Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди

Ст. 474 КПКУ від 13.04.2012 № 4651-VI


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

 

2. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

 

3. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

 

4. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

 

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

 

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

 

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

 

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

 

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

 

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

 

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

 

5. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

 

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

 

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

 

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

 

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

 

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

 

3) характер кожного обвинувачення;

 

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

 

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

 

6. Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

 

7. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

 

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

 

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

 

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

 

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

 

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;

 

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

 

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

 

8. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.