Укр   Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати

Ст. 5 ЗУ Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою від 17.04.2014 № 1223-VII


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019


Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою
Стаття 5. Надання та позбавлення статусу депортованої особи

Надання та позбавлення статусу депортованої особи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері відновлення прав депортованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав - колишніх республік СРСР.

У разі відсутності зазначених документів факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за заявою заінтересованої особи.

Підготовка документів, необхідних для встановлення факту депортації особи, покладається на уповноважений орган. У разі наявності в особи необхідних документів для встановлення факту депортації вона подає їх до уповноваженого органу разом із заявою.

Термін розгляду заяви уповноваженим органом не може перевищувати трьох місяців.

У разі прийняття рішення про надання заявнику статусу депортованої особи їй видається посвідчення, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

За видачу посвідчення та здійснення заходів для встановлення факту депортації плата з осіб не справляється.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні статусу депортованої особи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері відновлення прав депортованих осіб, письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причини відмови.

Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено в судовому порядку.

Особа може бути позбавлена статусу депортованої у разі:

набуття громадянства іншої держави;

вибуття на постійне місце проживання за межі України;

надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої.

Депортована особа у порядку, встановленому законом, має право на безоплатну правову допомогу з питань, пов’язаних з наданням статусу депортованої особи, та інших питань, пов’язаних з депортацією.

У разі якщо особа свідомо надала неправдиві відомості, на підставі яких їй був наданий статус депортованої особи, відповідне рішення скасовується, а винна особа несе відповідальність у встановленому законом порядку.

Особа, позбавлена статусу депортованої особи, зобов’язана повернути всі компенсаційні виплати, надані їй відповідно до цього Закону.

У разі надання особі статусу депортованої особи визнаються недійсними пов’язані з депортацією рішення про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав.

За бажанням депортованої особи або її родичів (у разі смерті депортованої особи) повідомлення про визнання недійсними пов’язаних з депортацією рішень про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав повинно бути безкоштовно опубліковане у засобах масової інформації або в інший спосіб доведене до відома громадськості за місцем роботи чи проживання депортованої особи.

Стаття 1 ...3 4 5 6 7 ...14

Перейти до статті