Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
Стаття 83. Закриття провадження у справі про банкрутство
Ст. 83 ЗУ Про банкрутство вiд 14.05.1992 № 2343-XII
1. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;
6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;
7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
{Пункт 10 частини першої статті 83 виключено на підставі Закону № 1258-VII від 13.05.2014}
11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
12) в інших випадках, передбачених законом.
2. Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
3. Про закриття провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала.
4. У випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.