Про державне оборонне замовлення
Стаття 8. Особливості здійснення закупівель продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом

Ст. 8 ЗУ Про державне оборонне замовлення від 03.03.1999 № 464-XIV


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

2. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом:

укладення державним замовником (або уповноваженим ним суб’єктом господарювання, що належить до сфери управління державного замовника) державного контракту з іноземною юридичною особою - виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, за умови надання в установленому законодавством порядку такому державному замовнику повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю;

укладення державним замовником державного контракту з вітчизняним суб’єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

3. У разі здійснення закупівлі продукції оборонного призначення в іноземної юридичної особи - виробника або постачальника такої продукції, робіт і послуг на суму, що перевищує п’ять мільйонів євро, обов’язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідних компенсацій.

Одержання Україною компенсацій здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), що укладається в письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юридичною особою.

Офсетним бенефіціаром, що отримує компенсації, може бути державний замовник або інший суб’єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника.

Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Для вирішення питань з організації та координації діяльності щодо проведення переговорів з іноземною юридичною особою про одержання Україною компенсацій, укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу офсетну комісію у складі представників державних замовників, інших державних органів, підприємств, установ, організацій.

Положення про офсетну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інформаційне, організаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності офсетної комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях компенсаційні (офсетні) договори можуть не укладатися. Рішення про неукладення компенсаційного (офсетного) договору приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.