Постанова КМУ № 1496-99-п від 16.08.1999 Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу

Постанова КМУ № 1496-99-п від 16.08.1999 Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 серпня 1999 р. N 1496
Київ
Про Концепцію адаптації законодавства України
до законодавства Європейського Союзу

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 716 ( 716-2003-п ) від 15.05.2003 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Концепцію адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу (далі - Концепція), що
додається.
2. Центральним органам виконавчої влади покласти положення
Концепції в основу щорічних планів роботи з адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу і
забезпечити їх врахування під час здійснення заходів, спрямованих
на реалізацію Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу,
затвердженої Указом Президента України від 11 червня 1998 р.
N 615 ( 615/98 ).

Прем"єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 39
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 серпня 1999 р. N 1496
КОНЦЕПЦІЯ
адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу
1. Загальні положення

Адаптація законодавства України до законодавства
Європейського Союзу (ЄС) є процесом зближення та поступового
приведення законодавства України у відповідність із законодавством
ЄС.
Законодавство ЄС складається з:
Договору про заснування Європейського співтовариства вугілля
і сталі 1951 року, Договору про заснування Європейського
економічного співтовариства 1957 року і Договору про заснування
Європейського Співтовариства з атомної енергії 1957 року, з
наступними змінами і доповненнями;
положень, директив та інших актів нормативного характеру, які
приймаються компетентними органами Європейських Співтовариств;
міжнародних угод, однією із сторін яких є Європейські
Співтовариства;
рішень Суду Європейських Співтовариств, якими дається
офіційне тлумачення відповідних правових норм.
Адаптація законодавства проводиться з метою:
забезпечення відповідності законодавства України
зобов"язанням, що випливають з Угоди про партнерство і
співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та
їх державами-членами від 14 червня 1994 р. ( 998_012 ) (далі -
УПС), інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва
України з ЄС;
розвитку національного законодавства у напрямі його зближення
із законодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в
Україні проектів актів законодавства;
створення правової бази для інтеграції України до ЄС.
Процес адаптації охоплює всі сфери законодавства, визначені в
УПС, зокрема в частині другій статті 51.
До пріоритетних належать ті сфери законодавства, від
зближення яких залежить зміцнення економічних зв"язків України та
держав - членів ЄС і які регулюють відносини, пов"язані з:
підприємницькою діяльністю;
захистом конкуренції;
банкрутством;
захистом прав інтелектуальної власності;
митним регулюванням;
транспортом та зв"язком;
стандартами і сертифікацією.
Інші пріоритетні сфери адаптації законодавства визначаються
Міжвідомчою координаційною радою з адаптації законодавства України
до законодавства ЄС (далі - Міжвідомча координаційна рада). При
цьому враховуються рекомендації Ради і Комітету з питань
співробітництва між Україною та Європейським Союзом, а також їх
українських частин.
2. Етапи адаптації законодавства
Адаптація законодавства є планомірним процесом, що включає
три окремих етапи, на кожному з яких досягається певний ступінь
відповідності законодавства України законодавству ЄС у визначених
цією Концепцією сферах.
На першому етапі, що триває в даний період, перевага повинна
надаватися:
розвитку відповідно до вимог, визначених у Декларації, що
прийнята Європейською Радою на Копенгагенському саміті у червні
1993 р., правової системи в Україні, яка б сприяла досягненню
стабільності у суспільстві, гарантувала верховенство права, права
людини і забезпечувала функціонування ринкової економіки;
приведенню законодавства України у відповідність з вимогами
УПС та інших міжнародних договорів, які стосуються співробітництва
України та ЄС;
розвитку законодавства України за визначеними цією Концепцією
або Міжвідомчою координаційною радою пріоритетними сферами у
напрямі його поступового зближення із законодавством ЄС.
На другому етапі процес адаптації законодавства
зосереджується на таких завданнях:
перегляд законодавства України у сферах, визначених частиною
другою статті 51 УПС, з метою забезпечення його приблизної
відповідності законодавству ЄС;
правове забезпечення створення зони вільної торгівлі між
Україною та ЄС і підготовка до асоційованого членства України в
ЄС.
Третій етап адаптації законодавства залежатиме від укладення
Угоди про асоційоване членство України в ЄС та включатиме період
підготовки розширеної програми гармонізації законодавства України
із законодавством ЄС з метою забезпечення інтеграції України до
спільного ринку ЄС.
3. Механізм адаптації законодавства
Діяльність з адаптації законодавства повинна провадитися як
складова, інтегральна частина нормотворчої діяльності органів
виконавчої влади на основі єдиної системи планування, координації
та контролю.
Органи виконавчої влади відповідають за здійснення заходів з
адаптації законодавства згідно з їх компетенцією, що визначається
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня
1998 р. N 852 ( 852-98-п ) "Про запровадження механізму адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу".
Функції координації та контролю за діяльністю органів
виконавчої влади з адаптації законодавства виконуватиме Мін"юст, а
координацію цієї діяльності забезпечуватиме Міжвідомча
координаційна рада, що утворена при Мін"юсті.
Діяльність з адаптації законодавства в Україні
провадитиметься за відповідними планами роботи органів виконавчої
влади з адаптації законодавства, які розроблятимуться в порядку,
що визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою виконання визначених цією Концепцією завдань
Кабінетом Міністрів України встановлюватимуться додаткові вимоги
щодо порядку розроблення проектів нормативно-правових актів
України з урахуванням основних положень законодавства ЄС.
У процесі розроблення проектів актів законодавства, що
підлягають адаптації, центральні органи виконавчої влади
керуватимуться основними положеннями відповідних актів
законодавства ЄС.
Для забезпечення приблизної адекватності законодавства
України і законодавства ЄС у процесі провадження нормотворчої
діяльності враховуватимуться основні положення актів законодавства
ЄС настільки, наскільки це доцільно для України з огляду на
економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних
правових норм, адаптованих до вимог законодавства ЄС.
При здійсненні заходів з адаптації законодавства центральні
органи виконавчої влади керуватимуться методичними рекомендаціями,
що розроблятимуться Мін"юстом.
Впровадження адаптованого законодавства
Впровадження адаптованого законодавства, яке є найважливішим
елементом процесу адаптації законодавства, потребуватиме утворення
відповідних структур та розроблення дієвих механізмів, належного
професійного рівня та технічного оснащення працівників органів
виконавчої влади, запровадження ефективного механізму судового
захисту прав та інтересів учасників правовідносин, які виникають
на основі цих норм.
Передбачається, що:
органи, уповноважені контролювати впровадження адаптованого
законодавства, прийматимуть відповідні нормативні акти, спрямовані
на виконання цієї функції в повному обсязі;
органи сертифікації та випробувальні лабораторії
здійснюватимуть перевірку і підтвердження відповідності продукції
(товарів, послуг) вимогам нормативних актів України, приведених у
відповідність із законодавством ЄС;
буде забезпечено належний рівень навчання з питань
законодавства ЄС державних службовців, які відповідатимуть за
впровадження адаптованого законодавства, і суддів, а також
підвищення їх кваліфікації в установленому порядку;
здійснюватимуться заходи з метою посилення ролі професійних
громадських організацій, об"єднань споживачів та інших громадських
організацій у впровадженні положень цієї Концепції.
4. Організаційне забезпечення процесу
адаптації законодавства
Фінансове забезпечення
Для належної організації процесу адаптації законодавства
передбачатимуться відповідні кошти в програмі фінансування заходів
щодо реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського
Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня
1998 р. N 615 ( 615/98 ).
Фінансування заходів з адаптації законодавства на кожному
етапі здійснюватиметься за рахунок бюджетних та позабюджетних
коштів, зокрема коштів міжнародної технічної допомоги, із
залученням інших не заборонених законодавством джерел.
Інформаційне і наукове забезпечення
Інформаційне і наукове забезпечення процесу адаптації
законодавства включає:
постійне інформування органів державної влади про чинне
законодавство ЄС, зміни і доповнення до нього, забезпечення
ефективного та повного доступу до європейських правових,
бібліографічних та інших баз даних учасників процесу адаптації
законодавства;
організацію роботи з перекладу актів законодавства ЄС та
надання консультацій з питань використання юридичної термінології,
забезпечення діяльності Центру європейського та порівняльного
права; ( Абзац третій розділу із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 716 ( 716-2003-п ) від 15.05.2003 )
організацію роботи з наукового дослідження процесів
уніфікації та гармонізації права в державах - членах ЄС, державах
Центральної і Східної Європи, що є кандидатами у члени ЄС.
Кадрове забезпечення
Кадрове забезпечення потребуватиме:
перегляду навчальних програм з юридичних питань з метою їх
адаптації до програм держав - членів ЄС, підвищення кваліфікації з
питань законодавства ЄС працівників органів виконавчої влади,
запровадження спеціалізації з питань законодавства ЄС у рамках
навчальних програм вищих навчальних закладів України;
розроблення для спеціалістів, які забезпечують процес
адаптації законодавства, програм вивчення іноземних мов та
ознайомлення з юридичною термінологією, що використовується в
актах законодавства ЄС;
формування і реалізації галузевих та регіональних програм
співробітництва з державами - членами ЄС, державами Центральної і
Східної Європи у сфері наближення національного законодавства до
законодавства ЄС з метою координації відповідної роботи та
вивчення досвіду, набутого у цій сфері.