Постанова КМУ № 593 від 05.11.2014 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр

Постанова КМУ № 593 від 05.11.2014 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 5 листопада 2014 р. № 593
Київ


Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр, що додаються.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 листопада 2014 р. № 593


КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження суб’єктами господарювання господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є:

вид користування надрами;

вид корисної копалини.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять діяльність з:

видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім підземних питних вод, грязей лікувальних, ропи, розсолів, теплоенергетичних, технічних та промислових вод, сировини піщано-гравійної, дорогоцінного каміння органогенного утворення відповідно до ліцензії);

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин загальнодержавного значення (крім грязей лікувальних, ропи, розсолів, теплоенергетичних, технічних та промислових вод, сировини піщано-гравійної).

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять діяльність з видобування:

підземних питних вод;

корисних копалин місцевого значення;

дорогоцінного каміння органогенного утворення відповідно до ліцензії.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр здійснюються Держгеонадрами в межах своїх повноважень з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

8. У разі коли за результатами не менш як двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, наступний плановий захід державного геологічного контролю щодо такого суб’єкта здійснюється не раніше, ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.