Постанова КМУ № 421-92-п від 28.07.1992 Про розвиток житлового будівництва та поліпшення соціально-демографічної ситуації на селі

Постанова КМУ № 421-92-п від 28.07.1992 Про розвиток житлового будівництва та поліпшення соціально-демографічної ситуації на селі

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 липня 1992 р. N 421
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 532 ( 532-2006-п ) від 19.04.2006 }
Про розвиток житлового будівництва та поліпшення
соціально-демографічної ситуації на селі
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 403 ( 403-94-п ) від 15.06.94
N 576 ( 576-96-п ) від 29.05.96
N 478 ( 478-2004-п ) від 14.04.2004 )

На виконання постанови Верховної Ради України від 15 травня
1992 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення
змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність
соціального розвитку села та агропромислового комплексу в
народному господарстві України" ( 2347-12 ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Міністерству економіки, Міністерству сільського
господарства і продовольства, іншим міністерствам і відомствам,
Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям
забезпечити нарощування обсягів житлового будівництва на селі за
рахунок першочергового спрямування для цієї мети коштів державного
і місцевого бюджетів, сприяти залученню для розвитку житлового
будівництва у сільській місцевості коштів підприємств,
організацій, трудових колективів, населення та інших інвесторів.
Організацію будівництва житла в сільській місцевості покласти
на місцеві державні адміністрації і виконкоми Рад народних
депутатів.
Спорудження житла і господарських будівель в трудонедостатніх
сільських населених пунктах для громадян, зайнятих у сільському
господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового
комплексу або соціальній сфері (включаючи фермерські господарства,
розташовані в межах земельного фонду цих пунктів), здійснювати за
рахунок державних централізованих капіталовкладень. ( Абзац третій
пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478
( 478-2004-п ) від 14.04.2004 )
2. Міністерству сільського господарства і продовольства,
Міністерству економіки, Міністерству праці, Академії наук,
Українській академії аграрних наук разом з Радою Міністрів
Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями внести до
1 жовтня 1992 р. зміни до методики визначення трудонедостатніх
сільських населених пунктів, взявши при цьому за критерій
недостатню чисельність працездатних жителів даного населеного
пункту, що є причиною його відмирання, господарського занепаду
прилеглої до нього території.
3. Академії наук, Українській академії аграрних наук,
Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству
статистики, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і
подати до 1 січня 1993 р. Кабінетові Міністрів України проект
порядку здійснення моніторингу сільської поселенської мережі.
4. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним
адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів:
забезпечити збереження існуючої сільської поселенської
мережі, відновлення хутірських та інших поселень, у яких
створюються фермерські господарства; ( Абзац другий пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 ( 478-2004-п ) від
14.04.2004 )
уточнити до 1 квітня 1993 р. перелік трудонедостатніх
сільських населених пунктів, розробити програми їх відродження та
благоустрою.
5. Установити, що добровільне переселення громадян і членів
їхніх сімей, у тому числі з міст, у трудонедостатні, занепадаючі
сільські населені пункти здійснюється державною службою зайнятості
Міністерства праці на основі договорів з державними
адміністраціями сільських адміністративних районів і оплачується
за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Обов"язковою умовою
залучення громадян в трудонедостатні поселення є гарантоване
забезпечення їх роботою за місцем проживання на підприємствах
(в організаціях) сільського господарства, переробних і
обслуговуючих галузей агропромислового комплексу та соціальної
сфери села або створення необхідних умов для заняття
підприємницькою діяльністю в зазначених галузях.
6. Сім"ям, які переселяються в трудонедостатні сільські
населені пункти для роботи в агропромисловому комплексі і
соціальній сфері села, виплачується одноразова грошова допомога
для обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на
голову сім"ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім"ї.
При цьому зазначена допомога рівними частками погашається за
рахунок коштів підприємств і організацій, куди працевлаштовуються
переселенці, і державного (при міжобласному переселенні) та
місцевого (при внутріобласному переселенні) бюджетів.
Громадянам, які переселяються з метою ведення підприємницької
діяльності, матеріальна допомога повністю надається з відповідних
бюджетів.
7. Рекомендувати колективним сільськогосподарським
підприємствам (включаючи риболовецькі), радгоспам,
міжгосподарським та іншим сільськогосподарським підприємствам,
організаціям:
при залученні переселенців для роботи в селах, не віднесених
до трудонедостатніх, забезпечувати їх житлом та надавати допомогу
за рахунок власних коштів для покриття витрат, пов"язаних з
переїздом на нове місце проживання і соціально-побутовим
облаштуванням, а також виділяти на пільгових умовах безоплатно
худобу і корми для створення підсобного господарства, а також
паливо, будівельні матеріали тощо;
для заохочення молоді до 30-річного віку, яка залишається
працювати в сільському господарстві або переїхала в сільську
місцевість на постійне місце проживання і побудувала за власні
кошти індивідуальне житло, виплачувати грошову допомогу на
обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на
голову сім"ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім"ї.
8. Міністерству праці до 1 жовтня 1992 р. внести відповідні
зміни і доповнення до діючого порядку проведення переселення сімей
у сільську місцевість.
9. Установити, що індивідуальним сільським забудовникам, які
споруджують житло і господарські будівлі на землях сільських
населених пунктів, надається державний пільговий кредит обсягом не
більше 90 відсотків вартості споруджуваного житла і господарських
будівель на термін 30 років з оплатою 3 відсотків річних. За
наявності в них неповнолітніх дітей відсоткова ставка зменшується
до таких розмірів: одна дитина - 2 відсотки, двоє - 1 відсоток. У
разі коли є троє дітей надається безвідсотковий кредит.
Видача державних пільгових кредитів здійснюється через
установи Ощадного банку.
Витрати Ощадного банку на обслуговування державних пільгових
кредитів компенсуються за рахунок державного бюджету у розмірі 3
відсотків суми наданих кредитів.
Міністерство економіки і Міністерство фінансів щорічно
визначають ліміти пільгових довгострокових державних кредитів для
Республіки Крим та областей у межах коштів, передбачених на цю
мету в державному бюджеті.
Уряду Криму, обласним державним адміністраціям сприяти
пріоритетному наданню пільгових довгострокових державних кредитів
індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло в
трудонедостатніх сільських населених пунктах. ( Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 403 ( 403-94-п ) від
15.06.94 )

( Пункт 10 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 403
( 403-94-п ) від 15.06.94 )

( Пункт 11 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 403
( 403-94-п ) від 15.06.94 )

12. Поширити пільги щодо користування кредитами на
індивідуальних сільських забудовників, які працюють в
сільськогосподарському виробництві, переробних та обслуговуючих
галузях агропромислового комплексу чи соціальній сфері села і
розпочали будівництво житла і господарських споруд до 1 квітня
1991 року.
Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1993 р.,
пункт 4 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 27 червня
1991 р. N 83 ( 83-91-р ) і розпорядження Кабінету Міністрів
України від 11 жовтня 1991 р. N 290.
13. Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів,
Міністерству фінансів, Міністерству зовнішніх економічних зв"язків
і торгівлі, Міністерству сільського господарства і продовольства,
Укоопспілці розробити та подати до 1 листопада 1992 р. Кабінетові
Міністрів України пропозиції щодо порядку виділення 90 процентів
ринкових лімітів будівельних матеріалів для сільських жителів, які
працюють в агропромисловому комплексі або соціальній сфері села, а
також створення спеціальних ринкових лімітів на промислові товари
широкого вжитку (меблі, господарські товари, складну побутову
техніку, інженерне обладнання будівель, засоби індивідуального
пересування тощо) для першочергового продажу сім"ям, які
переселяються в трудонедостатні населені пункти.
14. Міністерству інвестицій і будівництва, Раді Міністрів
Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розробити:
нові проекти житлових індивідуальних будинків і надвірних
будівель (з урахуванням регіональних особливостей), що
забезпечують ведення різних форм господарювання, створення
необхідного інженерного обладнання, широке застосування місцевих
будівельних матеріалів, ефективних конструкцій, виробів та
інженерного обладнання, відображення національно-побутових
особливостей;
протягом 1993 року програму розвитку садибного домобудування
для переселенців у сільській місцевості з використанням
потужностей наявної будівельної бази.
15. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству
сільського господарства і продовольства, Міністерству енергетики і
електрифікації, Міністерству економіки, Державному комітетові по
водному господарству, корпораціям "Укрбудматеріали", "Укрбуд",
"Украгропромбуд" у рамках програми розвитку виробництва
будівельних матеріалів, конструкцій і обладнання для
індивідуального житлового будівництва на селі та його інженерного
опорядження організувати виготовлення комплектів будівельних
конструкцій і деталей для будівництва житлових будинків садибного
типу.
Міністерству економіки передбачити виділення централізованих
капітальних вкладень на модернізацію і технічне переоснащення
промислової бази підприємств і організацій, що будуть
переорієнтовані на виготовлення комплектів будівельних конструкцій
та матеріалів для індивідуального житлового будівництва на селі.
( Абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 576 ( 576-96-п ) від 29.05.96 )
16. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним
адміністраціям, Міністерству сільського господарства і
продовольства, Державному комітетові по житлово-комунальному
господарству створити спеціалізовані комунальні служби для
забезпечення утримання й експлуатації інженерних мереж у сільській
місцевості.
Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству
сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по
житлово-комунальному господарству передбачити починаючи з 1993
року виділення державних коштів для експлуатації та технічного
обслуговування в сільській місцевості вуличних мереж у населених
пунктах, водопровідних і теплових мереж, каналізаційних систем і
споруд, кладовищ, котелень тощо. ( Абзац другий пункту 16 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 576 ( 576-96-п ) від
29.05.96 )
17. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству
економіки, Міністерству державних ресурсів, Міністерству
сільського господарства і продовольства, Міністерству
машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії,
Академії наук, Українській академії аграрних наук розробити і
внести до 1 листопада 1992 р. Кабінетові Міністрів України проект
програми забезпечення сільського житла сучасним інженерним
обладнанням та контрольно-вимірювальними приладами.
18. Міністерству праці, Міністерству економіки, Міністерству
фінансів, Міністерству соціального забезпечення, Міністерству
охорони здоров"я, Міністерству освіти, Міністерству сільського
господарства і продовольства, Міністерству статистики, Академії
наук, Українській академії аграрних наук розробити і подати до
1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо
порядку надання і визначення розміру пільг для зміни міграційних
процесів на користь села, створення соціально-економічних умов
зростання народжуваності та всебічного розвитку сім"ї в сільській
місцевості.
19. Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров"я,
Міністерству культури, Міністерству у справах молоді і спорту,
Міністерству зв"язків, Міністерству транспорту, Державному
комітетові по житлово-комунальному господарству розробити до кінця
1992 року галузеві програми поліпшення обслуговування сільського
населення, спрямовані на забезпечення надання йому рівних з
міським населенням можливостей для отримання відповідних послуг.
20. Міністерству сільського господарства і продовольства,
Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Академії наук,
Українській академії аграрних наук, Київській міській державній
адміністрації подати до 1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів
України пропозиції щодо створення Національного фонду відродження
села та відповідної міжвідомчої комісії.
21. Міністерству праці, Міністерству сільського господарства
і продовольства, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим
державним адміністраціям разом з Державним комітетом по пресі,
Укрдержтелерадіокомпанією запровадити постійні спеціальні
радіотелепрограми, газетні рубрики із висвітленням проблем
переселення громадян у сільські населені пункти України.
22. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради
Міністрів УРСР від 15 грудня 1990 р. N 369 ( 369-90-п ) "Про
додаткові заходи щодо розвитку індивідуального житлового
будівництва на селі та поліпшення соціально-демографічної ситуації
у трудонедостатніх господарствах".

Прем"єр-міністр України В.ФОКІН
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 22