Постанова КМУ № 1591-96-п від 31.12.1996 Про Програму зайнятості населення на 1997 - 2000 роки

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 31 грудня 1996 р. N 1591
Київ
Про Програму зайнятості
населення на 1997 - 2000 роки

З метою створення соціально-економічних і організаційних умов
для запобігання різкому зростанню безробіття, регулювання ринку
праці та соціального захисту безробітних Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Програму зайнятості населення на 1997 - 2000 роки
та заходи щодо її реалізації, що додаються. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям раз на рік (до
10 березня) інформувати Міністерство праці про стан виконання
зазначеної Програми.
2. Міністерству праці, Міністерству економіки, Фонду
державного майна, Міністерству статистики, Міністерству фінансів
щорічно починаючи з 1997 року одночасно з розробленням Державного
бюджету України та Державної програми економічного і соціального
розвитку подавати Кабінетові Міністрів України план дій та обсяги
фінансування заходів Програми зайнятості населення на 1997 - 2000
роки на наступний рік.
3. Міністерству праці та Міністерству статистики раз на
рік (до 10 квітня) інформувати Кабінет Міністрів України про хід
реалізації заходів Програми і щоквартально - про стан ринку праці
і використання коштів державного фонду сприяння зайнятості
населення.

Прем"єр-міністр України П. ЛАЗАРЕНКО
Інд.26
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 грудня 1996 р. N 1591
Програма
зайнятості населення на 1997 - 2000 роки
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма зайнятості населення на 1997 - 2000 роки (далі -
Програма) спрямована на виконання середньострокових завдань
розвитку ринку праці в Україні, реалізацію державної політики
зайнятості населення (далі - політика зайнятості) виходячи з
визначених Верховною Радою України основних принципів економічної
та соціальної політики та Програми діяльності Кабінету Міністрів
України ( 412/96-ВР ). У Програмі враховано досвід формування та реалізації
державних і територіальних програм зайнятості населення (далі -
територіальні програми) в 1991 - 1995 роках, сучасний стан
зайнятості населення та ринку праці, законодавчі та
нормативно-правові акти з питань реформування ринку праці.
Програму розроблено на 1997 - 2000 роки - другий етап перехідного
періоду, основними завданнями якого є подальше реформування ринку
праці, удосконалення механізмів управління в умовах посилення
конкуренції робочої сили та безробіття. На кожний наступний прогнозний рік передбачається розроблення
відповідних заходів та кількісних показників як доповнення до цієї
Програми або підготовка окремого розділу до Державної програми
економічного і соціального розвитку України на черговий рік
виходячи з економічного становища держави і ринку праці. Мета Програми - здійснення конкретних заходів, спрямованих на
реформування ринку праці, забезпечення продуктивної зайнятості
населення, сприяння поверненню незайнятих громадян до економічно
доцільної діяльності, запобігання масовому безробіттю внаслідок
структурних змін в економіці, посилення соціального захисту
неконкурентоспроможних верств населення. Досягнення зазначеної
мети вимагає забезпечення на всіх рівнях державного управління
ефективної співпраці місцевих органів виконавчої влади, об"єднань
роботодавців і профспілок, проведення комплексної політики
зайнятості, яка враховувала б взаємозалежність завдань
економічного і соціального розвитку, а також пріоритети в розвитку
окремих територій, галузей народного господарства. Реалізація
Програми передбачає підвищення функціональної ролі та рівня роботи
державної служби зайнятості (далі - служба зайнятості).
РОЗВИТОК РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
Ринок праці в Україні формувався у процесі перебудови
механізму господарювання, здійснення інвестиційної політики,
роздержавлення і приватизації власності, демократизації
виробництва. Для цього періоду характерні такі тенденції: зменшення чисельності працюючих у суспільному виробництві та
зростання нерегламентованої зайнятості; зменшення чисельності та питомої ваги зайнятих у
промисловості та будівництві, в галузях, що виробляють товари
народного споживання та надають послуги населенню, зростання
зайнятості в сільському господарстві; повільне зростання зареєстрованого безробіття на фоні
вимушеної неповної зайнятості населення (відпустки без збереження
заробітної плати, неповний робочий день, тиждень); подальша диференціація безробіття, утворення регіонів з
підвищеним рівнем зареєстрованого безробіття, осередків часткового
безробіття в окремих галузях тощо. За останні чотири роки чисельність зайнятих у суспільному
виробництві (крім особистого підсобного господарства) скоротилася
на 3,4 млн. чоловік, або на 14,5 відсотка, чисельність робітників
та службовців - на 2,7 млн. чоловік, або на 15,1 відсотка. Повільними темпами йде вивільнення кадрів внаслідок змін у
виробництві. Найінтенсивніше воно відбувалося в 1992 році, коли
було вивільнено 454 тис. чоловік. Надалі цей процес дещо
уповільнився, що зумовило збільшення часткового безробіття та
зменшення реальної заробітної плати. Підприємства і організації штучно стримують процес
вивільнення, надаючи працівникам безоплатні відпустки та
запроваджуючи неповні робочі дні, тижні. Протягом 1995 року в
безоплатних відпустках різної тривалості перебувало близько 2,7
млн. чоловік (17,7 відсотка від середньоспискової чисельності
працюючих), ще близько 0,9 млн. чоловік працювали неповний робочий
день (5,6 відсотка). Сучасні тенденції у сфері зайнятості впливають як на
кількість звернень незайнятих громадян до служби зайнятості, так і
на ефективність управління ринком праці. Кількість осіб, що реєструються в службі зайнятості як такі,
що шукають роботу, стабілізувалась на рівні близько 20 відсотків
від загального ринку праці зі значною диференціацією по областях:
від 8 - 10 відсотків в м. Києві, Чернівецькій, Харківській
областях, до 30 - 40 відсотків у Волинській, Житомирській,
Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській,
Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській і
Чернігівській областях. Діяльність підрозділів служби зайнятості дала змогу запобігти
суттєвому загостренню стану зареєстрованого безробіття. Майже 49,9
відсотка незайнятих громадян, які перебували на обліку в центрах
зайнятості, було охоплено активними формами сприяння зайнятості. З
них 229,7 тис. чоловік було працевлаштовано, 22,8 тис. чоловік
залучено до тимчасових громадських робіт. Подальшого розвитку
набуло професійне навчання та перепідготовка незайнятого
населення. В 1995 році забезпечено навчання і перенавчання 67,2
тис. чоловік за 205 професіями і спеціальностями. Проте через незначний розвиток сфери докладання праці та
структурну невідповідність попиту і пропонування робочої сили
зареєстроване безробіття в Україні поступово зростає. Чисельність
зареєстрованих безробітних зросла з 70,5 тис. чоловік на початок
1993 року до 308,4 тис. чоловік на 1 грудня 1996 року, а рівень
безробіття з 0,04 до 1,12 відсотка працездатного населення у
працездатному віці. Станом на 1 грудня 1996 року найвищий рівень
безробіття був у Волинській, Житомирській, Закарпатській,
Івано-Франківській, Чернігівській та Львівській областях, де
показник зареєстрованого безробіття в 2 - 3 рази перевищує
середній по Україні. У 1997 - 2000 роках передбачається, що з урахуванням
прискореного створення належного правового та
інструктивно-методичного забезпечення вже у 1997 році
здійснюватиметься комплекс заходів щодо санації та стимулювання
реструктуризації промислових підприємств. У разі диференційованого
підходу до збереження зайнятості у кожному окремому випадку це
призведе до стрімкого вивільнення кадрів, зменшення часткового та
зростання зареєстрованого безробіття. Потреби структурної
перебудови економіки обумовлять зменшення чисельності працюючих у
базових галузях промисловості, що загострюватиме регіональні
проблеми безробіття. За розрахунками територіальних і базових програм зайнятості,
внаслідок скорочення підприємствами працівників, які перебувають у
стані часткового безробіття, та запровадження порядку виплати
вивільнюваним працівникам двомісячної компенсації середньої
заробітної плати з фонду зайнятості, фіксований ринок праці в 1997
році може становити 1612,1 тис. чоловік, з них 504,4 тис.
вивільнених працівників. Чисельність зареєстрованих безробітних на
кінець 1997 року становитиме 661,1 тис. чоловік, або 2,4 відсотка
працездатного населення у працездатному віці (додатки 3, 4, 6). Прогноз ринку праці на 1997 рік не виключає можливості
різкого зростання безробіття, масштаби якого можуть вийти за межі,
визначені у Програмі. У цьому разі, крім організації постійного
моніторингу ринку праці, передбачається розроблення та здійснення
заходів надзвичайного характеру. На кінець 2000 року в Україні може бути 1,6 - 1,7 млн.
чоловік зареєстрованих безробітних, або 5 - 6 відсотків
працездатного населення у працездатному віці. Ринок праці
передбачається мобільним, безробіття матиме переважно структурний
та фрикційний характер. З урахуванням змін у структурі виробництва, демографічних та
інших особливостей, їх впливу на чисельність незайнятих громадян у
Програмі виділено регіони, де склався підвищений потенціал
безробіття та існує реальна небезпека його особливо стрімкого
зростання. Ці регіони віднесено до територій пріоритетного
розвитку, перспективних для створення нових робочих місць (додаток
N 9). При загальному зростанні рівня безробіття складними
залишатимуться проблеми працевлаштування молоді, яка шукає перше
робоче місце, а також інших категорій населення з обмеженою
конкурентоспроможністю на ринку праці. Серед громадян, які звертатимуться до служби зайнятості, та
зареєстрованих безробітних поступово зростатиме питома вага
кваліфікованих робітників і спеціалістів, осіб чоловічої статі, що
вивільняються з підприємств. Зростатиме тривалість безробіття.
ГОЛОВНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА 1997 - 2000 РОКИ
Основними напрямами реалізації політики зайнятості на
середньострокову перспективу є: створення сприятливих умов, у тому числі механізмів
заохочення підприємців, для збільшення кількості нових робочих
місць, розвитку сфери докладання праці, забезпечення продуктивної,
вільнообраної діяльності; здійснення ефективної галузевої та регіональної політики
зайнятості шляхом швидкого реагування на зміни, що відбуваються на
ринку праці, і впровадження на територіальному та базовому рівнях
конкретних заходів селективної підтримки окремих підприємств і
запобігання формуванню регіональних осередків довготривалого
безробіття; надання керованого характеру та забезпечення
диференційованого підходу до вивільнення кадрів, забезпечення
попереджувальної роботи з працівниками, яким загрожує вивільнення
внаслідок реструктуризації підприємств, здійснення приватизації та
роздержавлення, санації державних підприємств, банкрутства,
ліквідації підприємств; відродження мотивації до праці, стимулюючої, регулюючої та
відтворювальної функцій заробітної плати, забезпечення регулювання
доходів населення; створення нормативно-правового та інструктивно-методичного
забезпечення соціально-трудових відносин; створення умов для найширшого залучення безробітних,
незайнятих громадян і вивільнюваних працівників до оплачуваних
громадських робіт і тимчасової зайнятості; сприяння мобільності робочої сили на ринку праці шляхом
посилення державного регулювання трудової міграції, ліцензування
діяльності недержавних центрів зайнятості, що здійснюють
працевлаштування, зокрема за кордоном; підвищення конкурентоспроможності, професійно-ділового,
кваліфікаційного рівня працюючих, вивільнюваних працівників та
незайнятих громадян шляхом їх перенавчання та професійної
підготовки, проведення профорієнтаційних заходів; підтримка
самозайнятості безробітних, незайнятих громадян і вивільнюваних
працівників шляхом надання їм у межах законодавства і з
урахуванням фінансових можливостей економічної допомоги, послуг,
пов"язаних з професійним навчанням тощо; удосконалення системи соціального захисту і матеріальної
підтримки безробітних, незайнятих громадян і вивільнюваних
працівників, що забезпечуватиме належний рівень споживання,
заохочуватиме до активних пошуків роботи; поглиблення міжнародних зв"язків з проблем зайнятості
населення, розвитку інфраструктури ринку праці шляхом
співробітництва з міністерствами праці і службами зайнятості
зарубіжних країн та міжнародними організаціями, обміну досвідом
роботи тощо. Визначені напрями реалізації політики зайнятості мають бути
забезпечені як на державному, так і на регіональному рівнях шляхом
скоординованої співпраці місцевих органів виконавчої влади,
підприємств, організацій та установ, профспілкових об"єднань,
служби зайнятості.

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ПРАЦІ
Для виконання Програми необхідно створити та запровадити
систему нормативно-правового, організаційного, фінансового,
матеріально-технічного, науково-методичного та інформаційного
забезпечення, яка функціонуватиме в межах інфраструктури ринку
праці. Відповідальність за реалізацію Програми покладається на
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та
Севастопольську міські державні адміністрації, службу зайнятості,
які визначені виконавцями кожного її заходу. Організаційне і
науково-методичне супроводження та контроль за реалізацією заходів
Програми як на національному, так і на територіальному рівнях
здійснюється Мінпраці, Державним центром зайнятості та їх органами
на місцях, Науково-дослідним центром з проблем зайнятості
населення та ринку праці Національної академії наук і Мінпраці. Фінансування заходів Програми здійснюватиметься за рахунок
коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, коштів
підприємств для створення нових робочих місць, бюджетних коштів
для проведення наукових досліджень з проблем зайнятості, а також
за рахунок технічної допомоги Ради Європи (програма "TACIS") для
створення ефективної системи управління зайнятістю з урахуванням
напрямів і обсягів витрат, передбачених територіальними
програмами. За попередніми розрахунками в 1997 році витрати державного
фонду сприяння зайнятості населення становитимуть 497,28 млн.
гривень. Передбачається, що комплекс заходів фінансового,
організаційного, інформаційного та інших видів забезпечення
сприятиме нормальному функціонуванню механізму реалізації Програми
та досягненню відповідності її фактичних і прогнозних кількісних
показників.

Додатки
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПРОГРАМИ
Додаток N 1
Розподіл трудових ресурсів України за сферами
зайнятості в 1994 - 2000 роках
(млн. чоловік) ————————————————————————————————————————————————————————————————— | | |1996 рік |2000 рік | 1994 рік | 1995 рік|—————————+———————— | | |очікуване|прогноз ————————————————————————————————————————————————————————————————— Трудові ресурси 29,5 30,1 30,0 29,8
з них:
Працездатне населення у
працездатному віці 27,9 27,6 27,7 27,8
Зайняті в економіці 23,0 23,7 23,7 23,1
з них:
У народному господарстві 21,2 21,9 21,6 20,6
В особистому підсобному
господарстві 1,0 1,7 1,1 0,9
В інших сферах економічної
діяльності (підприємці та
інші) 0,8 1,7 2,1 2,5
Працездатне населення,
зайняте в домашньому
господарстві 4,5 4,4 4,7 3,4
Безробітні (на кінець року) 0,08 0,1 0,4 1,6
Учні у працездатному
віці, що навчаються з
відривом від виробництва 1,9 1,9 1,8 1,9

Додаток N 2
Розподіл зайнятих в економіці України
за галузями в 1994 - 2000 роках
(млн. чоловік) ————————————————————————————————————————————————————————————————— | | |1996 рік |2000 рік | 1994 рік | 1995 рік|—————————+———————— | | |очікуване|прогноз ————————————————————————————————————————————————————————————————— Зайнято в економіці -
всього 23,0 23,7 23,7 23,1
у тому числі:
Промисловість 6,2 5,8 5,4 5,0
Сільське господарство 4,8 5,2 5,3 5,3
Будівництво 1,7 1,5 1,4 1,3
Транспорт і зв"язок 1,5 0,9 1,4 1,4
Торгівля, громадське
харчування, матеріально-
технічне постачання та
збут, заготівлі 1,6 1,6 1,7 1,7
Житлово-комунальне
господарство і невироб-
ничі види побутового
обслуговування населення 0,8 0,8 0,8 0,7
Охорона здоров"я,
фізкультура і соціальне
забезпечення 1,5 1,5 1,5 1,5
Освіта і культура,
мистецтво, наука і наукове
обслуговування 2,7 2,7 2,7 2,5
Фінансування, кредитування,
страхування і пенсійне
забезпечення 0,2 0,2 0,2 0,2
Апарат органів державного
і господарського управління,
кооперативних і громадських
організацій 0,7 0,7 0,7 0,5
Інші галузі 0,5 0,2 0,5 0,5
В інших сферах діяльності 0,8 1,7 2,1 2,5
Додаток N 3
Розрахунковий баланс ринку праці в Україні
в 1995 - 2000 роках
(тис. чоловік) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | | | Прогноз | | |1995рік|1996рік|————————————————————————————————| | | звіт |очіку- | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | | | |ване | рік | рік | рік | рік | —————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Пропозиції
робочої сили
- всього 640,1 995,0 1612,1 2600 3960 4580
2. Кількість
незайнятих
осіб, для
яких вирішу-
ється питання
працевлашту-
вання, на
початок року 113,2 161,3 417,6 795 1440 1680
3. Надійде на
ринок праці
протягом року
- всього 526,9 833,7 1194,5 1805 2520 2900
в тому числі:
вивільнені з
галузей народного
господарства 106,1 224,1 504,4 1000 1600 1900
звільнені з
причин плин-
ності кадрів 249,3 362,1 375,7 400 400 400
випускники
навчальних
закладів 54,9 70,2 101,8 100 100 100
раніше зайняті
у домашньому
господарстві 25,6 59,8 72,5 110 150 170
інші категорії
незайнятого
працездатного
населення 91,0 117,5 140,1 195 270 330
4. Попит на 229,7 244,4 331,2 520 680 780
робочу силу
5. Знімаються з
обліку для
самостійного
вирішення участі
у трудовій діяль-
ності та з інших
причин 249,1 333,0 486,1 780 1180 1370
6. Кількість
незайнятих осіб,
для яких вирішує-
ться питання
працевлаштування,
на кінець року 161,3 417,6 794,8 1440 1680 1930
з них:
безробітні 126,9 342,8 661,1 1200 1400 1600
7. Рівень зареєс-
трованого безро-
біття (у відсотках
до працездатного
населення у праце-
здатному віці) 0,46 1,24 2,4 4,6 5,0 5,7
Додаток N 4
Формування ринку праці України
(згідно з розрахунками територіальних програм на 1997 рік)
(тис. чоловік) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | | У тому числі | | |—————————————————————————————————————————————— | Регіон |Прогноз|незай- |вивіль-|звіль- |випуск-|раніше |інших | |-кіль- |нятих, |нюваних|нених з|ників |зайняті|кате- | |кість |які пе-|з галу-|причин |навча- |у до- |горій | |незай- |ребува-|зей на-|плинно-|льних |машньо-|незай- | |нятих |ють на |родного|сті |закла- |му гос-|нятого | |на рин-|обліку |госпо- |кадрів |дів |подарс-|насе- | |ку пра-|в служ-|дарства| | |тві |лення | |ці, |бі зай-| | | | | | |всього |нятості| | | | | | | |на по- | | | | | | | |чаток | | | | | | | |року | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Автономна
Республіка
Крим 70.7 15.7 19.3 20.9 4.9 4.2 5.7
Області:
Вінницька 40.6 10.5 11.3 9.9 3.8 2.4 2.7
Волинська 42.4 17.8 7.2 5.1 3.6 3.0 5.7
Дніпропет-
ровська 95.5 11.0 31.6 34.9 5.3 4.2 8.5
Донецька 148.1 33.2 63.9 25.9 10.0 5.4 9.7
Житомирська 58.0 16.7 14.2 15.9 3.1 2.0 6.1
Закарпатська 55.2 18.4 15.4 8.5 3.5 5.6 3.8
Запорізька 60.6 11.7 25.4 15.4 2.7 1.2 4.2
Івано-Фран-
ківська 80.6 29.6 12.3 17.6 4.5 7.1 9.5
Київська 57.4 15.8 12.2 15.6 3.7 3.9 6.2
Кіровоград-
ська 41.0 13.0 11.8 9.1 2.6 1.2 3.3
Луганська 83.3 19.3 29.7 22.4 3.8 3.5 4.6
Львівська 150.0 48.5 53.4 28.2 7.1 1.8 11.0
Миколаївська 36.6 7.8 7.8 12.0 2.7 2.0 4.3
Одеська 45.7 6.5 20.4 8.4 3.0 2.6 4.8
Полтавська 53.5 11.9 17.0 15.0 2.8 2.7 4.1
Рівненська 45.3 15.5 9.4 9.7 3.8 1.7 5.2
Сумська 49.0 13.8 14.0 12.9 2.2 1.3 4.8
Тернопільська 38.0 12.0 9.0 6.3 5.0 1.2 4.5
Харківська 92.5 18.5 40.5 18.7 4.3 5.1 5.4
Херсонська 29.4 6.9 9.2 8.1 1.6 0.5 3.1
Хмельницька 64.4 20.3 11.4 15.9 4.9 3.1 8.8
Черкаська 46.0 9.8 14.3 14.0 3.6 1.1 3.2
Чернівецька 18.1 6.2 4.5 4.2 0.8 0.4 2.0
Чернігівська 46.8 15.9 11.1 9.7 2.9 3.3 3.9
м.Київ 48.6 9.6 23.1 6.9 4.3 0.8 3.9
м.Севастополь 14.8 1.7 5.0 4.5 1.3 1.2 1.1 —————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 1612.1 417.6 504.4 375.7 101.8 72.5 140.1
Додаток N 5
Соціально-демографічна структура
пропозиції робочої сили в областях України в 1997 році
(тис. чоловік) —————————————————————————————————————————————————————————————————— |Незайня-| з них |те насе-|——————————————————————— |лення на|Жінки | |особи Регіон |обліку | |Молодь |перед- |в службі| |до 28 |пенсій- |зайнято-| |років |ного |сті | | |віку ————————————————————————————————————————————————————————————————— Автономна Республіка Крим 70,7 41,5 24,3 3,8
Області:
Вінницька 40,6 22,2 18,8 2,0
Волинська 42,4 23,5 16,2 0,7
Дніпропетровська 95,5 55,3 41,1 5,8
Донецька 148,1 87,9 54,2 7,2
Житомирська 58,0 30,8 23,6 1,4
Закарпатська 55,2 33,4 19,0 2,9
Запорізька 60,6 33,9 27,2 4,3
Івано-Франківська 80,6 47,0 34,4 2,6
Київська 57,4 34,9 24,3 1,4
Кіровоградська 41,0 23,1 15,9 2,6
Луганська 83,3 54,0 26,0 2,3
Львівська 150,0 84,6 50,4 10,4
Миколаївська 36,6 20,6 14,3 2,1
Одеська 45,7 26,9 17,3 4,2
Полтавська 53,5 30,8 20,6 2,4
Рівненська 45,3 25,4 22,0 2,0
Сумська 49,0 27,9 19,1 0,5
Тернопільська 38,0 20,5 15,3 1,3
Харківська 92,5 60,0 54,3 10,8
Херсонська 29,4 17,6 11,2 0,6
Хмельницька 64,4 32,8 23,6 0,7
Черкаська 46,0 24,3 15,1 2,0
Чернівецька 18,1 11,8 4,8 0,6
Чернігівська 46,8 26,4 17,9 1,1
м.Київ 48,6 28,8 12,5 5,7
м.Севастополь 14,8 9,2 6,5 1,2 ————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 1612,1 935,1 629,9 82,6
Додаток N 6
Кількість безробітних та рівні безробіття
в областях України
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |Кількість безробіт- | Рівень безробіття |них протягом року, | на кінець року у |тис. чоловік | відсотках Регіон |————————————————————+———————————————————— | 1995 | 1996 | 1997 | 1995 | 1996 | 1997 | рік | рік | рік | рік | рік | рік | звіт |очіку-| прог-| звіт |очіку-| прог- | |ване | ноз | |ване | ноз —————————————————————————————————————————————————————————————————— Автономна Республіка
Крим 7,0 19,1 39,7 0,27 1,06 1,96
Області:
Вінницька 6,5 16,6 27,4 0,31 0,93 1,35
Волинська 11,2 20,7 34,9 1,03 2,83 5,16
Дніпропетровська 6,3 16,0 43,0 0,14 0,42 1,24
Донецька 16,4 40,4 87,9 0,30 0,94 2,40
Житомирська 14,3 24,9 43,1 0,79 1,92 3,60
Закарпатська 11,3 20,1 39,6 0,91 2,14 4,19
Запорізька 5,9 17,9 37,1 0,24 0,88 1,71
Івано-Франківська 19,9 37,3 61,2 1,50 3,30 5,70
Київська 10,3 23,6 38,6 0,59 1,42 2,99
Кіровоградська 8,0 17,1 28,9 0,55 1,71 3,0
Луганська 15,1 31,5 60,0 0,46 1,13 2,11
Львівська 27,9 55,5 123,2 1,03 2,98 4,91
Миколаївська 5,7 11,6 20,0 0,32 0,83 1,38
Одеська 5,4 8,5 24,8 0,13 0,30 0,56
Полтавська 8,0 18,2 40,4 0,42 1,17 2,41
Рівненська 11,8 20,4 33,6 0,90 2,08 3,37
Сумська 6,9 18,2 34,7 0,45 1,44 2,71
Тернопільська 10,0 18,1 24,8 0,79 1,59 2,99
Харківська 9,3 25,6 65,4 0,28 0,93 2,12
Херсонська 6,7 13,0 18,7 0,44 0,81 1,23
Хмельницька 9,5 20,6 37,0 0,57 1,92 3,86
Черкаська 6,1 13,0 20,9 0,38 0,82 1,76
Чернівецька 4,3 8,1 12,8 0,45 0,96 1,70
Чернігівська 10,7 23,8 38,6 0,77 2,15 3,84
м.Київ 2,6 7,9 30,4 0,06 0,26 0,56
м.Севастополь 0,6 1,5 6,4 0,16 0,71 2,06 —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 257,7 549,2 1073,1 0,46 1,24 2,39

Додаток N 7
Основні напрями сприяння зайнятості
населення, передбачені проектами
територіальних програм зайнятості
у 1997 році
(тис. чоловік) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | З них по напрямах | | |———————————————————————————————| |Прог- |працевлашту- |під- |учас-|вип- |Пито- |ноз |вання протя- |гот- |ть у |лата |ма ва- |кіль- |гом року |овка,|гро- |допо-|га за- |кості |—————————————|пере-|мад- |моги |ходів |зайня-|всього|в тому|під- |ських| у |актив- Регіон |тих на| |числі |гото-|робо-|зв"я-|ної |ринку | |на ро-|вка |тах |зку з|полі- |праці | |бочі | | |без- |тики | | |місця,| | |ро- |зайня- | | |ство- | | |біт- |тості | | |рені | | |тям |насе- | | |за ра-| | | |лення | | |хунок | | | |( у | | |фонду | | | |від- | | |зайня-| | | |сот- | | |тості | | | |ках) | | |(чоло-| | | | | | | вік) | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Автономна Республіка
Крим 70,7 14,3 897 3,0 2,0 33,0 27,3
Області:
Вінницька 40,6 10,0 80 3,0 2,7 22,9 38,7
Волинська 42,4 4,4 121 2,1 1,1 27,7 17,9
Дніпропетровська 95,5 30,8 565 6,0 2,4 37,8 41,0
Донецька 148,1 27,2 1044 6,1 5,5 74,2 26,2
Житомирська 58,0 13,3 335 3,6 1,1 39,1 31,0
Закарпатська 55,2 8,9 258 2,5 3,6 35,7 27,2
Запорізька 60,6 23,9 838 3,8 2,4 33,8 49,7
Івано-Франківська 80,6 6,8 - 3,6 1,5 40,4 14,8
Київська 57,4 8,3 537 3,5 2,1 32,7 24,2
Кіровоградська 41,0 10,3 290 4,1 3,8 21,8 44,4
Луганська 83,3 16,3 236 3,8 2,3 48,4 26,9
Львівська 150,0 10,0 - 5,0 1,3 108,7 10,9
Миколаївська 36,6 9,9 160 2,4 1,2 18,0 36,9
Одеська 45,7 16,9 1607 6,1 4,1 21,7 59,3
Полтавська 53,5 14,2 3 3,3 1,2 37,7 35,0
Рівненська 45,3 5,3 301 3,3 1,4 28,6 22,1
Сумська 49,0 6,1 19 4,0 0,8 29,4 22,2
Тернопільська 38,0 7,0 75 2,0 0,8 22,0 25,8
Харківська 92,5 20,3 310 7,7 8,5 51,9 39,5
Херсонська 29,4 9,7 113 2,6 0,9 15,7 44,9
Хмельницька 64,4 15,6 - 3,1 2,3 29,7 32,6
Черкаська 46,0 13,5 - 3,2 2,4 17,4 41,5
Чернівецька 18,1 1,4 27 0,9 0,9 8,4 17,7
Чернігівська 46,8 7,6 195 3,5 1,3 32,4 26,5
м.Київ 48,6 16,3 397 6,1 3,0 29,1 52,3
м.Севастополь 14,8 2,9 30 1,2 0,2 5,9 29,1 —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 1612,1 331,2 8438 99,5 60,8 904,1 30,5

Додаток N 8
Витрати
державного фонду сприяння зайнятості
населення на реалізацію Програми на 1997 рік
(тис. гривень)
I. Статті першочергового фінансування:
1.1. Виплата допомоги у зв"язку 339837,4
з безробіттям
1.2. Професійна підготовка та 50000,0
перепідготовка незайнятого
населення і безробітних
1.3. Утримання державної служби 60438,0
зайнятості
1.4. Послуги ощадбанку за 5337,6
виплати безробітним
II. Статті фінансування в межах
наявних коштів:
2.1. Працевлаштування окремих 3136,6
категорій громадян, які
потребують соціального захисту і
нездатні на рівних конкурувати
на ринку праці (стаття 5 Закону
України "Про зайнятість населення"
( 803-12 )
2.2. Організація громадських 7196,0
робіт
2.3. Надання фінансової допомоги 20,4
на переселення сімей в сільську
місцевість
2.4. Забезпечення підрозділів 18000,0
державної служби зайнятості
службовими приміщеннями
2.5. Проведення 600,0
науково-дослідних робіт з
проблем зайнятості населення
2.6. Забезпечення міжнародного 300,0
співробітництва з проблем
зайнятості населення
2.7. Інформаційно-довідкова, 5212,0
рекламна робота та інші витрати,
пов"язані з реалізацією програм
зайнятості
2.8. Створення автоматизованої 6500,0
інформаційно-довідкової системи
2.9. Підвищення кваліфікації 700,0
працівників державної служби
зайнятості
Усього видатки на реалізацію 497278,0
заходів Програми
Додаток N 9
ПЕРЕЛІК
територій пріоритетного розвитку (районів і населених
пунктів України), перспективних для створення нових
робочих місць в 1997 - 2000 роках
————————————————————————————————————————————————————————————————— Район, населений |Чисельність | Необхідна | Кількість пункт |населення, для| кількість | робочих |працевлашту- | робочих місць| місць, які пе- |вання якого | | редбачається |необхідно | | ввести в дію в |створити нові | | 1997 році |робочі місця, | | |чоловік | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Сільські та гірські райони (населені пункти)
з надлишками трудових ресурсів
Закарпатська область
Райони: Берегівський 5430 4875 555
Великоберезнянський 2330 2190 140
Виноградівський 9540 9240 300
Воловецький 1790 1655 135
Іршавський 16990 16740 250
Міжгірський 10930 10884 46
Мукачівський 7300 6880 420
Перечинський 2190 2113 77
Рахівський 11080 10885 195
Свалявський 5490 5410 80
Тячівський 34150 34055 95
Ужгородський 3200 2688 512
Хустський 20870 20795 75
м. Мукачеве 1220 1000 800
Івано-Франківська область
Райони: Богородчанський 640 490 60
Косівський 1300 960 15
Надвірнянський 5140 3720 80
Рожнятівський 2195 1680 85
Львівська область
Райони: Миколаївський 3440 3440 2
Мостиський 920 920 -
Перемишлянський 800 800 36
Самбірський 1204 1204 19
Сколівський 1250 1250 20
Старосамбірський 2400 2400 50
Стрийський 708 708 41
Турківський 1680 1680 85
Яворівський 4420 4420 2490
Одеська область
Райони: Арцизький 805 652 350
Балтський 570 395 120
Березівський 900 680 70
Болградський 1380 940 420
Кілійський 2028 1537 332
Ренійський 1280 690 84
Саратський 750 560 170
Рівненська область
Березнівський район
смт Соснове 280 280 -
с. Балашівка 214 214 -
с. Бистричі 280 280 -
с. Прислуч 167 167 -
Володимирецький район
с. Великий Жолудськ 269 269 -
с. Красносілля 150 150 -
с. Луко 280 280 -
с. Озерці 210 210 -
Дубровицький район
м. Дубровиця 420 390 45
Корецький район
м. Корець 1200 1200 113
с. Великі Межирічі 192 192 4
с. Гвіздів 80 80 -
с. Жадківка 70 70 -
с. Новий Корець 160 160 3
Костопільський район
с. Деражне 381 381 30
Млинівський район
Малівська сільська Рада 405 405 7
Млинівська селищна Рада 1723 1723 3
Острозький район
с. Оженин 332 332 18
Радивилівський район
с. Козин 133 133 23
с. Крупець 120 120 90
Рівненський район
Шпанівська сільська Рада 1000 1000 -
Рокитнівський район
смт Рокитне 229 229 4
с. Більськ 184 184 -
Сумська область
Краснопільський район
с. Велика Рибиця 123 123 12
с. Самотоївка 65 65 10
Тернопільська область
Райони: Бережанський 935