Постанова КМУ № 460-92-п від 10.08.1992 Про затвердження Правил медичного огляду з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини, обліку, медичного обстеження та профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 10 серпня 1992 р. N 460
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 2026 ( 2026-98-п ) від 18.12.98 )
Про затвердження Правил медичного огляду з метою
виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини,
обліку, медичного обстеження та профілактичного
нагляду за ВІЛ-інфікованими
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 374 ( 374-97-п ) від 22.04.97 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Правила медичного огляду з метою виявлення
зараження вірусом імунодефіциту людини, обліку, медичного
обстеження та профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими, що
додаються.
2. Міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки
Крим, державним адміністраціям областей і міст Києва та
Севастополя подавати допомогу місцевим органам охорони здоров"я у
проведенні робіт щодо огляду населення, обліку, медичного
обстеження та профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими.

Прем"єр-міністр України В. ФОКІН
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
Інд.28

Затверджені
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 серпня 1992 р. N 460
ПРАВИЛА
медичного огляду з метою виявлення зараження
вірусом імунодефіциту людини, обліку, медичного
обстеження та профілактичного нагляду за
ВІЛ-інфікованими
1. Загальні положення
1. Правила, розроблені відповідно до Закону України "Про
запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення"
( 1972-12 ), встановлюють умови і порядок медичного огляду
громадян України, інших держав та осіб без громадянства, які
проживають або перебувають на території України, з метою виявлення
зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), а також порядок
обліку, медичного обстеження та профілактичного нагляду за
ВІЛ-інфікованими.
2. Правила обов"язкові для виконання всіма міністерствами,
відомствами, підприємствами, установами, організаціями і
громадянами.
3. Основні вживані терміни і поняття:
ВІЛ-інфекція - захворювання, викликане вірусом імунодефіциту
людини (ВІЛ); ВІЛ-інфіковані - особи, в організмі яких виявлено вірус
імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як
особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на
СНІД; СНІД (синдром набутого імунодефіциту) - кінцева стадія
ВІЛ-інфекції; хворі на СНІД - особи з різноманітними патологічними
проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусом
імунодефіциту людини; медичний огляд - лабораторне дослідження крові або інших
біологічних рідин з метою виявлення зараження ВІЛ; медичне обстеження - поглиблене клінічно-лабораторне
обстеження осіб з метою встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції; профілактичний нагляд - динамічне спостереження за станом
здоров"я ВІЛ-інфікованих; медичні контакти-реципієнти крові, її препаратів та інших
біологічних рідин, органів і тканин від ВІЛ-інфікованих, а також
особи, які об"єднані одним медичним закладом з ВІЛ-інфікованим і
одержували одночасно з ним медичні маніпуляції, пов"язані з
пошкодженням цілості шкірних покривів і слизових оболонок.
4. Медичний огляд і медичне обстеження, основною метою яких є
забезпечення захисту населення від зараження ВІЛ-інфекцією та
запобігання її поширення, проводяться тільки в державних медичних
закладах незважаючи на відомчу належність.
5. МОЗ визначає осіб, які становлять епідемічну загрозу для
населення, а також порядок медичного огляду та медичного
обстеження. Порядок медичного огляду і обстеження на ВІЛ-інфекцію осіб,
які перебувають в місцях попереднього ув"язнення і
виправно-трудових установах Міністерства внутрішніх справ, та
умови тримання ВІЛ-інфікованих з числа цих осіб ( z0239-97 )
визначають МВС, МОЗ та Національний комітет з профілактики
наркоманії та захворювання на СНІД за погодженням з Генеральною
прокуратурою. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 374
( 374-97-п ) від 22.04.97 )
2. Умови проведення медичного огляду
з метою виявлення ВІЛ-інфікованих
6. Обов"язковому медичному оглядові підлягають:
громадяни інших держав та особи без громадянства, які прибули
в Україну на навчання або роботу, за винятком осіб, які мають
сертифікат, передбачений відповідною угодою між Україною та іншою
державою, - по прибутті; особи, які займаються проституцією, і наркомани, які вводять
наркотичні речовини шляхом ін"єкцій (лише у разі, коли вони
визначені такими в установленому законом порядку), - 1 раз на 6
місяців.
7. Медичному оглядові підлягають:
громадяни України, інших держав та особи без громадянства,
які мали статеві контакти з ВІЛ-інфікованими, - при їх виявленні,
а також через 6 і 12 місяців, якщо при попередніх обстеженнях
одержано негативні результати; особи, в яких виявлені хвороби, що передаються статевим
шляхом; діти, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів, - при
народженні, а також через 6 і 12 місяців; донори крові, біологічних рідин, органів і тканин - при
кожній здачі; особи, що перебували у медичному контакті з хворими на СНІД
або носіями ВІЛ, - при виявленні та в подальшому з урахуванням
епідемічної ситуації; вагітні жінки - при взятті на облік по вагітності та в
30-тижневий строк вагітності, а також у разі відсутності даних
обстеження на СНІД - при надходженні до пологового будинку
(відділення); вагітні жінки, які звертаються до медичних закладів для
штучного переривання вагітності; медичні працівники, які зайняті наданням медичної допомоги
ВІЛ-інфікованим, лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції,
проведенням досліджень з використанням інфікованого матеріалу,
виробництвом біологічних препаратів для діагностики, лікування,
профілактики СНІДу, - раз на рік; громадяни України при виїзді до країн, які вимагають
сертифіката про проходження медичного огляду на ВІЛ-інфекцію; особи, в яких при зверненні за медичною допомогою виявлені
симптоми або хвороби, характерні для ВІЛ-інфекції; громадяни України, інших держав та особи без громадянства,
які виявили бажання пройти обстеження, в тому числі анонімно; громадяни України, які повертаються із закордонних службових
або приватних поїздок тривалістю понад 12 місяців, - при
поверненні.
8. Співробітники іноземних дипломатичних представництв,
консульських установ та інші особи, які користуються на території
України дипломатичними привілеями та імунітетом, можуть бути
оглянуті на виявлення зараження ВІЛ лише за їх згодою. Пропозиції таким особам пройти медичний огляд МОЗ попередньо
погоджує з МЗС.
9. Біологічний матеріал померлих від сепсісу, інфекційних,
паразитарних, онкологічних захворювань, а також інших хвороб,
патологічні ознаки яких можуть свідчити про наявність
ВІЛ-інфекції, підлягає відповідному дослідженню у разі, якщо перед
смертю ці особи не пройшли медичного огляду.
3. Порядок проведення медичного огляду
з метою виявлення ВІЛ-інфікованих
10. Медичні працівники, які здійснюють забір крові, мають
створювати безпечні умови для запобігання заподіянню шкоди
здоров"ю обстежуваних.
11. Керівники медичних установ, у складі яких є лабораторії
діагностики ВІЛ-інфекції, зобов"язані створити умови для
дотримання в них протиепідемічного режиму роботи.
12. Медичні працівники та інші особи, яким у зв"язку з
виконанням професійних обов"язків стали відомі результати
обстеження на ВІЛ-інфекцію, зобов"язані зберігати їх в таємниці.
13. Громадянам України, інших держав та особам без
громадянства, за їх бажанням, видається медичний висновок
установленого зразка про результати медичного огляду або
обстеження.
14. Питання про можливість огляду співробітників урядових,
неурядових та інших організацій, установ і тих іноземних
представників, які акредитовані при міністерствах, відомствах,
організаціях, установах, вирішуються з участю цих міністерств,
відомств, організацій, установ відповідно до міжнародних
договорів, конвенцій та угод.
15. За бажанням громадян України, інших держав та осіб без
громадянства медичний огляд може бути проведений вдруге (повторно)
в іншому медичному закладі.
16. Медичний огляд на ВІЛ-інфекцію проводиться в
лікувально-профілактичних закладах за територіальним або
службово-виробничим принципом.
17. Керівники лікувально-профілактичних закладів своїм
наказом призначають медичних працівників, відповідальних за
проведення медичного огляду, визначають порядок роботи і передачі
інформації про результати медичного огляду та обстеження.
18. Підприємства, організації, установи, що приймають
громадян іноземних держав та осіб без громадянства, які прибули на
територію України на навчання або роботу, зобов"язані в 10-денний
строк інформувати відповідні лікувально-профілактичні заклади про
цих громадян і направити їх на медичний огляд.
19. Інформацію щодо осіб, які перебували в закордонних
відрядженнях понад 12 місяців, керівники відповідних підприємств,
організацій, установ передають у письмовій формі до територіальних
лікувально-профілактичних закладів.
20. Інформацію щодо осіб, які займаються проституцією, органи
МВС передають у територіальні заклади охорони здоров"я за місцем
проживання цих осіб для їх медичного огляду. В разі неявки без
поважної причини для проведення огляду такі особи за поданням
медичних закладів з санкції прокурора доставляються до закладів
охорони здоров"я органами міліції за місцем проживання або
перебування.
21. Органи внутрішніх справ подають допомогу медичним
закладам у справі розшуку і проведення обстеження наркоманів, які
вводять наркотичні речовини шляхом ін"єкцій.
22. Огляд осіб за медичними показниками проводиться у
лікувально-профілактичних закладах за місцем медичного
обслуговування.
23. Медичний огляд на ВІЛ-інфекцію проводиться шляхом забору
крові або інших біологічних рідин, що направляються до лабораторії
діагностики ВІЛ-інфекції. При одержанні двох позитивних результатів дослідження
сироватки в реакції імуноферментного аналізу вона направляється до
Українського центру по профілактиці і боротьбі зі СНІДом або його
філії для підтвердження результату реакції імунного блотингу. У разі позитивного результату в реакції імунного блотингу
Український центр по профілактиці і боротьбі зі СНІДом (філія)
інформує про це обласну (Київську, Севастопольську міські)
санепідстанцію та обласний (міський) центр по профілактиці і
боротьбі зі СНІДом. Останні доводять до відома
лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання
обстежуваного про необхідність направлення його до Українського
центру по профілактиці і боротьбі зі СНІДом (філії) для
встановлення остаточного діагнозу. Про осіб, у яких після медичного обстеження встановлений
діагноз ВІЛ-інфекції, Український центр по профілактиці і боротьбі
зі СНІДом (філія) повідомляє обласну (Київську, Севастопольську
міські) санепідстанцію та обласний (міський) центр по профілактиці
і боротьбі зі СНІДом, які, в свою чергу, інформують про них
лікувально-профілактичний заклад, що здійснюватиме медичний
нагляд. Одночасно обласна (Київська, Севастопольська міські)
санепідстанція, обласний (міський) центр по профілактиці і
боротьбі зі СНІДом направляє оперативну інформацію про
ВІЛ-інфікованого до МОЗ.
4. Порядок проведення медичного
обстеження ВІЛ-інфікованих
24. Особи з позитивними результатами дослідження (пункт 23
цих Правил) підлягають обов"язковому медичному обстеженню.
25. Медичне обстеження здійснюється в Українському центрі по
профілактиці і боротьбі зі СНІДом з метою остаточного встановлення
(або виключення) діагнозу ВІЛ-інфекції шляхом поглибленого
клінічно-лабораторного обстеження пацієнта.
26. Госпіталізацію осіб, зазначених у пункті 24 цих Правил,
до Українського (обласного, міського) центру по профілактиці і
боротьбі зі СНІДом проводить лікувальний заклад за місцем
проживання або перебування обстежуваного.
27. На підставі результатів медичного обстеження комісія, до
складу якої входять фахівці відповідного профілю, робить висновок
щодо наявності (або відсутності) в обстежуваного ВІЛ-інфекції,
який у письмовій формі направляється до обласних (Київської,
Севастопольської міської) санепідстанцій та обласного (міського)
центру по профілактиці і боротьбі зі СНІДом.
28. Фахівці Українського (обласного, міського) центру по
профілактиці і боротьбі зі СНІДом повинні повідомити особам з
підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекції про наявність у них цієї
хвороби і попередити про необхідність заходів з метою запобігання
поширенню ВІЛ-інфекції та кримінальну відповідальність за свідоме
поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи. Факт попередження інфіковані зобов"язані засвідчити у
письмовій формі, у разі відмови від такого засвідчення складається
відповідний документ.
29. Після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції проводиться
епідеміологічне розслідування з метою виявлення джерел і шляхів
інфікування, а також осіб, які мали ризик заразитися від
інфікованої особи під час статевих або медичних контактів.
30. Результати епідеміологічного розслідування заносяться до
карт епідеміологічного розслідування, які знаходяться в обласних
(Київській, Севастопольській міських) санепідстанціях та обласних
(міських) центрах по профілактиці і боротьбі зі СНІДом і
використовуються для заходів щодо запобігання поширенню
ВІЛ-інфекції.
5. Облік ВІЛ-інфікованих
31. Усі ВІЛ-інфіковані перебувають на обліку. З метою
збереження лікарської таємниці облік таких осіб ведеться тільки у
територіальних або відомчих лікувально-профілактичних закладах, що
здійснюють медичне обстеження їх, а також обласних (Київській,
Севастопольській міських) санепідстанціях та обласних (міських)
центрах по профілактиці і боротьбі зі СНІДом.
32. Реєстрації підлягають особи з позитивними результатами
медичного обстеження.
У виняткових випадках при неможливості провести медичне
обстеження, особа може бути зареєстрована як ВІЛ-інфікована на
підставі позитивного результату медичного огляду.
33. Дитина, яка народилась у ВІЛ-інфікованих батьків,
вважається ВІЛ-інфікованою, якщо протягом року в неї зберігаються
антитіла до вірусу імунодефіциту людини. У разі смерті такої дитини у віці до одного року причина
смерті встановлюється на підставі результатів лабораторних
досліджень, клінічних і патологічних даних комісією, до складу
якої входять лікарі відповідного профілю. При встановленні
діагнозу ВІЛ-інфекції такі випадки підлягають реєстрації.
6. Порядок профілактичного нагляду
за ВІЛ-інфікованими
34. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД підлягають обов"язковому
профілактичному нагляду.
35. Профілактичний нагляд за ВІЛ-інфікованими здійснюється з
метою контролю за їх фізичним і психічним станом здоров"я,
своєчасного виявлення та лікування опортуністичних інфекцій,
проведення специфічної антивірусної терапії, психологічної
підтримки та консультування.
36. Профілактичний нагляд за ВІЛ-інфікованими проводиться
Українським центром, обласними, міськими центрами по профілактиці
і боротьбі зі СНІДом, а в регіонах, де центри не організовано, -
кабінетами інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання
або перебування ВІЛ-інфікованих.
37. ВІЛ-інфіковані беруться на облік в одному із закладів,
зазначених у пункті 36 цих Правил. Його керівник несе
відповідальність за організацію медичної допомоги ВІЛ-інфікованим,
забезпечує збереження лікарської таємниці.
Спеціалізовані види допомоги ВІЛ-інфікованим (хірургічна,
акушерсько-гінекологічна, стоматологічна тощо) надаються в
спеціально визначених лікувальних закладах відповідного профілю,
де створюються спеціалізовані бригади, виділяються приміщення та
обладнання. Медичний персонал цих бригад атестується з питань
додержання протиепідемічного режиму і заходів щодо запобігання
зараженню ВІЛ при виконанні службових обов"язків.
38. Періодичність клінічно-лабораторного обстеження
ВІЛ-інфікованого визначається станом хворого. Таке обстеження
повинно проводитися не рідше одного разу на рік.
39. Дані про стан здоров"я ВІЛ-інфікованого фіксуються у
відповідних документах, медичних картках амбулаторного та
стаціонарного хворого. Зазначені документи повинні зберігатися
окремо від медичних хворих з іншими діагнозами.
40. ВІЛ-інфіковані зобов"язані повідомляти свій діагноз
медичним працівникам у разі надання їм термінової медичної
допомоги.
41 Використання ВІЛ-інфікованих як об"єктів для випробування
медичних засобів, методів наукового вивчення, а також
фотографування, відео- чи кінозйомки для навчального процесу
можливе лише за їх письмовою згодою.