Про фінансову реструктуризацію
Стаття 30. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. За порушення вимог цього Закону боржник несе таку відповідальність:

 

1) порушення свого обов’язку щодо розкриття інформації відповідно до вимог статті 10 цього Закону або порушення обов’язку щодо надання достовірної фінансової звітності відповідно до вимог статті 11 цього Закону - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 мінімальних заробітних плат;

 

2) відчуження свого майна під час проведення процедури фінансової реструктуризації без попередньої згоди залучених кредиторів (крім пов’язаних осіб) у порядку, визначеному частиною другою статті 23 цього Закону, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна;

 

3) прийняття ним рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) під час проведення процедури фінансової реструктуризації без попередньої згоди залучених кредиторів (крім пов’язаних осіб) у порядку, визначеному частиною другою статті 23 цього Закону, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 тисяч мінімальних заробітних плат;

 

4) переказ ним коштів без отримання попереднього дозволу залучених кредиторів, якщо отримання такого дозволу передбачено умовами договору про відстрочку, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі суми здійсненого переказу;

 

5) порушення ним вимог пункту 1 частини другої статті 21 цього Закону під час дії мораторію - тягне за собою накладення штрафу в розмірі суми виконаної вимоги;

 

6) порушення ним вимог пункту 3 частини другої статті 21 цього Закону під час дії мораторію - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості предмета застави (іпотеки).

 

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) та/або посадові особи боржника несуть субсидіарну відповідальність за порушення боржником вимог цього Закону, якщо таке порушення сталося з вини таких осіб.

 

2. За порушення вимог цього Закону залучений кредитор або пов’язана особа боржника несе таку відповідальність:

 

1) ненадання залученим кредитором фінансування боржнику, якщо надання такого фінансування передбачено затвердженим планом реструктуризації, погодженим таким залученим кредитором, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків суми ненаданого фінансування;

 

2) порушення залученим кредитором або пов’язаною особою боржника вимог пунктів 2 і 4 частини другої статті 21 цього Закону під час дії мораторію - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості майна, на яке було звернено стягнення або щодо якого було отримано володіння або контроль, а будь-яке таке майно має бути повернуто боржнику;

 

3) порушення залученим кредитором або пов’язаною особою боржника вимог пункту 5 частини другої статті 21 цього Закону під час дії мораторію - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 125 відсотків суми вимоги, щодо якої було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог;

 

4) порушення залученим кредитором умов договору про відстрочку щодо стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) протягом строку дії договору про відстрочку - тягне за собою накладення штрафу у розмірі стягненої заборгованості або вартості предмета застави (іпотеки), а залучений кредитор має повернути суму такої заборгованості або предмет застави (іпотеки) боржнику.

 

3. Невиконання арбітражного рішення, винесеного в порядку, передбаченому статтею 16 цього Закону, стороною, щодо якої було винесене таке рішення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі мінімальних заробітних плат.

 

4. Санкції, передбачені цією статтею, застосовуються:

 

до банків - Національним банком України;

 

до інших фінансових установ - Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;

 

до інших осіб - органом, визначеним Кабінетом Міністрів України.

 

Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів спрямовуються до Державного бюджету України.