Постанова КМУ № 343-94-п від 31.05.1994 Про Цільову державну програму сприяння зайнятості молоді на 1994-1995 роки
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 31 травня 1994 р. N 343
Київ
Про Цільову державну програму сприяння
зайнятості молоді на 1994-1995 роки
З метою забезпечення соціально-економічних, організаційних і
правових умов та гарантій для реалізації права молоді на працю і
посилення її захисту від безробіття Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Цільову державну програму сприяння зайнятості
молоді на 1994-1995 роки, розроблену на виконання Генеральної
тарифної угоди на 1993 рік, (додається).
2. Міністерству праці, Міністерству у справах молоді і
спорту, Міністерству освіти, Уряду Криму, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям та іншим
заінтересованим міністерствам і відомствам розробити заходи щодо
організаційного забезпечення реалізації Цільової державної
програми сприяння зайнятості молоді на 1994-1995 роки.
3. Міністерству праці, Міністерству у справах молоді і
спорту, Міністерству статистики щоквартально інформувати Уряд і
населення України про стан виконання Цільової державної програми
сприяння зайнятості молоді на 1994-1995 роки одночасно з поданням
інформації про хід реалізації Державної програми зайнятості
населення.
Виконуючий обов"язки
Прем"єр-міністра України Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
Міністр
Кабінету Міністрів України І.ДОЦЕНКО
Інд.26
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 травня 1994 р. N 343
ЦІЛЬОВА ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ
НА 1994-1995 РОКИ
ЗМІСТ
Передумови розроблення Цільової державної програми
сприяння зайнятості молоді на 1994-1995 роки
1. Аналіз стану зайнятості молоді в Україні
у 1991-1993 роках
2. Тенденції, що діятимуть у сфері зайнятості
молоді в 1994-1995 роках
3. Мета та основні завдання Програми
Перелік дій щодо сприяння зайнятості молоді
4. Сприяння працевлаштуванню незайнятої молоді
5. Підтримка молодіжного підприємництва,
розвиток самозайнятості молоді
6. Забезпечення зайнятості окремих категорій
молоді
7. Сприяння територіальній мобільності молоді
8. Організація оплачуваних громадських робіт
9. Професійна підготовка та перепідготовка
незайнятої молоді 10. Оптимізація структури професійного навчання
молоді 11. Збільшення обсягів професійної підготовки
молоді 12. Надання молоді допомоги у виборі професії
Забезпечення реалізації Програми
13. Нормативно-правове забезпечення регулювання
зайнятості молоді 14. Наукове та інформаційне забезпечення Програми
15. Управління Програмою та фінансове її забезпечення
Додатки
Передумови розроблення Цільової державної
програми сприяння зайнятості молоді
на 1994-1995 роки
Цільова державна програма сприяння зайнятості молоді на
1994-1995 роки (далі - Програма) розроблена з метою захисту від
безробіття молоді *), що перебуває в особливо несприятливих умовах
на ринку праці, поліпшення її професійної орієнтації, забезпечення
гарантій щодо професійного навчання, підвищення кваліфікації та
перепідготовки, посилення мотивацій трудової активності і
передбачає першочергове задоволення тих потреб, які не
забезпечуються можливостями наявного ринку праці. ——————————————————— *) У Програмі термін "молодь" у всіх випадках вживається у
значенні, встановленому статтею 1 Закону України "Про сприяння
соціальному становленню і розвитку молоді в Україні" (віком від 15
до 28 років), крім випадків, коли йдеться про додаткові гарантії
працевлаштування молоді на робочі місця, що бронюються на
підприємствах, в установах і організаціях відповідно до статті 5
Закону України "Про зайнятість населення".
Програма базується на чинних нормах міжнародного та
національного законодавства, насамперед законів України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ) і "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), враховує
положення плану економічного і соціального розвитку України на
1994 рік та результати аналізу сучасного стану і тенденцій
розвитку зайнятості молоді в 1994-1995 роках. У Програмі враховано пропозиції Уряду Криму, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
зацікавлених міністерств, відомств, об"єднань громадян, а також
наукові розробки Науково-дослідного центру з проблем зайнятості
населення та ринку праці Академії наук і Мінпраці, інших наукових
установ. Вона скоординована з Державною програмою зайнятості
населення на 1994 рік та іншими державними програмами.
1. Аналіз стану зайнятості молоді
в Україні у 1991-1993 роках
Результати проведеного аналізу свідчать, що в сучасних
складних економічних умовах на ринку праці в Україні посилюється
напруженість. Ускладнюються питання первинного працевлаштування
молоді, зростає частка та чисельність молоді серед безробітних,
водночас збільшується відплив її з народного господарства у сферу
нерегламентованої діяльності. У 1993 році із загальної кількості молоді, що звернулась до
державної служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні (у
тому числі після закінчення навчання в загальноосвітніх школах і
професійних навчально-виховних закладах), працевлаштовано менше
половини. Ще більша напруженість склалася з працевлаштуванням
випускників вищих навчальних закладів, які не отримали направлення
на роботу, - з них працевлаштовано лише кожного четвертого. Питома вага молоді серед безробітних зросла з 33 відсотків на
початку 1992 року до 42 відсотків на початку 1994 року.
Чисельність безробітної молоді за цей час збільшилася з 2,2 тис.
чоловік до 39,2 тисячі, зростаючи в півтора раза вищими темпами,
ніж інші категорії безробітних. У структурі безробітної молоді найбільша питома вага припадає
на вікову групу від 21 до 28 років (69 відсотків), на яку не
поширюються додаткові гарантії працевлаштування на робочі місця,
що бронюються відповідно до статті 5 Закону України "Про
зайнятість населення". Більшість у цій групі становлять
працівники, вивільнені у зв"язку з ліквідацією, реорганізацією,
перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням
чисельності або штату. Кожен п"ятий безробітний віком від 21 до 28
років - випускник вищих навчальних закладів. У віковій групі безробітних до 21 року кожен третій -
випускник професійного навчально-виховного закладу. Питома вага жінок серед безробітної молоді становить 75
відсотків, а у віковій групі до 21 року - 79,4 відсотки. У
Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій,
Київській областях, місті Києві жінки становлять понад 90
відсотків безробітної молоді. У цілому питома вага молоді серед безробітних на території
України коливається у межах від 20 до більш як 50 відсотків.
Найнижчі значення зафіксовано по м.Києву, Республіці Крим,
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській і Харківській
областях, найвищі - по Житомирській, Кіровоградській, Рівненській,
Тернопільській і Чернігівській областях, що свідчить про
послаблення політики територіального перерозподілу молоді,
особливо молоді, яка проживає в сільській місцевості та селищах
міського типу. Посилення труднощів у первинному працевлаштуванні молоді,
різка різниця між рівнями оплати праці в державному і недержавному
секторах економіки сприяли соціально-професійній переорієнтації
молоді на працю поза державним сектором, отримання доходів у сфері
прихованої зайнятості, яка є для молоді психологічно привабливою з
огляду на мобільність, елемент ризику, менш жорстку службову
дисципліну і до того ж найчастіше потребує не спеціальної
професійної підготовки, а тільки певних навиків. За останніх два роки чисельність працівників державного
сектора економіки зменшилась на 2,3 млн. чоловік, із яких 1,8 млн.
перейшли працювати в інші сфери діяльності, причому саме молодь
поповнила переважно сферу нерегламентованої діяльності. Сучасні орієнтації молоді, що формують її ставлення до праці,
слід оцінити як негативні і суспільно недоцільні, оскільки вони
ведуть до зменшення питомої ваги молоді серед зайнятих у народному
господарстві, руйнують основи трудового потенціалу на
довгострокову перспективу. Щоправда, водночас вони стримують
зростання масового відкритого безробіття, проте негативні наслідки
цього явища перевищують тимчасові вигоди. Негативно впливають на зайнятість молоді недоліки в
організації професійної орієнтації. У штатних розкладах більшості
шкіл не передбачено посад, функцією яких була б профорієнтаційна
робота, тому вона здійснюється суто формально. У школах,
міжшкільних навчально-виховних комбінатах згортається
навчально-матеріальна база трудового професійного навчання та
профорієнтації. Конкурентоспроможність молоді на ринку праці знижується також
внаслідок скорочення підготовки робітників і фахівців у
професійних та вищих навчальних закладах. Водночас професійна
структура підготовки кадрів не відповідає попиту, що склався на
ринку праці, триває підготовка робітників і службовців за
надлишковими професіями і спеціальностями, що призводить до
зростання безробіття серед цієї категорії населення. Із числа випускників загальноосвітніх шкіл, професійних
навчально-виховних і вищих навчальних закладів, що звернулися за
допомогою у працевлаштуванні, державною службою зайнятості
направляється на навчання, перепідготовку і перенавчання близько
14 відсотків, тим часом як у країнах з ринковою економікою на
професійне навчання направляється 60-70 відсотків незайнятого
населення. Різке зниження купівельної спроможності заробітної плати та
стипендій зумовлює зростання попиту на вторинну зайнятість,
особливо серед молоді, що навчається. Проте попит цей повною мірою
не задовольняється. З числа учнівської молоді, яка виявила бажання
працювати у вільний від навчання час, державною службою зайнятості
працевлаштовується 75 відсотків. У зв"язку з цим заслуговує
державної підтримки діяльність на ринку праці молодіжних структур,
що сприяють працевлаштуванню молоді на тимчасову та сезонну
роботу, в тому числі у вільний від навчання час.
2. Тенденції, що діятимуть у сфері
зайнятості молоді в 1994-1995 роках
Результати наукових досліджень у сфері зайнятості молоді,
зокрема аналіз показників, одержаних у 1992-1993 роках, і виконані
на їх основі попередні розрахунки, свідчать, що протягом наступних
двох років слід очікувати ускладнення ситуації в молодіжному
секторі ринку праці. Загальна кількість незайнятої молоді та її
питома вага серед безробітних поступово зростатимуть за рахунок: стабілізації на рівні 1992-1993 років чисельності молоді, яка
вступатиме у працездатний вік; зростання чисельності вивільнюваних молодих працівників як
найменш конкурентоспроможної, з огляду на невеликий виробничий
стаж, робочої сили у зв"язку з очікуваним збільшенням загальних
обсягів вивільнення працівників з галузей народного господарства; зменшення попиту на ринку праці на випускників
загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних і вищих
навчальних закладів, зумовлене ускладненням загальної ситуації на
ринку праці, поступовим переходом прихованого безробіття у
відкрите. Внаслідок скасування системи державного розподілу
молодих спеціалістів реальною стає загроза значного збільшення
серед них кількості безробітних; скорочення прийняття молоді на навчання до професійних та
вищих навчальних закладів у зв"язку з відмовою підприємств
укладати з ними угоди про підготовку кадрів; незбалансованості між професійно-кваліфікаційною структурою
випускників вищих навчальних і професійних навчально-виховних
закладів, підготовлених за державним замовленням, сформованим у
минулі періоди, та сучасними потребами ринку праці, перенасиченого
фахівцями і кваліфікованими робітниками одних спеціальностей за
існування гострої потреби в інших; зменшення можливостей працевлаштування молоді з вищою освітою
у зв"язку із скороченням бюджетного фінансування науки і виходом
на ринок праці вивільнених висококваліфікованих фахівців, які
мають практичний досвід наукової роботи, що підвищує їх
конкурентоспроможність; загострення проблеми працевлаштування молоді, яка проживає в
сільській місцевості, внаслідок зменшення обсягів щоденної
трудової міграції до міських поселень через скорочення в останніх
кількості робочих місць; зменшення можливостей територіального перерозподілу трудових
ресурсів у зв"язку з появою відкритого безробіття у
трудонедостатніх раніше регіонах, що ускладнить працевлаштування
молоді в трудонадлишкових регіонах, передусім у малих містах з
нерозвиненою сферою докладання праці, вузькоспеціалізованим
виробництвом. Виходячи з прийнятої в Державній програмі зайнятості
населення на 1994 рік двохваріантної оцінки кількості та складу
незайнятого населення на ринку праці, передбачається, що
чисельність незайнятої молоді, яка потребуватиме допомоги у
працевлаштуванні, за першим варіантом становитиме понад 380 тис.
чоловік, за другим - понад 600 тис. чоловік. За основний у
Програмі прийнято перший варіант. У разі кризового розвитку
процесів на ринку праці (за другим варіантом) передбачається
залучити до громадських робіт близько 250 тис. осіб з числа
незайнятої молоді. Результати наукових досліджень, виконаних при підготовці цієї
Програми, свідчать, що чисельність незайнятої молоді на ринку
праці у 1995 році може зрости до 750 тис. чоловік, а при
кризовому розвитку ситуації - перевищити один мільйон чоловік.
Підсумки варіантних розрахунків формування молодіжного сектора
ринку праці наведені нижче в таблиці.
Формування молодіжного
сектора ринку праці
(тис. чоловік) ————————————————————————————————————————————————————————————————— | 1994 рік | 1995 рік |——————————————————+—————————————————— Показники | Варіанти | Варіанти |——————————————————+—————————————————— |стабілі-| кризовий|стабілі-| кризовий |заційний| |заційний| ————————————————————————————————————————————————————————————————— Очікувана чисельність незай-
нятої молоді на ринку праці,
що потребуватиме допомоги в
працевлаштуванні, всього 384 609 754 1100
У тому числі:
незайнята молодь, для якої
питання працевлаштування
вирішується на початок року 45 45 129 129
вивільнені з галузей народ-
ного господарства 102 162 233 410
звільнені за власним бажан-
ням та з ініціативи адміні-
страції 115 190 127 101
випускники навчальних за-
кладів 84 153 180 350
особи, раніше зайняті в
домашньому господарстві 14 16 35 40
інші категорії незайнятої
молоді 24 43 50 70 —————————————————————————————————————————————————————————————————
З урахуванням тенденцій, що визначають процеси у сфері
зайнятості молоді, зокрема неминучу активізацію вивільнення
працівників, які нині перебувають у стані часткового безробіття, і
практичну вичерпаність можливостей подальшого відпливу молоді у
сферу нерегламентованої зайнятості, заходи Програми на 1995 рік
сформовано виходячи з кризового варіанту.
3. Мета та основні завдання Програми
Тенденції розвитку процесів на ринку праці в 1994-1995 роках
визначають мету і спрямованість Програми: створення
соціально-економічних, організаційних і правових умов та гарантій
для реалізації права працездатних молодих громадян на працю,
посилення їх соціального захисту від безробіття. Основне завдання Програми - формування державної політики у
сфері зайнятості молоді, що зокрема передбачає: стримування наростання безробіття серед молоді через
збереження існуючих і створення нових робочих місць; максимальне працевлаштування незайнятої молоді, зокрема
надання першого робочого місця тим, хто щойно включається у
трудовий процес, задоволення попиту на вторинну зайнятість молоді,
яка навчається; підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці,
розширення можливостей для її професійної орієнтації, підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації; збереження трудового потенціалу молоді та підвищення її
трудової і підприємницької активності, сприяння збереженню
інтелектуального потенціалу нації. Програма визначає конкретні терміни реалізації її заходів,
як, у поєднанні з існуючими можливостями національного ринку
праці, повинні забезпечити вирішення невідкладних питань
зайнятості молоді, і виходить із необхідності: забезпечення диференційованого підходу до вирішення проблем
зайнятості молоді, розглядаючи її як неоднорідне соціальне
утворення, що складається з відносно відособлених груп; адаптації молоді до змін на ринку праці; більш тісної взаємодії державних органів управління з
молодіжними громадськими організаціями та іншими формуваннями, що
функціонують на ринку праці.
Перелік дій щодо сприяння
зайнятості молоді
Дії, спрямовані насамперед на запобігання масовому безробіттю
серед молоді, згруповані за напрямами, що враховують специфіку
цієї категорії робочої сили та становище молоді на ринку праці.
Слід зазначити, що активна державна політика на ринку праці
доповнюється заходами щодо соціальної підтримки тимчасово
безробітної молоді. Реалізація заходів Програми дасть змогу в 1994 році залучити
до трудової діяльності, громадських робіт, направити на професійне
навчання та перепідготовку майже 305 тис. чоловік, надати
соціальну підтримку (допомогу по безробіттю) близько 87 тис.
чоловік із числа незайнятої молоді; у 1995 році - відповідно 947 і
259 тис. чоловік (додатки N 1 і 2).
4. Сприяння працевлаштуванню
незайнятої молоді
З метою створення максимально сприятливих умов для
працевлаштування незайнятої молоді, враховуючи неоднорідність її
вікового та статевого складу, освітнього та
професійно-кваліфікаційного рівня й інші фактори, що впливають на
формування потреби у праці, передбачається здійснити такі заходи: визначити квоти для працевлаштування різних категорій молоді
при бронюванні робочих місць на підприємствах, в установах і
організаціях відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ). Забезпечити відповідність заброньованих
робочих місць професійно-кваліфікаційному складу молоді.
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації, державна служба
зайнятості.
До 1 липня 1994 і 1995 років;
розробити нормативно-правовий механізм, який гарантував би
забезпечення молоді, що розпочинає трудову діяльність, першим
робочим місцем відповідно до Закону України "Про сприяння
соціальному становленню і розвитку молоді в Україні".
Мінпраці, Мінекономіки, Міносвіти,
Мінмолодьспорт, Мінфін, Мінюст.
До 1 липня 1994 року;
забезпечити режим найбільшого сприяння працевлаштуванню на
додаткові робочі місця, що створюються за участю коштів державного
фонду сприяння зайнятості населення, безробітних з числа молоді,
передусім випускників шкіл-інтернатів, дитячих будинків,
спеціальних навчально-виховних шкіл і професійних училищ,
підлітків, що залишили навчання, осіб, звільнених із установ, що
виконують покарання, та інших категорій молоді, яка звернулась до
державної служби зайнятості.
Державна служба зайнятості.
Протягом усього періоду
реалізації Програми.
5. Підтримка молодіжного підприємництва,
розвиток самозайнятості молоді
Програма працевлаштування молоді на існуючі і новостворювані
робочі місця доповнюється заходами, спрямованими на підтримку
підприємницьких ініціатив молоді, розвитку самозайнятості та
ремісництва. Для цього необхідно: визначити пріоритетні напрями діяльності суб"єктів
молодіжного підприємництва (зокрема виробництво і переробку
сільськогосподарської продукції, виробництво продовольчих,
промислових товарів широкого вжитку, лікарських препаратів і
медичної техніки, надання виробничих, побутових і комунальних
послуг, будівництво житлового, виробничого та соціального
призначення, інноваційна діяльність); розробляючи програми
"Молодіжне підприємництво", передбачити встановлення пільгового
режиму кредитування новостворених суб"єктів молодіжного
підприємництва за пріоритетними напрямами діяльності.
Держпідприємництво, Мінмолодьспорт,
Мінпраці, Фонд соціальної адаптації
молоді.
До 1 липня 1994 року;
встановлювати по можливості пільгову плату за реєстрацію
новостворених суб"єктів молодіжного підприємництва за визначеними
пріоритетними напрямами діяльності.
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
До 1 грудня 1994 року;
на основі чинного законодавства визначити, виходячи з
місцевих умов, найбільш перспективні напрями і сфери, в яких
заняття підприємницькою діяльністю стимулюватиметься за рахунок
надання безвідсоткової позики з державного фонду сприяння
зайнятості населення.
Мінпраці, Мінфін, Держпідприємництво,
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
До 1 липня 1994 року;
розробити і запровадити механізм передачі молодіжним
колективам у користування або розпорядження власності (фондів,
майна) державних підприємств, виробництво на яких зупинено у
зв"язку з його неефективністю (за умови відсутності покупців на цю
власність), та створення на її базі суб"єктів підприємництва
виробничого призначення.
Держпідприємництво, Фонд державного
майна, Мінмолодьспорт, Уряд Криму,
обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
До 1 жовтня 1994 року;
забезпечити, у разі потреби, підготовку та перепідготовку
молоді, яка займається підприємництвом, без залучення коштів
державного бюджету.
Держпідприємництво, Мінмолодьспорт,
Міносвіти, Уряд Криму, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації, Фонд
соціальної адаптації молоді.
1994-1995 роки;
розробити з урахуванням місцевих особливостей проекти
розвитку самозайнятості безробітної молоді, в тому числі на основі
відродження народних промислів, ремісництва. Створити умови і
розпочати відповідну професійну підготовку осіб, згодних після
закінчення навчання займатись індивідуальною трудовою діяльністю.
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
До 1 липня 1994 року;
надавати організаційну (а в разі потреби і фінансову)
допомогу регіонам з високою питомою вагою молоді, особливо молодих
жінок, у структурі безробітних з метою розвитку підприємницької
діяльності, самозайнятості та ремісництва.
Держпідприємництво, Фонд соціальної
адаптації молоді, Мінмолодьспорт,
Мінпраці.
Протягом 1994-1995 років.
6. Забезпечення зайнятості
окремих категорій молоді
Серед молоді, яка потребує соціального захисту через
неспроможність на рівних конкурувати на ринку праці, особливо
уразливими категоріями є інваліди, підлітки та молодь, що проживає
у сільській місцевості. З метою сприяння їхньому працевлаштуванню
передбачається: відповідно до Закону України "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) розробити
положення про спеціалізовані центри для реалізації програм
професійного навчання молодих інвалідів і вдосконалення їхньої
професійної майстерності.
Мінсоцзахист, Мінмолодьспорт,
Міносвіти, Фонд соціального захисту
інвалідів.
До 1 грудня 1994 року;
розробити та затвердити положення про порядок взаємодії
органів державного управління у плані забезпечення зайнятості
інвалідів, їх професійного навчання, створення спеціалізованих
робочих місць.
Мінпраці, Мінсоцзахист,
Мінекономіки, Мінфін,
Мінмолодьспорт, Міносвіти, Фонд
соціального захисту інвалідів.
До 1 липня 1994 року;
У порядку організації професійного навчання та удосконалення
майстерності молодих інвалідів у спеціалізованих центрах
реабілітації визначити пріоритетні професії, опанування якими
забезпечить їм найбільше можливостей бути працевлаштованими на
регіональних ринках праці.
Державна служба зайнятості.
Починаючи з 1 півріччя 1994
року, на замовлення спеціалізо-
ваних центрів реабілітації
молодих інвалідів;
внести Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно
заохочення підприємств і організацій до працевлаштування громадян,
які не досягли вісімнадцяти років, передбачивши, зокрема,
можливість компенсації підприємствам додаткових витрат, пов"язаних
з наданням неповнолітнім працівникам пільг щодо тривалості
робочого дня.
Мінпраці, Мінмолодьспорт, Мінфін,
Мінекономіки.
Друге півріччя 1994 року;
систематично аналізувати склад незайнятої молоді в сільській
місцевості (зокрема, тієї, що раніше працювала у місті); створити
умови для розвитку в трудонадлишкових регіонах різноманітних сфер
докладання праці за рахунок організації молодіжних малих
різногалузевих (несільськогосподарських) підприємств. Аналізувати
фактичну динаміку створення робочих місць на територіях
пріоритетного розвитку та комплектування їх кадрами.
Уряд Криму, обласні державні
адміністрації.
Протягом усього періоду
реалізації Програми;
розробити механізм залучення сільської молоді до фермерства
та інших форм підприємницької діяльності у сфері
сільськогосподарського виробництва.
Мінсільгосппрод, Мінмолодьспорт,
Інститут аграрної економіки імені
О.Г.Шліхтера.
До 1 грудня 1994 року;
розробити заходи, спрямовані на забезпечення зайнятості
молоді з числа депортованих осіб, що повертаються в місця свого
історичного проживання, зокрема в сільську місцевість.
Фонд депортованих народів Криму,
Уряд Криму, Дніпропетровська,
Донецька, Запорізька,
Миколаївська, Одеська, Херсонська
обласні державні адміністрації,
Міністерство у справах
національностей та міграції,
Мінпраці, Мінмолодьспорт, Фонд
соціальної адаптації молоді.
До 1 липня 1994 року.
7. Сприяння територіальній
мобільності молоді
Для посилення регульованого впливу на міграційні процеси
молоді, надання їм економічно і соціально доцільного характеру,
пропонується: брати на облік сільські господарства, спроможні прийняти з
міст молодих працівників і створити їм належні умови для
проживання та праці. Проводити роз"яснювальну роботу серед молоді,
яка вивільняється з міських підприємств, щодо можливостей переїзду
і працевлаштування у сільській місцевості.
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації, державна служба
зайнятості, Мінсільгосппрод,
Мінмолодьспорт, Фонд соціальної
адаптації молоді.
Протягом усього періоду
реалізації Програми;
сприяти організованому територіальному перерозподілу молоді в
Україні, зокрема з урахуванням напрямів і завдань Національної
програми громадських робіт. Забезпечити інформування населення про
попит на робочу силу в різних регіонах України.
Державна служба зайнятості,
Мінмолодьспорт, Фонд соціальної
адаптації молоді, Укртелерадіо-
компанія, Укрінформ.
Протягом усього періоду
реалізації Програми;
проаналізувати напрями трудової міграції, а також набір
професій, за якими найчастіше працює молодь України за кордоном.
Розробити заходи, спрямовані на надання цим міжнародним трудовим
зв"язкам, що фактично склалися, нормативно-правового характеру.
Визначити засади формування державної політики стосовно зовнішньої
трудової міграції.
Мінпраці, Міністерство у справах
національностей та міграції, МЗС,
Мінмолодьспорт, Фонд соціальної
адаптації молоді, Уряд Криму,
обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
Протягом 1994 року;
забезпечити розроблення міждержавних угод з країнами
близького і далекого зарубіжжя з питань регулювання трудової
міграції. Встановити жорсткий контроль за виїздом молоді через
нелегальні структури до країн, з якими Україна не має відповідних
угод.
Мінпраці, Міністерство у справах
національностей та міграції, МЗС,
Мінюст, МВС, Держкомкордон, Уряд
Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації.
1994-1995 роки;
8. Організація оплачуваних
громадських робіт
Відповідно до заходів, передбачених Національною програмою
громадських робіт, сприяти залученню молоді до громадських робіт у
період пошуку постійної роботи та у вільний від навчання час.
Уряд Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації, Мінпраці,
Мінмолодьспорт, Фонд соціальної
адаптації молоді.
1994-1995 роки;
розробити і затвердити спеціальну програму залучення до
громадських робіт, у поєднанні з професійною підготовкою,
перепідготовкою та перенавчанням, молоді, що потребує трудової
реабілітації або соціальної адаптації у зв"язку із значною
перервою в професійній діяльності.
Мінпраці, Мінмолодьспорт,
Міносвіти, Фонд соціальної
адаптації молоді.
Друге півріччя 1994 року.
9. Професійна підготовка та
перепідготовка незайнятої молоді
Надійним засобом захисту від безробіття, підвищення
конкурентоспроможності на ринку праці є професійна підготовка,
перепідготовка та підвищення кваліфікації. З огляду на це
необхідно: розробити концепцію професійної підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації вивільнених працівників, безробітних та
інших груп незайнятого населення.
Мінпраці, Міносвіти, Мінекономіки,
Мінмолодьспорт, Мінсоцзахист, МОЗ.
До 1 липня 1995 року;
забезпечити організацію професійної підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятої молоді, що
виявила бажання оволодіти певною професією чи спеціальністю, на
базі професійно-технічних училищ, спеціальних факультетів вищих
навчальних закладів, установ післядипломної освіти, а також
безпосередньо на виробництві за укладеними договорами відповідно
до попиту, що склався на регіональних ринках праці.
Мінпраці, Міносвіти, інші
міністерства та відомства.
Протягом усього періоду
виконання Програми.
10. Оптимізація структури
професійного навчання молоді
Тенденція до швидкого зростання чисельності незайнятих і
безробітних випускників професійних навчально-виховних закладів в
умовах, коли попит на робітників перевищує пропозицію на ринку
праці, свідчить про невідповідність професійної структури
підготовки робітничих кадрів потребам народного господарства. Для
оптимізації структури професійного навчання молоді відповідно до
змін, що відбуваються в структурі виробництва та сфери послуг,
необхідно: вивчити сучасний стан працевлаштування випускників
професійних навчально-виховних закладів; з урахуванням потреб
регіональних ринків праці відкоригувати плани випуску і підготовки
робітничих кадрів у 1994 році. У разі потреби вжити заходів для
переведення учнів, що опановують надлишкові на ринку праці
професії, для завершення навчання до інших, близьких за профілем
навчальних закладів або для перенавчання за скороченими програмами
для опанування професій, конкурентоспроможних на ринку праці.
Міносвіти, Мінпраці, Фонд
соціальної адаптації молоді, Уряд
Криму, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні