Постанова КМУ № 162-2013-п від 13.03.2013 Про затвердження Основних напрямів запобігання бездомності до 2017 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 13 березня 2013 р. № 162
Київ

Про затвердження Основних напрямів запобігання бездомності до 2017 року

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Основні напрями запобігання бездомності до 2017 року, що додаються.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

ураховувати Основні напрями, затверджені цією постановою, під час провадження діяльності, пов’язаної з виконанням програм економічного і соціального розвитку та актів законодавства з питань реалізації державної економічної та соціальної політики;

подавати щопівроку Міністерству соціальної політики інформацію про стан виконання цієї постанови за формою, затвердженою Міністерством.

3. Міністерству соціальної політики інформувати двічі на рік до 25 січня та 25 липня Кабінет Міністрів України про стан виконання цієї постанови.

4. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем"єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 березня 2013 р. № 162

ОСНОВНІ НАПРЯМИ
запобігання бездомності до 2017 року

Загальна частина

Основні напрями визначають пріоритетні завдання органів виконавчої влади щодо запобігання бездомності, спрямовані на реалізацію бездомними особами прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України, створення умов для діяльності громадських об’єднань у сфері соціального захисту населення.

Державне регулювання у сфері соціального захисту бездомних осіб здійснюється з урахуванням таких принципів:

індивідуальний підхід;

цілеспрямованість та адресність надання соціальних послуг;

забезпечення соціальних гарантій;

толерантність;

конфіденційність;

реалізація основних прав і свобод;

обстеження умов життя бездомних осіб, а також вибір форм та методів соціальної роботи;

узгодження дій органів виконавчої влади, громадських об’єднань у вирішенні питань соціального захисту бездомних осіб.

Основні напрями розроблені з урахуванням засад державної економічної та соціальної політики на середньостроковий період, визначених Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, іншими актами законодавства з питань соціально-економічного розвитку.

Проблеми, які потребують розв’язання

Однією з основних проблем, які потребують розв’язання для запобігання бездомності, є забезпечення розвитку мережі закладів для бездомних осіб, кількість яких на даний час становить 91 заклад, з них 62 заклади утворено місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування та 29 закладів - громадськими об’єднаннями.

Протягом 2002-2012 років виявлено такі категорії бездомних осіб:

особи, які постраждали від торгівлі людьми, катастроф та нещасних випадків;

мігранти;

інваліди;

особи пенсійного віку;

особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

особи, які втратили житло у зв’язку із сімейними обставинами, пов’язаними з конфліктами та насильством у сім’ї.

Особливої уваги потребують особи, які відносяться до груп ризику щодо втрати житла або права на його використання, зокрема діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мешканці гуртожитків, для яких таке житло є єдиним місцем проживання, особи, які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, знайомих, родичів, друзів, а також особи, які страждають на психічні розлади, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм, недієздатні та обмежено дієздатні особи.

За результатами соціально-демографічного аналізу більшість бездомних осіб є особами працездатного віку, мають базову або повну загальну чи професійно-технічну освіту або є кваліфікованими робітниками, не мають документів, які посвідчують особу, що унеможливлює реєстрацію їх місця проживання або перебування і, як наслідок, позбавляє можливості взяття їх на облік у Державній службі зайнятості, оформлення пенсії в Пенсійному фонді України та/або отримання відповідної соціальної допомоги, а також становлять соціальну загрозу розповсюдження таких захворювань, як туберкульоз, гепатит, ВІЛ/СНІД тощо, оскільки стан їх здоров’я є незадовільним.

Пріоритетні завдання державного регулювання у сфері соціального захисту бездомних осіб

Пріоритетними завданнями державного регулювання у сфері соціального захисту бездомних осіб є:

у напрямі формування системи запобігання бездомності

удосконалення законодавства з метою забезпечення прав на житло осіб з груп ризику щодо втрати житла або права на його використання;

активізація роботи місцевих органів виконавчої влади із запобігання незаконному відчуженню житла, у тому числі житлової площі, що належить дітям;

дотримання нотаріусами встановлених законодавством вимог щодо укладення договорів, пов’язаних з відчуженням житла, та видачі довіреностей щодо зняття з реєстраційного обліку громадян за місцем проживання;

здійснення заходів щодо надання допомоги особам, які постраждали від насильства в сім’ї або торгівлі людьми;

лікування та підтримки осіб, які страждають на психічні розлади, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм;

встановлення опіки над недієздатними та обмежено дієздатними особами;

удосконалення нормативно-правових актів та діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами;

захист і підтримка одиноких громадян похилого віку та інвалідів;

забезпечення прав мешканців гуртожитків;

захист житлових, майнових та інших прав:

- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах;

- осіб, звільнених від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

вирішення соціально-побутових питань осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, зокрема забезпечення їх житлом або тимчасовим притулком;

сприяння оформленню засудженим особам, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі та обмеження волі, паспорта громадянина України;

надання засудженим особам, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі та обмеження волі, матеріальної допомоги відповідно до законодавства;

здійснення контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, які проживають або перебувають в Україні, законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

удосконалення діяльності спостережних комісій та здійснення заходів щодо збереження житла осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, забезпечення житлом або тимчасовим притулком осіб, звільнених від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

удосконалення діяльності інтернатних закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, з метою підготовки їх до самостійного життя, у тому числі сприяння оформленню їм паспорта громадянина України, захист майнових та житлових прав тощо;

посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства щодо набуття, відчуження, оформлення, переоформлення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно;

висвітлення в засобах масової інформації заходів щодо виконання соціальних програм, соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, формування толерантного ставлення до них;

у напрямі підвищення ефективності роботи мережі закладів для бездомних осіб і безпритульних дітей

удосконалення діяльності центрів обліку бездомних осіб щодо координації роботи з обміну інформацією із закладами для бездомних осіб і безпритульних дітей;

матеріально-технічне забезпечення центрів обліку бездомних осіб;

реєстрація місця проживання або перебування бездомних осіб із зазначенням адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, а також відновлення документів, що посвідчують особу;

розроблення та впровадження державних стандартів надання соціальних послуг бездомним особам;

залучення благодійних, громадських, релігійних організацій до надання соціальних послуг бездомним особам, зокрема проведення конкурсів на отримання коштів місцевих бюджетів відповідно до законодавства;

створення єдиного реєстру бездомних осіб та удосконалення відповідної статистичної звітності;

запровадження проведення навчання персоналу центрів обліку бездомних осіб;

започаткування виїзних прийомів центрами обліку з метою забезпечення надання соціальних послуг бездомним особам;

забезпечення надання своєчасної медичної допомоги бездомним особам у закладах охорони здоров’я за місцем їх проживання або перебування;

вивчення питання щодо запобігання бездомності у кожному регіоні та з урахуванням досвіду європейських країн забезпечення реінтеграції бездомних осіб;

у напрямі забезпечення реінтеграції бездомних осіб

надання бездомним особам соціальних послуг поза закладами соціального захисту шляхом здійснення соціального патрулювання із залученням відповідних служб;

надання бездомним особам послуги з тимчасового притулку;

формування житлового фонду соціального призначення;

вирішення питання тимчасового проживання бездомних осіб, зокрема сімей з дітьми, жінок, чоловіків, осіб, які страждають на психічні розлади, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм, недієздатні та обмежено дієздатні особи;

здійснення заходів щодо тимчасового влаштування у відповідні дитячі заклади або сім’ї дітей, які розлучені із сім’єю, не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також визначення місць для тимчасового розміщення біженців та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та направлення їх у пункти тимчасового розміщення біженців;

утворення спеціальних гуртожитків для тимчасового проживання осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості;

сприяння наданню житла бездомним особам з житлового фонду соціального призначення та фонду житла для тимчасового проживання;

підтримка самостійного проживання осіб, які працюють і мають можливість сплачувати за своє проживання, з періодичним відвідуванням їх соціальними працівниками;

передбачення у місцевих бюджетах з урахуванням потреб та фінансових можливостей регіону видатків на забезпечення реінтеграції бездомних осіб;

у напрямі удосконалення механізму співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організаціями, закладами та установами, які надають соціальні послуги бездомним особам, з метою забезпечення соціального захисту та реінтеграції бездомних осіб

вивчення та поширення вітчизняного та світового досвіду роботи громадських об’єднань у сфері соціального захисту бездомних осіб;

узгодження дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій, закладів та установ у вирішенні питань соціального захисту бездомних осіб, у тому числі в таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, правосуддя тощо;

здійснення правових, організаційних, економічних, соціальних, інформаційних та культурно-виховних заходів щодо соціального захисту бездомних осіб;

проведення узгоджувальних нарад органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань щодо вирішення питань соціального захисту бездомних осіб;

забезпечення співпраці надавачів соціальних послуг незалежно від форми власності;

удосконалення законодавства в частині планування видатків на соціальний захист бездомних осіб;

розгляд на засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій питання соціального захисту бездомних осіб;

проведення науково-практичних конференцій, семінарів, дискусій, засідань за круглим столом, нарад з метою координації зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань у вирішенні питань соціального захисту бездомних осіб.

Очікувані результати

Реалізація Основних напрямів дасть змогу:

удосконалити систему запобігання бездомності;

підвищити якість надання соціальних послуг бездомним особам;

забезпечити задоволення потреб бездомних осіб в екстремальних ситуаціях;

сформувати толерантне ставлення до бездомних осіб;

збільшити на 30 відсотків чисельність бездомних осіб, які отримують допомогу у відповідних закладах;

збільшити на 25 відсотків кількість центрів комплексного обслуговування бездомних осіб;

розширити перелік соціальних послуг, що надаються бездомним особам в екстремальних ситуаціях.

Реалізація Основних напрямів здійснюється шляхом провадження діяльності, пов’язаної з виконанням програм економічного і соціального розвитку та актів законодавства з питань реалізації державної економічної та соціальної політики.

Фінансування заходів щодо реалізації Основних напрямів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України “Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 березня 2013 р. № 162

ПЕРЕЛІК
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 639 “Про схвалення Концепції соціального захисту бездомних громадян” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 31, ст. 1006).

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 1402 “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції соціального захисту бездомних громадян до 2012 року”.

3. Пункт 63 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1109 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3078).

4. Пункт 52 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 35 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 7, ст. 249).