Постанова КМУ № 922-2008-п від 16.10.2008 Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності у замкненій системі
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 жовтня 2008 р. N 922
Київ
Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки
поводження з генетично модифікованими
організмами та провадження генетично-інженерної
діяльності у замкненій системі
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити тимчасові критерії безпеки поводження з генетично
модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної
діяльності у замкненій системі, що додаються.
Прем"єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2008 р. N 922
ТИМЧАСОВІ КРИТЕРІЇ
безпеки поводження з генетично модифікованими
організмами та провадження генетично-інженерної
діяльності у замкненій системі
1. За тимчасовими критеріями визначається рівень ризику
генетично-інженерної діяльності у замкненій системі, під час
провадження якої використовуються генетично модифіковані організми
(далі - модифіковані організми).
Терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України
"Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні,
транспортуванні та використанні генетично модифікованих
організмів" ( 1103-16 ).
2. За величиною потенційного негативного впливу модифікованих
організмів встановлюється чотири рівні ризику:
перший - пов"язана з використанням модифікованих організмів
генетично-інженерна діяльність, результати якої не справляють
шкідливого впливу на здоров"я людей та навколишнє природне
середовище;
другий - пов"язана з використанням модифікованих організмів
генетично-інженерна діяльність, результати якої можуть справляти
незначний оборотний вплив на здоров"я людини та навколишнє
природне середовище;
третій - пов"язана з використанням модифікованих організмів
генетично-інженерна діяльність, результати якої можуть справляти
оборотний негативний вплив на здоров"я людини та навколишнє
природне середовище;
четвертий - пов"язана з використанням модифікованих
організмів генетично-інженерна діяльність, результати якої можуть
справляти необоротний негативний вплив на здоров"я людини та
навколишнє природне середовище, а також генетично-інженерна
діяльність, пов"язана з використанням модифікованих організмів,
вплив яких на здоров"я людей та навколишнє природне середовище не
вивчений.
3. Рівень ризику генетично-інженерної діяльності у замкненій
системі, під час провадження якої використовуються модифіковані
організми, затверджується МОН за поданням підприємства, установи
чи організації, які провадять таку діяльність, на підставі рішення
комісії з біологічної та генетичної безпеки проведення
генетично-інженерних робіт, утвореної при підприємстві, установі
чи організації.
З метою вжиття у разі потреби заходів спеціального захисту
зазначена комісія керується під час попереднього визначення рівня
ризику генетично-інженерної діяльності результатами оцінки ступеня
небезпеки модифікованого організму.
Оцінка ступеня небезпеки залежить від:
біологічних особливостей донорів та реципієнтів - інформація
про репродуктивні цикли, про природу патогенності, вірулентності,
токсичності та векторів перенесення хвороб; інформація про
присутність генів стійкості до лікарських препаратів тощо;
характеристики модифікованого організму - опис методики
отримання модифікованого організму, структури та кількості ДНК
вектора чи донора, що зберігається в кінцевій конструкції, рівень
експресії нового генетичного матеріалу;
особливостей впливу модифікованого організму на здоров"я
людини - токсичність і алергенність модифікованих організмів та їх
метаболітів, параметри патогенності; на навколишнє природне
середовище - фактори, що впливають на виживання, розмноження
модифікованих організмів у навколишньому природному середовищі,
можливість виникнення кумулятивних ефектів.
4. Генетично-інженерна діяльність першого і другого рівня
ризику не потребує вжиття заходів спеціального захисту і створення
особливих умов під час роботи з модифікованими організмами.
5. Генетично-інженерна діяльність третього і четвертого рівня
ризику прирівнюється за умовами до робіт з мікроорганізмами,
потенційно здатними до передачі збудників особливо небезпечних
інфекцій (мікроорганізми третьої та четвертої групи патогенності).