Про мисливське господарство та полювання
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами
Ст. 3 ЗУ Про мисливське господарство та полювання від 22.02.2000 № 1478-III
Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб. { Частина п'ята статті 3 в редакції Закону N 1827-VI від 21.01.2010 }
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом. { Абзац шостий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI від 21.01.2010 }
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб. { Частина п'ята статті 3 в редакції Закону N 1827-VI від 21.01.2010 }
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом. { Абзац шостий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI від 21.01.2010 }
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ