Про охорону дитинства
Стаття 17. Право дитини на майно

Ст. 17 ЗУ Про охорону дитинства від 26.04.2001 № 2402-III


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

{ Частина третя статті 17 в редакції Закону N 3234-VI від 19.04.2011 }

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла. { Частина четверта статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2435-VI від 06.07.2010 }

Інші майнові права дитини та порядок їх захисту встановлюються законами України.