Постанова КМУ № 31-2013-п від 23.01.2013 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 23 січня 2013 р. № 31
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів, згідно з додатком.

Прем"єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 січня 2013 р. № 31

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, є:

дотримання вимог законодавства щодо обсягів обов’язкового вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення державного мисливського фонду;

наявність єгерської служби в чисельності, передбаченій законодавством;

фактична чисельність мисливських тварин (оцінюється за чисельністю козулі європейської, нормативні вимоги до оптимальної чисельності якої встановлено законодавством).

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, в яких:

протягом останніх трьох років, що передують плановому, обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин становить не більш як 60 відсотків обсягу, встановленого законодавством;

протягом року, що передує плановому, рівень кадрового забезпечення єгерської служби становить не більш як 60 відсотків чисельності, встановленої законодавством;

фактична чисельність козулі європейської становить не більш як 40 відсотків оптимальної чисельності, встановленої законодавством.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, в яких:

протягом останніх трьох років, що передують плановому, обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин становить від 60 до 90 відсотків обсягу, встановленого законодавством;

протягом року, що передує плановому, рівень кадрового забезпечення єгерської служби становить від 60 до 90 відсотків чисельності, встановленої законодавством;

фактична чисельність козулі європейської становить від 40 до 80 відсотків оптимальної чисельності, встановленої законодавством.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.

6. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері використання, охорони і відтворення державного мисливського фонду здійснюються Держлісагентством з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

8. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері використання, охорони і відтворення державного мисливського фонду, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.