Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)
Стаття 18-2. Особливості приватизації окремих груп об’єктів

1. Приватизація об’єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання для цілей оренди майна;

2) продаж нежитлових приміщень, будівель та споруд, які згідно із законодавством можуть бути об’єктами приватизації, незалежно від підпорядкування здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;

3) майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням господарського суду (якщо господарський суд прийняв постанову про його ліквідацію), передається ліквідаційною комісією відповідному державному органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах;

4) державний орган приватизації з власної ініціативи приймає рішення про приватизацію об’єктів групи А, які утворюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежитлових приміщень, об’єктів, щодо яких скасовано заборону на приватизацію в установленому законом порядку, та інших неприватизованих об’єктів групи А.

2. Приватизація об’єктів групи Д здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва".

3. Приватизація об’єктів групи Ж здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) уповноважені органи управління разом з пропозиціями стосовно включення об’єктів соціально-культурного призначення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об’єктів соціально-культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об’єктів;

2) державні органи приватизації погоджують з відповідними місцевими державними адміністраціями переліки об’єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації. У разі якщо протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації не надійшла відповідь щодо погодження переліку таких об’єктів, поданий перелік вважається погодженим.

Місцеві державні адміністрації, які не дали згоди на приватизацію об’єктів соціально-культурного призначення, подають державному органу приватизації інформацію про джерела фінансування утримання об’єкта, а також відповідні гарантії щодо його утримання, які полягають у поданні письмових зобов’язань щодо обсягів та строків фінансування;

3) об’єкти соціально-культурного призначення приватизуються шляхом їх продажу єдиним майновим комплексом із збереженням профілю діяльності. Продаж окремих об’єктів нерухомості санаторно-курортних закладів та закладів туризму не допускається;

4) об’єкти соціально-культурного призначення, які не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані за погодженням з органами місцевого самоврядування та відповідними місцевими державними адміністраціями;

5) підприємство або господарське товариство, яке більше ніж п’ять років утримує за рахунок власних коштів у належному стані об’єкт соціально-культурного призначення, має першочергове право на викуп такого об’єкта.