Постанова ВСУ № 6-52ц11 від 05.12.2011 6-52ц11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

        

     5 грудня 2011 року     

     м. Київ

    

             Верховний Суд України у складі:

 

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С.,

Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В.,

Григор’євої Л.І., Гриців М.І., Гуля В.С.,

Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А.,

Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р.,

Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є.,

Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В.,

Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,

Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В.,

Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П.,

Потильчака О.І.,

Редьки А.І.,

Тітова Ю.Г.,

Пошви Б.М.,

Скотаря А.М., 

Шицького І.Б., Прокопенка О.Б.,

Терлецького О.О.,

Школярова В.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні заяви товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Фастівка», ОСОБА_12, ОСОБА_13 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2011 року в справі за позовом фермерського господарства «Берегиня» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,  ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,  ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, третя особа ТОВ «Фастівка»,  про визнання дійсним договору купівлі-продажу, поділ майна та визнання права власності на майно,

 

в с т а н о в и в :

 

             У травні 2010 року фермерське господарство «Берегиня» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у жовтні 2003 року відповідачам було передано у власність в порядку розпаювання майно колишнього КСП «Перемога» загальною вартістю 79 966 грн. 2 січня 2006 року між фермерським господарством та власниками майна було укладено договори оренди цього майна з правом викупу, а 15 березня 2010 року з усіма відповідачами, за виключенням ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_13, ОСОБА_31, були укладені договори купівлі-продажу, відповідачам сплачені кошти за їх майно. Таким чином  фермерське господарство набуло право власності на S % майна, у тому числі й нерухоме майно: S частини телятника площею S кв.м. та нежитлову будівлю вигулу площею S кв.м., однак сторони не змогли посвідчити у нотаріуса договір купівлі-продажу та провести його реєстрацію, оскільки у відповідачів були відсутні необхідні документи.        

           Позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу часток у майні колишнього КСП «Перемога», укладений 15 березня 2010 року між фермерським господарством «Берегиня»  та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_36, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,  ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,  ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34; поділити майно, виділивши фермерському господарству трактор МТЗ-80, плуг, БДТ-7, сівалку СЗ 3,6, сцепку С-11, борони у кількості 12 штук, стогомет, машину УСМУ 5,4, культиватор, КПІ, S частину телятника, вигул, 2 свиноматки, 5 поросят, коня та виписку із банку, а всього на суму 70 266 грн., та визнати за ним право власності на зазначене майно; виділити у спільну власність ОСОБА_12,  ОСОБА_13, ОСОБА_31 трактор ЮМЗ-6 та автомобіль ГАЗ-53 на загальну суму 9 700 грн.; припинити право спільної часткової власності між фермерським господарством «Берегиня» та ОСОБА_12,  ОСОБА_13, ОСОБА_31.  

             Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 10 вересня        2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від   21 грудня 2010 року,  позов задоволено частково, постановлено провести розподіл майна, що знаходиться у спільній частковій власності, між фермерським господарством «Берегиня» та ОСОБА_12,  ОСОБА_13, ОСОБА_31, виділити фермерському господарству «Берегиня»: трактор МТЗ-80, плуг, БДТ-7, сівалку СЗ 3,6, сцепку С-11, борони у кількості 12 штук, стогомет, машину УСМУ 5,4, культиватор, КПІ, S частину телятника, вигул,                         2 свиноматки, 5 поросят, коня, виділити ОСОБА_12,  ОСОБА_13, ОСОБА_31трактор ЮМЗ-6 та автомобіль ГАЗ-53, визнати за фермерським господарством «Берегиня» право власності на виділене рухоме та нерухоме майно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

             Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2011 року відхилено касаційні скарги ТОВ «Фастівка», ОСОБА_12, ОСОБА_13, рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від  21 грудня 2010 року залишено без змін.

   У поданих до Верховного Суду України заявах ТОВ «Фастівка»,         ОСОБА_12, ОСОБА_13  просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема частини другої статті 220 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. 

             Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2011 року заявникам поновлено строк для звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень, справу допущено до провадження Верховного Суду України. 

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ «Фастівка» та фермерського господарства «Берегиня», Верховний Суд України визнає, що заяви  задоволенню не підлягають з таких підстав.

            Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 

             1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 

             2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої  визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.                                                                                                  

           Визначаючи підставою перегляду судових рішень неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах,  заявники посилаються на ухвали колегії суддів Верховного Суду України від 15 вересня, 6 жовтня, 17 листопада, 15 грудня 2010 року та ухвалу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2011 року.

           Встановлено, що ухвалами Верховного Суду України від 15 вересня,        6 жовтня та 15 грудня 2010 року були скасовані судові рішення, якими було задоволено позови про визнання договору купівлі-продажу дійсним, проте усі зазначені справи були направлені на новий розгляд, остаточно спори у них не було вирішено.

           Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2011 року було вирішено спір про право на спадщину, а рішенням колегії суддів Верховного Суду України від 17 листопада 2010 року було скасовано судові рішення, якими було визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень і споруд, та постановлено нове рішення про відмову в позові.

           У справі, що переглядається, судом не ухвалювалось рішення про  визнання дійсним договору купівлі-продажу;  в задоволенні цих позовних вимог було відмовлено.

           Наведене не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

              Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

            Керуючись статтею 3603  ЦПК України, Верховний Суд України

 

п о с т а н о в и в :

 

            У задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Фастівка», ОСОБА_12, ОСОБА_13 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від         8 квітня 2011 року в справі за позовом фермерського господарства «Берегиня» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,  ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,  ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,  третя особа ТОВ «Фастівка»,  про визнання дійсним договору купівлі-продажу, поділ майна та визнання права власності на майно відмовити. 

          Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій  пунктом 2 частини  першої статті 355 ЦПК України.

       

         

         Головуючий                                                                        Ю.Л. Сенін 

 

       Судді :                         М.І. Балюк                                     В.П. Барбара

                                             І.С. Берднік                                   С.М. Вус

                                            Л.Ф. Глос                                        Т.В. Гошовська 

                                            Л.І. Григор’єва                              М.І. Гриців

                                  В.С. Гуль                                         В.І. Гуменюк  

                                  М.Б. Гусак                                      А.А. Ємець                       

                                  Т.Є. Жайворонок                           В.В. Заголдний

                                  М.Р. Кліменко                                Є.І. Ковтюк

                                  П.І. Колесник                                 М.Є. Короткевич

                                   В.І. Косарєв                                   О.В. Кривенда

                                  В.В. Кривенко                                О.Т. Кузьменко  

                                  Н.П. Лященко                                В.Л. Маринченко

                                  В.В. Онопенко                                Л.І. Охрімчук

                                  П.В. Панталієнко                          М.В. Патрюк                   

                                  В.Ф. Пивовар                                 П.П. Пилипчук

                                  О.І. Потильчак                              Б.М. Пошва                      

                                  О.Б. Прокопенко                           А.І. Редька    

                                  А.М. Скотарь                                О.О. Терлецький 

                                  Ю.Г. Тітов                                      І.Б. Шицький

                                  В.Ф. Школяров