Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 68. Перекладач

1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

 

2. Перекладач має право:

 

1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;

 

2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

 

3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

 

4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

 

3. Перекладач зобов’язаний:

 

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

 

2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

 

3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;

 

4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

 

4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки.

 

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.