Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність
Стаття 36. Звіт для органів нагляду

Ст. 36 ЗУ Про аудит та аудиторську діяльність від 21.12.2017 № 2258-VIII


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту підприємству, що становить суспільний інтерес, зобов’язаний інформувати орган, який відповідно до законодавства здійснює нагляд за таким підприємством про:

1) порушення законодавства з питань, що належать до компетенції органу нагляду;

2) суттєву загрозу або сумніви щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) відмову від висловлення думки або надання негативної чи модифікованої думки.

Суб’єкт аудиторської діяльності повинен повідомляти про будь-яку інформацію щодо питань, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, про яку йому стало відомо під час виконання завдання з обов’язкового аудиту юридичної особи, що має тісні зв’язки з підприємством, що становить суспільний інтерес, обов’язковий аудит фінансової звітності якого він також проводить. Для цілей цього абзацу під терміном "тісні зв’язки" слід розуміти ситуацію, коли дві або більше фізичних чи юридичних осіб пов’язані у будь-який із зазначених способів:

1) участь у формі власності безпосередньо або шляхом контролю 20 або більше відсотків акцій, що мають право голосу, або статутного капіталу підприємства;

2) контроль;

3) постійний зв’язок двох або більшої кількості осіб до однієї і тієї самої третьої особи шляхом контролю.

2. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, мають запровадити механізм взаємодії із суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності публічних акціонерних товариств та емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банків, страхових та фінансових установ.

3. Розкриття відповідно до цієї статті суб’єктом аудиторської діяльності або аудиторською мережею відповідної інформації органам нагляду не є порушенням договірного чи правового обмеження щодо розкриття інформації.