Постанова КМУ № 375-99-п від 15.03.1999 Про затвердження Порядку забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок цільових державних капіталовкладень

Постанова КМУ № 375-99-п від 15.03.1999 Про затвердження Порядку забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок цільових державних капіталовкладень

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 березня 1999 р. N 375
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1952 ( 1952-2003-п ) від 17.12.2003 )
Про затвердження Порядку забезпечення
депортованих осіб та членів їх сімей,
які повернулися в Україну, житлом, збудованим
або придбаним за рахунок цільових
державних капіталовкладень
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1245 ( 1245-99-п ) від 13.07.99 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є :
1. Затвердити Порядок забезпечення депортованих осіб та
членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або
придбаним за рахунок цільових державних капіталовкладень
(додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 29 травня 1996 р. N 578 ( 578-96-п ) "Про
Порядок забезпечення житлом, збудованим за рахунок цільових
державних капіталовкладень, депортованих осіб та членів їх сімей,
які повертаються в Україну", із змінами, передбаченими постановою
Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 795
( 795-98-п ).
Прем"єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 березня 1999 р. N 375
ПОРЯДОК
забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей,
які повернулися в Україну, житлом,
збудованим або придбаним за рахунок
цільових державних капіталовкладень

1. Цей Порядок поширюється на осіб, які безпосередньо зазнали
репресій та були депортовані з території України за національною
ознакою, та членів їх сімей (чоловік, дружина і діти), які
повернулися на постійне проживання в Україну і потребують
поліпшення житлових умов.
2. Депортовані особи та члени їх сімей, які в установленому
порядку повертаються в Україну для постійного проживання, є
громадянами України або подали відповідні документи для набуття
громадянства України, беруться на окремий квартирний облік
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, до компетенції яких належать питання облаштування
депортованих, за місцем їх реєстрації.
3. Рішення про взяття депортованої особи на квартирний облік
приймається у місячний термін з дня подання відповідної заяви.
До заяви про взяття на квартирний облік додаються:
а) довідка, яка підтверджує належність одного з членів сім"ї
до числа депортованих; б) довідка про склад сім"ї; в) заява про згоду всіх повнолітніх членів сім"ї на одержання
житла на умовах, передбачених цим Порядком; г) довідка про побутові умови у разі наявності у
депортованого житла в Україні чи країні (країнах) попереднього
проживання.
У разі потреби місцеві органи виконавчої влади, органи
місцевого самоврядування можуть вимагати від заявника подання
інших документів.
4. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування, до компетенції яких належать питання облаштування
депортованих, здійснюють будівництво та придбавають житло, що
перебуває у власності юридичних (усіх форм власності) та фізичних
осіб, за рахунок цільових державних капіталовкладень.
На придбання житла для депортованих осіб та членів їх сімей,
які повернулися в Україну, може спрямовуватися до 10 відсотків
річного обсягу цільових державних капіталовкладень, передбачених
для облаштування депортованих осіб та членів їх сімей. ( Абзац
другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N
1245 ( 1245-99-п ) від 13.07.99 )
Вартість 1 кв. метра житла, придбаного за рахунок державних
капіталовкладень, не може перевищувати середньої ціни житла у
даному населеному пункті на момент його придбання. ( Абзац третій
пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1245
( 1245-99-п ) від 13.07.99 )
5. Житло, збудоване або придбане за рахунок цільових
державних капіталовкладень, надається депортованим особам та
членам їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, згідно з
нормами, визначеними Житловим кодексом України ( 5464-10 ).
6. Про згоду (незгоду) на поселення у запропонованому житлі
депортовані особи мають повідомити письмово місцеві органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Якщо депортована особа безпідставно відмовилася від
запропонованого їй житла, що відповідало встановленим нормам, її
черга на одержання житла може бути перенесена.
7. У разі смерті депортованої особи, яка перебувала на
квартирному обліку, право перебування на квартирному обліку
зберігається за членами її сім"ї.
У разі розірвання шлюбу за колишнім подружжям заявника
зберігається право перебування на квартирному обліку, якщо колишнє
подружжя (чоловік, дружина) має статус депортованої особи.
8. Збудоване або придбане за рахунок державних
централізованих капіталовкладень житло є власністю держави і
передається на баланс місцевих державних адміністрацій або
міських, сільських (селищних) рад, що надають його у користування
депортованим.
Надалі депортовані особи, які отримали збудоване або придбане
за рахунок державних централізованих капіталовкладень житло, мають
право приватизувати його в установленому порядку відповідно до
законодавства України.
9. Депортовані особи та члени їх сімей, які отримали житло
відповідно до цього Порядку, знімаються з квартирного обліку.
10. Про прийняття рішення щодо взяття на квартирний облік,
зняття з обліку, перенесення черги та надання житла місцеві органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у місячний
термін повідомляють депортованих осіб. Рішення цих органів можуть
бути оскаржені у встановленому законодавством порядку.
11. Пропозиції до державного бюджету на наступні роки щодо
обсягу коштів на капітальне будівництво, здійснюване з метою
задоволення потреб депортованих осіб та членів їх сімей, в
установленому порядку готує Держкомнацміграції на підставі даних
Республіканського комітету національностей та депортованих
громадян Криму Автономної Республіки Крим, обласних та
Севастопольської міської держадміністрацій.
При цьому визначається обсяг коштів, що спрямовується на
будівництво та придбання житла.
Держкомнацміграції подає також пропозиції про розподіл цих
коштів між Автономною Республікою Крим, областями та м.
Севастополем.
12. Мінфін та Мінекономіки під час формування показників
Державного бюджету України визначають обсяги цільових державних
капіталовкладень для облаштування депортованих осіб, у тому числі
на будівництво та придбання житла, на основі пропозицій
Держкомнацміграції.
13. Головне управління Державного казначейства відповідно до
обсягів капіталовкладень у бюджеті та розподілу Держкомнацміграції
перераховує кошти, передбачені на капітальне будівництво,
здійснюване з метою задоволення потреб у житлі депортованих осіб
та членів їх сімей, на рахунки відповідних регіональних відділень
Державного казначейства.
Отримані від Головного управління Державного казначейства
кошти зараховуються на окремий бюджетний рахунок.
14. Кошти, спрямовані на придбання житла для депортованих
осіб та членів їх сімей, за розпорядженням Республіканського
комітету національностей та депортованих громадян Криму Автономної
Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської
держадміністрацій перераховуються у районні та міські відділення
Державного казначейства.
Районні та міські відділення Державного казначейства
перераховують зазначені кошти до відповідних установ банків
України в обсягах, визначених для придбання житла для
депортованих осіб та членів їх сімей. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1245
( 1245-99-п ) від 13.07.99 )