Постанова КМУ № 1096-2012-п від 28.11.2012 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 653

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 28 листопада 2012 р. № 1096
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 653

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 653 “Про порядок продажу суб’єктам підприємницької діяльності дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 19, ст. 697; 2006 р., № 4, ст. 168; 2011 р., № 31, ст. 1329) зміни, що додаються.

Прем"єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 листопада 2012 р. № 1096

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 653

1. У назві та постановляючій частині постанови слова “суб’єктам підприємницької діяльності” виключити;

2. Порядок продажу суб’єктам підприємницької діяльності дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджений зазначеною постановою, викласти у такій редакції:

“ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 травня 1998 р. № 653
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 28 листопада 2012 р. № 1096)

ПОРЯДОК
продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

1. Цей Порядок визначає процедуру продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зокрема виробів з них (далі - цінності), з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (далі - Фонд).

2. Продаж цінностей з Фонду здійснюється Державним сховищем дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (далі - Сховище) на підставі рішення Мінфіну в обсягах, необхідних для:

задоволення виробничих, наукових, соціально-культурних, інвестиційних та інших потреб держави;

продажу суб’єктам господарювання;

продажу Національному банку банківських металів;

продажу на світовому ринку;

продажу на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.

3. Обсяги продажу цінностей з Фонду визначаються Мінфіном за зверненням Сховища. При цьому пріоритетне право на придбання цінностей надається суб’єктам господарювання для виконання державних замовлень та задоволення інших потреб держави.

4. Продаж цінностей здійснюється на підставі договору купівлі-продажу після попередньої оплати їх вартості.

5. Окремі вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння за рішенням утвореної Мінфіном комісії можуть бути продані на аукціоні.

Положення про комісію, її склад та порядок продажу на аукціоні зазначених виробів затверджуються Мінфіном.

6. Суб’єкти господарювання з метою купівлі цінностей подають до Сховища письмові звернення, в яких зазначаються:

мета купівлі цінностей;

найменування цінностей (дорогоцінні метали за видами продукції (із зазначенням марки, ДСТУ, ТУ для афінованих дорогоцінних металів), дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння відповідно до термінів, визначених законодавством);

кількість цінностей (дорогоцінні метали - у грамах із зазначенням чистої ваги дорогоцінного металу, дорогоцінне каміння - у каратах, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння - у грамах);

дані суб’єкта господарювання (для юридичної особи - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження; для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті).

До звернення додається завірена підписом фізичної особи - підприємця або керівника юридичної особи копія документа, який підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця або юридичної особи в органах державної податкової служби.

7. Реєстрація звернення суб’єкта господарювання проводиться Сховищем у день його надходження.

Документи, подані суб’єктом господарювання не в повному обсязі, повертаються Сховищем суб’єкту господарювання без розгляду.

8. За наявності у Фонді достатньої кількості цінностей та економічної доцільності їх продажу Сховище протягом двох днів з дня реєстрації звернення суб’єкта господарювання подає до Мінфіну письмове звернення, в якому зазначаються:

дані суб’єкта господарювання, що звернувся до Сховища з метою придбання цінностей з Фонду (для юридичної особи - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження; для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

найменування цінностей та їх кількість (дорогоцінні метали - у грамах із зазначенням лігатурної та чистої ваги, дорогоцінне каміння - у каратах, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - у грамах).

Сховище додає до звернення копію звернення відповідного суб’єкта господарювання.

9. У разі відсутності достатньої кількості цінностей у Фонді Сховище протягом двох днів з дня реєстрації звернення суб’єкта господарювання повідомляє йому про це листом.

10. У разі продажу з Фонду банківських металів Національному банку Сховище подає Мінфіну письмове звернення, в якому зазначаються:

мета продажу банківських металів;

найменування банківських металів за видами продукції із зазначенням марки, ДСТУ, ТУ;

кількість банківських металів у грамах із зазначенням лігатурної та чистої ваги;

відомості щодо вартості банківських металів;

підтвердження Національного банку щодо згоди на придбання банківських металів.

11. Рішення про продаж або відмову у продажу цінностей приймається Мінфіном у строк не пізніше 15 робочих днів з дати надходження звернення Сховища та надсилається Сховищу.

12. У продажу цінностей відмовляється у разі:

виявлення недостовірної інформації у документах, поданих суб’єктом господарювання;

відсутності передбачених законодавством для подачі Мінфіну звітів про операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням суб’єкта господарювання, що звернувся до Сховища з метою купівлі цінностей;

недоцільності продажу цінностей виходячи з потреб економіки, а також кон’юнктури ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

13. На підставі рішення Мінфіну про продаж цінностей Сховище укладає із суб’єктом господарювання або Національним банком відповідно договір купівлі-продажу цінностей або договір купівлі-продажу банківських металів. Невід’ємною частиною договору є протокол погодження ціни на цінності або банківські метали.

14. Продаж цінностей здійснюється за ринковими цінами.

Продаж виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння на аукціоні здійснюється за найвищими цінами, що склалися під час проведення аукціону, але не нижче ринкових.

15. До цінностей, що реалізуються Сховищем, повинні додаватися:

для дорогоцінних металів - копія документа, який підтверджує якість металу;

для дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - копія експертного висновку Державного гемологічного центру.

16. Суб’єкт господарювання має право на перевірку якості цінностей, їх комплектності, міри ваги та ціни. Сховище зобов’язане на вимогу суб’єкта господарювання надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документ, що підтверджує формування ціни, та забезпечити іншою необхідною інформацією про придбані цінності.”.