Укр Рус

Про зайнятість населення
Стаття 5. Додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення



Ст. 5 ЗУ Про зайнятість населення від 01.03.1991 № 803-XII



1. Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

а) жінкам, які мають дітей віком до шести років;

б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;

в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної служби і якій надається перше робоче місце, дітям , які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; { Підпукт "в" пункту 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2429-IV від 01.03.2005 }

г) особам передпенсійного віку ;

д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування;

е) інвалідам, які не досягли пенсійного віку. { Пункт 1 статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно з Законом N 3483-IV від 23.02.2006 }

2. Для працевлаштування зазначених у пункті 1 цієї статті категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств , установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 відсотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості. { Частина перша пункту 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3483-IV від 23.02.2006 }

У разі якщо на підприємстві , в установі, організації працює передбачена абзацом першим цього пункту кількість осіб, які належать до категорій громадян, зазначених у пункті 1 цієї статті, квота для цих підприємств не встановлюється. Чисельність працюючих, які належать до категорій громадян, зазначених у пункті 1 цієї статті, враховується при встановленні квоти для цих підприємств , установ, організацій. У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій.

Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них зазначених категорій громадян встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{ Пункт 2 статті 5 в редакції Закону N 2429-IV від 01.03.2005 }

3. У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у пункті 1 цієї статті , у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Одержані кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ та організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту. { Пункт 3 статті 5 в редакції Закону N 3483-IV від 23.02.2006 }

{ Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1993-XII від 18.12.91, N 2787-XII від 17.11.92, N 206/94-ВР від 14.10.94, в редакції Закону N 665/97-ВР від 21.11.97 }

Стаття 1 ...3 4 5 6 7 ...Прикінцеві положення 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Закон України Про зайнятість населення від 01.03.1991 № 803-XII 

Рекомендовані сторінки

Про зайнятість населення Стаття 7. Підходяща робота Про зайнятість населення Стаття 6. Законодавство про зайнятість



Додати коментар до ст.5 ЗУ Про зайнятість населення від 01.03.1991 № 803-XII