в) частину першу статті 42 доповнити пунктом 16 такого змісту:

"16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

г) статтю 73 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Національний банк України також застосовує право безспірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі звернення Фонду в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

8) частину другу статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст. 378; 2002 р., № 17, ст. 117; 2011 р., № 43, ст. 448) викласти в такій редакції:

"2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить Закону України "Про іпотечні облігації".

Дія цього Закону не поширюється на банки. Питання неплатоспроможності та/або ліквідації банків вирішуються в порядку, визначеному законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

9) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

а) у статті 2:

визначення термінів "ліквідатор", "ліквідаційна маса", "мораторій", "неплатоспроможність банку", "тимчасова адміністрація", "тимчасовий адміністратор" виключити;

визначення терміна "ліквідація банку" доповнити словами "та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

б) частину другу статті 6 доповнити словами "та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

в) друге речення частини дев’ятнадцятої статті 7 викласти у такій редакції: "З дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження наглядової ради державного банку призупиняються";

г) статтю 20 виключити;

ґ) у частині одинадцятій статті 24 слова "вводити тимчасову адміністрацію та" виключити;

д) частину першу статті 26 викласти в такій редакції:

"Банк може бути реорганізований за рішенням власників банку";

е) частину першу статті 27 виключити;

є) у статті 44:

частину першу замінити двома частинами такого змісту:

"Банк зобов’язаний з урахуванням специфіки його роботи створити адекватну систему управління ризиками, яка має забезпечувати на постійній основі виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг усіх видів ризиків за всіма напрямами діяльності банку на всіх організаційних рівнях та бути адекватною ризикам, що приймаються банком.

Банк зобов’язаний утворити постійно діючий підрозділ з управління ризиками, в якому зосереджені функції з управління ризиками та який відповідає за розроблення, впровадження внутрішніх положень і процедур управління ризиками, інформує керівництво про ризики, прийнятність їх рівня та надає пропозиції щодо необхідності прийняття керівництвом відповідних рішень".

У зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою;

частину четверту виключити;

ж) пункт 5 частини першої статті 46 викласти в такій редакції:

"5) наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку";

з) у частині першій статті 57 слова "та філій іноземних банків" виключити;

и) у статті 58:

у частині другій слова "оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів" виключити;

у частині четвертій слово "(банкрутства)" виключити;

частину п’яту замінити двома частинами такого змісту:

"Власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність.

На власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних";

і) частину четверту статті 59 викласти у такій редакції:

"Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

ї) у статті 62:

у частині шостій слова "(тимчасовий адміністратор)" виключити;

після частини сьомої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк України має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, які задіяні у процесі здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечити збереження отриманої інформації, що містить банківську таємницю".

У зв’язку з цим частини восьму - десяту вважати відповідно частинами одинадцятою - тринадцятою;

й) у статті 67:

частину п’яту доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків";

у частині шостій слова "процедури тимчасової адміністрації банку або" виключити;

у частині дванадцятій слова "за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання у банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора" виключити;

к) у статті 71:

частину восьму доповнити словами "крім надання матеріалів перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

доповнити частиною десятою такого змісту:

"Національний банк України має право залучати працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі в інспекційних перевірках проблемного банку";

л) у статті 73:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать";

пункти 1, 2 і 3 викласти в такій редакції:

"1) письмове застереження;

2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо";

пункт 4 замінити пунктами 4-13 такого змісту:

"4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій;

8) заборона надавати бланкові кредити;

9) накладення штрафів на:

керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу;

власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки;

10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв);

11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади;

12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;

13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку";

частини другу і сьому виключити;

у частині третій слова та цифру "у підпункті "є" пункту 4" замінити словами та цифрою "у пункті 10";

м) у частині другій статті 74 слова "впливу, передбачених цим Законом" замінити словами "впливу (санкцій), передбачених законом";

н) розділи V і VI викласти в такій редакції:

"Розділ V 
ПРОБЛЕМНИЙ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИЙ БАНК. ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ

Глава 15 
КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ БАНКУ ДО ПРОБЛЕМНИХ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ

Стаття 75. Віднесення банку до категорії проблемних

Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:

1) банк допустив зменшення розміру регулятивного капіталу та/або нормативів капіталу банку, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України, на 10 і більше відсотків протягом звітного місяця;

2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п’ять і більше робочих днів тому;

3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) банк порушив вимоги законодавства щодо порядку подання та/або оприлюднення звітності, в тому числі подав Національному банку України та/або оприлюднив недостовірну звітність, що призвело до суттєвого викривлення показників фінансового стану банку;

5) систематичне незабезпечення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов’язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Проблемний банк зобов’язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов’язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Стаття 76. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних

Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, віднесеним до категорії неплатоспроможних, та перехідним банком, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

Національний банк України поновлює банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення тимчасової адміністрації у зв’язку із здійсненням інвестором капіталізації банку в обсязі, що забезпечує виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі щодо економічних нормативів, та вжиття інших заходів для відновлення платоспроможності і стабільної діяльності банку.

Глава 16 
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ

Стаття 77. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку

Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням власників банку;

2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії.

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п’яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Стаття 78. Ліквідація банку з ініціативи власників

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.

Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Розділ VI 
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Стаття 79. Оскарження рішень Національного банку України

Банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

Рішення Національного банку України, його службовців можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.

Оскарження не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Службовці Національного банку України та залучені ним особи не несуть особистої відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно та на законних підставах. Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти Національного банку України.

Національний банк України забезпечує правовий захист своїх службовців та залучених ним осіб у разі подання проти них позовів, пов’язаних із забезпеченням виконання ними функцій Національного банку України.

Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки службовця Національного банку України та залучених ним осіб, відшкодовується згідно із законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами про страхування фінансової відповідальності";

10) пункт 17 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50; 2010 р., № 2-3, ст. 11) після слів "тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи" доповнити словами "(для банків - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";

{Підпункт 11 пункту 9 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1197-VII від 10.04.2014}

12) частину десяту статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 34, ст. 481) доповнити абзацом третім такого змісту:

"Порядок обробки персональних даних у сфері забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб";

13) частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними законами України від 6 жовтня 2011 року № 3828-VI та від 23 грудня 2011 року № 4289-VI) доповнити пунктом 22 такого змісту:

"22) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку";

14) частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) доповнити пунктом 49 такого змісту:

"49) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - за позовами до суду та господарського суду, у тому числі про витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, що є нікчемними відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також про відшкодування збитків, спричинених їх укладенням".

10. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття законодавчих актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

{Абзац п'ятий пункту 10 розділу X виключено на підставі Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

11. Національному банку України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

12. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб разом з Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити порядок створення, реєстрації випуску акцій та видачі банківської ліцензії перехідному банку за спрощеною процедурою.

13. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів на виконання положень цього Закону.

14. На період дії Закону України "Про фінансову реструктуризацію" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діє з урахуванням повноважень, визначених Законом України "Про фінансову реструктуризацію", та бере участь у процедурах, передбачених Законом України "Про фінансову реструктуризацію", на умовах, визначених Законом України "Про фінансову реструктуризацію".

15. До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв’язку з їх прирівнянням до вкладників.


Стаття 1 ...57 58 Прикінцеві та перехідні положення

Перейти до статті