Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків
Стаття 8. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту "г" підпункту 2 та підпункту 5 пункту 10 цієї статті, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Цей Закон, крім пунктів 5, 6, 9, 9-1 та 10 цієї статті, діє до прийняття Верховною Радою України у зв’язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні рішення щодо втрати ним чинності, але не пізніше ніж до 1 січня 2017 року, крім пункту 9-1 цієї статті, який діє до 1 січня 2019 року.

2. На період дії цього Закону закони України та інші нормативно-правові акти у сфері банківської діяльності діють з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

3. На банки, у яких держава володіє акціями в обсязі не менше ніж 75 відсотків плюс одна акція (крім державних банків), банки, в яких діагностичне обстеження на вимогу Національного банку України не проводилося, поширюються положення статті 2 цього Закону, а також, за умови відповідності визначеним Національним банком України критеріям, положення статті 5 цього Закону.

4. Капіталізація банку, у якому держава володіє часткою понад 75 відсотків (крім державних та санаційного банку), здійснюється за результатами діагностичного обстеження, а також аналізу господарсько-фінансової діяльності банку з урахуванням положень статті 2 цього Закону.

{Пункт 5 статті 8 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

6. Дія цього Закону не поширюється на державні банки, крім положень підпунктів 5-7 частини першої, частини другої та частини третьої статті 2, підпункту 1 частини другої статті 3 та цього пункту. Капіталізація державних банків здійснюється у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

При здійсненні капіталізації державних банків відповідно до цього Закону вимоги статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині оцінки ринкової вартості акцій таких державних банків та вартості державних облігацій України, що передаються до статутного капіталу державного банку, не застосовуються.

Рішення про приватне розміщення акцій державного банку, затвердження результатів укладення договорів з першими власниками у процесі приватного розміщення акцій, результатів приватного розміщення акцій, звіту про результати приватного розміщення акцій державного банку на підставі актів Кабінету Міністрів України про збільшення статутного капіталу такого банку із збереженням у власності держави 100 відсотків акцій приймає виконавчий орган державного банку, якщо інше не визначено його статутом.

7. Банки-нерезиденти чи банківські групи - нерезиденти, що беруть участь у збільшенні капіталу банків-резидентів України, власниками яких вони є чи є одним із власників, не потребують отримання ними погодження Національного банку України на таке збільшення та набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій та/або концентрацію.

8. Протягом дії цього Закону зобов’язання неплатоспроможного банку в іноземній валюті передаються перехідному (приймаючому) банку в національній валюті в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день початку запровадження процедури виведення Фондом банку з ринку.

9. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право встановлювати розмір річної ставки регулярного збору, у тому числі диференційованого, відмінний від того, що встановлений в абзаці першому частини першої статті 22 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

9-1. Національний банк України не відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних з підстав, визначених у пункті 1, абзацах першому, третьому пункту 4 та пункті 4-1 частини першої статті 75; пункті 2 частини першої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за умови подання банком Національному банку України програми капіталізації/плану реструктуризації, складених, у тому числі, за результатами діагностичного обстеження, а також плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність з вимогами законодавства щодо операцій з пов’язаними з банком особами та забезпечення виконання зазначених програм/планів у визначені в них строки.

10. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

а) доповнити статтею 7-1 такого змісту:

"Стаття 7-1. Особливості забезпечення стабільності банківської системи

Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, у тому числі особливості підтримання ліквідності банків, застосування економічних нормативів, формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджувати обмеження на їх діяльність, у тому числі обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Наявність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджується відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, повноваження якої визначаються указом Президента України";

б) в абзаці другому пункту 5 частини першої статті 68 слова "зазначенням суми кредиту" замінити словами "зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту";

2) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

а) пункт 3 частини чотирнадцятої статті 34 виключити;

б) частину другу статті 58 після слів "у разі" доповнити словами "прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків";

в) у пункті 2 частини першої статті 75 слова "у строк з вини банку" замінити словами "банком у встановлений законодавством України строк";

г) частину третю статті 79 викласти у такій редакції:

"Оскарження рішення або дії Національного банку України не зупиняє їх виконання. Забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України про застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до закону, заходів впливу, санкцій, відкликання (позбавлення) відповідних ліцензій, виданих Національним банком України, не допускається";

{Підпункт 3 пункту 10 статті 8 втратив чинність на підставі Закону N 1404-VIII від 02.06.2016}

4) у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564; 2014 р., № 33, ст. 1162):

а) в абзаці першому частини дев’ятої статті 39 слово та цифри "4 і 5" замінити цифрами "2-4";

б) абзаци другий та третій частини другої статті 41 після слів "здійснення узгоджених дій" доповнити словами "та/або концентрацію";

в) у статті 41-1:

у частині першій:

абзац перший доповнити словами та цифрами "у спосіб, визначений пунктами 3 та 5 частини другої статті 39 цього Закону";

в абзаці другому слова "за рахунок коштів державного бюджету" замінити словами "за рахунок державного бюджету";

у частині другій після слів "у виведенні неплатоспроможного банку з ринку" доповнити словами та цифрами "у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 цього Закону";

абзац другий частини п’ятої після слів "здійснення узгоджених дій" доповнити словами "та/або концентрацію";

г) у статті 42:

в абзаці першому частини першої слова "неплатоспроможного банку" замінити словами "одного або декількох неплатоспроможних банків";

в абзацах другому та третьому частини дев’ятої слова "здійснення узгоджених дій" доповнити словами "та/або концентрацію";

пункт 3 частини сімнадцятої викласти у такій редакції:

"3) його утворення здійснюється після отримання письмового зобов’язання інвестора щодо придбання перехідного банку та зарахування інвестором коштів на накопичувальний рахунок, відкритий йому у Національному банку України, у розмірі, визначеному фондом. Національний банк України застосовує режим блокування коштів на цьому рахунку до укладення Фондом з інвестором договору купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку";

ґ) пункт 4 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити абзацом другим такого змісту:

"До перехідного банку, створеного відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на дату втрати ним статусу перехідного застосовуються вимоги пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи". Розмір статутного капіталу такого банку, на дату втрати ним статусу перехідного, не може бути меншим ніж розмір статутного капіталу, встановлений Національним банком України на визначену дату для банків, що утворені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" - 120 мільйонів гривень";

5) у підпункті 11 пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057):

в абзацах десятому та одинадцятому цифру "8" замінити цифрою "9";

в останньому абзаці слово "систематичного" замінити словами "встановлено систематичне".

11. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.