Постанова КМУ № 652 від 19.08.2015 Про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 19 серпня 2015 р. № 652
Київ
Про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами
Відповідно до підпункту 6 пункту 5 розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про вищу освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, що додається.
2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 550 “Деякі питання надання Міністерством освіти і науки і Державною службою інтелектуальної власності платних адміністративних послуг” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 40, ст. 1644; 2013 р., № 63, ст. 2283) такі зміни:
абзац перший пункту 1 постанови після слів “іноземних держав,” доповнити словами “та документів про вищу духовну освіту, виданих вищими духовними навчальними закладами,”;
пункт 7 переліку платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством освіти і науки і Державною службою інтелектуальної власності, затвердженого зазначеною постановою, у графі “Найменування послуги” після слів “іноземних держав” доповнити словами “, та документів про вищу духовну освіту, виданих вищими духовними навчальними закладами”.
Прем'єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 2015 р. № 652
ПОРЯДОК
державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає процедуру державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про вищу освіту” здобули вищу освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у вищих духовних навчальних закладах, статути (положення) яких зареєстровані в установленому законодавством порядку.
2. Державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання здійснює МОН на підставі заяви фізичної особи (власника документа про вищу духовну освіту, науковий ступінь та вчене звання) або клопотання релігійного центру (управління), що подається за умови наявності заяви фізичної особи.
Рішення МОН щодо державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання може бути оскаржено у судовому порядку.
3. Визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання здійснюється за рівнями та ступенями вищої освіти за галуззю знань “Богослов’я”.
4. Підставою для зарахування на навчання та/або на посади наукових чи науково-педагогічних працівників до вищого навчального закладу (наукової установи) осіб, які є власниками документів про вищу духовну освіту, наукові ступені, вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту”, є рішення вченої ради цього вищого навчального закладу (цієї наукової установи) щодо визнання зазначених документів.
Державне визнання документів про вищу духовну освіту
5. Документом, що засвідчує державне визнання документа про вищу духовну освіту, є свідоцтво про державне визнання документа про вищу духовну освіту, форму якого затверджує МОН.
6. Для державного визнання документа про вищу духовну освіту до МОН у зброшурованому вигляді подаються такі документи:
1) заява власника документа про вищу духовну освіту встановленого МОН зразка;
2) клопотання релігійного центру (управління) (за наявності);
3) засвідчені в установленому порядку:
копія документа про вищу духовну освіту, виданого до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту”;
копія додатка до документа про вищу духовну освіту або іншого документа, що містить інформацію про освітній рівень, кваліфікацію, тривалість, обсяг і зміст освітньої програми;
копія першої сторінки паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу власника документа про вищу духовну освіту;
копія документа про зміну імені власника документа про вищу духовну освіту (за наявності);
4) копії зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту документів та їх переклад на українську мову у разі видання таких документів іноземними вищими духовними навчальними закладами;
5) документ банківської установи про оплату адміністративної послуги з державного визнання документів про вищу духовну освіту.
Документи повертаються без розгляду протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви, якщо вони не подані у повному обсязі або подані з порушенням вимог щодо їх оформлення, про що повідомляється заявнику. Після врахування зауважень до документів вони можуть бути подані МОН повторно.
7. Процедура державного визнання документів про вищу духовну освіту складається з:
1) встановлення еквівалентності освітнього рівня та кваліфікації, здобутих у вищих духовних навчальних закладах, відповідному освітньому рівню системи освіти України;
2) ухвалення рішення про державне визнання (відмову у державному визнанні) документа про вищу духовну освіту.
Розгляд документів, поданих для державного визнання документів про вищу духовну освіту
8. Розгляд поданих документів здійснюється Комісією з державного визнання документів про вищу духовну освіту, яка встановлює еквівалентність рівня здобутої у вищих духовних навчальних закладах освіти освітньому рівню системи освіти України шляхом визначення відповідного або найбільш близького рівня та ступеня вищої освіти, за яким можливе визнання документа про вищу духовну освіту.
До складу Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту входять працівники МОН, представники Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН, вищих навчальних закладів, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у галузі знань “Богослов’я”.
Положення про Комісію з державного визнання документів про вищу духовну освіту та її персональний склад затверджуються МОН.
Члени Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту беруть участь у її роботі на громадських засадах.
9. Комісія з державного визнання документів про вищу духовну освіту, що є дорадчим органом МОН, приймає рішення про:
1) державне визнання документа про вищу духовну освіту;
2) відмову у державному визнанні документа про вищу духовну освіту у разі невідповідності освітнього рівня та кваліфікації, здобутих у вищих духовних навчальних закладах, відповідному освітньому рівню системи освіти України. Прийняття рішення про відмову у державному визнанні документа про вищу духовну освіту повинне бути обґрунтованим.
10. Засідання Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту вважається правоможним, якщо у його проведенні взяли участь не менш як дві третини затвердженого складу.
11. Рішення Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту про визнання поданого документа про вищу духовну освіту вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті її членів, які брали участь у засіданні, і затверджується наказом МОН.
12. На підставі рішення про визнання поданого документа про вищу духовну освіту МОН видає свідоцтво про державне визнання документа про вищу духовну освіту, інформація про що вноситься до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
13. Строк розгляду документів, поданих для державного визнання документа про вищу духовну освіту, становить 45 календарних днів з дати надходження усіх необхідних та належно оформлених документів.
14. У разі виявлення недостовірної інформації МОН приймає рішення про відмову у видачі свідоцтва про державне визнання документа про вищу духовну освіту або скасовує своє рішення про його видачу.
Державне визнання документів про наукові ступені
15. Документом, що засвідчує державне визнання документа про науковий ступінь, є документ про науковий ступінь державного зразка.
Особа після державного визнання документа про науковий ступінь та отримання диплома про науковий ступінь державного зразка вважається такою, що має відповідний науковий ступінь, з моменту його присудження вищим духовним навчальним закладом.
16. Для державного визнання документа про науковий ступінь до МОН подається атестаційна справа, яка складається з таких документів:
1) заява власника документа про науковий ступінь;
2) клопотання релігійного центру (управління) (за наявності);
3) засвідчені в установленому порядку:
копія першої сторінки паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу власника диплома про науковий ступінь;
копія документа про зміну імені власника диплома про науковий ступінь (за наявності);
копія диплома про науковий ступінь, отриманого до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту”;
копія документа про вищу освіту державного зразка або свідоцтва про державне визнання документа про вищу духовну освіту у разі визнання диплома доктора філософії (кандидата наук);
копія диплома доктора філософії (кандидата наук) у разі визнання диплома доктора наук;
копії письмових відгуків офіційних опонентів (рецензентів) (за наявності);
копія рішення спеціалізованої вченої ради (за наявності);
перелік наукових праць за темою дисертації (за наявності);
4) копії зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту документів та їх переклад на українську мову у разі видання таких документів іноземними вищими духовними навчальними закладами;
5) опис документів атестаційної справи.
Атестаційну справу брошурують у швидкозшивач без зав’язок.
До атестаційної справи додаються примірник дисертації (монографії), за результатами захисту якої особі було присуджено науковий ступінь, та копії опублікованих наукових статей за темою дисертації (за наявності), засвідчені в установленому порядку.
Документи повертаються без розгляду протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви, якщо вони не подані у повному обсязі або подані з порушенням вимог щодо їх оформлення, про що повідомляється заявнику. Після врахування зауважень до документів вони можуть бути подані МОН повторно.
17. Державне визнання документів про наукові ступені складається з:
1) встановлення відповідності наукового ступеня, присудженого вищим духовним навчальним закладом, освітньо-науковому або науковому рівню системи освіти України;
2) ухвалення рішення про державне визнання (відмову у державному визнанні) документа про науковий ступінь.
18. Державне визнання документів про наукові ступені, виданих вищими духовними навчальними закладами, можливе за умови дотримання вимог до дисертації як кваліфікаційної наукової праці відповідного рівня.
Державне визнання документів про вчені звання
19. Документом, що засвідчує державне визнання документа про вчене звання, є атестат про вчене звання державного зразка.
Особа після державного визнання документа про вчене звання та отримання атестата про вчене звання державного зразка вважається такою, що має відповідне вчене звання з моменту його присвоєння вищим духовним навчальним закладом.
20. Для державного визнання документа про вчене звання до МОН подається атестаційна справа, яка складається з таких документів:
1) заява власника документа про вчене звання;
2) клопотання релігійного центру (управління) (за наявності);
3) засвідчені в установленому порядку:
копія першої сторінки паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу власника диплома про вчене звання;
копія документа про зміну імені власника диплома про вчене звання (за наявності);
копія документа про вчене звання, отриманого до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту”;
копія документа про присвоєння вченого звання доцента у разі визнання документа про присвоєння вченого звання професора;
копія диплома доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук державного зразка;
копія документа, на підставі якого особі видано документ про вчене звання;
перелік опублікованих наукових праць;
копії наказів (інших документів) про зарахування на посади під час провадження науково-педагогічної діяльності;
4) копії зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту документів та їх переклад на українську мову у разі видання таких документів іноземними вищими духовними навчальними закладами;
5) опис документів атестаційної справи.
Атестаційну справу брошурують у швидкозшивач без зав’язок.
До атестаційної справи додаються копії опублікованих наукових статей, засвідчені в установленому порядку.
Документи повертаються без розгляду протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви, якщо вони не подані у повному обсязі або подані з порушенням вимог щодо їх оформлення, про що повідомляється заявнику. Після врахування зауважень до документів вони можуть бути подані МОН повторно.
21. Державне визнання документів про вчені звання складається з:
1) встановлення відповідності присвоєння вченого звання встановленим вимогам;
2) ухвалення рішення про державне визнання (відмову у державному визнанні) документа про вчене звання.
22. Державне визнання документів про вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, можливе з урахуванням провадження на момент визнання викладацької діяльності протягом п’яти років, у тому числі у вищих духовних навчальних закладах.
Розгляд документів, поданих для державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання
23. Розгляд поданих документів здійснюється Комісією з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання.
До складу Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання входять працівники МОН, представники Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН, вищих навчальних закладів, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності з галузі знань “Богослов’я”. Члени зазначеної Комісії повинні мати дипломи про наукові ступені зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Положення про Комісію з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання та її персональний склад затверджуються МОН.
Члени Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання беруть участь у її роботі на громадських засадах.
24. Комісія з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання, що є дорадчим органом МОН, приймає рішення про:
1) державне визнання документа про науковий ступінь або вчене звання;
2) відмову у державному визнанні документа про науковий ступінь або вчене звання у разі недотримання вимог пунктів 18 і 22 цього Порядку. Прийняття рішення про відмову у державному визнанні документа про науковий ступінь або вчене звання повинне бути обґрунтованим.
25. Засідання Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання вважається правоможним, якщо у його проведенні взяли участь не менш як дві третини затвердженого складу.
26. Рішення Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання про державне визнання документа про науковий ступінь або вчене звання вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті її членів, які брали участь у засіданні, і затверджується наказом МОН.
27. На підставі рішення про державне визнання документа про науковий ступінь або вчене звання МОН видає документ про науковий ступінь державного зразка або атестат про вчене звання державного зразка, інформація про що вноситься до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Відшкодування витрат на виготовлення дипломів про наукові ступені державного зразка та атестатів про вчені звання державного зразка здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
28. Строк розгляду документів, поданих для:
державного визнання документа про науковий ступінь, становить 60 календарних днів з дати надходження;
державного визнання документа про вчене звання, становить 30 календарних днів з дати надходження.
У разі надсилання запитів щодо отримання додаткової інформації, матеріалів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, строк розгляду продовжується на 30 календарних днів з дати надходження.
29. У разі виявлення недостовірної інформації МОН приймає рішення про відмову у видачі диплома про науковий ступінь державного зразка чи атестата про вчене звання державного зразка або скасовує своє рішення про його видачу.