Укр Рус

Цивільний кодекс України
Стаття 1257. Недійсність заповіту



Ст. 1257 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV



1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

2. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

3. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

4. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Додатково дивись
Постанову ПВС №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"

Стаття 1 ...1255 1256 1257 1258 1259 ...1308 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV 

Рекомендовані сторінки

Постанова ПВС № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними Цивільний кодекс України Стаття 1258. Черговість спадкування за законом Цивільний кодекс України Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування Цивільний кодекс України Стаття 1255. Таємниця заповіту Цивільний кодекс України Стаття 1256. Тлумачення заповіту



Додати коментар до ст.1257 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV