Про холдингові компанії в Україні
Стаття 7-1. Особливості утворення та діяльності Державної керуючої холдингової компанії

1. Засновником та єдиним акціонером Державної керуючої холдингової компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

2. Статутний капітал Державної керуючої холдингової компанії формується за рахунок належних державі акцій державних холдингових компаній, часток (паїв) держави у статутних капіталах господарських товариств, а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення її діяльності. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передане до статутного капіталу Державної керуючої холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання.

3. Здійснюючи повноваження щодо реалізації прав держави як власника, Кабінет Міністрів України:

1) затверджує статут Державної керуючої холдингової компанії та вносить до нього зміни;

2) приймає рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу Державної керуючої холдингової компанії;

3) затверджує положення про наглядову раду, правління та ревізійну комісію Державної керуючої холдингової компанії та вносить до них зміни;

4) обирає членів наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії, затверджує умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з ними, встановлює розмір їх винагороди, визначає особу, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради;

5) приймає рішення про припинення повноважень членів наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії;

6) обирає голову правління Державної керуючої холдингової компанії та достроково припиняє його повноваження;

7) погоджує рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

8) затверджує річний фінансовий план Державної керуючої холдингової компанії, вносить у нього зміни та доповнення;

9) затверджує річний звіт Державної керуючої холдингової компанії;

10) затверджує висновки ревізійної комісії Державної керуючої холдингової компанії;

11) приймає рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту правління, звіту ревізійної комісії Державної керуючої холдингової компанії;

12) приймає рішення про реорганізацію чи ліквідацію Державної керуючої холдингової компанії.

4. З метою захисту прав держави як власника у Державній керуючій холдинговій компанії створюється наглядова рада.

Наглядова рада обирається у кількості семи осіб. Персональний склад наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її загального складу, Кабінет Міністрів України протягом одного місяця має обрати решту членів наглядової ради.

Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність. Вимоги до членів наглядової ради встановлюються законом, статутом та положенням про наглядову раду Державної керуючої холдингової компанії.

Кандидати в члени наглядової ради і члени наглядової ради повинні мати повну вищу освіту, досвід роботи на керівних посадах не менше п'яти років упродовж останніх десяти років.

5. До виключної компетенції наглядової ради належать:

1) визначення пріоритетних напрямів діяльності (розвитку), стратегічних цілей Державної керуючої холдингової компанії;

2) прийняття рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

3) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Державної керуючої холдингової компанії;

4) обрання голови наглядової ради з числа її членів;

5) прийняття рішень про кількісний склад правління та ревізійної комісії Державної керуючої холдингової компанії;

6) обрання членів правління Державної керуючої холдингової компанії за поданням голови правління та дострокове припинення їх повноважень;

7) затвердження умов цивільно-правових договорів, які укладатимуться з членами правління Державної керуючої холдингової компанії, встановлення розміру їх винагороди;

8) обрання членів ревізійної комісії Державної керуючої холдингової компанії, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

9) прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить понад 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Державної керуючої холдингової компанії, а також правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість;

10) прийняття рішень про збільшення зобов’язань Державної керуючої холдингової компанії на величину, що перевищує 10 відсотків її статутного капіталу;

11) прийняття рішень про придбання Державною керуючою холдинговою компанією 10 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутному капіталі інших юридичних осіб;

12) оцінка виконання основних показників стратегії розвитку Державної керуючої холдингової компанії;

13) затвердження річної фінансової звітності Державної керуючої холдингової компанії;

14) прийняття рішення про частину чистого прибутку Державної керуючої холдингової компанії, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів;

15) вирішення інших питань, віднесених законом до компетенції наглядової ради.

6. Повноважні представники держави голосують на засіданні наглядової ради Державної керуючої холдингової компанії відповідно до завдань щодо голосування з кожного питання, внесеного до порядку денного, наданих органами державної влади, які вони представляють.

7. Виконавчим органом Державної керуючої холдингової компанії є правління.

До компетенції правління належать:

1) розробка проекту пріоритетних напрямів діяльності (розвитку) Державної керуючої холдингової компанії, його стратегічних цілей (цілей розвитку) та їх подання для затвердження наглядовій раді;

2) підготовка фінансового плану Державної керуючої холдингової компанії;

3) реалізація права акціонера стосовно корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

4) затвердження структури і штатного розпису апарату Державної керуючої холдингової компанії з урахуванням затвердженої наглядовою радою загальної чисельності працівників Державної керуючої холдингової компанії;

5) розгляд і подання Кабінету Міністрів України та наглядовій раді річного звіту і балансу Державної керуючої холдингової компанії, а також інформації про діяльність корпоративних підприємств та відокремлених структурних підрозділів Державної керуючої холдингової компанії;

6) ініціювання створення корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, розроблення проектів їх установчих документів;

7) внесення наглядовій раді пропозиції про реорганізацію і ліквідацію корпоративних підприємств;

8) затвердження статутів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії та здійснення контролю за їх дотриманням;

9) прийняття рішень про кількісний склад наглядових рад та правлінь корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з їх членами, та встановлення розміру їх винагороди;

10) обрання голів наглядових рад корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії з числа членів правління Державної керуючої холдингової компанії, прийняття рішень про припинення їх повноважень;

11) обрання членів наглядових рад корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії з числа керівників самостійних структурних підрозділів апарату Державної керуючої холдингової компанії, представників органів виконавчої влади та громадськості, прийняття рішень про припинення їх повноважень;

12) внесення пропозиції наглядовим радам корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії щодо кандидатур членів їх правлінь;

13) погодження проектів пріоритетних напрямів діяльності (розвитку) корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії, їх стратегічних цілей (стратегій розвитку);

14) затвердження річних фінансових та інвестиційних планів, а також інвестиційних планів на середньострокову перспективу (3-5 років) корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії та здійснення контролю за їх виконанням у встановленому порядку;

15) координація реалізації спільних проектів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

16) координація фінансової діяльності корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

17) проведення моніторингу фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

18) забезпечення проведення щорічних аудиторських перевірок корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

19) розгляд матеріалів, складених за результатами перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності Державної керуючої холдингової компанії та її корпоративних підприємств, а також звітів керівників корпоративних підприємств, прийняття рішень за його результатами;

20) забезпечення надання розпоряднику Єдиного реєстру об’єктів державної власності інформації про наявність і поточний стан майна об'єктів державної власності та будь-які зміни в їх стані;

21) забезпечення проведення інвентаризації майна корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку;

22) забезпечення проведення екологічного аудиту корпоративних підприємств Державної керуючої холдингової компанії;

23) надання орендодавцям об'єктів державної власності згоди на оренду державного майна і пропозицій щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна;

24) забезпечення управління і збереження матеріальних носіїв секретної інформації та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці.

Правління вирішує також інші питання діяльності Державної керуючої холдингової компанії, крім тих, що віднесені законом до компетенції Кабінету Міністрів України та наглядової ради.

8. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Державної керуючої холдингової компанії створюється ревізійна комісія. До складу ревізійної комісії мають входити представники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та аудитори.