Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей
Стаття 15. Запобігання бездомності осіб із груп ризику

1. До груп ризику щодо втрати житла або права на його використання належать:

 

діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа;

 

мешканці гуртожитків, для яких таке житло є єдиним місцем проживання;

 

особи, які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо.

 

2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до груп ризику належать:

 

особи, які страждають на психічні розлади;

 

особи, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм;

 

недієздатні та обмежено дієздатні особи.

 

3. З метою запобігання бездомності осіб із груп ризику місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують:

 

виконання законодавства щодо збереження та захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, мешканців гуртожитків;

 

розвиток житлового фонду соціального призначення;

 

влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання;

 

сприяння у встановленні опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними повнолітніми особами;

 

надання послуг особам, хворим на наркоманію та хронічний алкоголізм;

 

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед осіб груп ризику, спрямованої на збереження їх житла.