Цивільний кодекс України
Стаття 215. Недійсність правочину

Ст. 215 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV


Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Додатково дивись
Постанову ПВС №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"