Постанова КМУ № 648-93-п від 13.08.1993 Про соціальні служби для молоді

Постанова КМУ № 648-93-п від 13.08.1993 Про соціальні служби для молоді

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 13 серпня 1993 р. N 648
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 63 ( 63-98-п ) від 21.01.98 )
Про соціальні служби для молоді

Відповідно до Закону України "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типове положення про соціальні служби для
молоді, що додається.
2. Міністерству у справах молоді і спорту, Раді Міністрів
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних
депутатів здійснити необхідну роботу щодо створення та розвитку
соціальних служб для молоді.
3. Міністерству праці за погодженням з Міністерством фінансів
затвердити умови оплати праці працівників соціальних служб для
молоді, поширивши на них умови оплати праці працівників державної
служби зайнятості.

Прем"єр-міністр України Л. КУЧМА
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 серпня 1993 р. N 648
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про соціальні служби для молоді
1. Соціальні служби для молоді - це спеціальні заклади, які
надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від
15 до 28 років. Соціальні служби для молоді об"єднують центри, які здійснюють
комплексне соціальне обслуговування молоді, та спеціалізовані
соціальні заклади, а саме: притулки для тимчасового перебування
неповнолітніх, агентства й бюро сприяння зайнятості молоді, яка
навчається, та інші. Соціальні служби для молоді надають послуги та допомогу
молоді у найважливіших сферах її життєдіяльності незалежно від
національності, походження, соціального статусу, місця проживання,
роботи, навчання, політичних поглядів і релігійних переконань.
Соціальні послуги надаються молоді, як правило, безкоштовно.
2. Центри соціальних служб для молоді, спеціалізовані
соціальні заклади утворюються: Український державний центр соціальних служб для молоді -
Міністерством у справах молоді і спорту; республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та
Севастопольський міські центри - відповідно Радою Міністрів
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями за погодженням з Міністерством у
справах молоді і спорту; міські, районні центри - за рішенням відповідних державних
адміністрацій або виконкомів місцевих Рад народних депутатів; спеціалізовані соціальні заклади для молоді - в порядку,
встановленому державними адміністраціями або виконкомами місцевих
Рад народних депутатів. Центри соціальних служб для молоді та спеціалізовані
соціальні заклади для молоді є юридичними особами, мають печатку,
бюджетний та позабюджетний рахунки в банках.
3. Центри соціальних служб для молоді підпорядковуються: Український державний центр - Міністерству у справах молоді і
спорту; республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та
Севастопольський міські центри - відповідно органам управління
у справах молоді Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій (з питань
оперативного управління) та Українському державному центру (з
організаційно-методичних питань); міські, районні центри - відповідно органам управління у
справах молоді державних адміністрацій та виконкомам місцевих Рад
народних депутатів (з питань оперативного управління) і
вищестоящим центрам соціальних служб для молоді (з
організаційно-методичних питань); спеціалізовані соціальні заклади для молоді - організаціям,
які їх утворили (з питань оперативного управління), та центрам
соціальних служб для молоді відповідного рівня (з організаційно-
методичних питань).
4. Діяльність соціальних служб для молоді фінансується за
рахунок державного та місцевих бюджетів, державних молодіжних
фондів, а також з інших джерел. Український державний центр соціальних служб для молоді
фінансується за рахунок коштів державного бюджету, виділених
Міністерству у справах молоді і спорту, цільових надходжень від
державних молодіжних фондів, а також з інших джерел. Республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та
Севастопольський міські центри соціальних служб для молоді
фінансуються за рахунок відповідних бюджетів, надходжень від
державних молодіжних фондів, а також Українським державним центром
соціальних служб для молоді на договірній основі. Міські, районні центри соціальних служб для молоді
фінансуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів, надходжень
від державних молодіжних фондів, а також коштів, що виділяються
вищестоящими центрами соціальних служб для молоді на договірній
основі. Спеціалізовані соціальні служби для молоді фінансуються
організаціями-засновниками. Порядок та умови фінансування центрів соціальних служб для
молоді встановлюються Міністерством фінансів за поданням
Міністерства у справах молоді і спорту. Умови оплати праці працівників соціальних служб для молоді
затверджуються Міністерством праці за погодженням з Міністерством
фінансів.
5. Основними завданнями соціальних служб для молоді є: реалізація державної молодіжної політики щодо соціального
становлення та розвитку молоді; подання інформаційної, правової, психолого-педагогічної,
медичної та інших форм допомоги молоді; проведення необхідних заходів з метою попередження та
подолання негативних явищ у молодіжному середовищі; здійснення соціальної опіки окремих категорій молоді, зокрема
інвалідів і сиріт; встановлення та зміцнення зв"язків з соціальними службами для
молоді за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної
роботи з молоддю.
6. Відповідно до покладених завдань соціальні служби для
молоді здійснюють такі функції: розробляють і реалізують разом з органами державного
управління у справах молоді програми соціального обслуговування та
соціальної допомоги молоді; інформують молодь з питань праці, навчання, дозвілля та
відпочинку, діяльності соціальних служб; проводять юридичне консультування з питань молодіжного
законодавства, прав і обов"язків молодих людей в різних сферах їх
життєдіяльності; представляють інтереси молодих людей при розгляді на
підприємствах, в установах і організаціях питань, що стосуються
реалізації прав молоді; в разі необхідності у встановленому
порядку оскаржують у суді неправомірні рішення державних або
громадських органів, дії посадових осіб щодо молодих громадян; створюють "телефон довіри", проводять соціально-психологічне
консультування, психокорекцію та психотренінг з підлітками,
молоддю та молодими сім"ями; проводять медичне консультування з питань подолання
алкогольної та наркологічної залежності, шкідливих звичок,
поліпшення сімейно-шлюбних стосунків й утвердження здорового
способу життя; вживають необхідних заходів для організації соціально вагомої
діяльності підлітків і молоді, їх змістовного дозвілля та
відпочинку, що сприяє попередженню та подоланню негативних явищ у
молодіжному середовищі; разом із заінтересованими організаціями створюють
соціально-реабілітаційні центри для інвалідів та інших категорій
молоді; організують молодіжні агентства та бюро сприяння
працевлаштуванню молоді, яка навчається, а також надають послуги,
пов"язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою
професією; надають разову матеріальну допомогу молодим людям, які її
потребують, на умовах, визначених Міністерством у справах молоді і
спорту за узгодженням з відповідними міністерствами і відомствами; разом з відповідними міністерствами і відомствами, вищими
навчальними закладами організують підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації спеціалістів соціальних служб для молоді; систематично проводять соціологічні дослідження, вивчають
статистичні та інформаційні матеріали щодо соціально-економічного
становища молоді; готують пропозиції органам державного управління у справах
молоді з питань вирішення актуальних молодіжних проблем,
запобігання негативним тенденціям у молодіжному середовищі; надають інформаційні послуги підприємствам, установам та
організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності
щодо соціально-економічного становища молоді, форм і методів
соціальної роботи з молоддю; вивчають та поширюють передовий досвід роботи у сфері
соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді; організовують стажування спеціалістів соціальних служб за
кордоном; разом із заінтересованими організаціями та установами
проводять науково-практичні конференції, семінари, прес-
конференції, видають інформаційно-методичну літературу.
7. Соціальні служби для молоді відповідають:
а) Український державний центр соціологічних служб для молоді
за: організаційно-методичне, наукове та інформаційне забезпечення
діяльності соціальних служб для молоді; організацію підготовки, підвищення кваліфікації та атестацію
керівних працівників і спеціалістів соціальних служб для молоді; вивчення та поширення передового вітчизняного й зарубіжного
досвіду з питань соціального обслуговування та соціальної допомоги
молоді; пропаганду діяльності соціальних служб для молоді засобами
масової інформації, здійснення міжнародних зв"язків з питань
соціальної роботи з молоддю;
б) республіканський (Республіки Крим), обласні центри
соціальних служб для молоді за: організаційно-методичне керівництво діяльністю соціальних
служб для молоді в регіоні; систематичне вивчення соціально-економічного становища
молоді, тенденцій у молодіжному середовищі, підготовку пропозицій
органам державного управління у справах молоді про вирішення
актуальних молодіжних проблем; надання інформаційно-методичних послуг підприємствам,
установам, організаціям і громадським об"єднанням з питань
соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді; формування складу кваліфікованих спеціалістів у соціальних
службах для молоді регіону; вивчення та поширення передового досвіду соціального
обслуговування та соціальної допомоги молоді, пропаганду
діяльності соціальних служб для молоді в регіоні;
в) міські, районні центри соціальних служб для молоді за: своєчасне та якісне надання кожному молодому громадянину
(молодій сім"ї), які звернулися до соціальної служби, соціальних
послуг і соціальної допомоги; реалізацію напрямів соціального обслуговування та соціальної
допомоги молоді, визначених цим Положенням, з урахуванням місцевих
потреб і можливостей; проведення роботи щодо соціального обслуговування молоді на
належному організаційному та методичному рівні; використання за призначенням виділених коштів і
матеріально-технічних засобів; інформування молоді про діяльність соціальних служб для
молоді засобами масової інформації.
8. Соціальні служби для молоді мають право: одержувати від установ, організацій, підприємств незалежно
від їх підпорядкування та форм власності наявну інформацію з
питань соціально-економічного становища молоді, в тому числі від
державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць; проводити на підприємствах, в установах та організаціях
соціологічні дослідження з проблем молоді; представляти інтереси окремих молодих людей (молодих сімей) в
їх стосунках з підприємствами, установами, організаціями; надавати у встановленому порядку разову матеріальну допомогу
молодим людям, які її потребують; виступати засновниками або співзасновниками госпрозрахункових
організацій, які сприяють реалізації завдань соціальних служб для
молоді; надавати у встановленому порядку підприємствам, установам та
організаціям за договорами платні послуги з інформаційно-
методичного забезпечення їх діяльності щодо соціального
обслуговування молоді із зарахуванням одержаних коштів на рахунки
центрів. Перелік платних послуг, порядок їх надання і витрачання
одержаних коштів встановлюються Міністерством у справах молоді і
спорту. Доходи від надання платних послуг спрямовуються виключно
на соціальне обслуговування та допомогу молоді.
9. Український державний центр соціальних служб для молоді як
учасник зовнішньоекономічних зв"язків має право в установленому
порядку відкривати інвалютний рахунок в установах банку.
10. Соціальні послуги та соціальна допомога молоді надаються
спеціалістами з соціальної роботи, соціальними педагогами,
психологами, юристами та іншими фахівцями за визначеними
напрямами. Працівники соціальних служб, яким у зв"язку з виконанням
професійних або службових обов"язків стало відомо про інтимні
сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці
відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. Статус спеціалістів з соціальної роботи встановлюється
Міністерством праці спільно з Міністерством у справах молоді і
спорту. Чисельність спеціалістів соціальних служб для молоді
встановлюється згідно з типовими штатами і структурою, що
визначаються Міністерством у справах молоді і спорту за
погодженням з Міністерством праці.
11. Соціальне обслуговування молоді здійснюється у приміщенні
соціальних служб, за місцем роботи, навчання молодих людей за
погодженням з підприємствами, установами й організаціями,
навчально-виховними закладами, а також за місцем їх проживання.
12. У користуванні соціальних служб для молоді можуть
знаходитись споруди, приміщення, інвентар, транспортні, технічні
засоби, оргтехніка, обладнання культурно-освітнього,
спортивно-оздоровчого призначення та інше майно, необхідні їм для
виконання своїх статутних обов"язків.
Місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад
народних депутатів створюють сприятливі умови для діяльності
соціальних служб для молоді.