Про благоустрій населених пунктів
Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів
Ст. 42 ЗУ Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV
1. До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:
1) порушенні встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;
2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;
3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;
4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;
5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;
6) самовільному зайнятті території об'єкта благоустрою населеного пункту;
7) пошкодженні вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів;
8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону;
9) забрудненні території населеного пункту;
10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.
2. Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.
3. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.
4. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.