Господарський кодекс України
Стаття 197. Місце виконання господарського зобов'язання

Ст. 197 ГКУ від 16.01.2003 № 436-IV


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
1. Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

2. У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:

за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

за грошовими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управненої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управнена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону; ( Абзац третій частини другої статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2452-IV від 03.03.2005 )

за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом. ( Абзац четвертий частини другої статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2452-IV від 03.03.2005 )

3. У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це управнену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається виконанням зобов'язання.

{ Частина третя статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2435-VI від 06.07.2010 }