Укр Рус
< Про виконавче провадження

Про виконавче провадження
Прикінцеві та перехідні положення



Ст. ЗУ Про виконавче провадження вiд 21.04.1999 № 606-XIV




Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

1-1. До 1 січня 2018 року приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить шість та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

2. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:

Закон України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом;

Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до Кримінального кодексу України) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 14; 1983 р., № 4, ст. 50; 1984 р., № 27, ст. 512).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

а) частину четверту статті 230 викласти в такій редакції:

"На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку";

б) у частині шостій статті 265 слова "на Державну виконавчу службу" замінити словами "на органи державної виконавчої служби";

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) статтю 188-13 викласти в такій редакції:

"Стаття 188-13. Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця

Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) статтю 221 після цифр "188-13" доповнити словами "(крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця)";

в) розділ III доповнити статтею 244-21 такого змісту:

"Стаття 244-21. Органи державної виконавчої служби

Органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13).

Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці";

г) у статті 255:

пункт 6 частини першої викласти в такій редакції:

"6) приватні виконавці (стаття 188-13 - у частині, що стосується невиконання законних вимог приватного виконавця)";

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати";

доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21) державні виконавці (стаття 188-13 - у частині, що стосується невиконання законних вимог державного виконавця)";

ґ) частину другу статті 283 викласти в такій редакції:

"Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення";

д) у частині першій статті 308 слова "відділу державної виконавчої служби" замінити словами "органу державної виконавчої служби";

3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):

а) частину першу статті 7 викласти в такій редакції:

"Претензія розглядається в десятиденний строк з дня її одержання";

б) у статті 89:

частину першу після слів "чи державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

частину четверту після слів "і (або) державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

частину п’яту після слів "а також державному виконавцю" доповнити словами "приватному виконавцю";

в) пункт 21 частини першої статті 106 викласти в такій редакції:

"21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця";

г) у статті 116:

у третьому реченні частини першої слова "державних податкових інспекцій" замінити словами "органів державної виконавчої служби";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання має бути проведено в різних місцях чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один відповідач та один позивач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним";

ґ) у статті 120:

частину першу після слів "державний виконавець" доповнити словами "приватний виконавець";

абзац другий частини третьої після слів "державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

д) у статті 121:

частину першу викласти в такій редакції:

"За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови";

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті".

У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п’ятою;

частину четверту доповнити словами "чи приватному виконавцю";

перше речення частини п’ятої доповнити словами "незалежно від наявності виконавчого провадження";

е) статтю 121-2 викласти в такій редакції:

"Стаття 121-2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку";

є) доповнити статтями 121-3 і 121-4 такого змісту:

"Стаття 121-3. Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, розміщені на рахунках

Питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, під час виконання судових рішень вирішуються господарським судом за заявою державного виконавця, приватного виконавця.

Господарський суд невідкладно розглядає заяву державного виконавця, приватного виконавця без виклику чи повідомлення сторін, інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка не пізніше наступного робочого дня надсилається органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю.

Стаття 121-4. Заміна сторони виконавчого провадження

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю";

ж) частину другу статті 122 доповнити словами "приватним виконавцем";

4) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

а) у статті 164:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років";

в абзаці другому частини другої слова "або виправними роботами на строк до двох років" замінити словами "або арештом на строк від трьох до шести місяців";

у примітці слова "без повідомлення державного виконавця" замінити словами "без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця", а слова "шість місяців" - словами "три місяці";

б) абзац перший частини першої статті 389 викласти в такій редакції:

"1. Ухилення від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до такого виду покарання";

5) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

а) у статті 135:

абзац п’ятий частини другої викласти в такій редакції:

"Звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

в абзаці першому частини третьої слова "або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" виключити;

б) абзац дванадцятий частини четвертої статті 136 виключити;

6) у Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

а) у статті 187:

назву доповнити словами "або одержувача аліментів";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в строки, визначені частиною другою цієї статті, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві";

б) частину четверту статті 195 після слів "державним виконавцем" доповнити словами "приватним виконавцем";

в) частину третю статті 197 виключити;

7) частину третю статті 1075 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) після слів "за його вказівкою" доповнити словами "чи в порядку, встановленому законом";

8) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):

а) у частині сьомій статті 11 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" замінити словами "органи державної виконавчої служби";

б) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Органи державної виконавчої служби

Органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України";

в) частину першу статті 13 після слів "покарання у виді" доповнити словом "штрафу";

г) текст статті 26 викласти в такій редакції:

"1. Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.

2. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

3. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

4. У разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону";

ґ) статтю 27 виключити;

д) у статті 48:

у частині першій слова "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" замінити словами "органу державної виконавчої служби";

у частині другій слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" замінити словами "органом державної виконавчої служби";

9) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

а) у статті 221:

частину першу після слів "для державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

частину третю після слів "і (або) державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

частину четверту після слів "а також державному виконавцю" доповнити словами "приватному виконавцю";

б) у пункті 27 частини першої статті 293 слова "посадової особи державної виконавчої служби" замінити словами "посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця";

в) у статті 368:

друге речення частини другої викласти в такій редакції: "Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним";

у частині третій слова "до державних податкових інспекцій" замінити словами "до органів державної виконавчої служби";

г) у частині першій статті 370 слова "за поданням державного виконавця" замінити словами "за поданням державного виконавця, приватного виконавця";

ґ) частину першу статті 372 викласти в такій редакції:

"1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання";

д) текст статті 373 викласти в такій редакції:

"1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

2. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

3. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду";

е) у статті 375:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 375. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника

1. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача";

у частинах другій і третій слово "державного" виключити;

є) у статті 376:

частину першу після слів "володіння особи" доповнити словами "або судом, який ухвалив рішення", а після слів "державного виконавця" - словами "приватного виконавця";

частину другу доповнити словами "приватного виконавця";

ж) у статті 377:

назву доповнити словами "та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку";

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця";

у частині другій слова "державного виконавця" замінити словами "державного виконавця, приватного виконавця";

з) у статті 377-1:

у частині першій слова "погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби" замінити словами "або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця";

частину другу доповнити словами "приватного виконавця";

и) частину першу статей 378 та 379 після слів "за поданням державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

і) у частині першій статті 383 слова "посадової особи державної виконавчої служби" замінити словами "посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця";

ї) у статті 384:

частину першу виключити;

у частині третій слова "відповідний відділ державної виконавчої служби" замінити словами "відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця";

й) у статті 386:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються";

у частині другій слова "посадова особа державної виконавчої служби" замінити словами "посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець";

частину третю після слів "на попередній посаді" доповнити словами "(не здійснює відповідну діяльність)";

к) у статті 387:

у частині другій слова "посадову особу державної виконавчої служби" замінити словами "посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця";

у частині третій слова "посадової особи державної виконавчої служби" замінити словами "посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця";

л) у частині першій статті 388 слова "на відділ державної виконавчої служби" замінити словами "на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця";

м) у частині першій статті 389 слова "орган державної виконавчої служби повідомляє" замінити словами "орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють";

10) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

а) частину першу статті 18 доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень";

б) у статті 181:

у назві слова "державної виконавчої служби" замінити словами "органу державної виконавчої служби, приватного виконавця";

у частині першій слова "(крім державного виконавця)" замінити словами "(крім державного виконавця, приватного виконавця)", а слова "посадової особи державної виконавчої служби" - словами "посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець";

у частині п’ятій слова "посадової особи державної виконавчої служби" замінити словами "посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб) розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом за місцезнаходженням виконавчого округу приватного виконавця";

в) перше та друге речення частини першої статті 258 викласти у такій редакції:

"1. За судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним";

у частині третій слова "державних податкових інспекцій" замінити словами "органу державної виконавчої служби";

г) у статті 263:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду";

перше речення частини другої після слів "державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

11) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

а) частину першу статті 380 після слів "органу виконання судового рішення" доповнити словами "приватного виконавця";

б) у статті 535:

частину третю після слів "державної виконавчої служби" доповнити словами "приватним виконавцем";

у частині четвертій слова "Органи, що виконують" замінити словами "Органи, особи, які виконують";

12) у частині сьомій статті 61 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458) слова "центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів" виключити;

13) у Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642; 1994 р., № 27, ст. 223; 1995 р., № 1, ст. 3; 1996 р., № 2, ст. 3; 2000 р., № 50, ст. 436; 2003 р., № 30, ст. 247):

а) частину сьому статті 20 після слів "державним виконавцем" доповнити словами "приватним виконавцем";

б) у частині першій статті 21 слова "провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів)" замінити словами "здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів";

14) у статті 8 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 20-21, ст. 712):

частину восьму доповнити словами "а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов’язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження";

частину тринадцяту після слів "запит органів доходів і зборів" доповнити словами "державного виконавця, приватного виконавця";

15) у статті 12 Закону України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256 із наступними змінами) слова "Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" замінити словами "законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження";

16) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

а) у частині першій статті 59 слова "державного виконавця" замінити словами "державного виконавця, приватного виконавця";

б) пункт 6 частини першої статті 62 викласти в такій редакції:

"6) органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком";

17) у статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137; 2007 р., № 33, ст. 440; 2011 р., № 9, ст. 57, № 19-20, ст. 142):

пункт 6.5 після слів "Державний виконавець" доповнити словами "приватний виконавець";

у тексті статті слова "державний виконавець" у всіх відмінках замінити словами "державний виконавець, приватний виконавець" у відповідному відмінку;

18) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами):

а) у статті 41:

частину першу після слів "на прилюдних торгах" доповнити словами "у тому числі у формі електронних торгів";

частину третю виключити;

б) у статті 43:

перше речення частини третьої викласти в такій редакції:

"Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів";

частину п’яту після слів "сповіщає державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

в) у статті 45:

абзац сьомий частини п’ятої після слів "органу державної виконавчої служби" доповнити словами "приватного виконавця";

частину сьому після слів "державному виконавцю" доповнити словами "приватному виконавцю";

г) частину першу статті 46 доповнити словами "приватного виконавця";

ґ) у статті 47:

у частинах першій, другій, першому, другому і четвертому реченнях частини четвертої та у частині шостій слова "державний виконавець" у всіх відмінках замінити словами "державний виконавець, приватний виконавець" у відповідному відмінку;

частину третю після слів "скріплюється печаткою цього органу" доповнити словами "або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою";

третє речення частини четвертої доповнити словами "або підписується приватним виконавцем та скріплюється його печаткою";

д) у частині другій статті 49:

у другому реченні слова "може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків" замінити словами "становить 80 відсотків";

у четвертому реченні слова "може бути зменшена не більш як на 50 відсотків" замінити словами "становить 70 відсотків";

19) у Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами):

а) у статті 2:

абзац третій викласти в такій редакції:

"уповноважений орган (особа) - орган державної влади або його посадова особа, інші особи, які відповідно до закону наділені повноваженнями обтяжувати рухоме майно, що належить юридичній чи фізичній особі";

в абзаці четвертому слова "уповноважений орган при публічному обтяженні" замінити словами "уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні";

б) у пункті 5 частини першої статті 37 слова "рішень уповноважених органів" замінити словами "рішень уповноважених органів (осіб)";

в) у частині першій статті 38 слова "уповноважений орган" замінити словами "уповноважений орган (особа)";

г) у частині першій статті 39 слова "на уповноважений орган" замінити словами "на уповноважений орган (особу)";

ґ) у частині першій статті 41 слова "рішення уповноваженого органу" замінити словами "рішення уповноваженого органу (особи)";

д) у частині першій статті 46 слова "за заявою уповноваженого органу" замінити словами "за заявою уповноваженого органу (особи)";

20) у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32-33, ст. 413; 2013 р., № 42, ст. 586):

а) в абзаці сьомому частини другої статті 11 слова "постанова органу державної виконавчої служби" замінити словами "постанова державного виконавця або приватного виконавця";

б) у частині третій статті 12 слова "органу державної виконавчої служби" замінити словами "відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів";

в) в абзаці першому частини шістнадцятої статті 16 слова "органу державної виконавчої служби" замінити словами "відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів";

г) у частині другій статті 19 слова "органи державної виконавчої служби" замінити словами "відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів";

21) у частині третій статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 17, ст. 158; 2014 р., № 20-21, ст. 739) цифри "47" замінити цифрами "37";

22) у пункті 6 частини першої статті 25 Закону України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517) слова "органів Державної виконавчої служби" замінити словами "органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень, рішень інших органів";

23) у частині другій статті 13 Закону України "Про аграрні розписки" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 50, ст. 695) слова "державний виконавець" замінити словами "орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів";

24) пункт 2 частини другої статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057) після слів "органів державної виконавчої служби" доповнити словами "приватних виконавців";

25) частину першу статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379) доповнити пунктом 26 такого змісту:

"26) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Відмова у залученні поліції для проведення виконавчих дій допускається лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій";

26) в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2) слова "передає їх Міністерству юстиції України для подальшого виконання відповідних судових рішень" замінити словами "направляє їх для примусового виконання до органів державної виконавчої служби";

27) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9):

а) пункт 3 частини першої статті 10 викласти в такій редакції:

"3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки";

б) частину другу статті 20 виключити;

в) у статті 24:

частину першу доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників";

частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник";

г) пункт 2 частини другої статті 27 після слова "виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

ґ) частину третю статті 32 після слів "з питань запобігання корупції" доповнити словами "приватних виконавців".

4. До створення умов для безпосереднього доступу державних виконавців, приватних виконавців до державних баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційну інформацію, органи виконавчої влади, що забезпечують ведення таких баз даних та реєстрів, подають відповідну інформацію на письмові запити державних виконавців, приватних виконавців, що надходять у зв’язку з виконавчим провадженням, у триденний строк з дня надходження запиту.

5. Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

6. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

7. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

8. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.

9. Подання державних виконавців про розшук боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими провадженнями про відібрання дитини, заяви державних виконавців про відстрочку та розстрочку виконання рішення, які були в установленому порядку подані до набрання чинності цим Законом, продовжують розглядатися судами у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

10. Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

10-1. На період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

11. Кабінету Міністрів України з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Стаття 1 ...77 78 Прикінцеві та перехідні положення Додато 

Перейти до статті