Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 56. Права потерпілого

1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

 

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Кодексом;

 

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

 

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

 

4) заявляти відводи та клопотання;

 

5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;

 

6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

 

7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;

 

8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

 

9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

 

10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;

 

11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;

 

12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

 

13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;

 

14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.

 

2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:

 

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

 

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

 

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

 

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

 

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

 

3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

 

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

 

2) брати участь у судовому провадженні;

 

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

 

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;

 

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

 

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

 

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.