Постанова КМУ № 100-2010-п від 03.02.2010 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 3 лютого 2010 р. N 100
Київ
Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері міського електричного транспорту
(трамвай, тролейбус) і визначається
періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері міського електричного
транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно
з додатком.

Прем"єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 21

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 лютого 2010 р. N 100
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері міського електричного транспорту
(трамвай, тролейбус) і визначається
періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері міського електричного
транспорту (трамвай, тролейбус) (далі - міський електричний
транспорт) є:
можливість виникнення аварій, дорожньо-транспортних пригод з
вини суб"єкта господарювання, працівників, які виконують роботи з
ремонту і технічного обслуговування об"єктів міського електричного
транспорту, та складність ліквідації таких подій;
рівень дотримання і виконання вимог законодавства,
стандартів, норм та правил у сфері міського електричного
транспорту;
результати аналізу причин та передумов виникнення аварій,
дорожньо-транспортних пригод з вини суб"єкта господарювання;
технічний стан міського електричного транспорту, що
використовується для перевезення пасажирів та їх багажу;
стан матеріально-технічної бази суб"єкта господарювання;
рівень кваліфікації персоналу міського електричного
транспорту, що залучається суб"єктом господарювання для надання
послуг з перевезення пасажирів та їх багажу;
стан забезпечення суб"єктом господарювання безпеки руху на
міському електричному транспорті;
рівень небезпеки для споживачів зазначених послуг, а також
розмір можливих втрат від виникнення дорожньо-транспортної
пригоди;
можливість виникнення факторів ризику і негативних наслідків
аварій, дорожньо-транспортних пригод для осіб, які можуть
перебувати на зупинках громадського транспорту або поблизу них;
наявність у суб"єкта господарювання спеціально обладнаного
міського електричного транспорту для виконання технічних робіт та
перевезення вантажів.
2. Установлено три ступені ризику: високий, середній,
незначний.
3. Критеріями віднесення суб"єктів господарювання до групи
суб"єктів з високим ступенем ризику є провадження ними діяльності
з утримання у належному технічному стані:
міського електричного транспорту;
тягових підстанцій;
трамвайних колій;
контактної мережі.
4. Критеріями віднесення суб"єктів господарювання до групи
суб"єктів із середнім ступенем ризику є провадження ними
діяльності з утримання у належному технічному стані:
виробничих будівель і приміщень для технічного обслуговування
та ремонту міського електричного транспорту;
будівель, приміщень і систем диспетчеризації та контролю за
рухом міського електричного транспорту.
5. До суб"єктів господарювання з незначним ступенем ризику
належать суб"єкти господарювання, не віднесені до суб"єктів
господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю
суб"єктів господарювання у сфері міського електричного транспорту
здійснюються:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три
роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на
п"ять років.