Постанова КМУ № 236-95-п від 03.04.1995 Про Порядок надання і розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 3 квітня 1995 р. N 236
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 785 ( 785-2004-п ) від 17.06.2004 )
Про Порядок надання і розміри грошових
компенсацій вартості санаторно-курортного лікування
деяким категоріям громадян
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1114 ( 1114-96-п ) від 12.09.96 )
Відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про основні
засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян
похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок надання і розміри грошових компенсацій
вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян
(додається).
2. Установити, що до 1 січня 1996 р. інвалідам війни за їх
бажанням компенсується вартість санаторно-курортного лікування у
розмірах і порядку, встановлених відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 21 липня 1992 р. N 414 ( 414-92-п ) "Про
грошову компенсацію інвалідам Вітчизняної війни замість путівок до
санаторіїв і будинків відпочинку" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст.
198).
Виконуючий обов"язки Прем"єр-міністра України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 1995 р. N 236
ПОРЯДОК
надання і розміри грошових компенсацій вартості
санаторно-курортного лікування деяким
категоріям громадян
1. Передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" (3551-12 ) грошова компенсація
замість путівки для інвалідів війни і компенсація вартості
самостійного санаторно-курортного лікування для учасників бойових
дій, учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність
зазначеного Закону, та ветеранів праці відповідно до Закону
України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та
інших громадян похилого віку в Україні" (3721-12 ) надаються за їх
бажанням, якщо вони за висновком медичного закладу потребують
санаторно-курортного лікування і протягом двох років за місцем
обліку не одержували безплатних путівок до санаторіїв,
профілакторіїв або будинків відпочинку. Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, грошову
компенсацію одержують як ветерани війни або ветерани праці. ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 1114 ( 1114-96-п ) від
12.09.96 )
2. Грошова компенсація замість путівки і компенсація вартості
самостійного санаторно-курортного лікування виплачуються у таких
розмірах: інвалідам війни I і II групи - 100 відсотків середньої
вартості путівки; інвалідам війни III групи - 75 відсотків середньої вартості
путівки; учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких
поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" , і ветеранам праці, які пройшли
курс самостійного санаторно-курортного лікування, - у розмірі
фактичної вартості самостійного санаторно-курортного лікування,
але не більше середньої вартості путівки. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1114 ( 1114-96-п ) від
12.09.96 )
3. Середню вартість путівки визначає Мінсоцзахист за
погодженням з Мінфіном щорічно, не пізніше 15 березня.
4. Грошові компенсації, передбачені цим Порядком,
виплачуються за місцем роботи, служби, навчання громадян,
зазначених у пункті 1 цього Порядку, та за місцем одержання пенсії
або довічного грошового утримання. Іншим ветеранам війни компенсація виплачується органами, які
видали посвідчення учасника бойових дій, учасника війни або члена
сім"ї загиблого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
12 травня 1994 р. N 302 ( 302-94-п ) "Про порядок видачі
посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (ЗП України, 1994
р., N 9, ст. 218) і ведуть відповідний їх облік. ( Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 1114 ( 1114-96-п ) від
12.09.96 )
5. Громадяни, які набули статусу ветерана війни чи статусу
особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , або статусу
ветерана праці відповідно до Закону України "Про основні засади
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого
віку в Україні" з часу набрання чинності цими Законами, мають
право на грошову компенсацію (пункт 2 Порядку) з 1 січня 1996
року. Грошова компенсація, передбачена пунктом 2 цього Порядку,
виплачується зазначеним громадянам після закінчення двох
календарних років, враховуючи рік встановлення їм відповідного
статусу, якщо вони протягом цих років не одержували безплатні
санаторно-курортні путівки. ( Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 1114 ( 1114-96-п ) від
12.09.96 )
6. Підставою для надання грошової компенсації є облікові
дані про видачу путівок, посвідчення, особові рахунки пенсіонерів
та інші документи.
Громадяни, які працюють, для одержання грошової компенсації
подають органу за місцем обліку і одержання пенсії довідку з місця
роботи про те, що вони протягом двох попередніх календарних років
не одержували на підприємстві, в установі, організації безплатних
або пільгових санаторно-курортних путівок.
7. Право на компенсацію вартості самостійного
санаторно-курортного лікування настає з дня набуття громадянами
відповідного статусу: ветерана війни, особи, на яку поширюється
чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту", ветерана праці.
Для одержання грошової компенсації вартості самостійного
санаторно-курортного лікування (пункт 2 цього Порядку) до органу
за місцем обліку і одержання пенсії подаються заява, зворотний
талон путівки, квитанція про оплату вартості путівки, довідка
санаторію (будинку відпочинку) про лікування в цьому закладі.
8. Особам, які перебувають у стаціонарних закладах для
престарілих та інвалідів (пункт 1 цього порядку), грошова
компенсація виплачується згідно з цим Порядком. ( Пункт 8 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1114 ( 1114-96-п )
від 12.09.96 )
9. Грошова компенсація, своєчасно не одержана ветеранами з
вини державних органів, підлягає відшкодуванню незалежно від часу
звернення за її одержанням.
У разі смерті громадянина, який мав право на грошову
компенсацію вартості санаторно-курортного лікування, передбачену
цим Порядком, зазначена неодержана грошова компенсація не
виплачується.
10. Витрати, пов"язані з наданням грошової компенсації,
передбаченої цим Порядком, покриваються: для інвалідів із числа
ветеранів війни і праці - за рахунок державного бюджету; для інших
ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та
ветеранів праці - за рахунок місцевих бюджетів.
Видатки на виплату грошової компенсації інвалідам із числа
ветеранів війни і праці відносяться на параграф 13 "Кошти бюджету,
що передаються до Фонду України соціального захисту інвалідів"
розділу 207 "Соціальне забезпечення" класифікації доходів і
видатків державного та місцевих бюджетів, а на виплату іншим
ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту", та ветеранам праці - на параграф 11 "Пільги ветеранам
та інвалідам війни" цього ж розділу і відображаються у
квартальних та річних звітах про виплату допомоги та інші заходи
за рахунок бюджетних коштів і коштів цільового призначення ф.2-СЗ
по зазначеному розділу відповідного бюджету (районного, міського
чи обласного) в розрізі параграфів. ( Абзац другий пункту 10 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1114 ( 1114-96-п )
від 12.09.96 )
11. Якщо громадянин має право на одержання кількох видів
компенсацій, визначених різними законами України, йому надається
право вибору в одержанні компенсації за одним із законодавчих
актів.