Розпорядження КМУ № 1189 від 23.11.2015 Про схвалення Стратегії розвитку Державної прикордонної служби

Розпорядження КМУ № 1189 від 23.11.2015 Про схвалення Стратегії розвитку Державної прикордонної служби

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 23 листопада 2015 р. № 1189-р
Київ


Про схвалення Стратегії розвитку Державної прикордонної служби

1. Схвалити Стратегію розвитку Державної прикордонної служби, що додається.

2. Адміністрації Державної прикордонної служби подавати щороку до 10 лютого наступного звітного періоду Кабінетові Міністрів України звіт про хід виконання схваленої цим розпорядженням Стратегії.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 72




СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 листопада 2015 р. № 1189-р


СТРАТЕГІЯ
розвитку Державної прикордонної служби

Загальні питання

З появою нових видів загроз, зокрема військової агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації нею території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, розпалювання збройного конфлікту в східних регіонах України, що супроводжується здійсненням заходів, спрямованих на дестабілізацію політичної та економічної ситуації в Україні, розвитком тероризму та загрозою його поширення територією України виникла нагальна потреба в розвитку Держприкордонслужби, що сприятиме:

створенню нової системи захисту державного кордону з Російською Федерацією та іншими суміжними державами як гарантування державного суверенітету і забезпечення національної безпеки;

підвищенню ефективності реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону;

запровадженню європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;

створенню умов для реалізації прав і свобод людини, розвитку транскордонного співробітництва.

Мета та основні напрями реалізації Стратегії

Метою реалізації Стратегії є забезпечення ефективної реалізації політики у сфері безпеки державного кордону, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

забезпечення розвитку інтегрованого управління кордонами з урахуванням досвіду держав - членів Європейського Союзу;

підвищення рівня боєздатності органів Держприкордонслужби та їх спроможності до виконання завдань із захисту державного кордону;

забезпечення готовності Держприкордонслужби до охорони тимчасово неконтрольованих ділянок державного кордону після відновлення контролю над ними;

підвищення рівня довіри населення до Держприкордонслужби та її особового складу.

Основні завдання Стратегії

Основними завданнями Стратегії є:

створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону;

впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордонного контролю;

формування та забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування;

забезпечення розвитку Морської охорони Держприкордонслужби, модернізація та оновлення її корабельно-катерного складу;

модернізація системи управління Держприкордонслужби та удосконалення взаємодії з іншими органами, що входять до складу сектору безпеки і оборони;

розширення прикордонного та міжнародного співробітництва;

забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури;

формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами;

удосконалення системи підготовки, комплектування, роботи з особовим складом Держприкордонслужби, його соціального захисту;

підвищення ефективності системи запобігання та протидії корупції;

забезпечення відкритості та прозорості діяльності Держприкордонслужби.

Створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону планується забезпечити шляхом:

побудови системи охорони державного кордону на східній та південній ділянці з урахуванням реальних і потенційних воєнних та терористичних загроз;

організації спільної оперативної охорони державного кордону з державами - членами Європейського Союзу - Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова;

поглиблення співробітництва з прикордонною службою Республіки Білорусь на центральному, територіальному і місцевому рівні;

забезпечення розвитку інформаційної, оперативної, технічної та фізичної складових частин системи охорони державного кордону;

удосконалення механізму залучення в мирний час підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів до посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні.

Побудова системи охорони державного кордону на східній та південній ділянці передбачає:

збільшення кількості органів та підрозділів Держприкордонслужби, формування інфраструктури для забезпечення провадження їх діяльності та посилення технічного оснащення;

створення системи інженерних споруд, облаштування місць несення служби та опорних пунктів підрозділів охорони державного кордону;

модернізацію відомчої системи радіотехнічного, тепловізійного та візуального спостереження на морській ділянці державного кордону, розвиток інформаційної взаємодії з Військово-Морськими Силами Збройних Сил.

Під час організації спільної оперативної охорони державного кордону з державами - членами Європейського Союзу - Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова передбачається:

запровадження спільного контролю осіб, транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон;

організація спільного патрулювання державного кордону;

впровадження механізму обміну інформацією та проведення спільного аналізу ризиків;

забезпечення розвитку співпраці оперативних органів;

розширення мережі та функцій контактних (консультаційних) пунктів на спільному кордоні.

Поглиблення співробітництва з прикордонною службою Республіки Білорусь на центральному, територіальному і місцевому рівні передбачає:

проведення спільних заходів, у тому числі в рамках ініціативи Європейського Союзу “Східне Партнерство”;

розширення формату обміну інформацією та співробітництва оперативних органів;

впровадження нового ефективного інструменту спільної охорони державного кордону;

активізацію співпраці між навчальними закладами та науково-дослідними установами.

Забезпечення розвитку інформаційної, оперативної, технічної та фізичної складових частин системи охорони державного кордону планується здійснити шляхом:

удосконалення системи аналізу та оцінки інформації;

модернізації системи зв’язку, інформатизації та захисту інформації;

посилення оперативно-розшукової діяльності Держприкордонслужби;

уніфікації та технічного переоснащення органів та підрозділів Держприкордонслужби сучасними зразками озброєння, військової техніки, системами спостереження і контролю;

посилення системи безпеки державного кордону.

Для удосконалення системи аналізу та оцінки інформації необхідно забезпечити:

приведення механізмів накопичення, оброблення, оцінки та аналізу інформації у відповідність з європейськими стандартами;

удосконалення системи аналізу ризиків, запровадження сучасних технологій для проведення послідовної багатоаспектної оцінки обстановки на державному кордоні, прогнозування її розвитку на всіх рівнях управління;

удосконалення існуючих механізмів обміну відкритою статистичною і аналітичною інформацією між суб’єктами інтегрованого управління кордонами та прикордонними органами держав - членів Європейського Союзу - Республіки Польща, Словацької Республіки, Румунії та Угорщини, а також Республіки Молдова та Республіки Білорусь, Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів Європейського Союзу, а також міжнародними організаціями та установами;

створення ефективної системи підготовки фахівців з питань інформаційно-аналітичного забезпечення.

Під час модернізації системи зв’язку, інформатизації та захисту інформації передбачається:

організація каналів передачі даних за допомогою засобів проводового та безпроводового доступу до телекомунікаційних мереж, а також супутникового зв’язку;

заміна обладнання автоматичних телефонних станцій на сучасне цифрове обладнання ІР-телефонії з надійною системою адміністрування, контролю та безпеки;

оснащення органів охорони державного кордону сучасними короткохвильовими радіозасобами, спеціальними комплексними інформаційно-телекомунікаційними апаратними, у тому числі на броньованій базі, а кораблів Морської охорони Держприкордонслужби - сучасними цифровими короткохвильовими і ультракороткохвильовими радіозасобами, засобами супутникового зв’язку та обладнанням криптографічного захисту;

модернізація системи ультракороткохвильового радіозв’язку, програмно-технічних комплексів різного призначення та підсистем з функціями оброблення інформації про осіб, які перетинають державний кордон, їх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю;

удосконалення складових частин інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” та модернізація інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи “Аркан” щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон;

розгортання в органах охорони державного кордону мобільних автоматизованих робочих місць з доступом до баз даних, сучасної системи відеоспостереження, спеціальної телекомунікаційної системи;

запровадження системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, сучасних комплексів криптографічного захисту інформації, новітніх засобів спеціального зв’язку на рухомих об’єктах та механізмів кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Посилення оперативно-розшукової діяльності Держприкордонслужби забезпечуватиметься шляхом:

розширення повноважень оперативно-розшукових підрозділів та підвищення ефективності їх діяльності;

реформування організаційної структури оперативно-розшукових підрозділів;

формування інтегрованих, захищених інформаційно-пошукових баз даних оперативно-розшукових підрозділів;

удосконалення відомчої системи кримінального аналізу, визначення механізму та запровадження використання результатів кримінального аналізу в кримінальному судочинстві;

створення дієвого механізму оперативного співробітництва з правоохоронними органами на національному та міжнародному рівні, зокрема у сфері обміну інформацією, проведенні спільних оперативних заходів;

удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності;

підготовки особового складу оперативно-розшукових підрозділів з питань протидії транскордонній організованій злочинності за відповідними стандартами правоохоронних органів європейських держав.

Для уніфікації та технічного переоснащення органів та підрозділів Держприкордонслужби сучасними зразками озброєння, військової техніки і системами спостереження і контролю передбачається:

оснащення прикордонних органів спеціальною автомобільною технікою, засобами електронно-оптичного, тепловізійного та інших видів спостереження;

модернізація літальних апаратів для покращення їх льотно-експлуатаційних характеристик та оновлення парку авіаційної техніки з використанням легких патрульних літаків та вертольотів, оснащених сучасним обладнанням для висвітлення обстановки, а також економічних літаків та вертольотів середнього класу;

оновлення парку інженерної техніки і технічних засобів охорони державного кордону, засобів його інженерного облаштування та утримання;

удосконалення системи технічного обслуговування та ремонту технічних засобів, утворення пересувних ремонтних підрозділів;

запровадження безпілотних авіаційних систем для охорони державного кордону.

Посилення системи безпеки державного кордону планується здійснити шляхом:

розроблення та впровадження нових технологій охорони державного кордону;

визначення ефективної функціональної структури підрозділів охорони державного кордону з урахуванням реальної та прогнозованої обстановки на державному кордоні;

удосконалення механізмів контролю за додержанням прикордонного режиму, координації діяльності державних органів з питань додержання режимів на державному кордоні та в контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;

організації та проведення міжвідомчих і міжнародних прикордонних операцій з урахуванням європейських стандартів;

підвищення ефективності діяльності діючих та утворення нових громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону;

залучення громадських організацій до охорони державного кордону.

Для удосконалення механізму залучення в мирний час підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів у мирний час до посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні передбачається:

врегулювання на законодавчому рівні порядку та способів залучення підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів до виконання завдань з посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні в мирний час і за межами району проведення антитерористичної операції;

проведення спільних навчань щодо виконання завдань з посилення охорони державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні.

Впровадження європейських норм і стандартів прикордонного контролю планується здійснити шляхом:

створення в пунктах пропуску через державний кордон підсистем з функціями оброблення інформації про осіб, які перетинають державний кордон, та їх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю;

забезпечення доступу прикордонників, які здійснюють прикордонний контроль в пунктах пропуску через державний кордон, до баз даних правоохоронних органів та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу;

модернізації системи автоматизованої ідентифікації іноземців та осіб без громадянства, яким відмовлено у праві в’їзду в Україну в пунктах пропуску через державний кордон;

запровадження систем управління рухом транспортних засобів та “єдиного вікна” в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

розгортання мережі судово-експертних установ (підрозділів) експертної служби Держприкордонслужби із судової експертизи паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону.

Для формування та забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування передбачається:

утворення підрозділів швидкого реагування, оснащення їх сучасними зразками озброєння, військової та спеціальної техніки;

нарощування бойової і мобільної спроможності з урахуванням цільового призначення, створення запасів необхідних ресурсів для відновлення боєздатності;

удосконалення порядку дій підрозділів швидкого реагування, підвищення рівня їх боєздатності.

Забезпечення розвитку Морської охорони Держприкордонслужби, модернізація та оновлення її корабельно-катерного складу передбачає:

удосконалення механізму здійснення контролю за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України;

організацію спільного несення служби на морських та річкових ділянках з морською (береговою) охороною держав - членів Європейського Союзу;

удосконалення організаційної структури Морської охорони Держприкордонслужби та формування сучасної системи управління її силами та засобами;

визначення механізму взаємодії Морської охорони Держприкордонслужби та Військово-Морських Сил Збройних Сил, органів та підрозділів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з водними об’єктами;

поетапне оновлення корабельно-катерного складу Морської охорони Держприкордонслужби, проведення його модернізації шляхом оснащення сучасними зразками озброєння і техніки;

визначення порядку застосування корабельно-катерного складу Морської охорони Держприкордонслужби для комплексного прикриття морських напрямків та охорони Азово-Чорноморського узбережжя з урахуванням актуальних загроз національній безпеці;

запровадження сучасного обладнання для висвітлення надводної обстановки, систем передачі інформації про морську обстановку в форматі “корабель - корабель”, “корабель - берег”;

запровадження використання для охорони державного кордону безпілотних плавальних засобів;

формування сучасної системи матеріально-технічного забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби.

Для модернізації системи управління Держприкордонслужби та удосконалення взаємодії з іншими органами, що входять до складу сектору безпеки і оборони, передбачається:

проведення децентралізації системи управління;

організація спільного реагування на кризові ситуації;

розширення функціональних можливостей Головного центру управління службою Держприкордонслужби, вдосконалення його діяльності та організації взаємодії з Головним ситуаційним центром України, Антитерористичним центром при СБУ та відомчими ситуаційними центрами;

впровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління та забезпечення захисту інформаційних ресурсів;

забезпечення наукового супроводження розвитку Держприкордонслужби.

Розширення прикордонного та міжнародного співробітництва передбачає вдосконалення його форм та способів разом з:

прикордонними службами та правоохоронними органами держав - членів Європейського Союзу, ГУАМ, Республіки Білорусь та інших держав;

Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів Європейського Союзу;

Міжнародною організацією кримінальної поліції - Інтерполом, Європейським поліцейським офісом та іншими міжнародними правоохоронними установами;

Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України та Місією Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова;

Організацією Об’єднаних Націй та її органами, зокрема Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, інституціями Організації Північно-Атлантичного договору, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Міжнародною організацією з міграції, Міжнародним центром розвитку міграційної політики, іншими міжнародними організаціями та установами.

Забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури передбачає:

участь у завершенні правового оформлення державного кордону;

інженерно-технічне та фортифікаційне облаштування державного кордону, місць дислокації прикордонних підрозділів, несення служби прикордонних нарядів з урахуванням існуючих та потенційних воєнних загроз;

відведення органам Держприкордонслужби земельних ділянок під її інфраструктуру та інженерно-технічне облаштування державного кордону, отримання правовстановлюючих документів на них та нерухоме майно;

створення системи раннього виявлення загроз в акваторії Азово-Чорноморського узбережжя та басейнів річок Дніпро і Дунай;

оснащення пунктів пропуску через державний кордон технічними системами контролю, в тому числі комплексами виявлення ядерних і радіоактивних матеріалів, їх модернізацію;

розгортання пунктів тимчасового базування угруповань Морської охорони Держприкордонслужби на Азово-Чорноморському узбережжі;

формування вздовж державного кордону мережі авіаційних підрозділів, що використовують легку авіаційну техніку;

будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів житлового та спеціального призначення;

розширення фонду службового житла для особового складу Держприкордонслужби в населених пунктах за місцем дислокації органів та підрозділів охорони державного кордону;

приведення відомчої системи тримання осіб, затриманих за порушення вимог законодавства з прикордонних питань, до міжнародних стандартів.

Формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами планується забезпечити шляхом:

розроблення нових підходів до визначення порядку забезпечення матеріальними ресурсами органів та особового складу Держприкордонслужби, раціоналізації фінансових витрат на їх утримання;

забезпечення своєчасного і якісного ремонту озброєння, військової та спеціальної техніки, утримання її в боєздатному стані;

оптимізації структури органів матеріально-технічного забезпечення Держприкордонслужби та реформування системи управління матеріальними ресурсами;

удосконалення відомчої системи медичного забезпечення, реабілітації та санаторно-курортного лікування особового складу Держприкордонслужби;

оснащення органів Держприкордонслужби сучасними засобами евакуації;

удосконалення механізму закупівель та залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) до матеріально-технічного забезпечення;

запровадження автоматизованої системи контролю за станом матеріально-технічного забезпечення, приведення обсягів військового майна непорушних запасів у відповідність з реальними потребами;

визначення та встановлення обґрунтованих норм речового та продовольчого забезпечення особового складу Держприкордонслужби.

Для удосконалення системи підготовки, комплектування, роботи з особовим складом Держприкордонслужби, його соціального захисту передбачаються:

реалізація екстериторіального і територіального принципів комплектування особового складу;

децентралізація системи управління особовим складом;

створення та запровадження системи професійної компетентності;

розроблення механізму підготовки спеціалістів за державним замовленням у навчальних закладах Міноборони, МВС та СБУ, а також навчальних закладах Держприкордонслужби;

забезпечення підготовки особового складу Держприкордонслужби у навчальних закладах Держприкордонслужби з урахуванням загроз прикордонній безпеці;

задоволення кадрових потреб органів та підрозділів Держприкордонслужби в правоохоронній сфері, сферах телекомунікації, психології та кінології;

запровадження методики вивчення особистості та формування психологічної готовності до дій у кризових ситуаціях;

розроблення механізму соціально-психологічної та фізичної реабілітації військовослужбовців Держприкордонслужби, надання допомоги їм і членам їх сімей;

впровадження європейських стандартів у систему підготовки та роботи з особовим складом Держприкордонслужби, забезпечення обміну досвідом з навчальними закладами правоохоронних органів України та держав - членів Європейського Союзу;

розроблення механізму протидії негативному інформаційному впливу на особовий склад Держприкордонслужби та удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки;

поліпшення фінансового забезпечення особового складу Держприкордонслужби.

Підвищення ефективності системи запобігання та протидії корупції передбачає:

розроблення та впровадження методики проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Держприкордонслужби, визначення корупційних факторів, що їх зумовлюють;

удосконалення системи запобігання проявам корупції та запровадження комплексних технологій протидії корупції в оперативно-службовій діяльності Держприкордонслужби;

формування в особового складу Держприкордонслужби нетерпимості до корупції, підвищення рівня правової свідомості;

створення мотиваційних передумов для зменшення корупційних проявів;

дослідження ефективності запроваджених механізмів виявлення і запобігання проявам корупції;

удосконалення механізму поширення інформації про протидію корупції;

залучення громадськості до формування, реалізації та проведення моніторингу антикорупційної політики в Держприкордонслужбі;

організацію взаємодії з іншими державними органами та підрозділами прикордонних органів суміжних держав щодо боротьби з корупцією.

Забезпечення відкритості та прозорості діяльності Держприкордонслужби передбачає:

формування позитивного іміджу Держприкордонслужби;

оперативне висвітлення в засобах масової інформації відомостей про діяльність Держприкордонслужби та розбудову державного кордону;

розповсюдження інформаційних матеріалів про порядок перетинання державного кордону та про заходи, які вживає Держприкордонслужба для підвищення рівня комфорту осіб під час перетинання державного кордону;

формування ефективного механізму комунікації з громадськістю та використання її потенціалу для реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону;

створення системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в органах Держприкордонслужби з урахуванням європейського досвіду;

розроблення дієвих механізмів контролю за діяльністю особового складу органів та підрозділів Держприкордонслужби;

сприяння діяльності Громадської ради Адміністрації Державної прикордонної служби та вдосконалення шляхів співпраці з профспілковою, ветеранською та іншими громадськими організаціями;

забезпечення ефективного функціонування служби “Довіра”, розширення її функціональних можливостей.

Очікувані результати

Очікувані результати реалізації Стратегії на близьку (до кінця 2017 року) та середню перспективу (до кінця 2020 року) зазначені в переліку індикаторів згідно з додатком.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Джерелами фінансування реалізації Стратегії є кошти державного бюджету, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.

Наукове супроводження реалізації Стратегії

Наукове супроводження реалізації Стратегії здійснюватиме Науково-дослідний інститут Держприкордонслужби.

Механізм реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом виконання актів законодавства, а також розроблення нових актів, необхідних для розвитку Держприкордонслужби, та проведення моніторингу стану її розвитку.






Додаток
до Стратегії


ПЕРЕЛІК
індикаторів, на досягнення прогнозованих значень яких спрямована Стратегія розвитку Державної прикордонної служби

Найменування індикатора	Значення індикатора
	на близьку перспективу (2017 рік)	на середню перспективу (2020 рік)
Рівень створення системи інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, відсотків	40	100
Рівень висвітлення надводної обстановки на морській ділянці державного кордону, відсотків	100 (великі цілі), 80 (середні цілі), 50 (малі цілі)	100 (великі та середні цілі), 60 (малі цілі)
Протяжність ділянок відповідальності підрозділів охорони українсько-російського державного кордону, кілометрів	35	30
Результати проведеного аналізу ризиків, відсотків	20	30
Результати здійснених оперативно-розшукових заходів, відсотків	25	35
Частка сплачених правопорушниками штрафів, накладених у вигляді адміністративних стягнень органами та підрозділами охорони державного кордону, відсотків	82	90
Запровадження спільного патрулювання державного кордону з прикордонними органами	Республіка Молдова, Республіка Польща, Угорщина, Словацька Республіка	Республіка Молдова, Республіка Польща, Угорщина, Словацька Республіка, Румунія, Республіка Білорусь
Запровадження спільного контролю осіб, транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон	пункти пропуску через державний кордон:	пункти пропуску через державний кордон:
	Рава-Руська - Хребенне, Краківець - Корчова, Шегині - Медика, Ягодин - Дорогуськ - з Республікою Польща	Ужгород - Вишнє-Нємецьке - із Словацькою Республікою
	Малий Березний - Убля - із Словацькою Республікою	Надьходож - Надьпаладь - з Угорщиною
	Нові Яриловичі - Нова Гута - з Республікою Білорусь	Біла Церква - Сігет Мармацієй, Шибене - Поєніле-де-суб-Мунте - з Румунією
	Кучурган - Первомайськ - з Республікою Молдова	Маяки - Удобне - Паланка - з Республікою Молдова
Кількість додатково розгорнутих контактних (консультативних) пунктів на державному кордоні	два - з Республікою Молдова, один - із Словацькою Республікою, один - з Румунією	один - з Угорщиною, два - з Республікою Білорусь
Кількість утворених підрозділів швидкого реагування	три (у складі 500 осіб)	шість (у складі 500 осіб) або три (у складі 500 осіб) та один (у складі 1500 осіб)
Кількість відділів оперативно-розшукової спрямованості	29	48
Кількість оперативно-розшукових підрозділів з протидії тероризму	п’ять	шість
Кількість утворених підрозділів експертної служби	два	п’ять
Рівень організації каналів передачі даних за допомогою засобів проводового, безпроводового доступу до телекомунікаційних мереж, а також супутникового зв’язку, відсотків	85	100
Рівень заміни обладнання автоматичних телефонних станцій на сучасне цифрове обладнання ІР-телефонії, відсотків	20	100
Рівень забезпечення органів та підрозділів охорони державного кордону сучасними короткохвильовими радіозасобами, відсотків	30	100
Рівень оснащення органів охорони державного кордону спеціальними комплексними інформаційно-телекомунікаційними апаратними, відсотків	50	100
Рівень модернізації системи ультракороткохвильового радіозв’язку, відсотків	25	100
Рівень забезпечення кораблів Морської охорони Держприкордонслужби сучасними цифровими короткохвильовими і ультракоротко-хвильовими радіозасобами, засобами супутникового зв’язку та обладнанням криптографічного захисту, відсотків	70	100
Рівень модернізації інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт”, відсотків	60	100
Рівень модернізації підсистем з функціями оброблення інформації про осіб, які перетинають державний кордон, та їх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю, відсотків	60	100
Рівень забезпечення доступу особового складу Держприкордонслужби в пунктах пропуску через державний кордон до баз даних правоохоронних органів та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, відсотків	100
Рівень впровадження в органах охорони державного кордону системи відеоспостереження, відсотків	65	100
Рівень запровадження системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, відсотків	30	100
Рівень модернізації інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи “Аркан” щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, відсотків	40	100
Рівень модернізації програмно-технічних комплексів та автоматизованих робочих місць з доступом до баз даних, відсотків	65	100
Рівень запровадження сучасних комплексів криптографічного захисту інформації в органах Держприкордонслужби, відсотків	75	100
Рівень впровадження новітніх засобів спеціального зв’язку на рухомих об’єктах Держприкордонслужби, відсотків	50	100
Рівень розгортання спеціальної телекомунікаційної системи для криптографічного захисту службової інформації, відсотків	30	100
Рівень модернізації авіаційної техніки, відсотків	40	100
Кількість авіаційних підрозділів, що використовують легку авіаційну техніку	три	дев’ять
Оновлення авіаційної техніки	три легких патрульних літаки, дев’ять легких патрульних вертольотів, 126 безпілотних авіаційних комплексів	чотири легких патрульних літаки, 24 легких патрульних вертольоти, 194 безпілотних авіаційних комплекси
Оновлення корабельно-катерного складу Морської охорони Держприкордонслужби	один катер 1 рангу, два катери 2 рангу, чотири малі катери	один корабель 2 рангу, два кораблі 3 рангу, три катери 1 рангу, п’ять катерів 2 рангу, десять малих катерів
Кількість нових пунктів тимчасового базування угруповань Морської охорони Держприкордонслужби	два - на узбережжі Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ)	один - на узбережжі Азовського моря (Генічеськ)
	два - на узбережжі Чорного моря (Скадовськ, Очаків)	три - на узбережжі Чорного моря (Южний, Іллічівськ, Усть-Дунайськ)
		один - на р. Дністер (Білгород-Дністровський)
		два - на р. Дунай (Вилкове, Рені)
Забезпечення для охорони державного кордону безпілотними плавальними засобами загонів Морської охорони Держприкордонслужби	один - Ізмаїльський навчально-тренувальний загін три - Маріупольський загін	сім - Одеський загін
Співвідношення екстериторіального та територіального принципу добору та комплектування особовим складом Держприкордонслужби, відсотків	15	більш як 50
Обсяг забезпечення щорічної підготовки спеціалістів у навчальних закладах Держприкордонслужби, осіб	410 - за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра у Національній академії Держприкордонслужби	410 - за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра у Національній академії Держприкордонслужби
	105 - за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Національній академії Держприкордонслужби	105 - за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Національній академії Держприкордонслужби
	1580 - у навчальних центрах Держприкордонслужби	1580 - у навчальних центрах Держприкордонслужби
Обсяг забезпечення щорічної підготовки спеціалістів за державним замовленням у навчальних закладах, осіб	60 - Міноборони, 10 - МВС, 10 - СБУ	90 - Міноборони, 15 - МВС, 15 - СБУ
Рівень забезпечення органів Держприкордонслужби транспортними засобами, спеціальною та інженерною технікою, відсотків	80	100
Рівень забезпечення органів охорони державного кордону транспортними засобами, які перебувають в експлуатації до п’яти років, відсотків	22	30
Рівень забезпечення органів охорони державного кордону засобами тепловізійного та оптичного спостереження, відсотків	90	100
Кількість пересувних ремонтних майстерень	два (у Східному та Південному регіональних управліннях)	п’ять (у всіх регіональних управліннях)
Рівень запровадження автоматизованої системи контролю за станом ресурсного забезпечення, відсотків	30	100
Рівень залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) до матеріально-технічного забезпечення, відсотків	30	100
Кількість сформованих мобільних польових госпіталів		один
Кількість медико-реабілітаційних центрів	один	два
Рівень проходження особовим складом поглибленого медичного обстеження, відсотків	95	100
Рівень забезпечення особового складу службовим житлом, відсотків	75	85
Рівень довіри громадян до Держприкордонслужби, відсотків	63	70