Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
{ Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 1533-VI від 23.06.2009, N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1724-VIII від 03.11.2016, N 1792-VIII від 20.12.2016 }

Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
{ Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 }

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
{ Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 }

{ Частину статті 1 виключено на підставі Закону N 1108-V від 31.05.2007 }

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
{ Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 4496-VI від 13.03.2012 }

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
{ Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 }

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 1533-VI від 23.06.2009, N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010 }

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
{ Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96 }

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
{ Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007 }

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
{ Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 }

Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
{ Стаття 3 в редакції Закону N 1108-V від 31.05.2007 }

Порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
{ Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 5480-VI від 06.11.2012; в редакції Закону N 1669-VII від 02.09.2014 }

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).
{ Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1792-VIII від 20.12.2016 }

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
{ Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 1108-V від 31.05.2007, N 5480-VI від 06.11.2012 }

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
{ Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 5480-VI від 06.11.2012 }

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
{ Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 5480-VI  від 06.11.2012 }

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
{ Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 } { Стаття 4 в редакції Закону N 184/96-ВР від 07.05.96 }

У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
{ Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007 }

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
{ Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V від 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 }

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V від 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 }

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законами N 5463-VI від 16.10.2012, N 406-VII від 04.07.2013 }

Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність", а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1559-III від 16.03.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010 }

Вимоги, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не поширюються на розрахунки за експортно-імпортними операціями інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, які здійснюються для потреб такої угоди (у тому числі пов'язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, у тому числі розпорядження частиною виробленої продукції, належною інвестору (представництву іноземного інвестора на території України), іншому інвестору чи державі).
{ Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 }

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV від 05.02.2004 }

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV від 05.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 1669-VII від 02.09.2014 }

Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст.186, N 49, ст.462).