Наказ МВС № 1008 від 30.09.2014 Про затвердження Положення про авіаційні військові частини Національної гвардії України
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
30.09.2014 № 1008
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 жовтня 2014 р.
за № 1274/26051
Про затвердження Положення про авіаційні військові частини Національної гвардії України
Відповідно до статті 2, частини шостої статті 5 Закону України „Про Національну гвардію України” та з метою визначення правових засад організації та порядку діяльності авіаційних військових частин Національної гвардії України, їх правового статусу, функцій та повноважень НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про авіаційні військові частини Національної гвардії України, що додається.
2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр
А.Б. Аваков
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
30.09.2014 № 1008
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 жовтня 2014 р.
за № 1274/26051
ПОЛОЖЕННЯ
про авіаційні військові частини Національної гвардії України
І. Загальні положення
1. Це Положення визначає призначення, основні завдання, функції, правовий статус авіаційних військових частин Національної гвардії України.
2. Авіаційні військові частини Національної гвардії України (далі - авіаційні військові частини) створюються в межах чисельності Національної гвардії України і призначені для використання державних повітряних суден з метою виконання функцій із забезпечення національної безпеки і оборони держави та захисту населення, які покладаються на Національну гвардію України.
3. У своїй діяльності авіаційні військові частини керуються Конституцією України, Повітряним кодексом України, Законом України “Про Національну гвардію України”, іншими законами, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
4. При виконанні завдань авіаційні військові частини взаємодіють з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами прокуратури, органами внутрішніх справ, Управлінням державної охорони України, Збройними Силами України, правоохоронними органами спеціального призначення, громадськими об’єднаннями та релігійними організаціями, а також спільно з адміністрацією та режимними органами об’єктів, що охороняються, та населенням.
ІІ. Завдання та функції авіаційних військових частин
1. Основними завданнями авіаційних військових частин є сприяння військовим частинам та підрозділам Національної гвардії України під час виконання ними службово-бойових завдань щодо захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
2. Основними функціями авіаційних військових частин є:
захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;
участь у забезпеченні громадської безпеки та в охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я громадян;
участь у здійсненні заходів, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також заходів щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов’язаних із припиненням терористичної діяльності;
участь у припиненні масових заворушень, що супроводжуються насильством над громадянами;
участь у відновленні правопорядку в разі виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, розблокуванні або припиненні протиправних дій у разі захоплення важливих державних об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
участь у підтриманні або відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій), що створюють загрозу життю та здоров’ю населення;
участь у відновленні конституційного правопорядку в разі здійснення спроб захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану;
виконання завдань територіальної оборони.
3. Військові частини відповідно до покладених на них завдань та функцій зобов’язані:
1) забезпечувати захист та охорону життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань;
2) уживати заходів щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій;
3) брати участь в антитерористичних операціях;
4) брати участь у заходах, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
5) виконувати завдання територіальної оборони;
6) брати участь у підтриманні та відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій), що створюють загрозу життю і здоров’ю населення;
7) виконувати заходи правового режиму воєнного та надзвичайного стану;
8) здійснювати заходи щодо вивчення мобілізаційних ресурсів, їх якісного відбору за призначенням, матеріально-технічного забезпечення приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності під час мобілізації;
9) у разі виконання покладених на авіаційні військові частини завдань підтримувати взаємодію із Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами;
10) відповідно до законодавства України проводити роботу з добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом на посади осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;
11) здійснювати документальне оформлення проходження служби військовослужбовцями у військових частинах, контролювати виконання в підпорядкованих підрозділах законодавства з питань проходження військової служби;
12) забезпечувати виконання службово-бойових завдань підрозділами (екіпажами) авіації, підвищувати рівень льотно-тактичної та льотно-методичної підготовки керівного та льотного складу;
13) перевозити особовий склад Національної гвардії України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України для виконання покладених на Національну гвардію України функцій;
14) здійснювати контроль за забезпеченням безпеки польотів (перельотів), дотриманням порядку використання повітряного простору України і режиму польотів повітряними суднами авіаційної військової частини;
15) здійснювати інженерно-авіаційне забезпечення підрозділів авіаційних військових частин та взаємодіяти з цих питань з відповідними структурами Міністерства оборони України, Повітряними Силами Збройних Сил України і науково-дослідними закладами, здійснювати авіаційне, тилове та технічне забезпечення підрозділів авіаційної військової частини;
16) проводити заходи щодо утримання авіаційної техніки, засобів її експлуатації та ремонту в справності і постійній готовності до виконання службово-бойових завдань;
17) здійснювати десантування особового складу підрозділів (загонів) спеціального призначення, рятувальних парашутно-десантних груп парашутним та безпарашутним способом, а також за допомогою спускових пристроїв у простих та складних метеоумовах, удень та вночі;
18) здійснювати пошуково-рятувальне забезпечення польотів;
19) здійснювати пошук і рятування під час виконання спеціальних завдань з ліквідації наслідків стихійного лиха, катастроф, аварій.
4. Авіаційні військові частини мають право:
1) залучати фахівців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до їх компетенції;
2) одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до їх компетенції.
5. Використання авіаційних військових частин не за призначенням забороняється.
ІІІ. Організація управління і забезпечення діяльності авіаційних військових частин
1. Безпосереднє керівництво авіаційною військовою частиною здійснює командир військової частини, який є прямим начальником особового складу військової частини. Командир авіаційної військової частини підпорядковується безпосередньо командувачеві Національної гвардії України.
2. Командир авіаційної військової частини та його заступники призначаються на посади і звільняються з посад командувачем Національної гвардії України.
3. Керівництво підпорядкованими підрозділами командир авіаційної військової частини здійснює особисто, через своїх заступників та управління військової частини (штаб, групу, службу).
4. Командир авіаційної військової частини:
відповідає за бойову і мобілізаційну готовність, успішне виконання військовою частиною службово-бойових завдань, бойову та спеціальну підготовку, за морально-психологічний стан особового складу, внутрішній порядок, збереження озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів військової частини, технічне, матеріальне, медичне, фінансове забезпечення, соціальний та правовий захист військовослужбовців військової частини та членів їх сімей;
приймає рішення щодо організації виконання завдань бойової служби;
керує військовою частиною на принципах єдиноначальності відповідно до законодавства України;
відповідає за виконання покладених на військову частину завдань;
при організації та проведенні польотів неухильно керується документами, що регламентують льотну роботу;
особисто відповідає за рішення, що ним приймаються, за правильне застосування підпорядкованих підрозділів (підлеглих) та успішне виконання ними поставлених завдань;
користується дисциплінарними правами командира полку;
здійснює керівництво військовим господарством військової частини;
організовує морально-психологічне та матеріально-технічне забезпечення бойової служби та здійснює контроль за його виконанням;
представляє інтереси військової частини у відносинах з іншими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями;
контролює виконання підпорядкованими підрозділами, військовослужбовцями та працівниками покладених на них обов’язків;
видає накази та розпорядження з питань діяльності військової частини;
укладає в установленому законодавством України порядку договори.
ІV. Організаційно-штатна структура та підпорядкування авіаційних військових частин
1. Структура авіаційних військових частин, у тому числі на особливий період, затверджується Міністром внутрішніх справ України за пропозицією командувача Національної гвардії України.
2. Штати авіаційних військових частин, у тому числі на особливий період, затверджуються командувачем Національної гвардії України.
3. Умовне найменування авіаційної військової частини складається із словосполучення „військова частина” та чотиризначного цифрового номера (наприклад „військова частина 2269”).
Дійсне найменування авіаційної військової частини складається із загальновійськового номера, штатного найменування, присвоєних почесних найменувань, а також назви державних нагород, якими нагороджена така частина (наприклад „Гвардійська авіаційна база Національної гвардії України”).
4. До авіаційних військових частин відносяться авіаційні бази, полки, ескадрильї.
V. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення військових частин
1. Фінансування діяльності військових частин здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
2. Військова частина є юридичною особою, реєстрація якої здійснюється у визначеному законодавством порядку, має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках.
3. Військові частини укладають договори відповідно до чинного законодавства України.
4. За військовими частинами з метою забезпечення їх діяльності та якісного виконання покладених на них завдань закріплюються в установленому порядку на праві оперативного управління будинки, споруди, передавальні пристрої, усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку.
5. Матеріально-технічне забезпечення авіаційних військових частин здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України через органи і підрозділи забезпечення Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.
Т.в.о. командувача
Національної гвардії України
генерал-лейтенант
О.В. Кривенко