Рішення КСУ № 9 від 22.04.2008 У справі за конституційними поданнями 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ряду указів Президента України стосовно діяльності Ради національної безпеки і оборони України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України Про склад Ради національної безпеки і оборони України

 
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
 
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
у справі за конституційними поданнями 52 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) ряду указів Президента
України стосовно діяльності Ради національної
безпеки і оборони України та 50 народних депутатів
України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Указу Президента України
"Про склад Ради національної безпеки
і оборони України"

 
м. Київ Справа N 1-10/2008
22 квітня 2008 року
N 9-рп/2008

Конституційний Суд України у складі суддів:
 
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,
Шишкіна Віктора Івановича,
 
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними поданнями 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указів Президента України стосовно діяльності Ради національної безпеки і оборони України (далі - Рада).
 
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" є конституційні подання 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України.
 
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо конституційності зазначених у конституційних поданнях Указів Президента України.
 
Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України
 
у с т а н о в и в:
 
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 52 народних депутати України - 13 грудня 2006 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (далі - Указ N 1013).
 
Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.
 
2. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - 20 квітня 2007 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України .
 
Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.
 
3. Ухвалою Конституційного Суду України від 25 жовтня 2007 року N 43-уп/2007 конституційні провадження у цих справах об'єднано в одне конституційне провадження.
 
4. Проведений Конституційним Судом України порівняльно-правовий аналіз відповідних норм Конституції України щодо ініційованих у конституційних поданнях питань дає підстави для таких висновків.
 
4.1. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 106 Конституції України , відповідно до якої Президент України формує персональний склад Ради і своїми указами вводить у дію її рішення (частини четверта, сьома).
 
При виданні Указів N 1446 Президент України реалізував повноваження, що закріплені за ним саме в зазначених конституційних нормах.
 
Автори конституційних подань обґрунтовують їх тим, що укази Президента України з питань формування персонального складу Ради та введення в дію її рішень відповідно до частини четвертої статті 106 Конституції України мають скріплюватися підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
 
Зазначене твердження народних депутатів України не ґрунтується на положеннях пункту 18 частини першої, частини четвертої статті 106 Конституції України .
 
4.2. В аспекті конституційних подань Конституційний Суд України виходить з того, що окремо визначені у статті 107 Конституції України .
 
5. Укази Президента України N 864 .
 
Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Конституційного Суду України щодо ненормативності правових актів, викладеній в абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення від 23 червня 1997 року N 2-зп (справа про акти органів Верховної Ради України), яка полягає в тому, що "за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
 
У зв'язку з вичерпанням своєї дії зазначені Укази не можуть бути об'єктом конституційного контролю. Отже, питання щодо їх конституційності не належать до повноважень Конституційного Суду України.
 
5.1. Указ N 749 (справа щодо прописки), юрисдикція Конституційного Суду України поширюється лише на чинні нормативно-правові акти (пункт 5 мотивувальної частини), тому питання щодо конституційності нечинного правового акта непідвідомче Конституційному Суду України.
 
5.2. Непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях, відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для припинення конституційного провадження у справі.
 
Отже, конституційне провадження у справі в частині визнання неконституційними Указів N 749 підлягає припиненню.
 
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України , Конституційний Суд України
 
в и р і ш и в:
 
1. Визнати такими, що відповідають Конституції України .
 
2. Припинити конституційне провадження у справі в частині відповідності Конституції України - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях.
 
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
 
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

 
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ